Я хочу счастливый брак! А Вы?

[Бездомный]

так а чего он герой , может Вы в курсе ?

?

 

Бандера - геніальний провідник - тобто ідеолог .

Я вам наводив статтю Степана Бандери - "з москалями немає спільної мови"

 

Але ж ви , мабуть , не читаєте відповіді , а лише тупо повторюєте , як мантри , одні й ті самі тупі запитання

 

 

 

 

Бандера С. З москалями нема спільної мови.

(1952 р.)

 

________________

 

 

 

 

З москалями нема спільної мови

В українській політиці вже давно устійнилася однодушна негативна постава до всіх, явних чи замаскованих, намагань впрягти українську справу до московського імперіялістичного воза. Всюди, поза засягом московського насильства, українська національна спільнота ставиться до того роду московських затій так, як звичайно до ворожих починів. І кожна спроба з боку москалів зробити вилім в українському фронті є цілком безнадійна.

 

Тим часом за таке завдання – змінити цю послідовну поставу української політики, – приймають ті американські політичні кола, які в теперішній психологічній війні з большевизмом організують американські акції на цьому відтинку. Вони різними засобами намагаються звести в одно річище і визвольні змагання народів поневолених Москвою, в першу чергу України, і протирежимні, антикомуністичні тенденції серед московського народу, репрезентовані його політичною еміграцією. Базою спільної дії мало б бути передусім саме не’ативне ставлення до большевизму, як до режиму і комуністичної системи, боротьба за його усунення та за встановлення на його місце демократичного ладу. Що ж стосується державно-політичного укладу на місці СССР, то мала б залишитись російська імперія в дотеперішньому складі, до якої далі належала б Україна й інші народи, хіба, що самі форми їхньої підлеглости були б у дечому змінені. Максимальні «концесії», які допускала-б ця концепція народам, що борються за своє визволення від Москви, – це було б відкладення їхнього державного визначення на пізніше, після переможення большевизму спільними силами і встановлення демократії в російській імперії. До того часу Україна й інші народи мали б переставити свої визвольні змагання тільки на протирежимну, протикомуністичну боротьбу і провадити її в аспекті неподільности російської імперії, з пристосуванням до московських бажань.

 

Така концепція зустрілась з одностайним різким відпором усіх українських політичних середовищ на еміграції, коли московські чинники на еміграції пробували ввести її в дію, а американські аранжери й покровителі тримались за лаштунками. Після того американська політична акція в цьому ж напрямі почала виявлятись щораз виразніше, ставлячи цю проросійську, єдинонеділимську концепцію, як офіційну лінію політики США. Різні засоби політичного натиску і з'єднування мають зламати одностайність українського відпору та перетягнути слабкі і податливі на такі методи елементи серед української політичної еміграції. Настійливість американських чинників, які ведуть цю акцію, готова посунутись до таких меж, що, мовляв, становище української сторони до такої їхньої концепції вони будуть трактувати як чинник українсько-американських взаємин. Тобто, що керівні політичні кола США будуть так ставитися до українських політичних сил, як ці ставитимуться до їхньої проросійської політичної акції.

 

Цього роду прояви і су’естії мають за ціль викликати замішання в українській політиці на еміграції, позбавити її підметности і перетворити на податливий об'єкт у тактичних заграх чужої політики. В такій ситуації всі українські самостійницькі сили мусять виявити свою національно-політичну зрілість і непохитну стійкість на позиціях нашої визвольної справи.

 

В першу чергу мусимо категорично відкидати кожну су’естію, щоб нашу поставу супроти будь-яких московських плянів, акцій і сил трактувати в іншій площині, ніж з позиції української визвольної боротьби і політики. Коли хтось намагається трансформувати це на відношення між нами і США, то цього не можна ані вважати за поважне ставлення справи, ані тим більш до такого ставлення достосовуватися. Бо ставлення до Москви, до московської нації і державности, до всіх складників і форм московського імперіялізму – це виросле з вікової історії, основне питання життя і розвитку української нації. Воно стоїть у нас на першому пляні. Натомість актуальна концепція політики США в психологічній війні з большевизмом – це питання тільки політичної тактики і то дуже сумнівної. Американська акція по лінії єдинонеді-лимській – це, з погляду українських визвольних змагань, явище тільки коньюнктурного значення, незалежно від її можливої натуги і часу тривання.

