Героям Слава!

[Мари]

Я помню лица Сережи Нигояна, Миши Жизневского, Юры Вербицкого, Романа Сенника.

 

Но сейчас их так много, что есть риск помнить недостаточно.

А их нельзя забыть! Давайте вспоминать и поминать их вместе.

 

Система позволяет постить только 10 фото, поэтому будут добавления

 

 

Загиблі герої Майдану

 

 

Аратунян Георгій з Рівного, приблизно 50 років

Аратунян Георгій. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві. Байдовський Сергій, 23 роки, працівник магістральних нафтопроводів "Дружба", м.Луцьк. Загинув від вогнепального поранення в легеню 20 лютого 2014 року

Байдовський СергійБрезденюк Валерій, 50 років, м. Жмеринка, український підприємець, художник у техніці ебру (малюнки на воді). Вбитий пострілом у спину 18 лютого 2014 року

Валерій БрезденюкБондарчук Сергій, 52 роки, Старокостянтинів Хмельницької області. читель фізики, голова Старокостянтинівського міської організації (Хмельницька обл) ВО "Свобода". 20 лютого 2014 року загинув у Києві внаслідок вогнепального поранення, завданого снайпером

Бондарєв Сергій, 32 роки з Краматорська. Програміст. Загинув 18 лютого від 4-х кульових поранень під час перших атак на Майдан.

Сергій БондарєвВайда/Байда Богдан, 58 років. с.Летня Дрогобицький район Львівська область

Васильцов Віталій з Білої Церкви. Чоловікові було 36 років, застрелений на вул. Великій Житомирській, батько двох дітей.

Варениця Роман Михайлович, 35 років. З Яворівського району Львівської області. 20 лютого застрелений на вул. Великій Житомирській.

В'ячеслав Веремій, журналіст газети "Вести", 32 роки. Тітушки вистрелили чоловіку в груди. Він помер в лікарні вранці 19 лютого 2014 року через втрату крові від кульового поранення. Без батька залишився 4-річний син В'ячеслава.

Войтович Назар, 17 років. Студент-третьокурсник кооперативного коледжу в Тернополі. Загинув 20 лютого 2014 року

Назар Войтович Голоднюк Устим, 20 років, місто Збараж, Тернопільська область. Волонтер Демократичного Альянсу. Помер 20 лютого у готелі "Україна" внаслідок вогнепального поранення в голову.

Устим ГолоднюкГриневич Едуард з Волині, 30 років. Убитий 20 лютого.

[Мари]

Гурик Роман. 19 років. Студент Прикарпатського університету, факультету психології. З Івано-Франківська. 19 лютого 2014 року Романа застрелив снайпер близько 12:15. Чітко у висок.

Гурик Роман Сергій Дідич, 44 роки, Депутат Городенківської районної ради Івано-Франківської області від ВО Свобода, 44 роки. Загинув 18 лютого 2014 року.

Сергій ДідичДворянець Антоніна, 62-річна мешканка Броварів. 18 лютого її тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро "Хрещатик".

Дигдалович Андрій з села Сокільники (Львівська область), 40 років.

Дзявульський Микола з Шепетівки, 56 років. Вчитель географії та біології, член ВО Свобода. Застрелений на Інститутській 20 лютого снайпером.

Микола ДзявульськийДмитрів Ігор, 30 років, с.Копанки Калушського р-ну Івано-Франківської області. Загинув 20 лютого 2014 року

Жаловага Анатолій з м.Дубляни Львiвськоi обл., 33 роки. Застрелений 20 лютого.

Анатолій Жаловага Жеребний Анатолій з Рудок, Львівської області. 28 років. Працівник Вишнянського аграрного коледжу, представник тамтешньої міськради. Загинув 20 лютого 2014 року від снайперської кулі.

Захаров Володимир, 57 років. ІТ-спеціаліст. Загинув під час пожежі в офісі Партії регіонів на Липській. За одними даними, чоловік задихнувся від димових шашок після того, як його побили бітами, обрізками труб і ногами. За іншими даними, застрелений вистрілом в голову.

