Togo

Саме фарбований, з зовнішнього боку, внутрішній бік - сірий. Різницю кольорових листів різних заводів обговорювали ще тут: www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?p=360808#post360808

Матеріал "легкий" не може бути "плотный" - це характеристики обернено пропорційні. Ну і звичайно чим менша густина (рулонні утеплювачі) тим матеріал легше різати, хоча я не вважаю, що плитні утеплювачі важко різати. Тобто, зручність в роботі, ІМХО, в цьому випадку не основний показник. Головне, щоб матеріал довгий час якісно виконував свою функцію.

Eco-Dach також буває і в 8-ми хвильовому профілі. СЄ - європрофіль 6,5 хвиль теоретично можлива довжина від 625мм до 3300мм ширина 1097мм, СХ (рос. СВ) - радянський профіль 8 хвиль 1750*1130мм Різниця полягає в розмірі листа, інший крок хвилі (СЄ - 177мм, СХ - 150мм) і висота хвилі (СЄ - 51мм, СХ - 40мм), різна товщина листа (СЄ - 6мм, СХ - 5,8мм). Якщо ж говорити про різницю між ЄШ і азбестоцементним шифером, то вона полягає у технології виробництва і матеріалах, що використовуються. Креслення можна подивитись тут: (ссылка устарела) СЄ профіль довжиною 1000мм за рахунок меншого розміру красивіше. Найбільш бюджетний - це Краматорський азбестоцементний фарбований шифер, думаю в Новій лінії його можна знайти.

Я пропонував варіант Е

Тут я певно "передав куті меду". Достатньо буде 10 стійок, а то і 8.

Можна відправити попуткою з Києва в Одесу.

В такому разі, пропоную почати з того, щоб визначитися з вибором конструкції. Малюнок тієї конструкції, деревина на яку прораховувалась, буду намагатися викласти завтра.

