Togo

Так, і цьому є пояснення. 30 циклів Ні, хоча що вкладається в поняття надійності? Дорожче буде точно Цемент з роками міцність (прочность) тільки набирає, а шифер, це просто армований цемент, тому через декілька десятків років шифер буде міцніше ніж тоді, коли його купили.

Не мочалка звичайно, але, так - вона пориста. Взагалі, вироби з цементу досить непогано напитують вологу.

Київський шифер один з найкращих. Єдине, зважте на те, що в Києві завод випускає два типи шиферу - стандартний і полегшений. Стандартний шифер можна купити тільки на заводі (оптовики його не беруть через більшу ціну). Полегшений відрізняється від стандартного меншою товщиною, його і продають будівельні магазини. Якщо не помиляюсь, то 110 листів стандартного на заводі (ТОВ "Промтек") можна взяти по 39,90 грн/лист, полегшений - 36,90 грн/лист. Можливо, якщо потрібна Вам кількість листів не співпадає з кількістю листів в пачці, то доведеться оплатити вантажні послуги, ну і звичайно не забудьте про відкриту машину і дерев'яні прокладки. НЛ сьогодні продає Івано-Франківський експортний шифер, як товар з каталогу, по 39,90грн/лист, як конкурент Краматорському і Балаклейському шиферу, що пропонує Епіцентр. Якщо порівнювати Київський і Івано-Франківський шифер, то по надійності це однакові вироби, але Франківський шифер, на відміну від Києва, має ідеальну геометрію (інша технологія виробництва). Товщина Київського шиферу для стандартного листа - 5,8-5,4мм, полегшеного листа - 5,2-4,8мм, товщина Франківського шиферу - 5,6-5,2мм. При цьому Київ випускає ребристі листи, а Франківськ гладенькі. ІМХО Франківський шифер виглядає краще за Київський, тому кращої пропозиції в Борисполі ніж в НЛ Ви не знайдете. Тільки зверніть увагу, щоб це був саме Франківський шифер (безкольорова виштамповка на хвилі з написом Івано-Франківськцемент, а на боковині пачки читається напис - SUPER).

Ну, Ви можна сказати піонер в своєму регіоні тому мужайтесь. А шуруп знайти, то не проблема, хоча "по-старинці", також стояти буде. ІМХО з шурупом красівше і солідніше, а надійність, що з шурупом, що з цвяхом - приблизно однаково.

Згоден, була б краща.

Книжка пише, що маловато.

Воно то правильно, але ж у людини гідроізоляція прямо під шифером, тобто є як мінімум 50мм (брус на обришітку) вентиляційний зазор. Виробники "ватних" утеплювачів, щоб начеб-то не вивітрювався матеріал, вимагають, по технології, вітробар'єр. Як на мене, це більше актуально для матеріалів з невеликою густиною (плотностью), тобто, в основному для рулонних утеплювачів. А так, кожен для себе сам повинен вирішити. ІМХО можна і без.

50мм брусків достатньо з кроком 70-80см. Провисати буде, але не критично. Шифер це не метал, накалятися під ним нічого не буде. Розкочувати потрібно вздовж хвилі шифера. Шифер не сипиться, тому сміття на гідроізоляції буде попадати тільки з повітря. І взагалі, без крайньої необхідності гідроізоляція під шифер не потрібна (шифер і є гідроізоляція).

Дуже добре буде.

Так, практика показує, що 25-ки в більшості випадків достатньо. А по теорії шуруп в 50 брус повинен витримувати максимальну силу вітру, який можливий для нашого регіону.

+1. Єдине, навіщо додавати проміжні стропила? Який кут нахилу даху і які стропила стоять зараз?

Під СВ профіль шиферний цвях (краще шуруп) 100мм. 50 мм - брусок, 40 мм - хвиля шифера, 10 мм - резинова прокладка, або недобиваємо цвях (недокручуємо шуруп). До вітроізоляції не достаємо. Рейки набивати непотрібно.

46 грн. за лист 1000*1097мм ? Це занадто. Може Ви ведете мову про лист 1750*1130мм., тоді докупіть азбестовий (але бажано щоб також був Франківський). Хто займається в Хмельницькому таким шифером нажаль не знаю. Може варто звернутися прямо на завод?

Шифер жорстко не кріпиться саморізом. Резинова або полипропіленова заводська прокладка дає змогу листу "гуляти" в межах 7-8 мм, тому і писалося, якщо резинку брати самому, то тільки м'яку, і підібрати її дуже важко, тому не заморочуватись і класти без неї (але витратитись на додаткову гідроізоляцію).