Зайко Яків, 73 роки, Житомир. Народний депутат України 1 (12) скликання, головний редактор журналу "Голос громадянина". 18 лютого 2014 року помер від інфаркту, втікаючи від "Беркуту" на вул. Інститутській.

Зайко ЯківКапінос Олександр, 29 років, активіст ВО "Свобода", село Дунаїв, Тернопільська область. У 2012 році витримав 12 днів без їжі на знак протесту проти "мовного закону".

Під час сутичок на Грушевського 18 лютого в нього влучили гранатою, — каже його друг Михайло Згар. — Йому пробили артерію. Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер

Олександр КапіносКемський Сергій, 33 роки, з Керчі. Він працював в Інституті політичних та економічних ризиків і перспектив, писав для "Україснької правди" статті. Загинув 20 лютого 2014 року

Сергій КемськийКіпіані Давид з Грузії. Його тіло знайшли поряд з барикадою біля ЦУМа з двома кульовими пораненнями. Помер у "швидкій". Залишився однорічний син

Дато Кіпіані. Фото з Facebook Вахтанга КіпінаіКорчак Андрій зі Стрия, Львівська обл. Помер у від розриву внутрішніх органів після побиття 18 лютого. Як пише Газета.ua, Корчак Він походив із сім'ї колишніх репресованих. Був неодружений.

Костенко Ігор, 22 роки, студент-географ, з м. Львова. Загинув 20 лютого 2014 року.

[Мари]

Кіщук Володимир Запорізька обл. 1956 р.н. Загинув 18 лютого у Києві під час сутичок між мітингувальниками та "беркутівцями". Проломлена голова в районі потилиці. Тіло виявили у Будинку офіцерів

Котляр Євген, 33 роки, з Харкова. Як написав на Facebook Володимир Чистилін, його знають у "Зеленому Фронті" по подіях у парку Горького. Був вбитий 20 лютого

Євген Котляр Креман Іван з Кременчука. Загинув 20 лютого на Інститутській.

Коцюба Віталій зі Львова, 31 рік.

Кульчицький Володимир з Києва, 1949 р.н. Куля пройшла на виліт в серце, застрягла в одязі. Друга влучила йому в живіт.

Мовчан Андрій, 34 роки, Київ. Працював у театрі ім. Франка освітлювачем, член Демократичного Альянсу. Загинув від вогнепального поранення в голову 20 лютого 2014 року

Андрій МовчанМойсей Василь. 21 рік, Активіст Ківерцівської міської організації ВО "Свобода" Волинської області. Загинув 20 лютого 2014 року

Василь Мойсей Наумов Володимир з села Шевченко Донецької області. 9 березня 1970 року

Опанасюк Валерій, Рівне. 41 рік

Пагор Дмитро, Хмельницький, 21 рік. Загинув від кулі в голову біля стін СБУ у Хмельницькому близько восьмої години вечора 19 лютого 2014 року.

Павлюк Володимир, Коломия, біля 40 років

Паньків Микола, с.Лапаївка Львівської обл., 39 років

Паращук Юрій м. Тальне, Черкаська обл, 1966 р.н

Пасхалін Юрій з Черкаської області, 1984 р.н. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві від 3-х вогнепальних поранень в спину і пневматичного поранення.

Плеханов Олександр, 22 роки. Загинув 18 лютого.

Полянський Леонід, приблизно 35 років

Саєнко Андрій з Фастова (Київська область), 1962 р.н.

Сердюк Ігор, 40 років. З Кременчука, Полтавська область. Чоловікові вистрелили з обрізу в обличчя. "Він будував барикаду, носив мішки. Під час цього на нього та інших активістів напали тітушки та "беркутівці". Зразу була сутичка, потім хтось вистрелив Ігорю в упор в обличчя, — розповів Сергій Полюхович, заступник голови кременчуцького "Майдану"

Ігор СердюкСміленко Віктор, 1961 р.н. Кіровоградська область, Бобринецький район, с.Борисівка. Загинув 20 лютого

Смолинський Віталій Уманський район, с. Фурманівка. Загинув 20 лютого.

