TaurosRMK

Якщо рахувати всю систему, то там більше, скільки точно не знаю, але при 310 м3/г десь 200 Па (по замірах з АС вентиляторами), з них 110 Па на теплообміннику. При 200 м3/г напевно більше 150 Па в сумі не буде, або й менше, так що можна надіятися що все буде ок.

Чи шкідлива для теплообмінника різниця тисків? Для прикладу вночі вмикаю приток по більше, а витяжку тільки щоб ледь крутився вентилятор. Виходить що при 200-240 м3/г притоку теплообмінник має опір 65-85 Па, а на витяжці напевно взагалі не створює опору, або дуже мало, бо там від сили 40 м3/г. Наче щось схоже на алгоритм захисту від обмерзання, там приточний вентилятор вимикається, але все ж таки це всього на декілька хвилин, а не декілька годин. Нічого страшного не станется чи краще так не робити на тривалий час?

Обшивав вищезгаданий навіс дошкою 25х120. Продавець завіряв що дошка не свіжоспил, а суха. Привіз дошки, всі гарні і рівні. Простояли деякий час поскладані, під відкритим небом, дощів тоді не було. Коли почав обшивати то робив невеликий зазор в 2-3 мм. Площа невелика, але обшивав в два заходи, спочатку більше половини і потім решту. Перша частина простояла десь біля тижня і дошки всохлися, по ширині дошка замість 120мм стала десь 115мм 🤔, відповідно зазори вже не 3мм, а цілих 7-8мм. Якби то не критично в тому місці, буде краще продуватися, але питання чому так? Дошка була не достатньо суха, все ж таки свіжоспил напевно? Також були 50х100, з часом покрутился як сверло, не дуже сильно, але вже не рівні. Просто в планах було зробити і обшити це один об'єкт, але там щось по типу альтанки і хочеться трохи "дизайну". Якщо брати такі пиломатеріали і робити зразу, то мабуть нічого гарного з того не вийде, покрутиться, всохнеться і тд. Як тоді правильно підготувати матеріали? Хай сохнуть під відкритим небом декілька тижнів цілі 6 метрові чи може порізати на заготовки потрібної довжини? А може порізати і залишити іх зимувати в закритому від опадів приміщенні яке гарно провітрюється?

Хтось зустрічав на нашому ринку такі елементи? Заслонка-трійник, під привід.

5В живлення на відстань ~10 м (від щитка до коробки з всякою мішурою), нормально буде, чи краще протягнути туди 220В і поставити перетворювач на 5В?

Слідкуйте за темою, планую щось схоже зробити для вентиляції 🙂

Які приблизно пускові токи таких вібраційних насосів? Вони потужністю 250-350 Вт, ~1.5А, що зовсім небагато, порівняно з погружним на 1.3 кВт. В теорії можна запускати від інверторного генератора (1.8кВт номінал). Потягне, при умові що інші споживачі десь на 300-400 Вт беруть? І питання не по темі, чи під силу такому насосу подавати воду в будинок? Висота підйому ~5-6м, і ще ~20м траси до бачка.

Ну так, але це при умові що в кімнати поступає комфортна температура повітря, а не дує холодним. Обмерзання теплообмінника в такому випадку гарантоване, бо нічого не контролюється, просто вентилятори крутяться. Але це рівноцінне провітрюванню вікнами, не обов'язково для цього систему вентиляці робити 😁

Можливо хтось зустрічав алгоритми роботи заводських ПВУ? Цікаво просто для загального розуміння. Мінімально це увімкнув в розетку, заслонки відкрилися, вентилятори запустилися, контролюються показники датчиків температури, при потребі вмикається переднагрів / постнагрів. На тому і все, в такому базовому режимі система може працювати 24/7? Переднагрів / постнагрів плавне регулювання по ПІД, а вентилятори напевно просто на якесь число обертів яке буде відповідати потрібному об'єму повітря. І відслідковувати аварійні ситуації, наприклад не гріють тени, тоді коли мають гріти, або вентилятори не крутяться, або немає даних з датчиків.

