Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Приточно-витяжна вентиляція з рекуператором

TaurosRMK

Рекомендовані повідомлення

2 години тому, TaurosRMK сказав:

чому саме 40 Па рахують на новій системі.

А звідки це взагалі?

2 години тому, TaurosRMK сказав:

фільтр F7 при нормальній площі не має давати великого перепаду тиску

Якість фільтрації автомобільного (>99%) краща ніж F7 (>80), тож при однаковій площі матеріалу опір F7 буде меньшим.

Автомобільний по класифікації вентиляційних - щось середнє між F9 та Semi Hepa. Також варто зазначити що так можна говорити про початковий опір. Як швидко забивається F7 в порівнянні до автомобільного важко сказати, бо пилоємність в цих матеріалів різна. А навіть при однаковій пилоємності, але при меньшій у 6 разів площі тканина заб'ється у 6 разів швидше. 

Мене від тканини відштовхнув досвід вибору та купівлі матеріалу. На ринку "вільна американка", приходиш в магазин, тобі показують якийсь матеріал і кажуть шо то F-такий-то. Питаю а чому ви думаєте що то F-такий-то, відповідь - бо так його закупаємо. Жодних сертифікатів і тим більше тестів, випробувань, стандартів. Кожен кому не лінь виробляє фільтри з якоїсь тканини. На ринку автомобільних конкуренція набагато більша, і вимоги до якості фільтрів більш стандартизовані, тому їм якось (чисто субєктивно) більше довіри.

  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

8 годин тому, Dmode сказав:

Якість фільтрації автомобільного (>99%) краща ніж F7 (>80)

Тут потрібно думати, чи потрібна така фільтрація, тому що F9 і вище для дому, як на мене, то трохи перебір. Якби будинок був десь біля заводів чи автостради, то інша стправа, а в моєму випадку цього всього немає, забруднень як таких немає. Також фільтруй хоть 99.99%, на вулицю вийдеш і там повітря вже не фільтрується )) Інша справа якщо був би потрібен такий високий рівень фільтрації. Тому думаю F7 для дому цілком достатньо.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

8 хвилин тому, TaurosRMK сказав:

Інша справа якщо був би потрібен такий високий рівень фільтрації. Тому думаю F7 для дому цілком достатньо.

Може і так, якби під визначенням F7 ви отримували дійсно F7, а не якусь ноунейм тканину. Якщо ж розраховувати що Вентс дорожить репутацією, і не буде робити F7 з якогось непотрібу, то його готові фільтри дорожчі ніж комплект автомобільних, які до того ж мають більшу площу матеріалу.

Змінено користувачем Dmode
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

10 хвилин тому, TaurosRMK сказав:

Тому думаю F7 для дому цілком достатньо.

А фактор пилюко-мікробо-плісняво параноїків? Вони як науявляють собі що буде в повітропроводах, якщо тільки 80% затримується справжнім F7...

  • Хаха 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

7 хвилин тому, Dmode сказав:

Може і так, якби під визначенням F7 ви отримували дійсно F7, а не якусь ноунейм тканину. Якщо ж розраховувати що Вентс дорожить репутацією, і не буде робити F7 з якогось непотрібу, то його готові фільтри дорожчі ніж комплект автомобільних, які до того ж мають більшу площу матеріалу.

А дивно якось, чому для вентиляції фільтри класу F7 коштують в рази дорожче, ніж автомобільні з кращим класом фільтрації і в декілька разів більшою площею матеріалу 🤨 Частково напевно від того, що різні матеріали використовуються і різне призначення, для двигуна і для людей. І якщо автомобільний має 99%, то це ще не значить що він фільтрує точно так як аналогічний HEPA з 99%. Можливо тоді прямо порівнювати ці фільтри також не варто.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Тільки що, TaurosRMK сказав:

А дивно якось, чому для вентиляції фільтри класу F7 коштують в рази дорожче, ніж автомобільні з кращим класом фільтрації і в декілька разів більшою площею матеріалу 

Все що штучне коштує дорожче від масового. Фільтри вентиляції це нішевий продукт в порівнянні до автомобільних.

Тільки що, TaurosRMK сказав:

автомобільний має 99%, то це ще не значить що він фільтрує точно так як аналогічний HEPA з 99%.

Я і не порівнював з хепа, а порівнював з семі-хепа. Є різниця.

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

10 годин тому, Dmode сказав:

G4 важко назвати фільтром, це скоріше сітка від комах і досить крупних часток. Після вентсівського G4 весь фільтр-бокс у мілкій пилюці.

