История Украины с древнейших времен.

[samarind]

...

Справа держави зробити так, щоб підростали нові кадри, які не тільки розуміють українську (сього мало), а й думають на ній. Які б навчались за обраним фахом саме цією мовою.

....

Да вже запізно. Інтерни мову знають, а біохімію ні.

Зараз можуть спрацювати лише радикальні заходи на кшталт тих, що озвучував раніше. Але мабуть вже пізно. І кому сказати "дякую"? Що ми отримали замість реформ, бандитів у тюрмах від першого національно свідомого президента (ну да, саме того, хто Бандері героя України дав)? Бандері героя дати розуму багато не треба, а ось щось корисне для держави - так ні.

А ще держава має зробити так, щоб спеціалісти, які ще залишились, не намагались кинути тут все лише через те, що їх примушуюють знати все те що вони давно знають, але іншою мовою. Так не можна робити. Це - шлях самознищення для держави.

Так вона і так сама себе вже практично знищіла. Питання не в мові - мову не проблема вивчити, проблема в інших речах, які вже підіймалися. І якщо виходячи з власних переконань кожного члена суспільства - історія має свій особистий смисл - то чи варто чіпати цю історію? Ще раз наголошую в минулому розвитку немає - розвиток суспільства лише в майбутньому. Історію залишити історикам.

Вы сами же себя и опровергаете. По крайней мере, в том контексте, о котором я писАл. Ведь в каком случае Вы переходите на английский эквивалент ? Правильно, когда нет подходящего термина на родном для Вас - русском. Вы на нем мыслите. Вы на этом же языке получили профильное образование.

Можно в дальнейшем выучить в хорошем объеме английский и общаться с коллегами на нем. Разумеется, с теми коллегами, которые сами им владеют.

У Вас при этом есть стимул в плане профессионального роста. Национальное самосознание, заметьте, вообще не при делах.

Да, пожалуй мыслю я на русском. Но найти русскоязычные эквиваленты бывает не совсем просто, учитывая, что последние лет 10-ть русскоязычная/украиноязычная литература практически не рассматривается как источник информации. Банальный пример из жизни - перевод термина pompholyx. Если в учебнике прямо пишется

The vesicles are not plugged sweat ducts, and the term ‘dyshidrotic eczema’ should now be dropped. :D.

[Starper]

.... За останні два роки всі наші працівники... без примусу...спілкуються виключно українською... Хто з нами?;)

 

Почали, напевно, одночасно з вельмишановними Віктором Федоровичем і Миколою Яновичем.

Їх успіхи в вивченні рідної мови ми чуємо щоденно.

А як у вас просуваються справи?

[МАМАЙ]

Почали, напевно, одночасно з вельмишановними Віктором Федоровичем і Миколою Яновичем.

Їх успіхи в вивченні рідної мови ми чуємо щоденно.

Будете сміятися, але саме вони мене і вмотивували :D

[Sass]

Доки сонце зійде роса очі виїсть!

Протягом одного дня кинув палити та перейшов виключно на рідну мову. За останні два роки всі наші працівники (крім двох) без примусу кинули палити і спілкуються виключно українською. Один слабак все ще палить, а другий видає свою кубанську говірку за українську

Впровадження українських технічних термінів - теж захоплююча справа: краще приживається, гірше відмирає, - самий час відчути себе творцем. Хто з нами?;)

 

Вы ведь умный человек (извините, но в телефоне нет украинской раскладки), поэтому понимаете, что то, что можно решить в масштабах маленького коллектива, не всегда можно реализовать в масштабах страны.

Я был бы счастлив, если бы вся страна вдруг прониклась и заговорила на едином государственном языке. Украинском. Однако реалии таковы, что этого не будет. И с этим надобно умно бороться. Ведь это наш народ. Вот такой вот, но наш.

[Reno]

Знаете, я стараюсь тусоваться с людьми умнее себя, поэтому ваше предложение - не актуально

 

Как гламурненько! На милицейских форумах Вы, наверное, завсегдатай?

Кокарда харизму не натирает?

[МАМАЙ]

... то, что можно решить в масштабах маленького коллектива, не всегда можно реализовать в масштабах страны.