Не котел, але теми підходящої не знайшов. Чистив сьогодні бойлер Garanterm на 80л, який в користуванні вже приблизно 6 років, може навіть більше, ніразу не обслуговувався. Від анода залишилася тільки шпилька з різьбою... 😑 Внутрішні стінки виглядають не дуже, під час промивання відпадали шматки чи то нальоту чи самих стінок, ще не все відмилося і не впевнений що відмиється. Маю 2 питання по цьому: 1) Чим промити бойлер з середини, щоб нормально його вимити? 2) Чи буде ще придатний до користування бойлер, враховуючи що скоріш за все там почалася корозія внутрішніх стінок? Може й нема сенсу вимивати, анод новий ставити...

В попередньому варіанті щитка там всередині стояла ESP32, але крім неї інших модулів не було (для датчиків і тд), зв'язок тільки по RS485. Ніби проблем з бездротовим зв'язком не помічав, може тому що роутер зовсім недалеко. Зараз більше про датчики цікавило, чи на них це не буде впливати, але якщо не бояться, тоді можна ставити це все в щитку.

Розміщення ESP і звязаних модулів в щиті, де знаходяться силові кабелі, це буде якось впливати на роботу самої ESP, можливо якісь перешкоди будуть? Щит тільки для вентиляції, пластиковий з металевою монтажною панеллю, туди заходит 220В, декілька автоматів, блоки живлення, нерозумний контролер, ТТР, реле. Викину звідти два контактори, які зараз до нагрівачів підключені (схему описував вище), також клеми хочу замінити на інші, багаторівневі / 4-точкові. Це все трохи звільнить місця, якраз можна туди поставити саму ESP, контролер 0-10В і деякі модулі (але якщо проблема з помилками датчиків буде зберігатися, то заміню їх на DS18B20). Фактично може залишитися лише ESP32, контролер 0-10В, модуль TTL-RS485.

Знаю про таке. Але для повітроводу 150мм щоб обмотати його цим матом 100мм треба ~1м довжини, тобто 1 упаковка 100мм буквально на 2 обмотки. А повітроводів в мене трохи є, тому таких упаковок треба трохи більше чим дофіга. А вони не дешеві. І другий момент, головна магістраль розведена оцинкованими повітроводами, а гілки гнучкими утепленими АТСО (всього 30мм), і додатково їх утеплювати таким матом напевно буде не зручно. Тому розглядаю варіант короба. Ну ще як альтернативу можна обмотати все рулонною ватою в декілька шарів. Лише не впевнений по ефективності що краше, короб з пресованої вати чи просто рулонною в декілька шарів.

Запитаю тут. Є потреба утеплити вентиляційні канали на холодному горищі. Планую навколо круглого вентканалу діаметром 150мм (125 і 100 також) робити з утеплювача короб склеяний на піну клей, а всередині простір заповнити рулонною мінватою. Спочатку думав короб з пінопласту робити, але частково це може погано відбитися на шумі, але є місця де електричні прибори, тому там пінопласт не підійде, тільки мінвата, та й в цілому може все піде мінватою. І якраз по мінваті питання, яка щільність має бути щоб вата тримала форму? Утеплював фасад ППС і в декотрих місцях клеїв вату 135 кг/м.куб, вата такої щільності тверда і тримає форму, а справи з ватою меншої щільності не мав і як там вата не знаю. Яка мінімальна щільність вати може бути, щоб з неї можна було склеїти такий короб і він не розвалився через тиждень? І друге питання, чи нормально клеїться мінвата між собою на клей піну? Вийде нормально склеїти такі короби з мінвати чи може по швах потріскати?

Напевно не судилося мені встановити датчик вологості витяжного повітря... В минулий раз був SHT30, калібрував його, вставновив в корпус, а коли підключав напутав з полюсами живлення на понижуючому модулі, який успішно згорів і на датчик пішло 10В замість 5В... Хоча датчик після цього все ще працює, але не впевнений що правильно. Замовив такий самий, але SHT40 (він наче трохи точніший), відкалібрував, перевірив, все працює. Встановив на місце, під'єднав дроти, пішов підключати, перевіряти, все ок. І тут випадково на алі попадаєтсья картинка якогось модуля з I2C де вказано що там 3.3В, і я згадую що датчик SHT40 на 1.0-3.6В живлення, а підключив я його на автоматі на 5В... 😐 Приплили називається... Підключаю до 3.3В, а він ніфіга вже не показує, але якщо підключити знову на 5В, то дані передає, хоча інколи сипле помилки CRC і тепер я не впевнений що дані фіксує правильно. Хоча температуру показує практично таку саму, як РТ1000 який поруч з ним, а от вологість не впевнений. Мабудь і цей датчик пішов по пи*ді. Сумно 😞

