Приточно-витяжна вентиляція з рекуператором

[yur43]

34 хвилини тому, TaurosRMK сказав:

Страшно 🤣

Тільки-що заміряв - 20мА при 6,5в на одному реле, і при 5,8в на іншому. Якщо подасте 10в, нічого йому не станеться. Просто регулювання розраховувати 1-6в.

[TaurosRMK]

15 хвилин тому, yur43 сказав:

Тільки-що заміряв - 20мА при 6,5в на одному реле, і при 5,8в на іншому. Якщо подасте 10в, нічого йому не станеться. Просто регулювання розраховувати 1-6в.

Ок, я вам повірю, але напевно краще зніму контролер, все рівно щиток керування треба переробляти, через контролер точно безпечніше і буде видно при яких показниках почнеться шум, якщо він буде.

[volomoto]

2 години тому, TaurosRMK сказав:

До речі, якщо на кожній кімнаті є дросель-клапан і якщо вийде так що витяжка дає на 20-30 кубів більший розхід при відкритих дроселях, то дроселями можна трохи "задушити" витяжку і отримати більший опір? Фактично збільшить опір і зменшиться об'єм на тих самих обертах вентилятора?

Це старий перевірений спосіб: вентилятори трохи із запасом, а потім вони зажимаються до потрібного потоку.

[TaurosRMK]

4 хвилини тому, volomoto сказав:

Це старий перевірений спосіб: вентилятори трохи із запасом, а потім вони зажимаються до потрібного потоку.

Я чомусь думав що дроселі тільки для балансування. Тобто якщо при запуску системи буде розхід 250 кубів, знаючи скільки і в яку кімнату потрібно подати/забрати, то дроселями просто цих 250 кубів розприділяються між кімнатами. А якщо по розрахунку потрібен розхід 200 кубів, а фактичний 250, то балансується по фактичному розході, але додається по декілька відсотків на кімнату, щоб різницю розділити між усіма кімнатами, а потім регулятором оберти знижуються поки не отримаємо розрахункові 200 кубів.

Виходить можна просто більше дроселі закрити, щоб без зниження обертів отримати потрібний розхід. Це все змінює, думаю різницю в 20-30 кубів таким способом можна придушити.

[deemage]

22 часа назад, TaurosRMK сказал:

Хіба що якось в трансформаторних регуляторах можна отримати оберти між двома ступенями, тобто додатково зменшити напругу на пару вольт, але без поняття як.

Последовательно лампочку на 200Вт поставьте.

[TaurosRMK]

1 годину тому, deemage сказав:

Последовательно лампочку на 200Вт поставьте.

Хм, а нащо мені лампочка яка горить 24/7? 🙂

[deemage]

1 час назад, TaurosRMK сказал:

Хм, а нащо мені лампочка яка горить 24/7? 🙂

У вас вентилятор больше 200Вт потребляет? Попробуйте.

[TaurosRMK]

7 хвилин тому, deemage сказав:

У вас вентилятор больше 200Вт потребляет? Попробуйте.

Подивлюся коли то того дійде, може не буде потреби. Вентилятор 100Вт.

[TaurosRMK]

Чи принципово де буде розміщений витяжний вентилятор? В обох випадках вентилятор "перед" теплообмінником, але просто на різній відстані. На схемі верхній варіант це як планувалося, а нижній як фактично може бути. Так як планував в цілому можна зробити, але там мало місця, тому що дах вже низько і коли це все ще буде утеплено, то туди взагалі буде важко зайти. Тому думаю вентилятор з фільтр-боксом змістити трохи "назад", а гнучким повітроводом просто обійти корпус з теплообмінником. Так до вентилятора і фільтра буде доступ.

Порахував по опору в програмі, ніби без різниці, опір вийшов на 5 Па більшим, що не дуже критично. Але може критично інше, якщо вентилятор розмістити там, то потрібно трийник змістити також, фактично два трійники (150 і 125) будут з'єднані через перехід, а зразу після них буквально через 300-400 мм буде фільтр-бокс і вентилятор. Підозрюю що можливо в цій розв'язці буде трохи шуміти і це буде чути в тех приміщенні і можливо в кухні. тому що там короткі відгалуження.

Хотілося б щоб вентилятор був подальше від трійників, в ідеалі взагалі практично перед самим корпусом, тобто там де і приточний. Але при такому розміщенні вентилятори будуть один над одним, тому що в реальності корпус має входи які розміщені вертикально, а не як на схемі. Приточний вентилятор практично на "підлозі" і буде закріплений на антивібраційні вставки, а витяжний буде над ним, його або підвішувати до конструкції даху на перфострічку (чого не дуже хочу), або зварити якийсь каркас, щоб також на антивібраційні вставки закріпити.