 

Не можу не погодитися, але часу не багато. Вже згадував юнгу з "Корабля дурнів" Теда Качинського, який умовляв демократичних пасажирів і юродивого капітана судна: "У всіх нас є підстави для скарг. Але мені здається, що насправді нам потрібно розвернути цей корабель і направити його на південь. Тому що якщо ми продовжимо пливти на північ, то напевно, рано чи пізно, зазнаємо кораблетрощу. І тоді всі ваші суперечності, зарплати, ковдри і ваше право смоктати член нас не врятують, бо всі підемо на дно"

[solist]

Круче только сознательная любовь к хлопчикам Артему и Павлику Морозову... ото справжние херои.

 

Зря Вы так про Павлика Морозова. Неуважительно.

Мне он нравится. :D

 

Змінено 10 липня 2012 користувачем solist

[Reno]

Зря Вы так про Павлика Морозова. Неуважительно.

Мне он нравится. :D

 

И мне. В другой подаче.

lib.ru/ANEKDOTY/PODDEREV/pavlik.txt

[solist]

И мне. В другой подаче.

...

 

И там и там один источник, одна составная часть...

[Дощ]

Вы ведь умный человек (извините, но в телефоне нет украинской раскладки), поэтому понимаете, что то, что можно решить в масштабах маленького коллектива, не всегда можно реализовать в масштабах страны.

Я был бы счастлив, если бы вся страна вдруг прониклась и заговорила на едином государственном языке. Украинском. Однако реалии таковы, что этого не будет. И с этим надобно умно бороться. Ведь это наш народ. Вот такой вот, но наш.

Можна реалізувати. Було б бажання і мета, і саме головне розуміння для чого це робиться. Ющенко намагався це зробити, але хто ж винен що у нього в голові бджоли, свині і черепки. Розвів демагогію замість реальної роботи - варто лиш навести приклади з оподаткування українських видань коли українською вигідніше друкувати у Росії.

Але ніхто не примусить когось говорити якось мовою, пройшли ті часи. А мова це фактично одне з небагатьох що нас роз’єднує. Все залежить він нас з вами. Годі сподіватись що ваші діти говоритимуть українською якщо ви говоритимете іншою.

А ні, то що ж, так і буде. І ця стіна буде стояти між нами, громадянами однієї країни, як між бельгійцями і фламандцями

[Reno]

А ні, то що ж, так і буде. І ця стіна буде стояти між нами, громадянами однієї країни, як між бельгійцями і фламандцями

 

 

Ця мовна стіна буде розмиватися самим часом.

Аби тільки "покращувателі" з різних сторін не поспішали, як голий до бані.

[Дощ]

Яким чином розмиватись? Швидше українська вимре.

Ще з дитячого садка вдома я говорив українською, а в садочку російською. Зрозуміло, тоді була політика така. Потім школа, потім університет. Те ж саме. В результаті що ми маємо? На тепер у 90% або суржик, або російська з українськими словами і акцентом. Поки що за межами домівки, але як надовго? Знайти тут справжню українську (я з передмістя Києва) це ще треба пошукати, не кажучи про літературну. І хто винен? Покращувачі? Та ми самі й винні.

Має статись перелом, тоді щось зміниться. Щось схоже було на початку 90-х - ця ейфорія від свободи. На жаль, не вистачило. А зараз і поготів.

Наразі знаю одне - своїх дітей навчу української. Спробую краще ніж знаю сам. А там як Бог дасть

[Reno]

Яким чином розмиватись? Швидше українська вимре...

Наразі знаю одне - своїх дітей навчу української. Спробую краще ніж знаю сам. А там як Бог дасть

 

Самі собі протирічите. Мова швидше вимре, але дітей вчитимемо.

Не так все й безнадійно, бували і гірші часи.

[Дощ]

Таких як я одиниці. Форум тому доказ. Варто вийти за межі цієї теми і що ми бачимо? Дуже прикро, що свекла ближча ніж буряк...

[DecorMaster]

Програма - це не акція. Це не просто перелік заходів. Це - стратегія і тактика вирішення найболючішого питання для суспільства. А мова і є таким питанням.

 

Тут нема що бавитись у стратегії.

МАМАЙ без ніякої програми просто в один день взяв, і повернувся до мови предків. У мене це було значно поступовіше: спочатку я почав українською відповідати на уроках в школі на тих предметах, викладачі котрих викладали українською, пізніше я з усіма україномовними почав говорити українською, потім в середовищі, де переважали україномовні, і лише згодом - з усіма. Мені ніхто не вказував, коли, як, і з ким я маю почати говорити українською. Я тільки знав, що хочу повернутися до мови предків, і мені непотрібна була ніяка програма.