 

Питання нашого відношення до різних московських сил і акцій, які заторкують українські справи, зокрема визвольні змагання і самостійність України під будь-яким оглядом, оцінюємо, вирішуємо і реалізуємо тільки згідно з українською рацією. На суть такого нашого відношення не можуть мати впливу ці обставини, що означені московські акції виступають у сплетенні з акціями третіх сил, або мають від них підтримку, хоч би нам навіть дуже залежало на добрих взаєминах з тими силами.

 

Акція згаданих американських кіл знову ставить перед українськими політичними силами за кордоном справу співдії з московськими протикомуністичними, але імперіялістичними середовищами. Зміст однородної відповіді всіх українських самостійницьких сил у такій засадничій справі визвольної політики не може достосуватись до бажання зацікавлених чужосторонніх чинників, ані до того, чим вони підпирають свої бажання. Ця відповідь перерішена самою природою, цілями і положенням обидвох справжніх партнерів: українського і московського.

 

Цілі визвольних змагань України і союзних народів є незмінні і цілком виразні: повне визволення від загарбницького і насильницького імперіялізму московської нації в цілому і його теперішньої форми, большевизму – зокрема. Знищення комуністичної системи й режиму. Повний розрив будь-яких пов'язань із Росією. Побудова суверенних національних держав на етнографічному просторі кожного народу.

 

Історичний досвід переконливо повчає нас, що Росія при всіх внутрішніх перемінах ніколи не зміняла, ні не послаблювала свого імперіялізму – гону загарбувати, визискувати й нищити інші народи, зокрема український. В наслідок національного поневолення Україна, як теж інші народи в такому ж становищі зазнали саме найгірших лих, з-поміж усіх тих, що ними відзначалась кожна доцьогочасна московська державно-політична і суспільна система. Кожний режим московської тюрми народів зосереджував свої сили, всі найжорстокіші засоби для того, щоб втримати та закріпити поневолення, пограбування і нищення України й інших народів. Московський нарід не тільки не протиставився тому, але в цілому був і залишився носієм цього імперіялізму. Ривалізуючі за владу системи і сили в Росії, намагаючись з'єднати собі симпатії більшости московського народу і плямуючи непопулярні риси противника, завжди суперничали між собою в тому, хто з них здобуде більше для російського імперіялізму. Кожна московська держава, як царська, так демократична і большевицька, завжди послуговувались підступом і віроломністю супроти України й інших народів, і кожну форму союзу перетворювала в найжахливіше поневолення. Отже, ворогом був не тільки даний режим – царський, чи большевицький, не тільки державна і суспільна система, а сама московська нація, навіжена бісами імперіялізму, жадобою бути все більшою, могутнішою, багатішою, але не власним ростом, а коштом поневолення інших народів, їх пограбуванням і всмоктуванням у себе.

 

Мета наших визвольних змагань – повне унезалежнення від Москви через побудову Суверенної Соборної Української Держави, – не може бути нічим підмінена. Сама зміна режиму й устрою Росії, при будь-якому узалежненні від неї України, не є ані суттю, ані етапом українського визволення. Сучасна визвольна боротьба українського народу з большевицькою Москвою є одночасно боротьбою з імперіялізмом московської нації взагалі, так, як большевизм є формою і витвором цього імперіялізму.

 

Україна може творити спільний протибольшевицький фронт з такими чужими силами, які позитивно ставляться не тільки до самої боротьби, але і до наших визвольних цілей, та воюючи проти спільного ворога, не мають ворожих намірів щодо України. Такий природний і організований спільний фронт творять поневолені Москвою народи.