 

Прихований текст

 

 

[TaurosRMK]

Одна з частин роботи підходить до завершення, змонтував приточні канали, витяжні практично на 90%, чекаю ще муфту спіровент для одної розв'язки, і ще потрібен якийсь фільтр-бокс на витяжку, думаю може жировловлюючий фільтр поставити, щоб захистити вентилятор. Залишиться тільки решітки на фасад прикріпити і з повітроводами завершено.

Наступна частина робіт це збірка щита управління. В щиті до старої системи в цілому було все ок (начебто, перший раз робив), але деякі нюанси мене бісили, от як нагрівання котушок контакторів для комутації вентиляторів, заміню їх на реле ETI 24V. Також добавилося декілька датчиків, нагрівач для постнагріву (взяв аналогічний як на переднагріві, канальний Вентс НК-150-1.2 кВт, без регуляторів), а також багато буде зав'язано на ESP + Home Assistant, тому щит буде перероблятися.

Поступово виникають деякі питання. Наприклад, як комутувати нагрівач? Стара схема така, там не все показано, але основна частина має бути зрозміла. Точної схеми всього щита немає, частково щось креслив, переробляв, але потім закинув ту справу і робив з голови, без схеми.

Коротко словами щоб схема стала більш зрозумілою. На кабелі нагрівача стоїть двохполюсний автомат С10 (кабель ВВГнгд 3х1.5). Фаза йде на контакт контактора КМ3, після нього на ТТР, дальше до нагрівача, але там проходить через термореле (термозахист), які вмонтовані в нагрівачі. Ноль, якщо не помиляюся, йде на котушку контактора КМ3 і також на сам нагрівач. З іншої сторони котушка контактора заживлена від КМ1, тобто від приточного вентилятора. Наче все.

Суть цього всього в наступному:

• Нагрівач буде працювати при умові якщо працює приточний вентилятор і увімкнений автоматичний вимикач нагрівача. Тобто якщо спрацював контактор КМ1 (в новій схемі це буде реле) і запустив котушку КМ3. Це як перший захист нагрівача.
• Управління нагрівом через ТТР і контролер в парі з датчиком РТ1000, в новій схемі буде ТТР 4-20 мА, тобто буде плавне регулювання і підтримка потрібної потужності нагріву.
• Якщо спрацює якесь одне з термореле в нагрівачі, то також не буде відбуватися нагрів. Це ще один захист нагрівача.

Тобто, не працює приточний вентилятор, або спрацював автоматичний вимикач на лінії нагрівача, або спрацював термозахист нагрівача, або перевищення допустимої температури по датчику РТ1000 - живлення на нагрівач не подається.

Не забагато цього всього чи нормально? В новій системі вже два нагрівачі (переднагрів / постнагрів), думаю по такій же схемі їх підключати, обидва будуть прив'язані до приточного вентилятора, а дальше кожен окремо, тобто на своєму ТТР. Відповідно чи можна залишити лише один контактор КМ3, на одну групу контактів завести переднагрів, на іншу постнагрів?

 

Прихований текст

 

[TaurosRMK]

Що ж, бачу в цій темі я залишився сам на сам з вентиляцією... Знову буду щось вигадувати, а потім переробляти 🤣

Тим не менше, останні штрихи з повітроводами. Чорний ящик в студію. 

Прихований текст

На витяжну лінію, жировловлюючий фільтр, касета 246х246х48мм + G4. Згинав самостійно, навіть дуже нормально вийшло. 

 

[TaurosRMK]

Значить що, запустив тестово вентиляцію, щоб перевірити чи все добре з повітроводами. Підключив вентилятори через трансформаторні регулятори і все. На витяжчі ще немає жироуловлюючого фільтру (чекаю поки зроблять), тільки G4 (той що вище показував), а на притоці тільки фільтри салону, хоча додатково має ще бути G4. Також не встановлені фасадні решітки. Але вирішив заміряти що в результаті вийшло. Забігаючи наперед скажу що заміри якісь дивні... 🧐

По розрахунках в програмі виходило що приток буде давати більший опір, а витяжка менший, фактично вийшло наоборот 😐 Звичайно програма можливо рахує якісь стандартні значення опору кожного елементу, а також щоб точно порахувати в програмі, потрібно мати точні заміри повітроводів, поворотів, опору фільтрів і тд. Тому розрахунки були по великому рахунку тільки для приблизної оцінки.