Звичайно. При 850 обертах я отримую добрих 50 м³/год (при чистих фільтрах), опускати оберти нижче немає сенсу, тому що розхід дуже малий, не відповідає потребам. Тому орієнтовно можна вважати це мінімальною точкою, при якій вентиляція має працювати. Тому що при менших обертах практично не буде потоку повітря, швидкість буде дуже мала, а якщо враховувати що в якийсь момент температура з вулиці почне падати, потужність нагріву збільшиться і може не вистачати низьких обертів щоб нормально охолоджувати тен. Тому якась мінімальна швидкість потоку думаю має бути. Для прикладу хай буде 0.5 м/с, це ~30 м³/год, чи буде цього вистачати для охолодження тену - треба тестувати, може на малій потужності нагріву цілком вистачить. Якщо оберти нижче, то можна фіксувати попередження про низькі оберти, значить щось не так. Тобто це якась не штатна ситуація що оберти такі низькі, в цілому орієнтуюся на ~90-120 м³/год в зимовий період, а цього буде достатньо для нормального продування тенів.

Так отож, оскільки можна зчитувати оберти вентилятора, то по цьому також можна контролювати нагрів. Хоча виробник вказує мінімальну швидкість 1.5 м/с, для діаметру 150 мм це близько 100 м³/год (по замірах при 1100 rpm). Але це напевно для максимальної потужності нагріву, якщо потужність нагріву буде нижчою то і швидкість може бути нижчою. В мене вийшло при 850-900 обертах десь 50-60 м³/год, а це приблизно 0.8 м/с, думаю це можна ставити як опорну точку при якій нагрів дозволено. На старій системі також контроль відбувався по датчику, і хоча там не було аналогового ТТР, а тільки дискретне (вкл/викл), навіть при цьому ніякого перегріву не було, тому що контролер вмикав нагрів по датчику. Тому якраз і задумався чи потрібні там ще якісь контактори і тд, якщо і без них все контролюється. Просто місце займають, а штатних термореле буде достатньо.

Я звичайно розумію що ймовірність отримати відповідь в цій темі =2.5%, але... 😁

Підключення і контроль канального нагрівача. Є нагрівач Вентс НК 150-1.2-1, має два вбудованих термореле (50°С та 90°С). Виробник в мануалі малює таку схему підключення. Тобто фаза на тен проходить через контактор, котушка якого підключена до термореле нагрівача, в разі спрацювання якогось термореле контактор розімкне лінію і нагрів припиниться. На старій системі фактично була така сама схема, тільки з одного боку котушка контактора живилася через термореле нагрівача, а з іншого через реле комутації вентилятора, тобто на додачу до термореле якщо вентилятор виключився, то контактор розриває лінію і нагрівач не гріє. В новій системі майже те саме залишилося, але задумався чи треба те все чи можна обійтися просто програмним контролем? Багато дротів і з'єднань, плюс це все треба врахувати в автоматизації. Для контролю температури нагріву є датчики, а для конторолю потужності нагріву ТТР 4-20 мА, в цілому цього має бути достатньо щоб не допускати перегріву нагрівача. Датчик буде контролювати температуру, якщо воно буде вище якоїсь заданої уставки, то конторолер просто вимкне нагрів. А якщо щось піде не так, то вмонтовані термореле полюбому розірвуть лінію. Якщо підключити так як на скріншоті нижче і контроль робити тільки програмно, могло би бути чи якийсь додатковий захист ще має бути?