Сольчаник Богдан, 29 років, історик, викладач Українського католицького університету. Працював на кафедрі нової та новітньої історії України УКУ.

Сокольчаник БогднТарасюк Іван, Волинська область, смт Олика. Дата народження - 28 січня 1993 року

Ткачук Ігор, 1975 року народження. Знам'янськ, Калінінградська область, Росія (Велика Кам'янка - ?)

Ігор ТкачукТочин Роман, 44 роки, м.Ходорів Львівської області. Загинув на Майдані 20 лютого 2014 року

.

[Мари]

<H1>

 

Іван Бльок (або Тур - це прізвище його дружини ,але так його теж називали ), 40 років. Жив у місті Городок Львівської області. Приватний підприємець. 20 лютого 2014 року на Інститутській він загинув від кулі снайпера. Без батька залишилися донечка і маленький син.

Іван Бльок (Тур) Ушневич Олег, Дрогобич 1982 р.н. Загинув 20 лютого. Застрелений спайпером на Інститутській біля Жовтневого палацу.

Олег УшневичЧміленко Віктор 1961 р.н. з Кіровоградської області. Фермер, застрелений снайпером.

Віктор ЧміленкоХрапаченко Олександр, 27 років, театральний режисер, м.Рівне. Загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року

Олександр Храпаченко Хурція Зураб з Грузії, 53 роки. Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро "Хрещатик"

Чаплінський Володимир, Обухів. Його дружина працює в дитячому садку, у сім'ї - 2 дітей. Син та мала донька.

Володимир ЧаплінськийЧерненко Андрій, 35 років. З Києва. Загинув 19 лютого 2014 року. Без батька лишилася 7-місячна дитина...

Андрій Черненко Царьок Олександр з с. Калінін, Васильківський район Київської області. Загинув біля Жовтневого палацу.

Шаповал Сергій 1969 р.н. з Києва. Знайшли померлим в Будинку офіцерів

Сергій Шаповал Шилінг Йосип, 61 рік, з Дрогобича (Львівська область). Загинув 20 лютого від пострілу в голову біля Жовтневого палацу.

Шимко Максим. 33 роки, м. Вінниця. Загинув 20 лютого 2014 року. Останній запис, який чоловік залишив на своїй стоірнці у "ВКонтакте" 18 лютого - "За Україну!!!!!!!!!!!!! Всі хто може їдьте в Київ !!!"

Максим ШимкоЩербанюк Олександр, Чернівці, 46 років

 

 

</H1>

[Мари]

Милиционеры. Нет никаких данных про них и нет доказательств, что они действовали против своего народа. Пусть они тоже будут здесь

 

Загиблі міліціонери

Булітка Василь, Київ. 1986

Власенко Дмитро, Крим. 1982

Дмитро Власенко

Гончаров Віталій, Крим. 1989 р.н.

Віталій Гончаров

Євтушок Володимир, Київ. 1971 р.н.

Іваненко Олексій, Харків. 1977 р.н.

Олексій Іваненко

Савицький Петро, Київ. 1972 р.н.

Спічак Сергій, Бердянськ

Теплюк Іван, Чернігів. 1993 р.н.

Іван Теплюк

Третяк Максим, Чернігів. 1993 р.н.

Максим Третяк

Федюкін Андрій, Крим. 1972 р.н.

Цвігун Сергій, Запоріжжя. 1990 р.н.

За інформацією Євромайдан СОС, Вікіпедії (Список загиблих учасників Євромайдану), з Facebook Марії Семенченко, mvs.gov.ua, 062.com

 

Добавлено через 13 минут

[Андрій Пагор Дмитро, Хмельницький, 21 рік. Загинув від кулі в голову біля стін СБУ у Хмельницькому близько восьмої години вечора 19 лютого 2014 року.

 

"Під час штурму СБУ у Хмельницькому Діма Пагор допомагав активістам, і під час цьго пролунали постріли з поку управління СБУ, після чого він впав...

 

Впав за нашу Україну. Вічна пам'ять... "

 

Добавлено через 2 минуты

И мужчины рыдают...

 

(%D1%81%D1%81%D1%8B%D0%BB%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0)

[Музей]

Какие восхитительные люди. Какие красивые мужчины и юноши.

