Запитай у архітектора

[архітектор]

9 часов назад, irina1969 сказал:

Ваші питання та міркування застрягли в минулому, бо зараз люди дуже добре навчились рахувати і розуміють в яких умовах вони живуть...якщо відповідати на купу Ваших запитань

Підкажіть будь ласка, чи ви проєктуєте будинки сьогодні? Як часто до вас звертаються за проєктами? Бо ті, з ким я спілкуюся, не ставлять такі питання. 

Собівартість - таємниця. От яка, по вашому має бути собівартость м2 будинку, щоб пережити таку зиму, як в 2022?

Енергоощадність - не обговорюється. Показник оплати за опалення в сьогоднішніх цінах за м2 на рік - неактуальне питання.

Актуальні питання навіть тут в темі - розмір кімнат, висота стелі (це має бути більшим). Варіанти оздоблення фасаду, форми і розміри вікон. Кількість місць в гаражі, розмір гаража, матеріал стін (не товщина і матеріал утеплення). В моєму досвіді по роботі - те саме. 

От я і думаю де шукати такі запити? В польських проєктах, які надаються їх державою безкоштовно, є розрахунки ефективності, вартості опалення і порівняння видів опалення. А ми чомусь вважаємо, що цей досвід - так собі.

І, ще, не знайомий з багатьма рієлторами, але тих, з ким знайомий, кажуть, що покупці також не копають глибоко і енергозбереження це якесь ну дуже абстрактне питання, яке далеко не ключову роль грає.

 

І ще, ви відповіли "ні" на питання чи держава стимулює розвиток енергоощадної чи якісної архітектури. І це очевидно. Бо у нас немає жодних державних проєктів приватних будинків. Навіть неякісних. Те, що відбудовується, не відповідає вимогам сучасного енергозбереження. Ключова вимога - дешево і швидко.

То як так виходить, що при багатьох факторах про відсутність інформації про якісне будівництво, люди в загальній масі таки змогли розібратися як правильно робити і без польських проєктів?

 

 

[irina1969]

11 годин тому, архітектор сказав:

Підкажіть будь ласка, чи ви проєктуєте будинки сьогодні? Як часто до вас звертаються за проєктами? Бо ті, з ким я спілкуюся, не ставлять такі питання. 

Собівартість - таємниця. От яка, по вашому має бути собівартость м2 будинку, щоб пережити таку зиму, як в 2022?

Енергоощадність - не обговорюється. Показник оплати за опалення в сьогоднішніх цінах за м2 на рік - неактуальне питання.

Актуальні питання навіть тут в темі - розмір кімнат, висота стелі (це має бути більшим). Варіанти оздоблення фасаду, форми і розміри вікон. Кількість місць в гаражі, розмір гаража, матеріал стін (не товщина і матеріал утеплення). В моєму досвіді по роботі - те саме. 

От я і думаю де шукати такі запити? В польських проєктах, які надаються їх державою безкоштовно, є розрахунки ефективності, вартості опалення і порівняння видів опалення. А ми чомусь вважаємо, що цей досвід - так собі.

І, ще, не знайомий з багатьма рієлторами, але тих, з ким знайомий, кажуть, що покупці також не копають глибоко і енергозбереження це якесь ну дуже абстрактне питання, яке далеко не ключову роль грає.

 

І ще, ви відповіли "ні" на питання чи держава стимулює розвиток енергоощадної чи якісної архітектури. І це очевидно. Бо у нас немає жодних державних проєктів приватних будинків. Навіть неякісних. Те, що відбудовується, не відповідає вимогам сучасного енергозбереження. Ключова вимога - дешево і швидко.

То як так виходить, що при багатьох факторах про відсутність інформації про якісне будівництво, люди в загальній масі таки змогли розібратися як правильно робити і без польських проєктів?