Є котел Italtherm city plus 24 F, зараз включено тільки ГВП, режим "літній". Помітив що інколи сам включається, запалюється грілка, декілька секунд щось гріє і виключається. В той час крани ніхто не відкриває. Вчора всі були на дворі, чую котел включився і працює. Пройшло вже більше секунд, ніж було до цього моменту, а він не виключається... Прийшов до котла, а там помилка 02, по мануалу це наче перегрів... Також раніше був глюк з рандомним виключенням, навіть якщо котел не працює в цей час. Просто включився, ніби з розетки витягнув, і за секунду включається. Останнім часом менше помічаю це, але тепер на додачу додалися рандомні включення. Що не так з котлом? Проблема в платі, датчиках? Якось діагностувати це можна, щоб зрозуміти в чому проблема, можливо замінити щось треба?

Канальні охолоджувачі. Що можете сказати про них? Канальні нагрівачі наче ходові, переднагрів/постнагрів практично в будь яких системах стоїть (за виключенням тих, які мають вмонтований), а от охолоджувачі штука специфічна. Чи не дуже ефективна, чи складна в обслуговуванні/роботі/монтажі, але скільки різних відео про вентиляцію дивився відколи зв'язався з вентиляцією - ніде ні слова про канальні охолоджувачі. Ще про канальні кондиціонери зустрічав відео, але то окрема категорія. Тим не менше в продажі канальні охолоджувачі є, правда моделей не багато. Є в тому якийсь сенс чи ні? Приток на 3 кімнати (2 спальні + вітальня), це одна сторона будинку, а з іншої витяжні кімнати, з них тільки кухня там де більше всього часу проводиться. В теорії мав би бути перетік охолодженого повітря у витяжні кімнати і там також було б прохолодніше. Але як воно насправді, треба вивчати. Щось задумався про це, бо в літні дні хоть взагалі не користуйся вентиляцією, хіба що ближче до вечора і на ніч...

А шо то балансування означає, підтримка однакових обертів? Тоді це балансуванням важко назвати 🙂

Стосовно цього і того що ви показували на попередній сторінці про вентилятори ebm-papst, тобто про їхні графіки продуктивності. Вентилятори, ті які безкорпусні (наприклад такі як я купив), вони ж мають також якісь графіки продуктивності, але як вони тестуються? Напевно на якомусь стенді, який імітує якийсь корпус, відповідно створюють опір і роблять заміри. В результаті виходять якісь криві при різних керуючих напругах, там же різні оберти і тиск. Попросив у продавця такі графіки, скинули цілу таблицю тестування вентилятора 😁 Правда помітив що там крива на максимальних обертах трохи не співпадає з тим, що було в специфікації, на що отримав відповідь що тестування проводилося на різному обладнанні. Тим не менше є розширена таблиця з усіма даними, можливо вона трохи допоможе в розумінні який тиск створює вентилятор при зміні керуючої напруги. Правда може нічого з того і не вийде, тому що це тестування самого вентилятора, а в корпусі ВКМ 150 показники зовсім інші, як мінімум опір самого корпусу зменшує продуктивність. Але може якусь залежність вдастся знайти.