Отже, що вийшло в результаті замірів в кімнатах (максимальні оберти, без анемостатів, всі дросель клапани відкриті). Заміри робив фактично у восьми точках на анемостаті, міряв в чотирьох, а потім перемірював вже в інших чотирьох, тобто вийшло 8 точок по колу. На приток нарахував 331 м³/год, на витяжку 291 м³/год. Вирішив зробити замір витяжки на фасаді, там труба д200мм, вийшло 273 м³/год. Куди поділося 18 м³/год? Мало того що по розрахунках мало бути на витяжку більше ніж на приток, так щей куби кудить загубилися, хоча не мало б бути такого. Можу списати це на те, що фасад де виходить витяжка розміщений паралельно потокам вітру, фактично там сквозняк дуже часто, коли міряв сильного вітру не було, але інколи піддувало. Можливо це трохи впливало на заміри, а також під час замірів показання дуже сильно стрибали, тобто зафіксувати якесь середнє значення в точці заміру було не просто. Але поки цього не було потрібно, це просто тестовий замір для розуміння що з того вийшло.

Прихований текст

Стосовно різниці приток/витяжка, яка по розрахунках мала бути в іншу сторону. Ще немає всіх фільтрів, тому показники зміняться, так що поки не звертаю на це увагу. Заміряти приток на фасаді не було можливості, доступ туди не дуже простий, а також не знаю як правильно зробити замір на такому адаптері (фото). Його розмір 300х300 (під решітку) з переходом на д200мм. Робити заміри також в 4(8) точках по перимутру і рахувати для січення 300х300? А чи потрібно воно взагалі, ці заміри на фасаді, чи вистачить замірів по кімнатах? По такій різниці приток/витяжка, а також то що на фасаді витяжка кудись загубила 18 м³/год, спочатку думав що може десь в корпусі є переток між камерами і може цих 18 м³/год вентилятор витяжки нагнітає у приточний канал. Хоча в корпусі теплообмінник сидить дуже плотно, якщо і є якісь мікрощілини, в які навіть папір не пролазить, то вони мало на що вплинуть. А як перевірити чи є перетоки без поняття, вирішив вимкнути витяжний вентилятор і заміряти тільки з приточним. Заміри вийли практично такі самі як і з увімкненим витяжним вентилятором, тому можна сказати що перетоків немає. Все ж таки спишу на те що вітер трохи заважав і може не дуже точно записував значення, які постійно стрибали туда-сюда. Поки це і так не важливо.

Ще нюанс по замірах, маю такий анемометр, діаметр робочої частини приблизно 65-67мм. Одна справа робити заміри в повітроводах д150мм, а як рахувати в д100мм? Фактично анемометр частково перекриває січення повітроводу, тому що сам практично як повітровід д100мм і виходить що є тільки одна точка заміру, яка майже в центрі повітроводу. Якщо буквально на 1 см зробити зазор від стелі, то показники зразу змінюються, тому що січення повітроводу вже не перекривається анемометром. На притоці всі д150мм, а от на витяжці тільки на кухні д150мм, всі інші (4 анемостати) д100мм. Тому думаю що тут також можлива якась похибка в замірах, точніше може їх потрібно по іншому робити на д100мм, в результаті може та різниця в загублених 18 м³/год якраз нівелюється. Фінальні заміри потрібно більш точно робити.

Прихований текст

Також для різноманітності вирішив заміряти без фільтрів, заодно буде приблизне розуміння який опір вони дають (як вирахувати перепад тиску знаючи різницю в розході повітря?). На витяжці G4 20мм, розмір десь 430х250мм (буквою W), тобто всього 0.11 м². Різниця вийшла в 24 м³/год, доволі не мало, скільки це по опору ще потрібно розібратися. Хоча площа матеріалу дуже мала, напевно потрібно її збільшити, щоб менше кубів втрачалося. Замовив ще матеріал G4, але товщиною 10 мм, попробую переробити вставку, щоб більша площа матеріалу була. З товщини 20 мм не дуже зручно формувати в гармошку.

По фільтрах салону на притоці, всього 9 м³/год різниці, що дуже мало. Знову ж таки, як це перевести в перепад тиску? По підрахунках площа цих фільтрів 4 * 0.58 м² = 2,3 м², враховуючи що при 330 м³/год різниця з/без фільтрів дуже мала, то фактично вони дають невеликий опір.