Знаю сімї, де батьки з дитинства російськомовні, і продовжують всюди спілкуватися російською, однак удома створюють україномовне середовище спеціально для дітей, щоб вони з дитинства звикали говорити українською, адже російською їх і так навчить вулиція і ЗМІ.

На сьогодні і без програм люди потихеньку самі для себе вирішують мовне питання. Кожен так, і в той час, і в тому обсязі, як йому самому це зручно, а тому і приємно.

 

Важлива тільки кінцева мета. Її держава зобов'язана поставити. Коли і хто до цієї мети наблизиться - це вже особиста справа кожного. Як казав кінорежисер Юрії Іллєнко - народ, як дерево в саду; про нього можна дбати, але не можна спроектувати. Все просто: коли засуха, його слід підлити, коли атакують шкідники - обробити, коли дозрів урожай - зібрати. Збирання урожаю і полив за наказом партії, сподіваюсь, вже пройдений етап, котрий вже ніколи не повториться.

 

Повернемось знову до Вас. Ви - російськомовний. Журналові на якій мові віддали б перевагу, при однаковому змісті? На іноземний фільм з яким дубляжем Ви краще пішли б у кінотеатр? У Вас є такий вибір? Щоб Вам надати такий вибір держава має створювати програму, чи просто забезпечити Вам його?

Щоб забезпечити школи україномовними підручниками, слід складати програму, чи просто взяти, і надрукувати їх нарешті в достатній кількості?

Щоб вулиці наших міст більше не носили імен кривавих ідолів, слід складати програму, чи просто перейменувати їх?

 

Я вже писав, що програми потрібні упершу чергу тим, хто нічого не вміє робити, крім як складати програми. Нам від держави потрібна не програма, а конкретні давно відомі дії.

[Vladimir_U]

Знаете, я стараюсь тусоваться с людьми умнее себя, поэтому ваше предложение - не актуально

З санітарами на Фрунзе?

[Sass]

Да вже запізно. Інтерни мову знають, а біохімію ні.

 

Это общая большая беда. Имею в виду не знание украинского, разумеется, а незнание биохимии. Но ведь согласитесь, одно не вытеснило другое. Отмени один язык и введи другой, от этого знание биохимии не улучшится. К сожалению.

 

Как-то дочка моей знакомой слегка озадачила, когда сказала, что за четыре года обучения в каком-то "университете народной медицины", она ни разу не была в анатомичке ... На чистом русском, кстати, сказала... Грустно это все.

 

Добавлено через 5 минут

Щоб забезпечити школи україномовними підручниками, слід складати програму, чи просто взяти, і надрукувати їх нарешті в достатній кількості?

 

Бачте, в чому справа. Я з Вами спілкуюсь, як технолог. Як людина, яка знає, що, хто і як має робити, аби був досягнутий конкретний результат. А Ви зі мною розмовляєте, наче ми на мітингу. І наче мені треба щось грандіозне второпати.

Зрозумійте, нарешті. Мене агітувати не треба. Я - українець до глибини душі. І ми з вами кажемо майже про одне й те саме. Ті льки Ви кажете, що має бути зроблене, а я Вам кажу, як се має бути реально зроблене. Щоб все те не залишилось лозунгами та побажаннями.

 

Добавлено через 6 минут

Годі сподіватись що ваші діти говоритимуть українською якщо ви говоритимете іншою.

А ні, то що ж, так і буде. І ця стіна буде стояти між нами, громадянами однієї країни, як між бельгійцями і фламандцями

 

Тут таке діло. Саме завдяки моїй доньці ми у себе в родині почали між собою спілкуватись українською. Саме вона виросла справжньою патріоткою, якою я дуже пишаюсь (і в сенсі патріотизму, доречі). А вже ми з дружиною, що називається, тягнемось за нею.

Тобто ми й так вільно володіли українською. Але ж мислили та спілкувались все життя російською. А от дитині нашій значно цікавіше спілкування саме українською. І в колі її друзів так само. Тож хто кого вчить - ще питання..

[samarind]

....

Как-то дочка моей знакомой слегка озадачила, когда сказала, что за четыре года обучения в каком-то "университете народной медицины", она ни разу не была в анатомичке ... На чистом русском, кстати, сказала... Грустно это все.

...

В анатомке

Ну в госВУЗах ситуация не лучше. Так отож.

...