 

 

Я десь згадувала, що я проектую будинки ? Ні, не звертаються. Які питання я ставила ? Я відповідала виключно на Ваші

Собівартість ? Як можна казати за загальну собівартість, це як середня температура по палаті ((

У мене наприклад дерев"яний дім, який не потребує додаткового утеплення...для себе робила такі розрахунки ( загальна площа/ сума за місяць)

дім 16.6, квартира 52.6, тобто утримання будинку в 3.17 дешевше ніж квартира в місці і це до речі відповідь на Ваше перше запитання

доки перед пересічним українцем не постануть реальні ціни насамперед на газ, доти за енергоощадність нема чого казати ( тому я відповіла "Ні" на 3 питання)...ті хто топить дома електрикою закладають всі параметри по енергоощадності вже на етапі планування, я маю на увазі свій досвід та досвід моїх знайомих

коли ми перший раз поїхали до Польщі, знімали поверх у поляків, які будинок топили вугіллям...ну як водиться ввечері розговорились  і на відповідь мого чоловіка, що його батьки отаплюють будинок газом, відповідь поляка мене приголомшила-О !!! Ваші батьки дуже багаті люди !!! і це було напочатку 2000

були б дешеві енергоносії в Європі ніхто б і не думав за енергощадність, а так вони вимушені були це робити

так що з питанням "зацікавлена Україна на державному рівні стимулювати проектування енегроощадних будинків" розібрались...можна створити багато каналів, площадок для обговорення, провести купи семенарів, конференцій, можна навіть отримати гранти на все це, але доки пересічний не побачить інші цифри в платіжках, діла не буде...це як тоді, коли в світі почали стимулювати пересідати на електричні авто, зацікавили населення тільки гроші та різні плюшки

Якщо "маленький українець"  захоче побудувати такий будинок, то при бажанні він може це зробити, але це буде штучний продукт і за ціною він буде негуманний ( собівартість) 

Але я ще раз наголошую, що зараз на першому місці питання безпеки і ремонтоздатності будинків, але і питання енергощадності, енергонезалежності ніхто не відміняв

[igor_d70]

15 часов назад, архітектор сказал:

Актуальні питання навіть тут в темі - розмір кімнат, висота стелі (це має бути більшим). Варіанти оздоблення фасаду, форми і розміри вікон. Кількість місць в гаражі, розмір гаража, матеріал стін (не товщина і матеріал утеплення). В моєму досвіді по роботі - те саме. 

Такие вопросы задают потому как это приоритетные вопросы для любого жилья. Люди живут не в энергосбережении, а в помещении. И это помещение в первую очередь должно быть удобным, а уже во вторую про него интересует вес остальное - энергосбережение, красота, модность и пр.

А то вы сейчас договоритесь до того какие хрущевки замечательные были - потолок низкий, комнаты мелкие, идеал энергосбережения прям. Я уже молчу про то что многоквартирный дом с точки зрения энергосбережения выгодней индивидуального. Теоретически конечно. 

А вообще идеал энегросберегающего помещения это землянка. Вы в землянке живете, нет? Почему?

Короче - не надо делать из еды культа.

А себестоимость строительства это вообще "вещь в себе". Ее можно посчитать только для конкретного проекта. 

[архітектор]

4 часа назад, irina1969 сказал:

У мене наприклад дерев"яний дім, який не потребує додаткового утеплення...для себе робила такі розрахунки ( загальна площа/ сума за місяць)

дім 16.6, квартира 52.6, тобто утримання будинку в 3.17 дешевше ніж квартира в місці

Можна тут детальніше. Як так вийшло, що будинок з дерева (допустимо з товщиною зовнішніх стін 18 см) дешевше експлуатувати, ніж квартиру, де площа зовнішньої стіни мінімальна (сусіди збоку, зверху, загальний опалюваний коридор).

І що входить в ціну експлуатації:

Квартира: опалення, обслуговування будинку, електрика, вода каналізація.

Будинок: все те саме, плюс амортизація - стіни, дах, ділянка, прибирання снігу, газон, ремонт генератора, фільтрів для води, насосу свердловини, чистка септика

[архітектор]

1 час назад, igor_d70 сказал:

А себестоимость строительства это вообще "вещь в себе". Ее можно посчитать только для конкретного проекта

Якщо погодитися, що собівартість будівництва - це кінь у вакуумі, тоді будівництво це бій без правил.

Наприклад при наявності кошторису і собівартості, можна наперед оцінити інвестицію, домовитися на суші.

Якщо домовилися на суші - постачальники постачають матеріали відповідно до погодженого плану, будівельники планують свою роботу.

Якщо не домовилися ні про що - постачальники везуть що завгодно, що неможливо порівняти. Добросовісні будівельники, так само як і постачальники, наперед вважаються крадіями і бракоробами. Якщо вони зроблять роботу, як домовлялися і якісно, їх поставлять в ряд з бракоробами і недоплатять. Якщо зроблять неякісно, їх так само кинуть, але хоч рахунок буде 1:1.