 

Зате ж немає таких московських сил, які позитивно ставилися б до самостійницьких змагань України і її союзників, які протиставились би імперіялістичним діям і тенденціям Московщини. Московські протибольшевицькі течії і настрої є проти самого режиму, проти комуністичного ладу і системи, а не проти національно-політичного поневолення інших народів. Різні еміграційні московські партії й організації, при своєму декляративному протибольшевицькому наставленні, свою фактичну діяльність зосереджують на поборюванні українського самостійницького руху. Таким чином, коли йде про втримання московської імперії, вони змагають до того самого, що й большевики і доповняють їх роботу там, де не сягають большевицькі руки. В цьому існує фактичний поділ ролі між дова ривалізуючими формами московського імперіялізму.

 

Повторюється історія 1917–1920 років, коли-то білі і червоні московські сили, не зважаючи на найбільшу взаємну ворожнечу, однаково звертали свої головні сили на знищення самостійности України та інших відновлених національних держав. Денікін узяв усю поміч західніх держав, призначену на боротьбу з большевизмом, і повернув її головним чином проти Українських Армій, що стояли в боротьбі з цим же большевизмом. Так само тепер московські імперіалісти на еміграції, під формою протибольшевицької акції і спільного фронту, намагаються захопити під свій вплив політику західніх держав на цьому відтинку та скерувати їх акцію на єдинонеділимські рейки, на шкоду визвольним змаганням України та всіх поневолених Москвою народів. Вони намагаються зіпхнути справу державної самостійности України з політичного обрію й утвердити у світовій політиці переконання, що нібито суттю цілого протибольшевицького змагання є тільки справа усунення комуністичного режиму і системи, а самозбереження московської імперії не підлягає жодній дискусії.

 

Українська самостійницька політика мусить зробити належні висновки з того факту, що в московському таборі існують тільки сили крайньо ворожі справі державної самостійности України, і що під цим оглядом надалі маємо справу з одностайним фронтом большевиків й антикомуністичних московських імперіялістів. В такій ситуації кожне намагання звести українську політику до спільних позицій з московськими антирежимними силами є рівнозначне з намаганням довести до капітуляції українських визвольних змагань перед московським імперіялізмом. Будь-які зв'язки з ворогом на такій плятформі капітулянства були б злочином національної зради.

 

Як по московському боці немає інших діючих сил, тільки імперіялістичні, що найбільш ворожо ставляться до визвольних змагань України й інших народів, так само з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою, з большевизмом і з кожною іншою формою її загарбницького імперіялізму, аж до повного визволення, поки московська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інші народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійности і всіх прав кожного народу. А до того часу, поки в московському таборі не виступлять неімперіялістичні сили з такою програмою і не почнуть діяти по лінії позитивного ставлення до головних цілей визвольної боротьби України й інших поневолених народів – доти не може бути спільної мови з жодними московськими чинниками.

 

 

Степан Бандера, 1952

Змінено 11 листопада 2020 користувачем Бездомный

[irishka]

Возможно он несчастлив в браке, женившись разведенной барышне.

Хотя в счастливой или несчастной семейной жизни всегда виноваты оба.

 

Вы так ранимо/близко к сердцу воспринимаете слова Бездомного.

Может он сто раз пожалел, что пошел жить к теще.

Чужая семья - темный лес.

Так утверждает же, что счастлив))

Значит, таки можно быть счастливым с женщиной, у которой уже есть семейный опыт?

Тут либо трусы, либо крестик.

[igorrius]

Я вам наводив статтю Степана Бандери - "з москалями немає спільної мови"

 

Але ж ви , мабуть , не читаєте відповіді , а лише тупо повторюєте одні й ті самі тупі запитання

 

надо же, воевал с россиянами , поляками, евреями, изничтожал мирный народ пачками, был союзником фашистской Германии, которая напала на нас, стрелял красноармейцам в спину, пока те гнали фашистских захватчиков с нашей страны- сомнительное такое геройство.