Звісно, він і називається фільтром грубої очистки, але як перша ступінь фільтрації перед тим же F7 буде краще ніж взагалі без нього. Так F7 не буде вмирати досить швидко.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

3 години тому, Dmode сказав:

А фактор пилюко-мікробо-плісняво параноїків? Вони як науявляють собі що буде в повітропроводах, якщо тільки 80% затримується справжнім F7...

Для таких клієнтів розробили ось це:

vents-shop.com.ua/prinadlezhnosti/filtry/kruglye-filtry-tonkoy-ochistki/

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

За останній час став замічати що якщо в приточній кімнаті закрити двері, то вологість в ній падає дуже швидко (нагадаю, вентиляція зараз працює періодами, а не постійно), в порівнянні з іншими кімнатами, де двері відкриті. Щілини під дверима є, але напевно їх недостатньо. При відкритих дверях вологість не так сильно падає, хоча не розумію як на це впливають двері. Може при відкритих дверях приточне повітря, яке анемостатом направляється під стелю, рухається в сторону дверей і без перешкод виходить в верхній частині дверей. А якщо двері закриті, то це створить перешкоду і повітря буде направлятися вниз до щілини, а там досить мале січення і частково повітря буде циркулювати в середині закритого приміщення наповняючи його свіжим повітрям. Датчики знаходяться на висоті 1-1.5м, при відкритих дверях повітря напевно не може так швидко опуститися до такої висоти, бо рухаєтсья в сторону витяжки, а коли двери закриті, то цей процес швидший.

Думаю про дверні решітки, як мінімум на ті двері, де приміщення майже весь час закриті. Хоча і дверей небагато, можна на всі ставити. Але напевно при вентиляції 24/7 це ніяк не змінить картину по вологості, хіба що повітря буде мати додаткові проходи при закритих дверях.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Воздух, а точнее в вашем варианте влажность, не двигается как вы описали слоями.

Вы продаете пересушеный воздух в почти замкнутое пространство, есть только щель у пола и совсем маленькая площадь для обмена влагой с "окружающим миром", в конце концов влажность упадет по уровня приточки. 

При открытых же дверях у вас все пространство объединено, весь воздух достаточно влажный и чтобы осушить такой объем вам надо конкретно увеличить объем подачи. Или в комнате или во всем доме)

Как может для сравнения, душ, везде пар при закрытых дверях, хоть они и не герметичны и не до потолка. Откроете двери и влага перейдет более сухому а излишек конденснется на всем холодном, а пар очень быстро рассеется 

В принципе это диффузия - распространение одного вещества (воды) в межмолекулярном пространстве другого (воздух)

Змінено користувачем ЯД
  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Наверное проще было написать что щель - маленькая площадь для диффузии воды, открытая - вся площадь дверей и диффузия на много быстрее, тк скорость диффузии зависит от площади соприкосновения двух сред 

Змінено користувачем ЯД
  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Дифузія це той процес якого не видно оком, щоб перевірити, чи то не конвекція, зробіть "датчик" над дверима і не дихайте, наприклад в мене у одній кімнаті нитка гойдається в бік від кімнати (виходе тепле повітря, заходе холодне), а в іншій навпаки всередину (заходить тепле, виходить холодне). До речі з-за цього датчики CO2 розбігаються, можуть стояти поруч, але на різних конвекціних потоках і відхиляються на 50-100ppm, а на вулиці знову збігаються обидва рівно в 400ppm 

1.jpg

2.jpg

Змінено користувачем normal
  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

А може хтось знає, така тканина, наприклад F7, при виготовленні кишенькового фільтру її прошивають чи склеюють? З вигляду там наче під якимось термопресом роблять шви. На випадок якщо надумаю робити кишеньковий фільтр своїми руками 😁

 

Screenshot_20240202-124129_Prom~2.png

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

37 хвилин тому, TaurosRMK сказав:

А може хтось знає, така тканина, наприклад F7, при виготовленні кишенькового фільтру її прошивають чи склеюють?

На нормальнальних виробництвах використовують ультразвукове зварювання тканини, бо це швидко і якісно. В домашній умовах можна і зшивати, але треба розуміти, що голка пробиває твори і через них проходить трохи повітря. Можна ті шви просочити силіконом і все буде гаразд, а можна і не заморочуватись, бо повітря там пройде мізер.

Просте склеювання не підійде, бо тканина багатошарова і треба всі шари механічно між собою скріпити. Просточити клеєм всі шари теоретично можна, але я собі не уявляю цей процес вдома.