 

При встановленні собівартості при продажу - знову таки вона буде зі стелі, при оцінці вартості при потребі відновити пошкодження - також критерії будуть відсутні

 

Основна ключова вимога - хотєлкі. Я так хочу, і так будую. Рамок немає. Захотів - що завгодно поміняв, поламав систему, документи викинув, журнал будівництва? Це що таке? Не веду. Покупцю розкажу казку, порадами, висмикнутими з контексту - заморочу голову і зведу на манівці

[igor_d70]

10 минут назад, архітектор сказал:

Якщо погодитися, що собівартість будівництва - це кінь у вакуумі, тоді будівництво це бій без правил.

Ну а как вы ее посчитаете если один строит сруб, а другой с пенобетона. Один делает електрику с распредкоробками, а второй все розетки ведет со шкафа. Один кроет шифером, а второй керамикой с самого города Парижа.

Я уже молчу про конечную отделку где как говориться нет предела совершенству. 

Он мне сосед про своего знакомого морячка рассказывал, так тот только в крышу вгатил больше 10 косарей зелени и еще не закончил. 

Без проекта никакой себестоимости быть не может, откуда она возмется. Если есть проект тогда действительно можно что то оценить, а так как?

[irina1969]

16 годин тому, архітектор сказав:

Можна тут детальніше. Як так вийшло, що будинок з дерева (допустимо з товщиною зовнішніх стін 18 см) дешевше експлуатувати, ніж квартиру, де площа зовнішньої стіни мінімальна (сусіди збоку, зверху, загальний опалюваний коридор).

І що входить в ціну експлуатації:

Квартира: опалення, обслуговування будинку, електрика, вода каналізація.

Будинок: все те саме, плюс амортизація - стіни, дах, ділянка, прибирання снігу, газон, ремонт генератора, фільтрів для води, насосу свердловини, чистка септика

знову все в купі )) я хоч не роблю проекти будинків, але навіть я знаю, що " Будинок: все те саме, плюс амортизація - стіни, дах, ділянка, прибирання снігу, газон, ремонт генератора, фільтрів для води, насосу свердловини, чистка септика" ніяким чином не відноситься до енергоощадності будинку, яке ми обговорюємо ( як мені здалось)

якщо казати за мій будинок, то у мене профільований брус 240Х160, герметизований з двох сторін , опалення ТН+ камінопіч ...зроблені висновки з минулої зими тому додали ще і сонячні панелі...генератор був давно, але юзати його почали тільки цією зимою...мій будинок зовсім не взірець теплозбереження, бо у мене є друге світло і стеля висотою 6, 5 метрів, велика площа остеклення, але спальні зроблені по 14 метрів і стеля 2800 і  в цю зиму без опалення ми там чудово спали на єлектропростирадлах ,у мене є величезний цокольний поверх, який з"явився виключно тому що у мене дім вбудовано в схил і коштував він дурних грошей, АЛЕ зараз я не знаю якому Богу свічку ставити, що моя родина почувається у відносній безпеці ...я чому це все розписую - все індивідуально в кожному конкретному випадку 

Якщо порівнювати витрати на УКРИМАННЯ будинку/ квартири, то тут також купа варіантів, але то розмова на іншу тему

[архітектор]

54 минуты назад, irina1969 сказал:

опалення ТН+ камінопіч ...

Виясняється поступово. Отже будинок має мінімум 300 м2 загальної площі? Навіть не уявляю окрему вартість теплового насосу, який би ефективно опалював таку площу і кубатуру внутрішнього повітря. По хорошому у вас мала би бути ще система механічної вентиляції з рекуперацією.

Далі, стає зрозумілим, що стартова інвестиція (собівартість) м2 будинку є набагато більшою, ніж в квартиру в багатоповерхівці.

На вашому балансі, як власника домоволодіння - і система опалення, і сам будинок з дерева, яке має властивість всихатися, десь проявляти природні тріщини, і дія ультрафіолету на покриття стін з дерева, і звичайно, обладнання для водопостачання, каналізації, і вся прибудинкова територія і її утримання. Тобто величезний перелік об'єктів, обладнання і систем, які по перше треба купити, по друге - ремонтувати, а в майбутньому повністю оновлювати.