 

Добавлено через 1 минуту

 

Тут либо трусы, либо крестик.

 

двойные стандарты- визитная карточка бандерофанатиков

[Бездомный]

Так утверждает же, что счастлив))

Значит, таки можно быть счастливым с женщиной, у которой уже есть семейный опыт?

 

Якщо є можливість дати укорот - то ТАК .

Проблема в тому , що 99 , 99 % досвідчених жінок не спроможні на укорот , і тим більше - на самоукорот .

Змінено 11 листопада 2020 користувачем Бездомный

[igorrius]

Якщо є укорот - то ТАК .

Проблема в тому , що 99% досвідчених жінок не спроможні на самоукорот .

потому что в нормальных семьях не нужен не укорот, не самоукорот.

Его придумали ограниченные , не уверенные в себе люди

[Бездомный]

потому что в нормальных семьях не нужен не укорот, не самоукорот.

Его придумали ограниченные , не уверенные в себе люди

 

без укороту баби неможлива повноцінна сім'я

[Бездомный]

Кстати, вчера русские армянам преподали очередной урок, что фраза "родина всегда тебя кинет, сынок", всегда актуальны, имеющий глаза да увидит.

 

Вірмени самі підставилися - треба вчити уроки Історії - вивчати класиків :

 

 

Росіянам вигідніше бути ворогом , ніж другом .

Тому що ворогів росіяни підкупають , а друзів - зраджують.

(с)

Маргарет Тетчер .

[ks6]

адо же, воевал с россиянами , поляками, евреями, изничтожал мирный народ пачками, был союзником фашистской Германии, которая напала на нас, стрелял красноармейцам в спину, пока те гнали фашистских захватчиков с нашей страны- сомнительное такое геройство.

Капец. Ну вот откуда это все?

[igorrius]

без укороту баби неможлива повноцінна сім'я

возможно, это Ваша личная мысль, которая далека от истины

[vadimv]

так а чего он герой , может Вы в курсе ?

Гугл в помощь.

или у нас все, кто сидел- герои ?

У нас "прихлебатели" не сидят в концлагерях.

[igorrius]

Капец. Ну вот откуда это все?

Вы с чем то не согласны , или я что то не так написал ?

[vadimv]

Капец. Ну вот откуда это все?

"Все беды от невежества" (с)

[igorrius]

Гугл в помощь.

У нас "прихлебатели" не сидят в концлагерях.

 

там пишут :

После нападения Германии на СССР вместе с другими деятелями украинского националистического движения был арестован германскими властями за несанкционированную попытку провозглашения самостоятельного украинского государства и помещён под домашний арест, а позднее (в начале 1942 года) отправлен в концлагерь Заксенхаузен, откуда был выпущен руководством Третьего рейха в сентябре 1944 года. В 1947 году возглавил Провод ОУН.

 

доказал фашистам, что он свой и он готов служить рейху- и его отпустили творить черные дела.

 

Герой бля !

[Бездомный]

Капец. Ну вот откуда это все?

 

звідти , де отаке кіно-лайно знімають:evil:

Змінено 11 листопада 2020 користувачем Бездомный

[Бездомный]

Да, британская вековая оккупационная мудрость.

 

А еще есть такая:

захватил территории - влюби

не можешь влюбить - купи

не можешь купить - убей

 

не помню кто сказал(с)

 

а коли у відповідь прилітає , волати " а нас за что ?!!" :lol:

 

 

Вихована колонізаторам еліта - головний ворог свого народу (с)

 

Махатма Ганді

 

 

Тому твій Громов зі своєю кацапською щелепою має піти на смітник Істрії

 

[vadimv]

там пишут :

После нападения Германии на СССР вместе с другими деятелями украинского националистического движения был арестован германскими властями за несанкционированную попытку провозглашения самостоятельного украинского государства и помещён под домашний арест, а позднее (в начале 1942 года) отправлен в концлагерь Заксенхаузен, откуда был выпущен руководством Третьего рейха в сентябре 1944 года. В 1947 году возглавил Провод ОУН.