Мальчики, вечная Вам память! Слава Героям!

 

В Царстве Небесном стало больше людей, которые прожили свою земную жизнь достойно.

 

Родным и близким наше искреннее сочувствие и уважение.

[Мари]

"Андрій Мовчан, 34 роки

 

Андрій Мовчан щодня приходив на Майдан на кілька годин і шукав, кому й чим допомогти. Так було і сьогодні вранці. Приблизно з 9 ранку до 10-ої він обходив барикади й запитував, чим може прислужитися. О десятій ранку ...він повернувся у табір ДемАльянсу на Майдані Незалежності. Що було потім, ми ще не з'ясували...Напевно, він поніс на барикади води чи харчі, як робив це щодня. Після 11-ої Андрій перестав відповідати на телефонні дзвінки...В обід його знайшли просто розстріляним – кілька вогнепальних поранень, що не залишали найменшого шансу вижити....

 

Андрій Мовчан працював у Національному театрі ім. І. Франка майстром сцени. Був дуже м'якою людиною. Комусь із друзів за вдачею він нагадував іграшкового ведмедика. Говорив тихо і небагато. Проте любив пофілософствувати. Такий завжди був замріяний. Захарченко!!! Андрій Мовчан не становив жодної загрози нікому, досить брехати! У нього не було не лише зброї, а й засобів захисту! Ну, не войовничим був Андрій, розумієте? Подивіться його фейсбук-сторінку. Слідчі можуть відстежити його телефонні дзвінки, пошту, контакти – не було там нічого, ані слова, щоби становило комусь загрозу."

 

 

 

 

(ссылка на изображение устарела)

 

 

Добавлено через 11 минут

Под эту песню их сегодня провожали на Майдане...

 

Гей, пливе кача по Тисині,

Пливе кача по Тисині.

Мамко ж моя, не лай мені,

Мамко ж моя, не лай мені.

 

Гей, залаєш ми в злу годину,

Залаєш ми в злу годину.

Сам не знаю де погину,

Сам не знаю де погину.

 

Гей, погину я в чужім краю,

Погину я в чужім краю.

Хто ж ми буде брати яму?

Хто ж ми буде брати яму?

 

Гей, виберут ми чужі люди,

Виберут ми чужі люди.

Ци не жаль ти, мамко, буде?

Ци не жаль ти, мамко, буде?

 

Гей, якби ж мені, синку, не жаль?

Якби ж мені, синку, не жаль?

Ти ж на моїм серцю лежав,

Ти ж на моїм серцю лежав.

 

Гей, пливе кача по Тисині,

Пливе кача в по Тисині.

[Музей]

Україні (Олесь Гончар)

 

Плюндруються твої сади,

Твоє чужинець поле крає.

Вже лицарів твоїх сліди

У полі вітер замітає.

 

Та все ж люблю тебе, ясна,

Як гнаний син нещасну матір.

Тобі по краплі, всю, до дна

Готовий кров свою віддати.

 

І не страшить мене Сибір,

І не страшать кайданів дзвони.

Велика Україно, вір:

За тебе встануть ще мільйони.

 

І лицемір’я упаде,

І славословіє погине.

Розправить крила молоде

Безсмертне плем’я України.

[Мари]

5й канал сейчас: самому младшему из погибших было 17 лет. Он приехал на Майдан вчера. Пробыл-1 час...

 

У всех, кто лежит в одном из моргов Киева-пулевые ранения. В голову, в шею, в сердце

[Nubira]

Слава Героям.... весь день слезы... огромное чувство гордости за наш народ!!! Трудно подобрать слова...

[Olga Kostyuk]

Змінено 23 лютого 2014 користувачем Валерий Валентинович

[Мари]

ФБ

 

" Друзі. Сумна правда полягає в тому, що коли трапляється горе всі хочуть та готові допомогти. Через тиждень чи місяць 99% про це забувають через дрібні справи. В... загиблих залишились діти. Гроші будуть потрібні і зараз і через 10 років. Було б логічно організувати довгострокову, щомісячну допомогу дітям загиблих до досягнення повноліття. Вже є група людей, які готові брати в цьому фінансову участь. Якщо є інформація про організації з аналогічною метою, або Ви маєте бажання підтримати - пишіть в коментарях."

