Порадьте насінння кабака(тыквы)

[Габузино]

Твердокорі гарбузи маючи твердий та тонкий мякуш прекрасно годяться для засолювання огірків - лише не забудьте вкинути хрону листки, смородину листки і амаранту листки, а решту на свій смак.

 

[Габузино]

Твердокорі гарбузи годяться на цукати і на висушування - вже є цей продукт у продажу.

 

[ATTACH]552687[/ATTACH]

 

[ATTACH]552688[/ATTACH]

 

[ATTACH]552689[/ATTACH]

[Габузино]

Насінневий гарбуз Піпіан з Тюкспану - тільки для крутих хлопців!

Ні з чим не запилюється - вид Mixta.

 

[Габузино]

Насіння Піпіан з Тюкспану не можна переплутати ні з яким іншим.

 

[Габузино]

Гарбузи твердокорі - зимові - близькі родичі кущових форм - літніх кабаків - кабачків, патисонів, крукнеків.

Тому вони легко перезапилюються і наступний врожай буде ніякий - для отримання сорту необхідне штучне ізольоване запилення.

Перший рік нічого не станеться - просто купите нове насіння на наступний рік.

[Габузино]

Твердошкірий гарбуз прекрасно запікається з сиром і часниковим соусом.

 

[Габузино]

Мускатні гарбузи родом з теплих країв - вони дуже полюбляють високу температуру і страждають від холоду.

Кінчик гарбуза завжди створює п"ятикінцеву зірку і має п"ять рубців граней, майже без колючок.

Стебло так само ніжне, гладеньке і листя настільки м"яке, що французи спеціально вирощують мускатні сорти для отримання зелені на салат і для тушкування.

Соку мають багато і товстий м"якуш.

Багато сортів мають форму булави, або гантелі так звані перетяжки.

Колір насичено оранжевий, у одного східного сорту Сіблі настільки, що фарбує все, як шафран, або чорнобривці.

У продовгуватих форм насіння зосереджено в одному потовщеному кінці - приклад - сорт Арабатський.

Є форми карети попелюшки з глибокими впадинами, як мандарин - сорт Мускат де Прованс завоював серця наших господарок.

Є унікальний сорт Труба Альбенги схожий на колесо - ріж на кільця і готуй цукати - а ля ананас в цукрі.

 

[Габузино]

Гарбуз Мускат де Прованс при дозріванні він стане яскраво оранжевим і Ви узнаєте популярний на сьогодні діліжанс Золушки попелюшки.

 

[Габузино]

Якщо не маєте місця для баштану завжди є вихід.

 

[Габузино]

До сортового розмаїття ще не раз повернемось, але якщо вже трохи намітили, що саме хочете отримати від гарбуза, то маючи бажане насіння якось павильно його посадити.

Ось декотрі рекомендації.

Підготовка насіння

 

Для висівання беруть найкрупніше і якісне насіння, все не дорідне насіння треба відбракувати. Кращий спосіб підготовки до висівання — пророщувати його до того, що надзьобує. Для цього за два-три дні до висівання насіння опускають в теплу воду (45~50°С) на 2-3 години, а потім замочують у вологій тканині при кімнатній температурі. Як тільки насіння надзьобається, воно готове до висівання. Замочування насіння — процес обов'язковий. Крім прискорення появи сходів замочене насіння менше страждає від шкідників, оскільки втрачає смак.

 

Для підвищення холодостійкості рослин, особливо південного мускатного гарбуза, багато садівників насіння, що надзьобалося, гартують. З цією метою насіння, що надзьобалося, витримують в мокрій тканині 3-5 днів в овочевому ящику холодильника або пророщують його протягом тижня при змінних температурах: 8 — 10 годин при 18-20°С, потім 12-14 годин при 1-2°С і т.д.

 

Вирощування розсади

 

Для отримання великого і раннього урожаю, особливо лежких сортів, гарбузи вирощують розсадним способом. Розсаду готують в парниках або розсадниках, вкритих плівкою, або в квартирі на добре освітленому південному підвіконні.

 

Гарбуз погано переносить пересадку, тому насіння висівають в торфоперегнійні горщики розміром 10x10x10 см або в горщики, зроблені з паперу. Багато садівників вирощують розсаду в посівних ящиках, заповнених торфо - ґрунтом. На дно ящика заздалегідь насипають тирсу шаром 3-4 см.