 

На балансі власника квартири - лише внутрішні підлога, стеля і стіни. Фасад, дах багатоквартирного будинку - спільна власність, і спільна проблема як ремонтувати. Система опалення також спільна. Ви не знаєте і не думаєте про те, хто купив котельню, хто і за скільки її ремонтує, чи вона енергоефективна. Те саме про водопровід і центральну каналізацію. Взагалі непотрібно думати як домовласник, коли з квартири потекли собі стічні води і потекли. Прийде рахунок. А от у домовласника на балансі ще є очисні споруди, і тут уже потрібно знати як їх правильно експлуатувати.

 

Чи тепла вода прийшла по трубах, на яких лічильник, і рахунок. Далі можна його оплатити.

У власному будинку треба самому дбати за всю систему опалення, її обслуговування , модернізацію. Чим вона складніша, тим дорожче. Навіть піч і дрова, очистка топки, димоходу - і то не таке просте питання 

[архітектор]

Вже понад півроку триває відбудова (будівництво фактично з нуля за новими проєктами) приватних будинків, які були зруйновані внаслідок бойових дій 2022 року. Звичайно це дуже мало в умовах величезних незакритих потреб, звичайно чим швидше добудують, тим краще, бо це житло для людей.

 

Але моя тема про те - як саме це будується. Ще ніколи дотепер держава не замовляла проєкти приватних будинків, хоча держава встановлювала будівельні норми на їх будівництво. Тобто зараз міг би актуалізуватися процес зміни норм, якщо ця величезна громіздка машина побачить що радянські норми несумісні з сучасним будівництвом і в першу чергу впливає на вартість будівництва і прозорість процесів.

Передісторія така: більшовики забрали право на приватну власність. Саме формулювання "приватний будинок". Як воно могло існувати, коли права на землю не було? Не можна було вільно купувати і продавати, здавати в оренду, ринок будматеріалів, технологій і проєктних послуг був радянським, підпільним, дефіцитним, без можливості вибору. Але при цьому були написані норми для будівництва. Хто їх придумував, звідки копіював? Радянські СНІПи, строітельниє норми і правіла писалися ідеологічно правильними інститутами, підпорядкованими центру. Нібито будувати експериментальні будинки, заселяли експериментальні родини і за ними визначали ширину коридорів, дверей, площу кімнат, мінімально достатній набір розеток, приладів. Так само, якісь далекі від реалій дядьки, писали типові кошториси.

Існували типові проєкти будинків часів 70-80-х років. Альбоми випускали проєктні інститути з різних республік срср. Що ж відбулося з державними будівельними нормами для приватних будиків з 90-х років до сьогодення? Радикально - нічого. Житлові будинки 1 поверх і 30 поверхів нормуються однаково. Норми не передбачають поділ на багатоквартирну комерційну забудову та одноквартирні приватні будинки. Норми не копіюють Єврокоди. Хоч окремо взяті розділи вже ближчі до Євростандартів, але в цілому система з радянських часів мало як змінилася.

Далі на конкретних прикладах детальніше.

Отже - держава через ряд представництв (облдержадміністрації, агенство відновлення, міські департаменти будівництва) провела тендери, часто з одним учасником, на проєктування приватних будинків і на їх будівництво.

Кошторисна вартість приблизно 5 млн грн за 80-100 м2, але треба детально розглядати кожен приклад, які можна знайти на тендерах Прозорро.

Якщо раніше приватні забудовники ніяк не могли перевірити звідки формується ціна за держрозцінками, орієнтувалися на ринок, а ринок пропонував різні ціни і звісно повністю ігнорував державні норми.

 

То тепер є два варіанти для порівняння:

- держава сама написала норми, сама замовила проєкт і кошторис за цими нормами і сама ж будує. Звісно підрядники і проєктувальники  - це приватні організації, але саме в цьому випадку їх замовник і керуючий саме держава з усіма її порядками і перевірками. І фінальна ціна/якість

- приватні забудовники, які можуть не притримуватися де завгодно державних стандартів, на виході також пропонувати будинок з фінальною ціною/якістю

 

Кілька фото, далі буде більш детально:

 

  

 

 

[архітектор]

Продовжу розповідь. Одразу зазначу що не ставлю за мету довести абсолютну істину і так, в силу браку часу не співставляю точну адресу будинку на фото з адресою в тендері. Інформація подана для аналізу.

Отже є вулиця Багірова в Ірпені, яка до нападу росії виглядала так,

 

а після вигнання окупантів - так:

 

Зараз (2023-2024) тут відбувається відбудова фактично з нуля 30 будиків та ремонт 37 будинків за кошти донорів, які проходять через бюджет України. Кінцевим замовником виступає Ірпінська міська рада.