 

Что-то нужно такое.

[Музей]

Вже є група людей, які готові брати в цьому фінансову участь. Якщо є інформація про організації з аналогічною метою, або Ви маєте бажання підтримати - пишіть в коментарях.

У меня в подписи.

Сегодня перечислила . Планирую выделить из семейного бюджета регулярную помощь.

[avtovas]

Слава Героям!

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

 

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Що слово бабуню вже не буде твоїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

 

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

 

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. I любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

[Lioness_le]

Героям Слава!

Царство небесное...

Земля пухом...

[korund]

Вінницька Міськрада постановила перейминувати площу Советскую в площу Героїв Майдану

[Музей]

"Небесная сотня":( Слава Героям!

 

Добавлено через 2 минуты

Думаю, эти кадры должны быть в этой ветке.

 

Возможно, на этих кадрах подвиг и последние минуты наших лучших людей.

[Yanochka]

Слава Героям! ...вечная память

[FUKUSIMA]

Слава Україні! Вічна пам"ять Героям!

[Катерина Ш]

Слава Героям!!! Вічна пам'ять, ми будемо помнити Вас, ми сумуємо....

[Maris]

Слава Україні! Вічна пам"ять Героям!

[NAVIN]

Слава Україні! Героям слава!

[Nneta]

Ще один хлопчина з НЕБЕСНОЇ СОТНІ

 

**********************************

Вчора увечері стало відомо, що срібний та бронзовий призер з дзюдо Дефлімпійських ігор в Софії, Дмитро Максимов загинув на Майдані незалежності 18 січня 2014 року. Ховатимуть у неділю 23 лютого.

[Мари]

ФБ

"Дато Кіпіані був убитий у Києві двома кулями. Яка була його мета перебування в Україні? Вороги України, як правило, стверджують, що таких людей, як Дато, можна купити. Коли я бачився з Дато і його товаришами в Києві під час мого останнього ...візиту в грудні, я відчував себе збентеженим, коли я не міг допомогти їм грошима. Вони збирали їх з великими труднощами, але їм їх постійно не вистачало.

 

Дато був членом моєї партії "Єдиний Національний Рух", але він боровся в Києві не для партії, або в будь-яких інших політичних цілях. Багато людей запитують мене про те, що грузини роблять в Україні. Кажуть, що це не наша боротьба, але насправді майбутнє Грузії вирішується на Майдані прямо зараз, де ховають російську імперію. Щоб зрозуміти, чому Дато був у Києві, спочатку ми повинні зрозуміти, чому українці приїзджали до Грузії.

 

З українських ЗМІ , Юрій Вербицький, який також був вбитий раніше, боровся раніше в Абхазії захищаючи Грузію. Всі, хто пам'ятають війну в Абхазії, знають історію про українських бійців, оточених російським спецназом. Українці кричали голосно, щоб грузини не здавалися, і вони боролися проти ворогів до "останньої людини, останнього патрона". Тоді українці боролися за Грузію, і тому за Україну. У Києві Дато боровся за Україну, тому і за Грузію, Україну та Грузію, а отже - за свободу.

 

Син Дато навряд чи пам'ятатиме свого батька, але він виросте в незалежній Грузії і Україні, які будуть вільні від імперії. Він буде знати, назавжди, що прапор Грузії з гордістю майорів на Майдані. В Дато пробували забрати прапор Грузії, але він зберіг гідність, не зігнув прапор і потім приніс себе в жертву, однак залишив український Майдан в якості переможця."

 

Добавлено через 9 минут

ФБ

 

"Олексій Гриценко

Вічна пам'ять Чернець Віктору Григоровичу, який загинув від тітушок на Уманьському блокпосту. Його збив джип супроводження тітушок. Хлопець 1977 року Народження.... В нього 2 дітей, донька випусниця цього року. (((

 

Уманьсько - Маньківський блокпост найпотужніший. Тут згорів бус тітушок та захоплено ще 2 автобуси. Хлопці та дівчата врятували багато життів українців...."