 

Добре пророщене насіння висівають за 20-22 дні до висадки розсади в ґрунт. Перші два-три дні температуру підтримують в межах 18-25°С вдень і 15-18°С вночі. При появі сходів температуру знижують протягом 5-6 днів до 15-18°С вдень і до 12-13°С вночі; щоб розсада не витягувалася. Потім температуру піднімають вдень до 18-22°С, а вночі до 13-15°С.

 

Поливають сходи помірно, але регулярно — по 7-8 л на 1 кв.м. При цьому помірна вогкість повітря і оптимальна температура (18-22°С) сприяють отриманню сильних і витривалих рослин, а надлишок вологи веде до витягання рослин.

 

Через тиждень після появи сходів рослини можна підгодувати розчином коров'яку (1:10) по 0,3 л на 1 рослину. Правильно підготовлена розсада повинна бути з низьким і міцним стеблом, короткими міжвузлям і двома-трьома добре розвиненим темно-зеленим листками.

 

Коли мине загроза заморозків і встановиться тепла погода, розсаду висаджують в заздалегідь политі теплою водою лунки по тій же схемі, що і при посіві насіння. Перед висадкою треба поруйнувати щільні зовнішні стінки торфоперегнійних горщиків. Посаджену розсаду рясно поливають (при необхідності) теплою водою. Розсаду треба висаджувати увечері або в дощову, похмуру погоду.

 

Не забувайте при цьому, що для захисту від заморозків лунки під торфоперегнійні горщики треба робити на горбиках заввишки 10-12 см, щоб земля краще прогрівалася, а всі висаджені рослини повинні мати захисні ковпаки або плівкове укриття.

 

Навкруги підніжжя горбика треба покласти шар компосту, щоб подавити розвиток бур'янів. А в сире дощове літо гарбуз взагалі треба вирощувати на таких горбиках. Це не дозволить рослині гнисти, стикаючись з сирим ґрунтом.

 

Добавлено через 9 минут

 

 

 

 

 

 

 

Добавлено через 7 минут

Щеплення на фіголистовий гарбуз вперше запропонували корейці.

З тих пір на піщепу більш витртивалого фіголистового гарбуза прищеплюють огірки ,диню, кавуни, які мають слабшу кореневу систему і страждають від холодів та грибкових захворювань, особливо фузаріозу.

 

Пророщування щепи та прищепи.

Насіння перед сівбою дезинфікували в 1%-ному розчині марганцевокислого калію протягом 20 хв. за температури +20-22°С з наступним промиванням і пророщуванням протягом однієї доби у чашках Петрі. По три пророслих насінини підщепи висаджували з 1 квітня в пластмасові горщечки 10 х 10 см, наповнені грунтосумішшю із дернової землі і перегною у співвідношенні 3:1. Проросле насіння дині висівали на дві доби пізніше від підщеп в посівні ящики за схемою 3 х 3 або 4 х 4 см на глибину 1-1,5 см. Щеплення проводили на 3-4 добу в фазі розгорнутих сім’ядолей після появи сходів підщеп тоді, коли починав розвиватися перший справжній листок та 9-10 добу. Для створення сприятливих умов зростання прищепи з підщепою готували так звані «реабілітаційні камери», куди поміщали рослини після щеплення. Вони мали вигляд ящика висотою 40– 45 см, на дно якого насипали добре зволожений пісок, торф або тирсу. Бокові стінки та верхню кришку оббивали прозорою плівкою, щоб проникало туди світло. Температуру в середині камери підтримували на рівні 25-30°C, а вологість повітря — 95-98 %.

Щеплення.

Для щеплення вирізали стрічки з фольги 1,5-2,0 см завширшки і 3-4 см завдовжки та готували кілочки для підв’язування висотою 15-30 см. Щеплення дині проводили врозщеп. Розріз завдовжки 1,5-2 см робили між сім’ядолями на підсім’ядольному коліні, у вертикальному напрямку згори вниз через сім’ядольний вузол з одного боку. Сіянці дині зрізали біля поверхні ґрунту, і з обох боків стебла навпроти сім’ядольних листочків бритвою робили зріз дуже тонкого шару епідермісу завдовжки 1,5-2,0 см. Підготовлену для щеплення прищепу обережно вставляли зверху вниз в розріз підщепи так, щоб зрізи їх співпадали на всій довжині. Одночасно стежили за тим, щоб кінець зрізу стебла дині не опускався в порожнину стебла підщепи. Після цього місце щеплення обережно фіксували фольгою, підв’язували до кілочків і ставили в реабілітаційні камери. Зверху камери притіняли, щоб протягом перших двох діб уникнути попадання прямих сонячних променів.