 

Це сторінка з кошторису на відбудову одного будинку площею 100 м2, на 5, 5 млн грн, або приблизно 55000 грн/м2. Що входить в цю ціну? 900  тис грн ПДВ, а також роботи і матеріали з будівництва коробки, підключення її до зовнішніх мереж. Щодо опорядження - незрозуміло. Опалення та внутрішня електрика мають бути включені в цю ціну. Ділянка, ясне діло, після будівництва буде повернута власникам. Участь власників у процесах відбудови, на етапі прийняття рішень не передбачена.

За що "люблю" кошториси за державним стандартом, так це за те, що не фахівець тут нізащо не розбереться. Не зрозуміє що входить, що не входить. Скільки коштує якась окрема робота, дорого це чи дешево.

Так виглядає процес

[delic]

В усій цій справі головне не дати грошей постраждалим власникам.

Тоді не потрібно оцінювати втрачене і є можливість розпоряджатись не своїми коштами. Але й то добре, бо багато хто взагалі нічого не отримав і навряд чи отримає.

[архітектор]

19 минут назад, delic сказал:

В усій цій справі головне не дати грошей постраждалим власникам.

З кошторису видно, що вартість метру будинку понад 1000 доларів за м2. Це при тому, що тендер проходив з одним учасником, без торгу. А підрядник не будує один окремо взятий будинок, а по 10 шт одночасно, поряд, на маленьких ділянках менше 4 соток. Зрозуміло, і навіть видно на фото, що арматуру вивантажують і в'яжуть в одному місці, все дерево складують на іншій ділянці, побутові приміщення - на іншій. Тобто є можливість поєднати процеси. Але я більше хочу сфокусуватися на формах і нормах. Що держава через ДБНи вимагає від проектувальників, від забудовників, наскільки воно відрізняється від того, що будують неконтрольовані державою підрядники без необхідності навіть фундамент робити за вимогами ДБН і ДСТУ

[volkoff]

В 22.01.2024 в 23:19, архітектор сказал:

Отже - держава через ряд представництв (облдержадміністрації, агенство відновлення, міські департаменти будівництва) провела тендери, часто з одним учасником, на проєктування приватних будинків і на їх будівництво.

Кошторисна вартість приблизно 5 млн грн за 80-100 м2, але треба детально розглядати кожен приклад, які можна знайти на тендерах Прозорро.

Якщо раніше приватні забудовники ніяк не могли перевірити звідки формується ціна за держрозцінками, орієнтувалися на ринок, а ринок пропонував різні ціни і звісно повністю ігнорував державні норми.

 

На всi Вашi питання, вiдповiдi тут - https://www.youtube.com/watch?v=2cNK1DdbK34

I тут теж - https://www.youtube.com/watch?v=x0cCcM1p46U

 

[архітектор]

Дуже просто все зводити до простих і коротких пояснень. Але дещо можна винести за дужки.

Я роглядаю таку річ: - вся проєктна документація в Україні має відповідати будівельним нормам. Але, якщо будинок до 500 м2, то його можна будувати на підставі будівельного паспорту. А для отримання будпаспорту проєкт може не виготовлятися. Або такий проєкт може бути, але він може не відповідати буквально всім вимогам будівельних норм. 

Сьогодні не вимагається надавати висновки експертизи, що буквально все в проєкті котеджу до 500 м2 відповідає ДБН. Отже на ринку готових проєктів і послуг з проєктування не заборонено продавати товар (проєкт) чи надавати послугу (проєктування) без слідування будівельним нормам.

Можливо відстані між будинками мусять відповідати ДБН (не менше 8 метрів), не більше двох поверхів. І на тому мабуть все. Якщо фундамент зроблений не за ДБН - то що? 

Один може будувати щось своє замість фундаменту, називати це УШП, інший - "перевернута чаша", третій назве свій варіант фундаменту "стакан". Поставить будинок "на стакан". Четвертий зробить "прищемлену плиту", п'ятий - "п'ятку". Так воно і є, насправді. Фундамент в землі, не видно, не вимагається ніде і ніким робити його на півтора метри в землю. А об'єктивно, якщо робити фундамент суворо за ДБН, то він може бути в 2,5-3 рази дорожчий за всі інші народні методи.