Мабудь це на потім, коли буде бажання, поки що треба розібратися з тим, що є. Частково те що пишу тут про обладнання є сарказмом, але розумію що на форумі це не сприймається 😁 Те що є сенс замінити, то я замінюю, а все інше це шило на мило, або ж ті самі яйця, тільки в профіль. А з іншого боку, те що буде демонтовано стане "металобрухтом" і буде валятися десь в коробках. Купити це ніхто не купить, люди віддають перевагу новому, а не вживаному, так на додачу це ще специфічний товар, який не кожному потрібен. Тому і немає сенсу міняти те, що працює, щоб в результаті отримати те саме. Вентилятори мене наче "влаштовували" в старій системі, коли я не слідкував за балансом, та й фільтрів як таких не було, просто полотно G4 на витяжці і притоці, тому один раз налаштував баланс і так працювало. Але коли вже з'явився заводський теплообмінник, якийсь фільтр-бокс на притоці і витяжці, і система в цілому була перероблена, то тут вже АС вентилятори не вписувалися, точніше відсутність адекватного регулювання обертів. Тому ЕС, так ЕС, і це не заміна шило на мило, а суттєва різниця, тому і вагань тут не було 😄 Просто для інформації, щоб ви зрозуміли що покупка контролеру від Kincony особливо погоди не зробить, так може ще гірше стане. Що маю: 4 сенсори РТ1000 по сторонах теплообмінника (один з них для контролю переднагріву, щоб підігрівати вуличне повітря). 1 шт РТ1000 як вуличний (на фасаді), 1 шт РТ100 для постнагріву. В сумі 6 аналогових сенсорів. Сенсор вологості на витяжці, там шина I2C. Два нагрівачі (переднагрів + постангрів) з контролем через ТТР 4-20 мА. Два вентилятори з контролем 0-10В. Два приводи заслонок, але там просто закрито/відкрито, тому підійдуть звичайні реле (DO). Диф реле тиску на фільтрах, також звичайні на замикання контакту (DI). Решта підключена до DI/DO Нерозумний контролер, який це все вкл/викл релешками, керує ТТР 4-20 мА і зчитує датчики РТ1000 з коробки, але лише 4 шт. ESP32 до якої підключено регулятор 0-10В для вентиляторів, два сенсори РТ100/РТ1000 через перетворювач (SPI), сенсор вологості на I2C, а також зчитується/передається через Modbus вся інформація з нерозумного контролера в Home Assistant. Це все на одному блоці 24В, тільки ESP через понижуючий модуль на 5В. Якщо по девайсах, то це нерозумний контролер, ESP32, регулятор 0-10В, два перетворювачі РТ1000 > SPI, один модуль TTL-RS485. Це все що зв'язано з ESP мініатюрних розмірів і може без проблем поміститися в якісь монтажній коробці 120х120мм і видно його не буде. Тепер можливі варіанти розвитку подій. Варіант 1: Покупка контролера Kincony тільки щоб замінити ESP та інші модулі. Зразу постає питання яка модель? А4 без rs485, А6 вже з rs485, то хай буде А6. Виходить один контролер А6 замінить ESP + 0-10В + модуль rs485. При тому понижуючий модуль DC-DC залишиться (або ж окремий блок живлення), тому що в системі живлення 24В, а контролеру потрібно 12В. Результат який? Як на мене зовсім незначний, хіба що якоюсь перевагою можна назвати те, що контролер буде в своєму корпусі, а ESP з модулями фактично голі плати. Функціонал залишиться тим же - керування вентиляторами і зв'язок з нерозумним контролером через Modbus. Називається ні туда, ні сюда, нічого кращого не стало. Варіант 2: Замінити старий контролер і всі "обвіси" на якийсь крутий контролер Kincony. Знову питання, яку модель вибрати, дивлячись які сенсори є в наявності і чим прийдеться керувати. Дивлюся, дивлюся... а нема такого контролера, щоб я міг напряму підключити РТ1000 4-6 шт, 2 шт ТТР 4-20 мА, хіба що I2C/SPI без проблем напряму можна підключати. Та й взагалі контролери в них специфічні, в одних є аналогові виходи 0-10В (лише 2 шт), в інших взагалі немає, для аналогових сенсорів в більшості 0-5В + варіанти з 4-20 мА. І що тепер, забрав я той старий контролер з обвісами, а підключати сенсори температури і ТТР немає куди. На цьому етапі є два розвитки подій. Перший - знову купляти якісь додаткові девайси, які зможуть зчитувати РТ1000 і конвертувати їх в 0-5В або ж rs485, аналогічно і з ТТР 4-20 мА. Другий - викинути всі РТ1000, а з ними і ТТР 4-20 мА, заодно і всі проводи які до них підключені, і замінити це все на сенсори 0-5В або DS18B20, а ТТР напевно на контроль по rs485. Це все потягне за собою розборку щита і заново все підключати. В кінці кінців - демонтаж того всього що є зараз, покупка нового обладнання, монтаж, підключення того всього, а в результаті що? Так само буде працювати як і зараз, тільки виглядати буде по іншому 🙂 Можливо в деяких місцях якісь відмінності будуть, але вони будуть не такі суттєві, щоб оце все переробляти. Якщо б щось прямо кардинально змінилося, то ще можна подумати, а так результат плюс-мінус будет таким же, як є зараз, тому і не бачу в цьому логіки. От заміна саморобного теплообмінника на заводський це суттєва різниця, заміна АС на ЕС вентилятори також суттєва, а з контролерами ситуація зовсім не така.

Роутер напевно більше споживає, можна його на потужнішу модель поставити, а ону на слабшу, так на довше вистачить.