---

Ефективність рекуперації. Оцінювати нема поки що по чому, ніякі датчики не підключені, тільки на вулиці є GY-21. Вирішив в приточний канал до анемостату прикрутити Zigbee датчик, просто щоб бачити яка темература на подачі. Працювало це все від 20:00 майже до 01:00, за цей час температура на вулиці впала від 15,4С до 8С, а на подачі за цей період було найменше 15,8С при вуличній 8С. Вентилятори працювали на 3 позначці регулятора, точні заміри не робив, по швидкому витяжку заміряв, вийшло в сумі майже 80 м³/год, що трохи більше ніж в 3,5 рази від максимальних обертів. Припущу що на притоці також таке співвідношення, тобто десь 90 м³/год.

Попередньо оцінюю досить непогано, тому що повітроводи ще ніяк не утеплені, а при 8С вуличній в будь якому випадку є тепловтрати на горищі. По досвіду з попередньою системою, де також цей Zigbee датчик стояв на притоці для контролю подачі, то тепловтрати при вуличній 8С орієнтовно були 3-4С. Протяжність повітроводів приблизно така ж сама, тому можна врахувати такі ж тепловтрати. З іншого боку на витяжці також є тепловтрати, а які не знаю, датчики поки що не підключені. По датчиках в кімнатах середня 22С і вологість 56%, але що фактично доходить до теплообмінника, це вже інше питання, думаю менше 20С точно.

Прихований текст

Із нюансів, шумить витяжка, при чому шум не роботи вентилятора, а потоку повітря. Враховуючи що там пряма магістраль практично від вентилятора і до самих дальних кімнат, а відгалуження досить короткі, то все прекрасно чути. Навіть в ванній, до якої відстань від вентилятора десь 8 м, чути шум потоку повітря, хоча в самій ванній всього 56 м³/год на два анемостати, тобто вони шуміти не можуть, дуже малий розхід. Але це на максимальних обертах, якщо переключити на менші оберти (позначка 4), то вже тихіше, якщо на позначку 3, то практично не чути. А от притоку зовсім не чути, хоча там розхід навіть більший ніж на витяжці, але вентилятор приточний знаходиться перед теплообмінником, відповідно весь шум поглинається. А на витяжці не поглинається нічим. Частково може ще шум передається через стінки гнучких повітроводів, все таки там 25-30 мм мінвати особливо не шумоїзолюють. На попередній системі було наоборот, шумів приток, а витяжку майже не було чути, але там вентилятори буди після теплообмінника, тому гасився шум витяжки. Можливо жировловлюючий фільтр трохи буде перекривати шум, може треба десь лишній поворот магісталі зробити, щоб шум трохи гасився. Треба буде щось думати. Але в цілому максимальні оберти не на постійну основу, завеликий розхід, тому побачу що в результаті буде.

 

Поки так. Треба під'єднювати все і робити щиток автоматизації. Далі буде.

[shneider_vova]

Дайте точну модель анемометра. Думаю, він не може точно поміряти те, що вам треба. Різниця в 20-30 м3 - це нормально, для ваших потреб точніше і не треба, і не вийде. Стосовно того, що розрахунки не відповідають результатам - вам і казали багато разів, що на 100% вірити розрахункам в даному випадку не варто

[TaurosRMK]

2 години тому, shneider_vova сказав:

Дайте точну модель анемометра. Думаю, він не може точно поміряти те, що вам треба. Різниця в 20-30 м3 - це нормально, для ваших потреб точніше і не треба, і не вийде. Стосовно того, що розрахунки не відповідають результатам - вам і казали багато разів, що на 100% вірити розрахункам в даному випадку не варто

HT625A

[TaurosRMK]

4 години тому, shneider_vova сказав:

Думаю, він не може точно поміряти те, що вам треба. Різниця в 20-30 м3 - це нормально, для ваших потреб точніше і не треба, і не вийде

Ну похибка це похибка, а різниця в 30 м3 це вже не похибка. Списую поки що на вітер, тому що в приміщенні показники стрибали в діапазоні 0.2-0.4 м/с, а на фасаді доходило до 0.7-0.8 м/с, значення вибирав на око

Змінено 6 квітня користувачем TaurosRMK

[shneider_vova]

ну дивіться - в нього точність виміру 0,5 м/с. тобто це мінімум 20 м3/год. Плюс потік неоднорідний по перерізу трубопровода, плюс всякі повороти додають ще неоднорідності. 