 

Далі кілька фото так званих "державних", держстандартних фундаментів:

  

це під будиночок десь 50 м2, я думаю, що це на два господаря по 50 м2 на перший поверх кожному. Монолітний стрічковий фундамент, де орієнтовно 20-22 м3 бетону, що на сьогодні 60 000 - 70 000 грн. І це без вартості арматури, оренди опалубки. Тобто одні лише матеріали 160-170 тис. грн і плюс роботи. Але це ще не все - гідроізоляція з усіх боків в два шари, утеплення, зворотня засипка, трамбування, просипка щебенем, ще одна гідроізоляція, плита підлоги з армуванням, утеплення плити по грунту. Плюс ще всі адміністративні витрати, податки. Таким чином цей фундамент об'єктивно, якщо стоїть задача поряд збудувати такий самий, коштує 600 -700 тис. грн., або майже 20 тис доларів. Хто не згодний?

І при цьому укриття в такому будинку не буде. Підвал, погріб не передбачений. Хіба що власники потім самі відкопають

Ось це вже інший фундамент. І також, скоріше за все це все буде засипано землею, це не цокольний поверх, а чисто закопаний в землю бетон. Багато бетону.

Хто не знає, висота одного фундаментного блоку 60 см, є окремі типу отвори - висотою 120 см. Тобто це не двері, а скоріше за все місця для прокладки труб. Навіщо такий масивний фундамент? Очевидно проектувальник не зацікавлений економити матеріали, чим більше бетону - тим спокійніше.

А потім,перед входом в будинок треба робити 6-7 сходинок. Хоч на візуалізації видно майже безбар'єрне середовище, одна сходинка на вході. По факту бачимо височенний подіум, на якому стоїть будинок. Банка 16 л з-під гідроізоляції - поставлена замість сходинки, бо залізти на вистоту 80 см без неї складно. Також проєктом передбачені важкі  залізобетонні балки. Над вхідними дверима величезна балка, в два рази ширша за проєм, над вікнами - ще гігантські балки. По верху, через ряд-два газоблоку залито масивний залізобетонний пояс, товщиною 30 см. Це і місток холоду, і велика витрата матеріалу, без якої запросто обходяться ті, що будують більш продумано до витрат ресурсів. Я вже не кажу про екологічність, чим більше бетону і арматури, тим більше викидів вуглецю в атмосферу на їх виготовлення. Витрачати таку кількість бетону на одноповерховий будинок - дуже сумнівне рішення

 

[архітектор]

З сьогоднішнього дня 26.01.2023, можна подавати заяви на отримання коштів на будівництво зруйнованих будинків на власній ділянці. Тобто формально уже не буде державного проекту і підрядника, призначеного муніципалітетом. Але чи скористаються люди можливістю зекономити кошти? Чи розберуться що не так з цією відбудовою, чи побачать проблеми? Чи знайдуть кращі рішення? Час покаже.

А поки що продовжу обговорювати фото, і це не все, що я маю для аналізу.

Отже, тут видно детальніше. Паспорт будівництва висить на зеленому паркані лівіше. Це одноповерховий будинок. Зроблений спеціально для цієї ділянки за окремим договором з адресою. Тобто не типовий проект багаторазового використання, а індивідуальний. На ньому (і це вимоги до безбар'єрного середовища) - одна сходинка на вході. Нарешті подолано дебільну, людиноненависницьку радянську обов'язкову норму про мінімум три сходинки на вході. Але по факту не так сталося як гадалося. Якогось ляда вхід в будинок вийшов на понад метр вище рівня вулиці. Отже, за тими ж нормами безбар'єрності вийде що? шість-сім сходинок на вході і пандус. Або навіть не знаю, як тут ще розрулити. В лівому куті будинку видно випуск каналізаційної труби. Через неї можуть пропхати водопровідну або вивести каналізаційну. Суті це не змінює. За ДБН глибина закладання труби має бути нижче рівня промерзання грунту. А за радянськими нормами, які тупо перекочували в 2024 рік майже в незмінному 60 років вигляді, ця глибина промерзання 0,9 м, а місцями і 1 м. Як це забезпечити? Насипати над трубою метр грунту. Тоді норми будуть виконані. Але ж рівень вулиці набагато нижче? Підпірну стіну будувати? А перед нею сходи і пандус? Виглядає на те, що буде як колись, при будівництві хрущівок. Як так виходить при зовсім немалій вартості метру квадратного? 