Змінено користувачем volomoto
  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

1 годину тому, volomoto сказав:

На нормальнальних виробництвах використовують ультразвукове зварювання тканини, бо це швидко і якісно. В домашній умовах можна і зшивати, але треба розуміти, що голка пробиває твори і через них проходить трохи повітря. Можна ті шви просочити силіконом і все буде гаразд, а можна і не заморочуватись, бо повітря там пройде мізер.

Значить варіант зшивати можна використати, то що пройде трохи повітря, не страшно, це не лабораторія зі стерильними вимогами 😄

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

А може ще хтось таке підкаже, чи буде якась різниця між кишеньковими фільтрами з однаковою площею матеріалу, але різними розмірами? Це суттєво на щось вплине? Наприклад, рамка 300х300мм, глибина кишень 400мм (4 шт) і 400х400мм, глибина 200мм (8 шт), припустимо що площа матеріалу однакова.

Тобто краще більше кишень чи щоб вони глибші були? Так то можна хоть по метру в глибину зробити, але чи буде від того толк.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

17 годин тому, TaurosRMK сказав:

Наприклад, рамка 300х300мм, глибина кишень 400мм (4 шт) і 400х400мм, глибина 200мм (8 шт), припустимо що площа матеріалу однакова.

В другому варіанті площа більша на 34%, щоб вона було приблизно однаковою то рамка в обох випадках мала би буто однакової висоти.

Кут в плані однаковий майже, тож при однаковій площі характеристики обох варіантів будуть близькі.

Прихований текст

image.png.17a012945162998dbf57bfaa6b6dfcfa.png

Чим більше кишень, тим більше перегородок в рамці, а їх для жорсткості роблять з дроту. Він має свою товщину. І якщо сильно переборщити з кількістю кишень, зменьшиться корисне січення фільтру. Чим більше кишень тим більше матеріалу, тим більше пилоємність. 

 

Змінено користувачем Dmode
  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

1 година тому, Dmode сказав:

В другому варіанті площа більша на 34%, щоб вона було приблизно однаковою то рамка в обох випадках мала би буто однакової висоти.

Кут в плані однаковий майже, тож при однаковій площі характеристики обох варіантів будуть близькі.

Ну я і уточнював - припустимо що площа однакова. Розмір рамки записав більшим, тому що кишень більше і при 300х300 вони будуть дуже вузенькі, а при 400х400 трохи ширші, тому і написав інший розмір рамки.

Тоді якщо особливо різниці ніякої при однаковій площі, то треба на інші параметри дивитися, а саме кількість кишень. Для невеликих рамок як от 300х300, напевно максимум 5 кишень, 6 вже буде забагато. По стандартних фільтрах глибина максимум 650мм, але при розмірах рамки по одній або двох сторонах 592мм. І максимальна кількість кишень 10 шт, при розмірах 592мм (за мінусом рамки) це десь по 55мм на кишеню. Якраз при 300х300 і 5 кишенях така ширина і буде.

Питався у виробника фільтрів яка площа матеріалу при розмірах 300х300х400/4к - ~1.2 м2. Виходить приблизно 0.3 м2 на кишеню, у випадку 5 кишень буде близько 1.5 м2. Поки що розглядаю варіант кинешькового, під нього простіше зробити бокс. Хоча... як варіант під автомобільні зробити бокс по типу як фільтри вставляються в автомобілях, тобто повітря подається знизу, а витягуєтсья зверху, так буде простіше фіксувати такі фільтри.

Сьогодні навіяло одне питання (в прямому сенсі 😄). На дворі був сильний вітер і в 99% випадків напрямок вітру завжди в одну сторону. В оновленій системі приточна решітка буде розміщена на фронтоні лицем до напрямку вітру, тобто теоретично потік буде спрямований в решітку. В реальності це буде трохи допомагати приточному вентилятору справлятися з опором чи ніяк не вплине? 😄

@Dmode фільтри салону ще не у вас, не робили поки що заміри опору? До речі, чим робите заміри? Є якась камера для досліджень? 🙂

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

@TaurosRMK чим глибші кишені тим більше їх роздуває на боки і відповідно поверхні сусідніх кишень можуть притулятись одна до одної і тим самим зменшувати ефективну площу. Вентсівькі кишенькові вставки тому скріплють протилежні стінки кишень якоюсь жилкою.

  • Лайк 3
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

14 годин тому, TaurosRMK сказав:

на фронтоні лицем до напрямку вітру, тобто теоретично потік буде спрямований в решітку. В реальності це буде трохи допомагати приточному вентилятору справлятися з опором чи ніяк не вплине?

Буде трохи впливати, вносячи незначний дисбаланс, але не так щоб тим заморочуватись. Сплески коливань вітру рандомні, і якось швидко на них відреагувати ви не зможете ні по автоматиці ні по інерності самого вентилятора. Кут і сила вітру постійно змінюється як і зони позитивного і негативного тиску на фасадах. 