[ЯД]

Плюс замеры в 8 точках, на каждом похибка. 

[TaurosRMK]

Думаю похибка якщо є, то вона є всюди, тобто у всіх точках (кімнатах) можна рахувати що є похибка, або можна її ігнорувати. Для того і робляться заміри у 4 точках повітроводу хрест-навхрест і рахується середнє значення. Не думаю що в одній точці похибка буде +0.5 м/с, в іншій -0.5м/с, але навіть якщо так, то в середньому якраз похибка нівелюється по цих чотирьох замірах. 

Змінено 6 квітня користувачем TaurosRMK

[TaurosRMK]

По опору фільтрів, результат приблизний, але більш-менш зрозуміло.

На сайті vents-selector.com/uk/fan Знайшов свої вентилятори, на графіку вибрав точку яка відповідає замірам з фільтром і без фільтру. Вийшло що на приток з фільтрами 331 м³/год це при 180 Па, без фільтрів 340 м³/год - 172 Па. Виходить опір фільтрів не більше 10 Па при 330-340 м³/год. На менших об'ємах напевно ще менше. Нагадаю що площа ~2,3 м².

Прихований текст

На витяжці кусок G4, з фільтром 291 м³/год - 224 Па, без фільтру 315 м³/год - 197 Па. Тобто кусок G4 товщиною 20 мм і площею 0.11 м² дає опір 27 Па.

Прихований текст

До речі, схема повітроводів вийшла такою, що подача и витяжка по кімнатах вийшла приблизно стільки, скільки я хотів отримати, тобто майже не потрібно буде дроселями гратися, може зовсім трохи на витяжці. Просто є трохи запас по кубах, але це навіть добре, оберти зменшити і вже буде добре.

[TaurosRMK]

Тут явно щось не то... Переміряв сьогодні всі повітроводи, вручну порахував опори кожного елементу системи, вийшли такі показники по кімнатах. Опір рахував для отриманих показників, які вчора наміряв анемометром. Ну нехай буде ще якась похибка розрахунків в 10-15 Па, але точно ніяк не виходить що витяжка може давати менше ніж приток, бо на витяжці опір значно менший ніж на притоці.

Якщо рахувати розхід тільки по опору, то виходить що на приток мало б бути ~290 м³/год і на витяжку ~330 м³/год, а по замірах з точністю наоборот.

WTF? 🤨 

Взагалі не зрозуміла фігня, і похибка анемометра тут вже ні при чому, тому що по опору рахував. Щоб опір відповідав вчорашнім замірам анемометром, потрібно щоб на притоці було на 40 Па менше, а на витяжці на 40 Па більше, а це неможливо ніяк...

Прихований текст

 

[ЯД]

Ну, варианта 2 - измерения или подсчет брешет.

Я думаю так:

Учитывая, что сам прибор достаточно не точный + в расчетах вряд ли вы считали все с погрешностями прибора, так есть ещё и погрешности измерений. Измеряя руками вы не сможете контролировать одинаковое положение прибора и еще с одинаковым уклоном. Разве что с помощью приспособы - шаблону. Хотя хз, может вы как раз так и измеряли.

А представьте себе как через анемостат движется воздух из и в него. На вытяжку буквально сантиметр - два дальше, и прибор будет показывать другие данные. А в глубину анемостата вы его не поместите. 

Или я не правильно себе представляю ваши измерения.

Змінено 6 квітня користувачем ЯД

[Dmode]

Ще додам що в залежності від рівня герметичності системи потік на вході в систему може відрізнятись від потоку на виході. Більше того, якщо потрібна точність, то такі швидкості на дифузорах ручним  анемометром не міряють. Для цього є спеціальні балометри.

Прихований текст

На мою думку щоб звести до мінімуму похибки як приладу так і методики заміру, робіть два заміри на фасадах, і по них пробуйте визначати баланс в теплообміннику. А внутрішні заміри використовуйте лише для розуміння/коригування співвідношень між приміщеннями.

Також з досвіду використання сенсорів потоку можу сказати, що співвідношення витяжка/приток (по RPM або керуючій напрузі) динамічно змінюється в залежності від вуличної температури і внутрішньої вологості. Для прикладу в мене різниця сягає майже 20% у морози, і близько 4% на даний момент. Тож налаштувавши зараз певне співвідношення воно буде вимагати змін в залежності від вищезгаданих умов, плюс в залежності від ступеню забрудненості фільтрів.