Жовтим обвів декоративні стіни на фасаді, які мали б символізувати певну стилістику будинку. Машинально запозичену у справжніх цегляних будинків середньовіччя. Але якщо колись ця стіна була не просто для краси, а для більшення брандмауера, то зараз це просто забаганка для краси. Ця забаганка - тягне за собою додаткові куби бетону на фундамент, на ці стіни. Хоча вирішити забаганку можна було за рахунок каркасу, без фундаменту. Ніякої корисної функції немає в цій прикрасі, а вирішена вона тупо, з використанням зайвого матеріалу, робіт і часу. Причому тут на фото нічого не вкрали. Бетону багато, арматура є, гідроізоляція є, утеплення буде. Але скільки бездумної роботи зроблено і як можна було за ті самі гроші зробити більш продумано. 

Якщо що - це одноповерховий будинок без використання горища. Бетону в фундамент вкатано рально втричі більше, ніж могло б бути, в балки, в широкий монолітний пояс. З того бетону і арматури можна було б бункер відлити, бункер-кімнату, мамад, як в Ізраїлі. Але ніт. Маємо те що маємо 

 

Ще кілька фото - вивід каналізаційної "підземної" труби, декоративні стіни:

В середині будинку монолітні залізобетонні пілони, балки, пояси. Одноповерховий будинок. Зверху будуть лише дерев'яні балки. Для чого стільки бетону, арматури, опалубки і людино-годин?

 

як я писав вище - один підрядник будує десяток будинків, відстань між якими до 50 м. Тому одну ділянку задіяли під склад деревини, вентиляційних блоків з керамзитобетону (причому деревина якісна, оброблена вогнебіозахистом, рівна, так само якісна вентиляція). А іншу ділянку - як арматурний цех. Арматури багато, нічого не зменшено. Стільки нормами для мостів одноповерхових будинків передбачено + запас = стільки і покладено. Але щось тут не те. Чому таку гору нарізаної арматури, хаотично навелено? Мабуть десь помилилися при порізці чи виготвленні каркасів, тому вийшло трошки металобрухту. Ну та пес з ним

Цей будинок, доречі через дорогу, шириною 7,5 м, від попереднього будинку на високому п'єдесталі фундаменті. Чому така різниця, якщо тут майже однаковий рельєф і індивідуальне проектування - невідомо. Але комусь пощастило більше. Також одноповерховий будинок, 120 м2

[igor_d70]

Все это потому что строят не для себя, а на от...сь

[tansss]

Цена конечно конская даже с учётом отделки "из эпицентр" и комуникашками. Задумка - наиболее понятная и выгодная для исполнителя и нетямущего заказчика. Исполнение - откровенный дешман. Технология - самая экономичная, за исключением нулевого цикла. 

Ну это и объяснимо, заработать должны и представители доноров и города про исполнителя не говорю. 

[Фрай]

Эх, какое золотое дно, Клондайк!

Вот и рвут себе опы разные политсилы абы не упустить такой жирный кусок на долгие годы.

[архітектор]

Зробив відеоогляд цього будівництва. Звичайно, оглянуто лише верхівку айсбергу. Далі ще викладу проєкти, щоб рішення можна було оцінити і там також. Можу сказати, що на будівництві є відхилення від проєкту, не зрозуміло куди дивиться і як організований нагляд. Але і в проєктах закладені основні витрати, до яких є питання. Відповідальність як завжди - на замовниках. Хто не допустив конкуренцію, хто не зібрав чіткі критерії оцінювання, не зважив плюси і мінуси, не опублікував рішення до того, як вони почали втілюватися.

 

[архітектор]

Продовжу про неефективне проєктування і будівництво.

Те, що будинки будуються за стандартами, що є проєктна документація - це добре. Але, нажаль, у державі не створено систему ефективного проєктування.

Кожен проєкт містить понад 250 сторінок, де багато описів, загальних фраз. Немає критеріїв оцінки, тому рахують сторінки. Товста "книжка" - значить проєкт добрий. 

 

Я взяв лише 5-10 сторінок, які відображають суть. Отже нижче аркуші одного з проєктів для відбудови і фото, як по ньому йде будівництво в Ірпені.

 

отже план першого поверху з меблями. майже всі стіни - несучі (тримальні), масивні і потребують великого фундаменту та великої кількості бетону, арматури, опалубки, робочих годин, застосування техніки (кран підйомний, бетоновоз, бетононасос). При цьому вихід по площі - 70 м2, якість планування дуже прямо на любителя. Хіба що годиться під дуже вузьку ділянку, шириною від 7 метрів

План фундаменту, півтора залізничних вагони бетону.