Бачте, в чому справа. Я з Вами спілкуюсь, як технолог. Як людина, яка знає, що, хто і як має робити, аби був досягнутий конкретний результат. А Ви зі мною розмовляєте, наче ми на мітингу. І наче мені треба щось грандіозне второпати.

...

Так бесполезно переубеждать таких. Идеология знакомая - до основания, а что будет потом - не волнует. Ну или там по щучьему велению, по моему хотению. А понимания что есть технологический процесс который необходимо пройти дабы на выходе получить результат нет. Нет процесса - нет результата. Другой процесс - другой результат.

[Sass]

Так бесполезно переубеждать таких.

 

Любовь и ласка. Только так и никак иначе, мой друг... (с)

 

Просто пытаюсь понять, что стоит за эмоциональными высказываниями того или иного собеседника. Обращали внимание еще в школе, как ученики в одном классе пишут изложение ? Мне еще ребенком было удивительно наблюдать, как мы, прослушав в одно и то же время один и тот же текст, умудряемся настолько по-разному его пересказать ! Вроде бы и говорим об одном и том же, но настолько отличаемся в изложении общей мысли, что в итоге чуть до драки не доходит.

Сейчас с нами происходит нечто похожее. Только обсуждаем вопрос посерьезнее и пытаемся прийти к какому-то общему знаменателю будучи в разном возрасте, в разных школах и по-разному воспитанными. Очень нелегкая задача, как видите.

Разумеется, есть индивидуумы, которым до лампочки вся эта моя "интеллигентность". Но у них, как правило, и мыслей-то интересных нет. Изначально видна агрессия и желание нахамить. Ни Мамай ни Декор, с моей точки зрения, к этой категории не относятся. Лично мне интересно их читать. Принципиальных (до "антагонизма") споров, думаю не возникнет.

С Вами у нас тоже расхождений более чем хватает, однако ж это не мешает вполне спокойно общаться (признаюсь, это еще и потому, что еще со времен знакомства со своей будущей супругой проникся уважением к профессии врача).

[Алекс]

Блин, ну что за проблема-признать, что у нас многонациональная страна и ввести 3 гос. языка-украинский, русский и крымско-татарский?

Ну не мононациональное у нас государство-и никогда не было. И не будет.

 

Зачем тратить энергию? Кого-то пытаться лишить родного языка...Я вот не думал, не говорю, не пишу и не буду этого делать по-украински, и дети мои тоже.

У меня есть родной язык.

 

а не признавать этого

 

-Это волюнтаризм...

-В моем доме попрошу не выражаться (с)

 

Мне все равно, на каком языке говорит в семье , в быту и на работе Sass и Мамай. Это их выбор. Точно так-же их не должен волновать мой выбор.

 

Чего с этим языком 22 года мурыжаться? Проведите референдум-и все станет на свои места...Пусть народ-а не какой-то Мамай-определяет-каким языкам быть...

[Дощ]

Процеси, ідеологія, результат... Навіщо ці складнощі, про що ви говорите? Хочете результату - зробіть його. Хоча б у межах ваших можливостей

 

Тобто ми й так вільно володіли українською. Але ж мислили та спілкувались все життя російською.

Тут є протиріччя. Мову не можна знати "про запас". Вона як уміння - без постійного використання і тренування не більше ніж розвага. Не можна навчитись її розмовляючи іншою. Вона потребує обміну, наповнення, підтримання у робочому стані. Щоб так було потрібно багато носіїв правильної мови, не західних діалектів і не східних вивертань, і не нашого суржику. А який у нас обмін? У кого брати приклад, в кого вчитися? Ось читаю форум, інколи ледве із стільця не падаю - і де таких термінів понабиралися, чого варте "ежели да кабы" - невже вислови із зауральських деревєнь легше сприймаються

Я наприклад читаю книжки, але наявний запас не вічний, життя не стоїть на місці, терміни застарівають, приходять нові. В Україні це не нове - до прикладу чехи, борючись з експансією іншомовних слів, придумали власні терміни.