Маєте ширину даху 9м, виступи по краям беруть близько 0,5м , тобто отримуємо теоретично ширину - 10м. Тут з'являється перше питання, яке кожен майстер вирішує на місці (хоча цим питанням, зазвичай не задаються): на 10 м ширини лягає 9,5 листів шиферу радянського або євро стандарту. Тобто, якщо спочатку зроблять стропилку, доведеться різати останній лист навпіл вздовж хвилі, це не критично, але не красиво; красиво - це коли виходять цілою кількістю листів, у Вашому випадку або 9 (ширина 9,50м), або 10 (ширина 10,60м). Це якщо дах і стіни вигнані рівно (шифер дає змогу витягувати нерівні діагоналі в межах 4мм на листу), хоча знову ж треба вирішити - змиритися з нерівним виглядом даху відносно стіни, чи мати рівний дах відносно стіни, але бачити нерівне розташування самих листів шиферу. Далі. Наприклад ми вирішили класти 10 листів шиферу в ряд. Тобто на мауерлат у нас піде 10,6+10,6+8,5+8,5=38,2м/п. Шановний форумчанин ppp , добре пояснив чому деревину беремо довжиною 4,5м, тому, йому окрема подяка, а ми на цьому зупинятись не будемо. 38,2/4,5=8,5шт. Рахуємо 9шт по 4,5м, або шукаємо іншу довжину (наприклад, доцільно було б взяти 4шт по 5,5м і 4шт по 4,5м, при цьому, враховуємо вже написане форумчанином ppp). Мауерлат - брус 150*150*4500*9шт - 40,5м/п Далі ще більше варіантів. Існують різні конструкції стропильної системи. Для Вашого даху вибір буде з 2-3 варіантів, при цьому, щоб схилитись до одного з них потрібно мати ще деякі дані про будинок, як-то: яке буде перекриття, де розташовані несучі стіни тощо. Враховуючи, що перекриття у Вас буде з залізобетонних плит візьмемо наприклад одну з конструкцій з прогоном, тоді нам потрібні ще два лежені по 9м. Лежень - брус 150*150*4500*4шт - 18м/п Над ними буде два прогони вже по 10,6м. (10,6+10,6)/4,5=4,7шт Прогон - брус 100*100*4500*5шт - 22,5м/п Далі потрібно визначитись з кутом нахилу. Наприклад 45град. Прогон, буде ділити стропила навпіл (майже навпіл, тому, що ми маємо ще карнізний звіс). Тобто, стійка має розмір 8,5м/4=2,1м. Один брус 4,5м піде на дві стійки, а залишок пустимо на розкос, на розкос піде ще два бруси. На кожний прогон по 10 стійок. Стійка - брус 100*100*4500*2прогона*10стійки/2(один брус на дві стійки) - 45м/п Розкос - брус 100*100*4500*2 - 9м/п Стропила під шифер для кута в 45град кладуть з кроком в 1 м. На 11м ширини піде 12 стропил з кожного боку, загалом 24 стропила. Довжина стропила - по Вашому даху трошки більше 6м (4,25м/cos45) + звіс (береться 0,7-0,8м) отримуємо по 2 бруса 4,5м на одне стропило. У Вашому випадку ми виходимо в будь-якому випадку на два бруса на стропило (значний запас), але, якби використовувався брус іншої довжини, або були б інші розміри даху, обов'язково враховувався б розмір шиферу і величина напуску (щоб вийти цілою кількістю листів, щоб було естетичніше). (Не хотілося робити розрахунок кількості рядів шиферу, але доведеться, цей розрахунок потрібний в обрахуванні лат). Якщо використовувати звичайний шифер (1,75*1,13) правильно брати 4,5 ряди (верхній ряд ріжеться навпіл, одна поливинка на один скат, інша на другий), хоча можна взяти 4 ряди (напуск 15см і козирьок близько 0,5м). Для єврошиферу (не плутати з Ондуліном) (1*1,097) - 8 рядів. Стропила - брус 70*150*4500*24*2 - 216м/п Затяжка - брус 70*150*4500*12 - 54м/п Тепер лати (обришітка). Кожен лист стандартного шиферу повинен опиратися на 3 бруса, для єврошифера - 2, тобто розрахунок: по 2 лати на ряд стандартного листа і по 1 латі для ЄШ. Відповідно, для стандартного листа - 5*2=9лат; для ЄШ - 8*1=8 лат. І так на кожному скаті (їх у нас 2) по 10,6м, тобто по 3 бруси 4,5м на ряд. Лати (обришітка) - рейка 50*50*4500*9рядів*2скати*3бруси - 243м/п Підконькова дошка - 50*150*4500*2скати*3дошки - 27м/п РЕЗЮМЕ: Тут наведений більш прискіпливий розрахунок, з метою - НЕ дати Вам конкретну відповідь на конкретне питання, але дати розуміння того, що немає однозначної відповіді в цьому питанні. Щоб дійти до закупівлі деревини, потрібно перед цим пройти деякі етапи, кожен з яких буде давати відповіді на певні питання, тобто конкретизувати певні параметри в розрахунку, в іншому випадку, немає можливості дати точний розрахунок, а похибка в 10-30% Вас навряд чи задовільнить, мало того, в процесі самої роботи по облаштуванню покрівлі випливають коригуючі моменти - це нормальний процес, тому і радять будівельні матеріали брати з деяким запасом. Головне питання яке стоїть перед Вами зараз, і це рішення можете прийняти тільки Ви - хто буде виконувати цю роботу, а розрахунки при цьому не є інформативними. Саме це намагаються Вам сказати інші форумчани, що давали відповідь в цій темі.

Наступний розрахунок зроблений нашвидкоруч для шиферу 1750*1130 кут нахилу 45 град (рахувати легше), щоб зорієнтуватись і прицінитись думаю достатньо. 150*150*4500 - 54 м/п 100*100*4500 - 76,5 м/п 70*150*4500 - 198 м/п 50*150*4500 - 22,5 м/п 50*50*4500 - 180 м/п

Рулонні утеплювачі мають меншу густину (рос. плотнось) ніж плитні. Наскільки мені відомо, Rockwool заявляє змішане розташування волокон у своїх утеплювачах, а при такому розташуванні волокон - пресування при пакуванні недопустиме (через руйнацію волокон), тому має місце тільки щільне пакування. В лабораторних умовах, утеплювачу дають можливість вистоятись 2 доби при певному рівні температури і вологості, при цьому відхилення по розмірам не повинні перевищувати 1%. Для побутових умов, зазвичай, достатньою є акліматизація протягом 24 годин. Якщо ж має місце суттєве відхилення по розмірам (у Вашому випадку по товщині), то ІМХО, пружність матеріалу втрачено (швидше за все через механічний вплив, тобто були порушені умови зберігання), і такий матеріал є некондиційним.

Стики і примикання можна шпатлювати цементним розчином з наступною промазкою герметиком, або за допомогою розжолобка з оцинкованого листа, в цьому випадку робиться 30см напуск на лист шиферу, а стик оцинковки із стіною також промащюється гідроізоляцією.