14 годин тому, TaurosRMK сказав:

фільтри салону ще не у вас, не робили поки що заміри опору?

Ще не робив.

14 годин тому, TaurosRMK сказав:

До речі, чим робите заміри? Є якась камера для досліджень?

На ПВУ є виводи для підключення манометрів. Ось тут видно. На автомобільних(двигуна) виводи є з обох сторін. А салонні будуть лежати прямо на теплообміннику, тому прийдетьс робити замір з фільтрами і без фільтрів щоб потім відняти опір теплообмінника.

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Шановне паньство, чи можете порекомендувати майстрів для встановлення та розведення вентиляції?

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Підключив сенсори швидкості потоку, які давно вже чекали своєї черги. З першого враження - мої розрахункові 120 кубів по факту з новими фільтрами є 140кубами. Видно заміри і привязку до об'єму робив на більш забруднених фільтрах. Бачу що буде що поаналізувати та оптималізувати в алгоритмах управління.

Прихований текст

image.png.7ec25e4a5abc2079dfdd47c1203dc9b8.png

 

  • Лайк 5
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

55 хвилин тому, Dmode сказав:

сенсори швидкості потоку

А є щось таке, але не за дорого? 😄 Може для Arduino/ESP?

---

Попалися такі сенсори тиску www.aliexpress.com/item/1005003291416384.html

Якщо під'єднати трубку і врізати її після вентиляторів, то теоретично можна контролювати роботу вентилятора? Зафіксувати якусь мінімальну точку обертів для потрібної швидкості (для нагрівача рекомендуєть не нижче 1.5 м/с) і подивитися який тиск буде, відповідно якщо при роботі тиск впаде нижче позначки, то з вентилятором щось не то (зупинився/заклинив), можна фіксувати аварійну ситуацію. Робочий варіант?

Ще на фільтр-боксі потрібно контролювати перепад тиску, але здається з такими сенсорами не вийде. Сенсор фіксує значення, якщо надути в нього повітря, а в фільтр-боксі повітря не нагнітається, а витягується в сторону вентилятора, тому напено такий сенсор там не буде нічого показувати. Чи все ж таки можна і для фільтр-боксу щось придумати з таких сенсорів?

Прихований текст

image.thumb.png.1faf570f6a5e66300c38d12185ed704b.png

 

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

34 хвилини тому, TaurosRMK сказав:

але не за дорого

ці брав свого часу не за дорого на ебай. 

34 хвилини тому, TaurosRMK сказав:

Попалися такі сенсори тиску www.aliexpress.com/item/1005003291416384.html

Шукайте діапазон до 100-150Па. Бо за посиланням мають 0 - 40 000 Pa. І це мали би бути диференційні сенсори, які мають два "соски". Ось такий би підійшов.

34 хвилини тому, TaurosRMK сказав:

Чи все ж таки можна і для фільтр-боксу щось придумати з таких сенсорів?

Можна, якщо застосувати диференційний сенсор відповідного діапазону.

34 хвилини тому, TaurosRMK сказав:

теоретично можна контролювати роботу вентилятора? Зафіксувати якусь мінімальну точку обертів для потрібної швидкості (для нагрівача рекомендуєть не нижче 1.5 м/с) і подивитися який тиск буде, відповідно якщо при роботі тиск впаде нижче позначки, то з вентилятором щось не то (зупинився/заклинив), можна фіксувати аварійну ситуацію. Робочий варіант?

Виробники вентиляторів пропонують такі рішення. Перепад міряється штатному "вхідному кільці" вентилятора, до кожного кільця виробник надає калібровочний коєфіцієнт k. В топових ПВУ таке можна зустріти.

Прихований текст

image.png.669dfc565cf430c5aa8fc9692ee26a8a.png

 

Змінено користувачем Dmode
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

29 хвилин тому, Dmode сказав:

Шукайте діапазон до 100-150Па. Бо за посиланням мають 0 - 40 000 Pa. І це мали би бути диференційні сенсори, які мають два "соски". Ось такий би підійшов.

Про диференційні знаю, але думав що таким одиночним також вийде, є тиск, значить вентилятор крутить, нема - значить проблема.

36 хвилин тому, Dmode сказав:

Можна, якщо застосувати диференційний сенсор відповідного діапазону.

В мене є звичайні диференційні, напевно вони і залишаться, але там тільки NO/NC контакт і потрібно розібратися як правильно налаштувати спрацювання, на вентиляторах і на фільтрі.

 

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз
×
×
  • Створити...