Підготування до висадки.

До зовнішнього, більш сухого повітря рослини привчали поступово. Спочатку їх відкривали для провітрювання до двох разів на день на 10– 15 хвилин доки з листочків не випаровувалась волога. Потім тривалість провітрювання збільшували, але не допускали підв’ялювання листків підщепи. Рослини поливали, через кілька діб їх розміщували вільніше для кращого освітлення. На випадок загнивання зрізів їх посипали подрібненим активованим вугіллям. Як тільки прищепа добре зросталася із підщепою і починала рости (рослини висаджують на постійне місце) .

 

Найстабільніші підщепи.

Гарбуз фіголистий та крупноплідний на час щеплення мають більш щільне стебло порівняно з іншими підщепами, яке після зробленого розрізу лезом ножа не розпадається на 2 частини, менше травмується. Щоб вставити туди прищепу потрібно двома пальцями лівої руки злегка надавити на стебло підщепи: одним від себе, іншим до себе. в результаті надавлювань в протилежні сторони розріз розкривається у вигляді щілини

 

Температурні умови для щеплення

Температура на час приживання щеплених рослин не може бути нижчою за 25 °C та вищою 30 °C. За інших умов, процент приживання в дині на підщепі зменшується, а сам період — у першому випадку подовжується, а в другому — скорочується.

 

Добавлено через 27 минут

Наверняка Вы не раз пользовались растворами, которые стимулируют рост растений, ведь некоторые привереды толком и не растут без него, а то и вообще отказываются всходить. Но каким бы замечательным не был покупной раствор, а когда знаешь из чего он сделан, всё же спокойней на душе за собственный урожай. Для того, чтобы приготовить стимулятор роста дома, Вам понадобится мёд или сок алоэ.

Способ № 1

 

Столовую ложку сока алоэ добавьте в тёплую воду (250 мл). Перелейте смесь в банку, плотно закройте крышкой. Поставьте банку в тёмное и прохладное место на неделю. По прошествии времени добавьте к смеси столько кипячёной воды, чтоб получилось 5 литров. Замочите в получившемся растворе луковицы на 1-12 часов, а черенки — на 4-6 часов. Перед посадкой промывать луковицы и черенки нет необходимости.

Способ № 2

 

Разведите половину чайной ложки мёда в тёплой воде (пол-литра). Замочите в получившемся растворе луковицы на 1-12 часов, а черенки — на 4-6 часов. Перед посадкой промывать луковицы и черенки нет необходимости.

Способ № 3

 

Возьмите листья алоэ и перекрутите их через мясорубку. Залейте водой ровно настолько, чтоб она покрывала листья. Оставьте их настаиваться 12 часов. За 40 дней до посадки замочите в этом настое семена на 12 часов, затем достаньте их и просушите. По прошествии 40 дней можете семена сажать. Семена после такого настоя взойдут очень быстро, а плоды на растении созреют большими и будут иметь замечательный вкус.

[Габузино]

Квіти у гарбуза роздільно статеві, тобто окремо чоловічі, окремо жіночі.

Чоловічих набагато більше і пилок з них переносять комахи - вранці є ймовірність запилення мурахами, коли роса спаде до роботи залучаються бджоли. Якщо жіноча квітка не запилиться, то вона на другий день відпадає, так, як і чоловічий пустоцвіт.

При нормальному запиленні завязь починає рости.

Нектар жіночої квітки розміщений в просторому блюдечку і добре доступний для бджіл і вони охоче відвідують квітку.

 

 

 

Змінено 27 лютого 2017 користувачем Габузино

[Габузино]

Чоловічі квіти суттєво відрізняються від жіночих.

Вони ростуть на довгих квітконіжках групами.

Пилники у них зростаються докупи і бджолам трохи складніше добиратися до нектару, коли всеж вони досягнуть мети - їхнє мохнате тільце добряче набереться пилку і чудо запилення гарантоване.

Для нас велика кількість квіток має кулінарне значення.

 

[Габузино]

Бджоли за роботою на жіночій квітці.

 

[Габузино]

Так що ж ми робимо з частиною чоловічих гарбузових квітів?