[TaurosRMK]

4 хвилини тому, ЯД сказав:

Ну, варианта 2 - измерения или подсчет брешет.

Я думаю так:

Учитывая, что сам прибор достаточно не точный + в расчетах вряд ли вы считали все с погрешностями прибора, так есть ещё и погрешности измерений. Измеряя руками вы не сможете контролировать одинаковое положение прибора и еще с одинаковым уклоном. Разве что с помощью приспособы - шаблону. Хотя хз, может вы как раз так и измеряли.

А представьте себе как через анемостат движется воздух из и в него. На вытяжку буквально сантиметр - два дальше, и прибор будет показывать другие данные. А в глубину анемостата вы его не поместите. 

Или я не правильно себе представляю ваши измерения.

Я не прив'зуюся до замірів анемометром як до 100% вірних, тому що зробив їх тільки щоб побачити який фактичний розхід вийшов. Але сам факт того що по замірах вийшло що витяжка видає менше ніж приток трохи насторожило. Тому що попередньо знав що приток мав би давати більший опір і відповідно менший розхід повітря, на притоці 3 кімнати і більша протяжність траси, а на витяжці 4 кімнати і траса коротша. Ну в крайньому випадку опір міг би вийти плюс-мінус однаковим, і тоді заміри анемометром мали б бути також плюс-мінус рівні. А вийшло зовсім не так, при чому різниця вийшла трохи суттєва і в іншу сторону, що вже здивувало.

Переміряв довжини всіх участків повітроводів, всі повороти і тд, порахував опір, вийшло так, як по ідеї мало б бути. По сумарному опору витяжка мала б видавати більше ніж приток, а фактично вийшло зовсім наоборот. Опір рахував більш-менш точно, різниця вийшла 40 Па, ну хай буде 30 Па, а це десь 10-12 м утепленого повітроводу ATCO 150 мм при 300 м³/год.

І точно щось не то, але не можу зрозуміти що саме. Повітроводи до рекуператора під'єднані правильно, а в чому ще може бути причина навіть не знаю. Боюся щоб з теплообмінником щось не було, типу розгерметизації між пластинами, може в такому випадку частина повітря з витяжки йде до приточних каналів і виходить що там більше повітря, а на витяжці менше. Або може теплообмінник потрібно промити перед використанням... Не знаю.

Зроблю завтра деякі заміри щоб подивитися чи з вентиляторами все ок, хоча по звуку наче обидва однаково гудять. Попробую якось без теплообмінника заміряти, або поміняти його задом наперед, чи щось зміниться.

---

Стосовно замірів анемометром, я їх роблю без анемостатів, тобто на голій трубі, в чотирьох точках по краю отвору. Анемометр притиснутий до стелі, тримаю 30-60 сек поки показання внормуються і тоді записую це значення. З чотирьох точок рахую середнє, так виходить один замір. Для прикладу в одні кімнаті на притоці, 2.25+1.95+1.65+1.95 = 7.8 і середнє значення 7.8/4=1.95 м/с.

Похибку можна рахувати, але якщо її рахувати то по всіх кімнатах або додавати, або віднімати похибку, але це ніяк не вплине на різницю що витяжки менше ніж притоку.

Тривожить саме цей момент, що заміри анемометром показуються різницю в одну сторону, а розрахунок опору зовсім в іншу сторону. Щось не сходиться.

Прихований текст

 

[TaurosRMK]

19 хвилин тому, Dmode сказав:

робіть два заміри на фасадах

І як правильно міряти і рахувати тут? Адаптер для решітки (решітка поки не встановлена), 300х300 з переходом на д200. Заміряти просто по перимутру в чотирьох точках і середнє значення рахувати для перерізу 300х300? Засунути анемометр в глибину до д200мм не вийде, там йде звуження і не буде можливості заміряти правильно.

Прихований текст

 

Змінено 6 квітня користувачем TaurosRMK

[Dmode]

17 хвилин тому, TaurosRMK сказав:

утепленого повітроводу ATCO 150 мм при 300 м³/год.

Це той що з полімерної плівки на спіральному дроті? Як версія - можливо січення цього повітропроводу залежить від різниці тисків. І якщо всередині каналу тиск більший ніж зовні, його січення буде трохи більшим, бо плівку трохи роздує назовні. І відповідно навпаки. На витяжному каналі це може дати певне зменьшення січення та збільшення опору по відношення до такогож приточного каналу...

Змінено 7 квітня користувачем Dmode