Суцільний дощатий настил під шифер - погана ідея. Тріскати буде при ходьбі дуже здорово. Лист шиферу 1,75*1,13 повинен опиратися на 3 бруси, а при такому нахилі, повздовжнє перекриття листа на лист 30см.

На заводі використовують Bayer і Caparol. Також використовують кремнійорганічну фарбу.

Кількість вологи, яку утеплювач може отримати з вологого повітря (наприклад туман) значно перевищує ту кількість вологи, яка задується через щілини, тобто Ви говорите про речі, що на практиці не мають суттєвого впливу на теплоізоляційні характеристики. Що Ви маєте на увазі говорячи про 2-3% намоканням? Наразі також не можу підказати, який коефіцієнт теплопровідності у шифера, але він менший ніж у МЧ і більший ніж у черепиці. Шифер тонкий і добре провітрюється, перепадів температури там не буде. Бетон, як і інші цементні суміші є пористими матеріалами, вони поглинають воду але і віддають її, відносно шифера, цей процес називають "диханням", доречі, гідроізоляційні властивості шифера вимірюються саме стовпом води, що витримує шифер до появи помокріння із спіднього боку. Тому, природньо, що бетон, поглинувши якусь частину вологи з повітря при від'ємних температурах промерзає (замерзає вода), але коли вона розмерзається, він її або зберігає, або поступово віддає назад у повітря, якщо повітря сухе, доречі, однією із характеристик шиферу є морозостійкість, тобто кількість циклів замерзання/розмерзання до руйнування матеріалу (лід, як відомо збільшується в об'ємі). Але наскільки я зрозумів, Ви говорити дещо про інший процес. У Вашій квартирі бетонна стіна, яка має певну паропроникність, судячи з даних, що Ви навели, вентиляція Вашої квартири недостатня, тому відносна вологість у приміщенні підвищена, стики між плитами промерзають, відповідно надлишкова волога також замерзає. Вам потрібна додаткова вентиляція, а шифер має гарну вентиляцію, тому таких проблем там немає. Доречі, питання вентиляції в цій темі вже піднімалося. Контррейка дійсно не потрібна, в іншому Ви помиляєтесь. Будівельні норми забороняють проектування суміщених дахів без вентиляції і регламентують площу вентиляції до площі даху (конкретний показник зараз не пам'ятаю). В шиферному даху такої проблеми і немає. Обришітка для шиферного даху по теорії робиться з брусу перерізом 60*60мм, а це 6см вент зазору, плюс лист шифера має хвилястий профіль, при висоті хвилі в 4 см для радянського стандарту і 5см для ЄШ ми маємо ще 2см-2,5см вент зазор відповідно. Таким чином, для ЄШ вент зазор складає 6+2,5=8,5 см. На практиці, в цілях економії, брус беруть 50*50, а часто навіть шальовку 25-30мм, тобто зменшують вент зазор до 2,5+2,5=5см. Вибачайте, але який покрівельний матеріал ще може похвалитися таким зазором? Тому, підберете ще правильний нахил даху і сторону світу, і там такі протяги (рос. сквозняки) будуть гуляти, що не те що намокання, а й помокріння навіть не буде. Можливо повторюся, але для шифера, проблеми конденсату немає як такої, і доказом цього є тисячі шиферних дахів по усій Україні (ну хіба що вже зовсім криворукий майстер попадеться) і це при тому, що за нормативами покритий тільки 1 з 20 дахів.

Шифер - це гідробар'єр, він кладеться, щоб зберегти матеріали, що під ним. Проти природи не попреш звичайно, тому і так і ні. При певних умовах, звичайно, конденсат може з'явитись і на внутрішньому боці шиферу, але по-перше, щоб він там з'явився, це вже треба дуже несприятливі умови і дуже сильно напартачити, по-друге - навіть, якщо він там з'явився, це зовсім не та кількість, і слово - "стікати" не зовсім точно характеризує цей процес. Насправді, більша кількість вологи може задути в утеплювач через стики листів і кріплення. Можливо, я не зовсім правильно висловився: , тому поясню що мав на увазі. Горищні дахи можна розділити на 2 види (типи) - жилі і не жилі, або теплі і холодні, ми назвемо їх - мансардні і не мансардні. Для не мансардного даху (холодний, не жилий) - гідробар'єр не потрібний. Для мансардного даху (теплий, жилий) - мембрана тільки над утеплювачем (вимога виробника утеплювача), перестраховка, щоб дійсно нічого не задуло, не ляпнуло, не натягнуло з повітря тощо , хоча, на мою думку, під шифером краще утеплювач не захищати взагалі, ніж захищати неправильно (протяг, що гуляє там досить непогано сушить і утеплювач і дерево). Тому, якщо робити "як книжка пише", мембрану треба класти, в цьому я з Вами погоджуюсь, тому і сказав: а