Як тільки квіти розкрился - ми зрізаємо без фанатизму, щоб і бджілкам була робота. Миємо в проточній воді, одрізуємо зелену чашку - вона для їжи не годиться. Начиняємо фаршем з м"яса, смаженої цибулі та спецій з кашою. Вмочаємо в борошно - муку, потім в яйце, викладаємо на сковорідку, а краще на протвінь і в духовку, і декотрий час доводимо до рум"яного кольору. Страва делікатна і треба все робити не поспішаючи на маленькому вогні. Мабуть ніхто не зможе відмовитися від делікатесу.

Смачного!

 

[Polenko]

Благаю, припиніть! Я стаю якоюсь гарбузовою ман'ячкою, мої забаганки по сортам гарбузів вже давно не співпадають із можливостями земельної ділянки, а ви тут ще нових сортів підкидаєте

[Габузино]

Гарбузи, як фіалки - коли маєш десять сортів - хочеться ще хоч би сто.

Пропоную заглянути в інтернет і уточнити, коли і де в березні виставки фіалок в Києві - це вже на днях .

Зараза ще та - гарбузи хоч на полі, і майже не потребують догляду - брешу, а фіалки треба на схід сонця вітати щодня.

Лише грошей не беріть на виставку, бо залишитесь без нічого.

[Габузино]

Батернат - улюблений сорт американців, мабуть саме цього красунчика

вони готують на День Подяки.

 

[Габузино]

26 августа 2016, 08:56 АПК-Информ: овощи & фрукты

Украина: «Грин Тим» начал экспорт тыквы в Великобританию

На текущей неделе компания «Грин Тим» (Украина, Херсонская обл.) отправила первую оптовую партию тыквы на рынок Великобритании, сообщает проект «АПК-Информ: овощи и фрукты», ссылаясь на официальную страницу компании в Facebook.

«Еще один новый для нас экспортный продукт – тыква Баттернат, выращенная в хозяйстве «Днепровская Перлына». Сегодня он отправился в длительное путешествие в Великобританию. Откалиброванный по весу и размеру и упакованный согласно международным стандартам», - говорится в сообщении компании.

[Габузино]

Момордика - гарбузовий родич - гіркий огірок - вживають в їжу стиглі ягоди, яким приписують чудодійні властивості. Листя жалке, так як і трихозанта, пастернака і кропиви. Насіння трохи дивне схоже більше на насіння апельсину. Обов"язково готувати розсаду і готувати шпалеру.

 

 

[Габузино]

Пилник чоловічої квітки гарбуза трохи проблемний для бджіл - нектар трудно дотупний з за того, що пилники зрослися уверху - це примушує бджіл добряче набратися пилку ніж поснідають нектаром і дорогоцінний пилок вони понесуть до жіночої квітки - таїнство запліднення здійсниться і Ви отримаєте чудесний врожай.

 

 

 

[Габузино]

Футсу Курокава (Блэк Футсу) это японский сорт мускатной тыквы. Растение кустовое, плети от главного побега растут розеткой, длина плетей 2-4 м. Плоды круглые, немного приплюснутые, глубоко ребристые, бородавчатые, порционные, весом от 1 до 1,8 кг. Кожура до начала созревания тёмно-зелёная, почти чёрная (отсюда другое название сорта Black Futsu), у созревающих плодов цвет меняется на интенсивно ореховый с беловатым восковым налётом. Мякоть плотная, сухая, сладкая, без приторного тыквенного привкуса, оранжевого цвета у вызревших плодов, семенная камера небольшая. Созревание через 110-120 дней от полных всходов. Урожайность очень высокая, в среднем минимум 10 вызревших плодов с одного растения. Лёжкость высокая, при температуре 12-16 градусов тыквы могут храниться до июля следующего года. Собирать урожай можно после изменения цвета кожуры на ореховый, полная зрелость достигается после месячного хранения. Более высокая или более низкая температура сокращает срок хранения.

. Запечённая тыква по вкусу напоминает съедобный каштан. Тыквы не только очень вкусные, но также необычайно декоративные: эти небольшие тыковки могут служить украшением любой кухни и даже залов ресторанов, оформленных в народном стиле. Если вырезать «крышку» с плодоножкой, выбрать содержимое семенной камеры и часть мякоти, такие тыквы можно использовать в качестве горшочков для запекания в них различных блюд (естественно, содержимое должно быть практически готовым, чтобы в тыквенном горшочке оно только «дошло» и приобрело дополнительный аромат).