З останніх художніх книжок прочитав Фіолетові діти М.Малиної, в принципі цікаво, раджу прочитати, в Ашані 12 грн

Але цього мало, занадто мало

 

Алекс, мені вашого не треба, мені за своє боляче. Інформаційний простір обмежений, його не може бути 150% чи 500, а всього лиш 100%. І поширюючи одне зменшуємо інше. Ви хочете щоб ваші % зменшились? От я і не хочу щоб зменшувались мої, які і так куці

[Sass]

Тут є протиріччя. Мову не можна знати "про запас". Вона як уміння - без постійного використання і тренування не більше ніж розвага. Не можна навчитись її розмовляючи іншою. Вона потребує обміну, наповнення, підтримання у робочому стані. Щоб так було потрібно багато носіїв правильної мови, не західних діалектів і не східних вивертань, і не нашого суржику. А який у нас обмін? У кого брати приклад, в кого вчитися? Ось читаю форум, інколи ледве із стільця не падаю - і де таких термінів понабиралися, чого варте "ежели да кабы" - невже вислови із зауральських деревєнь легше сприймаються

Я наприклад читаю книжки, але наявний запас не вічний, життя не стоїть на місці, терміни застарівають, приходять нові. В Україні це не нове - до прикладу чехи, борючись з експансією іншомовних слів, придумали власні терміни.

З останніх художніх книжок прочитав Фіолетові діти М.Малиної, в принципі цікаво, раджу прочитати, в Ашані 12 грн

Але цього мало, занадто мало

 

 

Жодних протиріч тут нема. Мову можна знати і не одну. Інша річ - рівень володіння.

Формально, особисто у мене, рідна мова - російська. Бо думаю я на цій мові. Але ж назвати українську не рідною також язик не повернеться. Може трохи повільніше, але розмовляю за кожної нагоди саме нею. Та й взагалі вона просто красивіша, на мою особисту думку.

Є ще кілька мов, котрими в більшому або меншому об"ємі володію.

Так що жодних протиріч нема в моєму висловлюванні.

 

Добавлено через 5 минут

Зачем тратить энергию? Кого-то пытаться лишить родного языка...Я вот не думал, не говорю, не пишу и не буду этого делать по-украински, и дети мои тоже.

У меня есть родной язык.

 

Коллега, мне показалось, что Вы тратите этой энергии, как никто другой. Разве ж кто заставлял или сможет заставить Вас говорить на неродном для Вас языке ?

Это ж вообще даже обсуждаться не должно !

Другое дело, что логично было бы, живя в Украине, знать и украинский. Уж Вашим детям - тем более. Но это же всего лишь вопрос кругозора и образованности.

[Алекс]

Алекс, мені вашого не треба, мені за своє боляче. Інформаційний простір обмежений, його не може бути 150% чи 500, а всього лиш 100%. І поширюючи одне зменшуємо інше. Ви хочете щоб ваші % зменшились? От я і не хочу щоб зменшувались мої, які і так куці

 

Я за статус кво. Те -для кого русский родной-получат просто легитимизацию. Законы должны соответствовать состоянию де факто.

Не нравятся Вам фильмы и книги на русском-смотрите-читайте на украинском

Если их не производят-не печатают-значит они не выгодны. У нас же рынок. "Покупатель голосует долларом" и т.д. Раз украинских книг недостаточно-значит, такие как Вы, все-же в книжном магазине выбирают русскоязычный вариант книги-несмотря на все декларации...

 

И что такое "информационный простор"? У Вас он свой, у меня-свой. Вполне возможно, я не смотрю те каналы и не читаю те газеты, что и Вы. На этом форуме наши пространства пересеклись-но это не мешает нам общаться. Вам-на украинском, мне-на русском. Прекрасно друг-друга понимаем.

[Дощ]

значит они не выгодны

Ні, це значить що комусь (читай Росії і таким ренегатам як ви) вигідніше поширювати своє, тим самим знищуючи інше.

[Алекс]

Ні, це значить що комусь (читай Росії і таким ренегатам як ви) вигідніше поширювати своє, тим самим знищуючи інше.

 

Слова то какие-ренегат. :D

Я русский по национальности, мои предки тут жили , а дед эту землю кровью обильно полил...

Я родился в другом государстве-получил паспорт этого государства и стал его гражданином. В этом государстве было 2 гос. языка-русский и украинский. Это была республика -УССР-в составе СССР,

 

Тут бац-и как говорит Бора -"вторая смена", 1991г...Кого я предал?

 

И че я "поширию"-на этом форуме? Что я уничтожил чужого? Причем тут Россия?

Она, бляха, как кость у вас в горле. Уже 22 года все отдельно-делайте...

Снимите свою "Москва слезам не верит", напишите "Войну и мир"...Я с удовольствием почитаю-посмотрю-даже на украинском...Нетути