На ЄШ гарантія по фарбі також 10 років. Так, видатки лісу під ЄШ і МЧ будуть різні. Так, під шифер гідробар'єр не потрібний. Мембрана тільки над утеплювачем. Добре, беремо Ваш розрахунок, додамо 40 грн за ліс (нехай дерева під МЧ і ЄШ піде однаково), отримаємо 125 грн/кв.м проти 100 грн/кв.м у ЄШ. 25% різниці. Якщо ж говорити в цілому, то плюси ЄШ саме у відмінностях. Мінуси МЧ як-то: потреба звукоізоляції, додаткова гідроізоляція, паркота - це речі про які ніколи не чули власники шиферних дахів, там таких проблем не виникає. Відповідно, не потрібно думати як їх вирішувати, відповідно, не болить голова правильно там все зробили чи ні і через скільки часу вони про себе нагадають. Такі проблеми, або можливість їх появи відсутня як клас. Умови використання - наприклад солоний морський клімат, лужне середовище - шифером сприймається. Шифер не такий чутливий до невеличких огріх при вкладанні (а це людський фактор, від якого ніколи не застрахуєшся). Тобто, якщо горище не мансардне, ІМХО МЧ не конкурент ЄШ. Якщо говорити про мансардні дахи, то так, тут МЧ суттєво підтягує свої позиції і за рахунок того, що теплоізоляція ватними матеріалів (саме ватними) разом буде виступати і звукоізоляцією, і за рахунок мембрани, якої вимагає утеплювач, і вона буде виступати гідроізоляцією для МЧ. Але зазвичай ми говоримо про теоретичні, "ідеальні" умови - дорогі і якісні матеріали, дорога і якісна робота. Реально термін експлуатації буде визначатися терміном експлуатації самого ненадійного елементу плюс деякий запас. І якраз в цьому ЄШ на мансардному даху і сильний, він менш негативно впливає на те що під ним, ніж МЧ, при використанні більш дешевих матеріалів і менш якісної роботи. Тобто, навіть якщо під ЄШ не покласти супердифмембрану, або покласти гідроізоляцію, що не має відповідної паропроникності, утеплювач ще довго (час за який фарба вигорить) буде виконувати свою функцію, з МЧ така "халтура" неприпустима. І звичайно, головне, що людина може вибирати, що є ще конкуренти, а відповідно буде коригуватися ціна і прихильники МЧ від цього тільки виграють.

Помиляєтесь, 2-3 роки це вже факт. 20-30 років фарбований шифер в Україні - це не факт (хоча 20-30 років МЧ в Україні це також не факт). Дах з ЄШ (шифер, дерево, комплектуючі) обходиться близько 100 грн/кв.м. Скільки коштує дах МЧ? Згоден на 90%

При розрахунку два кріплення на лист, шифер швидше полетить через те, що поломається, а не через те, що шуруп витягнеться з дерева.

Також читав цю статтю. Ні в радянських ні в українських нормативах такого не зустрічав. ДБН В.2.6-14-95 (Державні Будівельні Норми України) Том 1 Проектування "3.33 При розрахунковому вiтровому напорi до 600 Па деталi для крiплення рядових листiв слiд передбачати до нижньої опори на гре- бенi другої хвилi, рахуючи вiд перекривної (по одному крiпленню на лист). В карнизних i крайнiх накривних листах необхiдно додатково встановлювати крiплення через гребенi хвилi, що передує перекривнiй хвилi. У гребеневих листах додатково встановлюють крiплення до вер- хньої опори через гребенi другої хвилi, рахуючи вiд перекривної. При вiтровому напорi бiльше 600 Па слiд передбачати додаткове крiплення листiв через гребенi хвиль, що передують тим, якi вони перекривають." В цьому документі я побачив максимум по два кріплення (2-га і 7-ма хвиля), крім верхнього ряду.

Шиферний шуруп, шайба і прокладка (разом - комплект кріплення) дещо відрізняється від того, що використовується для МЧ (мається на увазі - типорозмір). Хоча, звичайно, Ви праві - матеріал може бути той самий.