Фасади будинку. Чомусь він стоїть на високому подіумі, треба заливати великі сходи, щоб піднятися на перший поверх.

Розріз поздовжній. Червоним виділено фундамент, який складається з монолітної стрічки, монолітних стін, висотою 1,7 м, засипки вагоном грунту з трамбуванням, та зиливки монолітної армованої плити 16 см завтовшки. По ній зверху трошки пінопласту (втричі менше, ніж в польських проєктах) та ще багато цементно-піщаної стяжки. Далі трохи більше 2-х метрів стін з газобетону і знову монолітний бетонний армопояс. Над ним велике горище, по суті збудований ще один поверх, не використовується взагалі ніяк.

Для кращої надійності дах підпертий несучими газобетонними стінами з монолітними поясами, бо навіщо обмежувати ріку бетону

 

 

Плюс ще річечка з бетону і арматури - тераса на 5 м2. Хоч площа і невелика, напевно поміститься невеличкий столик і два стільчики, зате є п'ять сходинок на вході, щоб тренувати ноги

 

[архітектор]

І ще один проєкт з замовлених Агенством відновлення:

багато несучих стін, багато будматеріалів, великі фундаменти без цокольного чи підвального поверху і укриття, горище неутеплене

[архітектор]

Звідки в СРСР брали проекти для приватних будинків?

 

В Україні відсутнє явище багатолітніх традицій будівництва приватних будинків за проектами. Звідки могли взяти копію проекту радянські люди? Що треба було знати, куди звертатися?

Тогочасне законодавство на папері передбачало право колгоспника на безкоштовну землю і при утворенні нової родини - позику коштів на будівництво за проектом. Колгоспник чи робітник мав бути майже довічно прив'язаний до колгоспу чи підприємства, а також бути благонадійним з ідеологічної точки зору, а ще краще - членом комуністичної партії, з промитими ідеологічно мізками.

Було розроблено типові проекти та пораховано скільки треба матеріалу на будівництво, закладено ціни - та виходячи з цього оцінено розмір позики. Проекти розроблялися централізовано в зональних проектних інститутах (залежно від кліматичної зони) - в Естонській, Латвійській РСР, УРСР, Грузинській РСР.

Було декларовано, що все це має працювати. Але в СРСР на папері і в житті були паралельні реальності. Дефіцит будівельних матеріалів, блат (радянська корупція), хабар як спосіб виживання та здобуття спочатку земельної ділянки, потім позики, потім дефіцитного цементу чи цегли. 

Тому будували зі значними відхиленнями від норм. Про рівень механізації процесів та технологічності можна оцінити за багатьма відомими з дитинства речами:

наприклад - для копіювання проектної документації застосовувався "дід-ксерокс", який називався ЭР-620 чи РЭМ-420. Ще старіші моделі передбачали копіювання шляхом прикладання до оригіналу світлочутливого паперу, а пізніше вже більш вдосконалена технологія.

Всі копіювальні апарати стояли на обліку в КДБ з метою недопущення копіювання карт (генплани міст і сіл, топографічна підоснова - були секретними чи для службового використання) та множення забороненої літератури.

копіювання проектів в інституті

якість креслень

так звана "синька" - копія креслення на світлочутливому папері

Ще розповсюдженим було копіювання на кальці, яку накладали на оригінал і всі лінії вручну обводили тушшю. Примітно, що Департамент архітектури і містобудування в Києві дотепер (2024 рік) вимагає кальку з нанесенням топографічної основи. Так, ніби цифровізація все ще десь глибоко.

[архітектор]

Як полюбляють репостити в ватних соцмережах "лайкні еслі помнішь что ето". Радянська дрелька - епоха дерев'яних дюбелів, залізних банок з іржавими цвяхами. Зато надьожно.

Зміст і якість проектів з тієї ж опери

Е - ергономіка

[AndreuS]

"Синька" не радянська якась. 

[архітектор]

8 годин тому, AndreuS сказав:

"Синька" не радянська якась. 

слушне зауваження, файл з вікіпедії, для вільного цитування. Інші не знайшов. Що цікаво англійською мовою проект - design. А blueprint дотепер означає роздруківку креслення, зовсім не синього кольору