[Габузино]

Вирощую гарбузи давно. За багато років "приручив" немало їхніх сортів. Завжди прагнув підібрати такий сорт, аби в ньому поєднувалися кращі якості цієї чудової родини: лежкість, привабливий вигляд, високі смакові якості та, звичайно ж, цілющі властивості. І ось, нарешті, кілька років тому мрія збулася - мені вдалося придбати рослину, яка повністю відповідає вищеописаним вимогам. Назва цього малопоширеного гарбуза - бенинказа.

 

Родом ця екзотична рослина з острова Ява, але добре росте в Китаї, Японії й на нашій рідній матінці-землі, тобто в Україні. У цьому я переконався, вирощуючи її кілька років на різних ґрунтах - від глибокого чорнозему до явних суглинків.

Бенинказа - сланка однорічна рослина, росте дуже швидко, агротехніка практично нічим не відрізняється від вирощування звичайних гарбузів. Великий плюс - бенинказі не потрібно шукати куточок далеко від рослин родини гарбузових, адже з ними (динями, кавунами, огірками, патисонами, кабачками, цукіні) вона не перезапилюється. Насіння висаджую прямо в ґрунт, коли земля прогріється до 10-12 градусів. Невеликі білого кольору насінини мають дуже хорошу схожість, тому в лунку кладу їх по 2-3 на глибину 3-4 сантиметри.

Слід зауважити, що бенинказа, на відміну від інших гарбузових, холодостійка рослина, витримує заморозки до чотирьох градусів. Минулого року я зробив ризиковий експеримент - посадив насіння під зиму. І яке ж моє було здивування й захоплення, коли побачив перші сходи! Урожай перевершив усі мої очікування! Я посадив не дуже багато насінин, і ті плоди, що ви бачите на фото, - це якраз урожай саме з тих рослин, що були посаджені під зиму. На одному кущі зав'язується безліч плодів, які після дозрівання зберігаються у звичайних умовах до трьох років, не втрачаючи своїх смакових і цілющих якостей.

До моменту дозрівання ягода (плоди гарбузових мають ботанічну назву "несправжня ягода") покривається товстим восковим нальотом, завдяки якому вона потім дуже довго зберігається. Шкірка м'яка, м'якуш дуже соковитий, білого кольору з високим вмістом пектину, вітамінів і мікроелементів.

Бенинказа має безліч цілющих властивостей, яких не має жоден інший сорт гарбузів. Безперечний факт - у тибетській медицині, яка славиться на весь світ, застосовують саме бенинказу. Ось далеко не повний перелік хвороб, при яких використовують для лікування м'якуш і сік із бенинкази: гастрит, виразка шлунка, атеросклероз, артрит, хвороба печінки й нирок, набряки, підшлункова залоза, ожиріння, передчасне старіння, а також при серцево-судинних захворюваннях. Сік виводить із організму холестерин і радіонукліди, що в наш час досить актуально. Бенинказа - справжня "аптека" і, поза сумнівом, велика перевага цього гарбуза - його профілактичні властивості. Протипоказань до вживання цієї рослини немає. Тому ласувати її дуже смачним соком або кашею може й старий, і малий, не погіршуючи здоров'я, а навпаки, зміцнюючи його.

Із цього дивовижного гарбуза можна готувати безліч дуже смачних страв - це справжній "клондайк" для господарок і кухарів: плоди смажать, тушкують, консервують, готують супи, рагу, різні приправи, маринують. Нарізані на шматочки й зацукровані зрілі ягоди використовують як цукерки - це екологічно чистий продукт для малюків. У Китаї, скажімо, бенинказу сушать і беруть у далеку дорогу як додаток до раціону, щоб не вичерпувалися сили. Насіння підсмажують і використовують як заспокійливий і тонізуючий засіб, а з молодого листя і пагонів роблять салати. Враховуючи те, що зберігається бенинказа роками, перелічені вище страви можна готувати й у спеку, й холоднечу, й навесні, коли інші сорти гарбузів уже давно віджили свій вік.

 

 

[Габузино]

Мало місця на городі зробіть гамаки для гарбуза.

 

[Габузино]

Порційні невеличкі сорти кущових форм гарбуза можна і на шпалері виростити, як огірки.

 

[Габузино]

Надворі весна - пора запасатися пляшками для міні тепличок для гарбузів.