1. Отвори свердлити обов'язково. Якщо отвори пробивати (гарантія в цьому випадку втрачається), можливе виникнення тріщин і відповідно підтікання. Свердло по діаметру на 2 мм більше діаметру кріплення. Специфіка - 2 кріплення на лист, тобто один лист буде тримати 4 кріплення (2 власних і 2 з верхнього листа). 2. Можна кріпити і цвяхом. Саморіз просто краще і на заводі він йде вже з прокладкою. Знайти якусь ризинку буде проблематично (ризинка повинна бути 1 см товщиною і достатньо м'яка). Можна взяти будь яку іншу - тонку, але результату від цього майже нуль. Можна зробити "по-старинці" без прокладки але цвях не добивати, єдине, потрібно буде робити додаткову гідроізоляцію (наприклад руберойд). 3. Ріжеться спокійно, але трішки смердить. Ще безазбестовий шифер непогано відщіпується кусачками. 4. Немає особливостей. Утеплюєте мансарду і на верх шифер. Взагалі, якщо правильно покладено шифер, то гідроізоляція не потрібна, а так - руберойд підкладочний (або пергамін). Відгуків мало, тому що матеріал у нас новий, на дахах лежить максимум два роки, для покрівлі це не термін. Принцип вкладання нічим не відрізняється від вкладання звичайного азбестового шиферу, просто листи меншого розміру. І, по-ідеї, стояти він повинен так само (і там і там основа цемент більше 80%) просто армується іншим матеріалом. Чисто суб'єктивно безазбестовий шифер трошечки пластичніший, азбестовий якби твердіший, але на вигляд їх не відрізнити. Ну і маньший розмір виглядає на даху покраще. А кровельщиків потрібно контролювати, бо є такі, у яких стаж великий, а як красиво і культурно зробити не знають. Не забудьте про підрізку кутів, часу звичайно трошки займе, але вигляд буде покраще. Головне обрешітка, рівно зроблена обрешітка 50% успіху. Не ліпіть суцільну обрешітку - лист повинен лежати на двох брусах не більше, тобто відстань між брусами обрешітки 70-80 см. В Хмельницькому є прямий дилер Франківська, і ціна на метрові листи зараз дешевше азбестового.

Питання в "студію"!

Це застаріла теорія. Радянське виробництво і стандарт передбачали відбраковку і приймання листів битих. Таким чином, нормою вважалося листи по 8, 7, 6, 5, 4 хвилі. Раз стандарт на виробництво листів передбачає наявність таких листів, відповідно їх потрібно десь використовувати, так і з'явився у СНиПі метод з суміщенням на хвилю. Новий український ДБН (будівельні норми, які прийшли на зміну радянському СНиПу) вже не передбачають метод із суміщенням на хвилю, як і не передбачає новий ДСТУ на шифер листи з кількістю хвиль менше ніж 8 (тобто биті). Це не єдина різниця між "українським" і "радянським" стандартами. Хоча, наприклад, наші сусіди - росіяни, працюють по радянським стандартам.

Якщо для Вас естетичний вигляд даху значення не має - такий метод можна використовувати. Питання в тому, що навіть при роботі з сірим (не фарбованим) листом господар намагається отримати максимально можливий красивий і охайний дах, і саме метод з підрізкою кутів дає максимальні результати. Ви ж вра***те, що при зміщенні на хвилю (чи на пів листа) в кожному наступному ряду, у Вас буде з одного боку не вистачати хвилі, з іншого боку буде лишня хвиля. І цю "вилізаючу хвилю" потрібно буде обрізати і прикладати з іншого боку (щоб краї були рівні), але підручними засобам Ви не отримаєте заводського різу, відповідно з двох країв Ви маєте ручний різ по хвилі. З естетичної точки зору лист доцільно різати тільки впоперек хвилі (зазвичай напуски підбираються таким, чином, щоб лист різався навпіл впоперек хвилі, або не різався взагалі) тому що, різаний торець можна перекрити або іншим листом, або коньковим елементом, у випадку, коли розріз робиться вздовж хвилі, різаний торець вже нічим не закриється. Хочете побачити, як виглядає дах покритий із суміщенням на хвилю? Завітайте в місце, яке колись називалось "Радгосп" і подивіться як перекривалися наприклад - ферми, там є можливість знайти дахи перекриті із суміщенням хвилі. Як резюме. Є два ГОСТівських методи вкладання листів: 1) з підрізкою кутів, 2) без підрізки кутів, але із суміщенням на одну хвилю. Перший метод дає кращий зовнішній вигляд і надійніший дах, другий - менш трудоємний. Але є ще один метод, третій - це суміш перших двох - без підрізки кутів і без суміщення на одну хвилю. Результат його використання: по трудоємності - менші затрати ніж в перших двох випадках; по вигляду - як кому; по надійності - гірше ніж в двох перших випадках. І головне, при третьому методі вкладання втрачається гарантія (не ГОСТівський метод).

Метод вкладання із суміщенням на одну хвилю розроблений і використовувався для промислових будівель (де великі площі), для приватного будівництва не використовується.

Товщина листа 6мм. Якщо вважати радянським профілем 8 хвиль, то ні, не відповідає, але радянський стандарт передбачав крім 8 хвиль ще декілька профілів - був так званий УВ (усиленная волна) профіль (6 хвиль), так от, СЄ (євро профіль) по кроку хвилі аналогічний УВ профілю

Теоретично, найменший можливий розмір - 625*1097 мм. Оптимальне співвідношення ціни і корисної площі - 1000*1097 мм. Ще теоретично можливі довжини - 875, 1250, 1500, 1600, 1750, 2000, 2500, 3000, 3100, 3300 при постійні ширині листа 1097мм, ну і звичайно радянський профіль 1750*1130мм.

Навіщо різати, можна взяти листи меншого розміру. Менший розмір листа естетики додасть однозначно.

Якщо нічим не покрити, стояти буде, але з часом почне темніти. Як варіант можна розглядати "лаки" на водній основі (наприклад у Тікурілли є суміш Supi для бань і саун, у інших виробників також можна знайти відповідні).

Нормальна шпаклівка, можна використовувати, хоча особисто мені Triora більше подобається, Імхо краще тягнеться, але гірше ніж Acryl-Putz шліфується.

Сам здивувався, але менеджери НЛ в Дніпропетровську сьогодні підтвердили таку інформацію, ПЦ ІІ/А-Ш-400 Балцем по 50 кг - 32 грн/мішок, сказали була така акція, але наразі вже цементу немає.