Якщо кріпити в першу хвилю, то вже з другого листа другого ряду, ми попадаємо кріпленням в місце, де сходяться 4 листа (де в двох з них підрізаються кути) - дуже небезпечне місце з точки зору різних перекосів і внутрішніх напруг, і якщо туди ще й "увігнати" кріплення, ризик виникнення тріщини збільшується. Український ДБН і радянський СНиП говорять саме про 2-гу хвилю, і інколи тільки про другу (тобто одне кріплення на лист), але ці нормативні документи передбачають по-перше - декілька профілів листів (сьогодні усі (крім одного) заводи в Україні виробляють тільки профіль СХ 8-хвиль (рос. СВ)), по-друге - вони передбачають різні типи дахів і відповідно використання різних кріплень (наприклад - кріплення гаком). Ми ведемо мову про стропильну систему з дерев'них брусів (а не металевих ферм) яка, зазвичай, використовується в приватному будівництві. Тому оптимальна схема саме в два кріплення: 2-га і 6-та (дехто кріпить 7-му, але це вже не так кретично) хвилі. Так, наприклад "заводське" резинова підкладка має термін експлуатації до 3-х років, використання м'яких поліпропіленових підкладок збільшує цей термін до 5-ти років. Але, насправді, шифер інтенсивно "гуляє" тільки в перші роки, далі, такої потреби в амортизації немає, а та кількість води, яка буде проходити по кріпленню, вже не буде критичною. Тому можна використовувати більш-менш нормальну резину і не перейматися, але якщо Ви "естет" - беріть "заводське" кріплення (порівнюючи з шиферним цвяхом річ не дешева).

Коли ми виїжджаємо на рекламації, зазвичай стикаємось з однією і тією ж проблемою. Влітку, якщо покласти лист на рівну поверхню і полити водою він вигнеться в дугу (середина підніметься і лист опирається тільки на краї), це не є браком, але це призведе до тріщин, якщо знехтувати правилами вкладання (наприклад закріпити в "заборонених" місцях), ну і звичайно, якщо стати в центр листа - він трісне. Роблячи дану покрівлю Ви ризикуєте тільки своїми коштами, але Ваш досвід, думаю, буде усім корисний.

Для ходьби потрібно робити суміщений дах, шифер же використовують для горищних дахів, тобто "за визначенням" він для цього не підходить. По-друге, шифер на даху повинен "грати" і від температурних коливань і від коливань вологості, і глина буде "грати", при чому, "грати" вони будуть по-різному, як результат, мікротріщини, потім - тріщини і протікання. Я звичайно можу помилятися, але чисто теоретично, враховуючи властивості матеріалу,вважаю, що при Вашій реалізації ремонтом доведеться займатися вже через 10 років. З іншого боку, влаштування суміщеного даху в Вашому випадку також проблема. Радити руберойд чи оцинковку для Криму - не буду, під бетонну заливку, напевно, не розраховували ні фундамент ні ракушнякові стіни. Подумайте над вентиляцією, а для пересування по шиферу киньте декілька дощок. І звичайно, чекаємо від Вас фотозвітів і вражень по роботі і результатам.

Не буде. А навіщо взагалі щось підкладати? Для чого шифер вдавлювати в глину? Можливо пустити по суцільному дощатому настилу брусок під шифер 50*50 між цими брусками кинути глину і до них прибити шифер - отримаємо і додаткове утеплення і вентиляційний зазор між хвилями, який повинен там бути. Тим паче, якщо між стропилами Ви хочете пускати утеплювач з очерету - це звичайно не базальтова вата, але вентиляційний зазор доведеться робити і доведеться робити його до суцільного настилу (тобто пускати на стропила контррейку, а вже далі суцільний дощатий настил). А якщо кинути ще й руберойд чи ще гірше плівку, то паропроникність стане ще гірша. Нажаль не знаю, яка паропроникність у очерета, але принцип збільшення паропроникності кожного наступного шару з середини - назовні повинен зберігатися, інакше з часом Ви будете відчувати погіршення характеристик утеплювача.

Ніколи не зустрічався з подібною технологією, тому, буде цікаво. Основне питання - який сенс? По правильно зробленому даху обережно ходити також можна, ну а гризуни - при бажанні на горище пролізуть іншими шляхами (вентиляція-то все-одно має бути). А 10 см перекриття - це мало. ІМХО, без плівки краще.