 

 

Добавлено через 1 минуту

Слава Україні! Героям слава!

 

ФБ

"Юрий Бутусов

Пам*яті героїв Небесної сотні

 

Я слухав виступ сотників на Майдані, де вперше після трьох днів війни не рвалися гранати. Та раптом люди розступились, до сцени під*їхав автобус та швидка з трунами загиблих героїв. На автобусі не було позначок "Ритуальна служба", "Поховання". Там був незвичний надпис: "груз 200". Цим кодовим словом військові називають загиблих. Хтось написав спеціально, витратив час. Да, інші надписи на цьому автобусі були б недоречні, подумав я, слухаючи молитви священиків. Бо коли молоді, красиві, сильні, мужні чоловіки, які вчора були поруч, сьогодні лежать у труні, це ніяк не може бути "Ритуал". Це війна. Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого - четверо дітей, у другого - єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій - ще взагалі не встиг пожити, йому лише 19 років... І тут 50-тисячний Майдан заплакав так по-дитячому пронизливо, як ніби він теж став цією сирітою, що плаче за втраченими батьками... У них були такі мирні професії - як вони могли з такими "ботанічними" навичками опинитися на лінії вогню? Як мабуть посміхався снайпер з цих незграб - ше б пак, йти в атаку з дерев*яними щитами та палицями - це ж так непрофесійно, хіба так вчинить професійний солдат? Хіба вояк буде рухатися по відкритій вулиці Інститутській? Фахові вбивці Януковича розстріляли їх граючись - стріляли одному в ногу, та вбивали тих, хто намагався витягнути пораненого. Навіщо вони йшли вперед? Їм так багато було чого втрачати! І тут коли майже вся площа, коли сотніі галичан навколо мене почали читати навколо мене "Отче наш" я трохи збагнув. Вони пішли на смерть, тому що бути солдатом, це не значить вміти добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом, значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твоя колиска. Твоя відповідальність. Навчитися воювати - нескладно. Проте бути солдатом - це значить мати дух солдата. Солдат без душі - кілер. Солдат з душею - воїн. В війні за незалежність України народилася нова незалежна нація, яка має творити свою незалежну культуру та історію. Ми маємо жити в системі координат, яка зрозуміла для нас. Серед символів, які мають значення та торкаються серця. Якщо це схвалить Майдан, я б віднині та назавжди рішенням Верховної Ради у найближчий сесійний день заснував справжнє українське національне державне свято - День захісника Вітчизни. 18 лютого - бо нова незалежна нація народилася тоді, коли у неї з*явилися свої захисники, що за надвисоку ціну виграли битву на Майдані за нас, за нашу спільну державу, за майбутнє наших дітей. За кожну родину, що втратила близьких, де є поранені та скалічені. За кожну сироту, яка залишилася без батька. 18 лютого... Слава Україні!"

 

Добавлено через 37 минут

(ссылка на изображение устарела)

Зачислен в Небесную Сотню.

Евгений Котляр

 

Добавлено через 1 час 19 минут

Олександр Положинський

 

Мені подобається ця назва - Небесна Сотня. Я хочу, щоб їхні смерті не були марними. Я хочу, щоб більше жертв не було. Я хочу, щоб ми не забували піклуватися про їхніх батьків, дружин, дітей. Я хочу, щоб в оновленій Україні знайшлися талановиті митці, які б створили прекрасний пам'ятник Небесній Сотні. Я хочу, щоб ми поставили його в якомусь прекрасному місці і щоб туди приїжджали вдячні люди з усієї України - просто побути там, подумати, подихати, помолитися, поговорити...

[Nneta]

Васильцов Віталій

 

Застрелен 18 февраля 2014 года в Киеве.

На майдане с 30 ноября 2013 года.

Талантливый творец по ландшафту, очень позитивный и отзывчивый человек, трудолюбивый, предприниматель.

Патриот Украины, который отдал свою жизнь, так как верил что можно изменить свою страну, а вернее порядки которые царили последние годы.

 

Хороший знакомый нашего форумчанина banker