Читать сперва научитесь

У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії[5][6], однак Бандера відхилив пропозицію й на співпрацю не погодився[7][8].

[Бездомный]

Ты его не знаешь, он не заполитизирован.

Суть предмета передавал адекватно.

 

Даже моя мама, с которой у меня разноупоротые взгляды и то признала, что это гребаный стыд.

И потеря для ВУЗа, который и так в жопе.

 

Страна, у которой было плохое образование, сделала его еще хуже

 

технічний ВИШ без гімнотарія не погіршиться .

Тим більше - без гімнотарія з неправильно поставленою кацапомовною щелепою.

 

 

 

Я , коли шукав синам виш , мав предметну бесіду без краваток з деканом факультету інформаційних технологій з тоді ще Гірничої академії.

 

Так от - на його особисту думку , причини такого краху - падіння Дніпровських вишів :

 

1. Краща - амбітна дніпровська молодь тікає навчатися до Києва , Харкова , Одеси , та за кордон - до Німетчини , Франції , Польщі , Великої Британії та США.

Дніпровьським вишам лишається у переважній більшості випадків такий собі контингент . Третій сорт - не брак ?

 

2. Загальне обвальне падіння якості шкільної освіти .

 

3. Погана вмотивованість студентів до сприйняття знаннь .

===========================================

 

З.І. Я з ним повністтю погоджуюся

Змінено 11 листопада 2020 користувачем Бездомный

[ks6]

Ты его не знаешь, он не заполитизирован.

Суть предмета передавал адекватно.

Ну то такое . У меня кума русская из Тулы, с 90 года в Украине, полжизни в России. Преподает в педагогическом на украинском, в повседневной жизни на русском.

[igorrius]

У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії[5][6], однак Бандера відхилив пропозицію й на співпрацю не погодився[7][8].

 

так его как раз и отпустили, потому что он согласился на сотрудничество.

Или по какой то другой причине отпустили ?

[Бездомный]

так его как раз и отпустили, потому что он согласился на сотрудничество.

Или по какой то другой причине отпустили ?

 

відпустили , бо знали , що Бандера очолить спротив українців кацапській оккупації :

 

Так би мовити : "ворог мого ворога" (с)

Змінено 11 листопада 2020 користувачем Бездомный

[YELENA]

Ну то такое . У меня кума русская из Тулы, с 90 года в Украине, полжизни в России. Преподает в педагогическом на украинском, в повседневной жизни на русском.

 

Я закончила школу и получала высшее образование на русском, но всю жизнь работаю на украинском, даже до Закона про мову. С малознакомыми общаюсь на русском, а дома и со знакомыми на нашем местном украинском. Есть много чисто наших слов, которых ни в украинском, ни в русском нет.

 

И что это меняет? Я от этого меньше или больше украинкой становлюсь?

 

Судить людей по поступкам и делам нужно, а не по владению языками. Не?

[igorrius]

відпустили , бо знали , що Бандера очолить спротив оккупаціх

 

немного не так : поможет захватывать фашистам нашу страну, отпустили , как своего союзника и помощника

[vadimv]

согласился на сотрудничество

На сотрудничество согласился мудрый вошдь коммунистов товарищ Сталин.

поможет захватывать фашистам нашу страну

В 1944 году?

отпустили , как своего союзника и помощника

А сажали тоже как своего союзника и помощника?

[igorrius]

В 1944 году?

а что, в 44 году уже войны не было разве ?

[vadimv]

а что, в 44 году уже войны не было разве ?

За захват нашей страны? Уже не было.

Тремя месяцами ранее союзники высадились в Нормандии.

Учите историю, мать вашу.

А не транслируйте тут пропаганду русофашистов.