TaurosRMK

А от тут треба знайти таку інформацію. В паспорті не знайшов нічого по це, лише вказаний ступінь захисту вентилятора IPX4, двигуна IP44 і температура переміщуваного повітря -25С...+50С. Також пише що не використовувати на вулиці, але тут напевно мається на увазі під відкритим небом, тобто під прямим попаданням сонця/дощу. Ну а з іншого боку вони на даний момент так працюють, так як стоять "після" рекуператора, тобто витяжний зі сторони вулиці, а приточний зі сторони дому, плюс на холодному горищі. Поки працюють 🤣 Ще таке пише, але не вказана яка вологість, хоча пише "максимально допустимої вологості".

А ви таке зустрічали? Такі теплообмінники не продаються як окремий товар, бо не несуть ніякої користі, тобто не можуть бути використані в такому вигляді, в якому їх можна купити. Це частина готового продукту, тобто ПВУ, а вони виготовляються на заводі виробником під конкретні розміри теплообмінника. Не думаю що десь хтось виготовляє корпуси під такі теплообмінники, тому що дуже специфічний продукт, який фактично розрахований на то, що під нього вже є корпус (або готова ПВУ) і потрібно теплообмінник замінити по якісь причині. З того що зустрічав, це лише ось такі варіанти, під круглі повітроводи або під прямокутні, де тільки сам теплообмінник в корпусі і нічого більше. Взагалі я думав зпроектувати корпус, який мав би бути з оцинкованої бляхи, але замовити його там, де виготовляють різні вироби з оцинковки. На рахунок корпуса або взагалі виробів зі спіненого поліпропілену шукав інформацію, поки нічого не знайшов. Тим більше за виготовлення одного позиції, специфічного корпусу, не факт що хтось візьметься.

Стосовно корпусу для рекуператора, а точніше розміщення вентиляторів і положення самого теплообмінника. Зупинив свій вибір на теплообміннику ZERN HU-EX6 366/350-2, позиція під замолення, тому є час придумати під нього корпус. Переглядаю різні фото готових ПВУ і можу зробити висновок що переважна більшість виробників розміщують теплообмінник в такому положенні як на скріншоті (варіант №2), тобто на бокову сторону. Іноді роблять нахил, щоб забезпечити стікання конденсату. Тому виникає питання, а чому так, чому не використовують самий оптимальний варіант? В даному випадку скріншот з мануалу Zern, але думаю в інших виробників такіж рекомендації. Якісь пояснення мають бути цьому, можливо простіша конструкція корпусу, можливо щось інше, але тим не менше варіантів з розміщенням на ребро дуже мало. Стосовно вентиляторів також цікаво, переважна більшість готових ПВУ має вентилятори після теплообмінника, хоча є деякі "до" теплообмінника. Я не кажу що проаналізував сотні фото, щоб категорично стверджувати, але передивився достатньо варіантів і більшість розміщують "після" теплообмінника. І це не якісь невідомі бренди, а такі як Zehnder, Blauberg, Wolf, Systemair і багато інших. Відповідно і тут виникає питання, вони не просто так це роблять, значить якась причина в тому є. Якщо б було інакше, то всі ставили б "до" теплообмінника. Хоча тут думаю що це обумовлено конструкцією корпусу, якщо ставити вентилятори "до" теплообмінника, то це може збільшити габарити корпусу, бо там має бути фільтр(и), вентилятор, можливо нагрівач і аж потім теплообмінник, а витяжний канал буде пустим, відповідно вентилятор ставлять "після" теплообмінника, що спрощує внутрішнє розмішення компонентів в ПВУ.

Он як, тепер зрозуміло що не все так просто. Дякую за роз'яснення.

А так чисто теоретично скільки тих атакамсів потрібно, щоб реально щось змінити на полі бою? 50-100 штук, 300, 500, 1000? А 10-20 штук щось вирішать чи тільки гроші на вітер?

А чого вона хибна, просто щоб розуміти? Бо коли минулого року планував вентиляцію то читав що баланс має бути, але краще якщо приток трохи буде більшим за витяжку. Трохи це не значить на 20%, але всеж таки більшим за витяжку, а не меншим. При тому ніде не вказувалося що витяжка має бути більшою за приток, бо в такому випадку недостачу буде тягнути з усіх можливих отворів/щілин. Звичайно виставлений баланс має підтримуватися автоматикою/обертами, щоб не було так як ви описали, коли при запуску налаштовано все гарно, а через місяць баланс вже збився.

А хіба не має бути приток трохи більше за витяжку, щоб "підпирати" витяжні приміщення? 🤔

Ну тобто тільки формою і розмірами тут вибирати, бо все інше на одному рівні. В моєму випадку корпусу немає, це не під якусь конкретну модель ПВУ, а корпус якраз під форму теплообмінника буде робитися. Думаю форма як в 232 моделі більше підходить для ПВУ які монтуються під стелю, тобто в горизонтальній площині. В мене по плану монтаж корпусу на стіну і від нього 4 повітроводи вертикально вверх, тому напевно форма як в моделі 366 більш підходяща. Якраз на цій формі я і зупинився. Зрозумів, тоді напевно буду дивитися по ситуації, на крайній випадок будуть використовуватися звичайні зволожувачі. Дякую за відповіді.

А чого з автоматами і по 10-15 чоловік? Розшукують особливо небезпечних осіб чи ссуть що можуть підсрачників дістати? Ааа, автомати в якості мотиватора, зразу на місці "охочі" можуть на собі перевірити як воно в бою буде, прикладом під ребра чи щось таке 😄

Не зрозумів про що ви... По ссилках (чи ви принципово не переходите? 🙂) показаний ультразвуковий зволожувач (живлення DC 3-12В, 1.5Вт), судячи по фото/відео з води робить туман/пару, яка, як я думаю, мала б змішуватися з приточним повітрям після рекуперації, і вже по каналах подаватися в кімнати. Не сильний в цих всіх термінах і принципах, але думаю що на виході мало б бути повітря з вищою вологістю, ніж воно виходить просто після рекуперації (а там буде десь 20-25%, судячи по калькулятору). Думаю не проблема підключити цей зволожувач до блоку живлення і включати коли потрібно. Або навіть знайти міні генератор, який буде від потоку приточного повітря давати якусь енергію, думаю на 1.5Вт щось можна придумати. Але чи воно буде так працювати, тобто робити свою функцію, додатково зволожувати приточне повітря. Для прикладу канальний зволожувач, з вигляду наче те саме робить 😄

І ще, якщо якимось невеликим насосом перекачувати конденсат з витяжного піддона в сторону приточного, а там встановити таку штуку, воно буде працювати? Тобто це вплине на зволоження приточного повітря? 🤔 Робоча чи трохи дурна ідея? 😄 www.aliexpress.com/item/1005004131707387.html www.aliexpress.com/item/1005004513182457.html

Ще таке питання, якщо вибирати між такими двома форм-факторами, який з них практичніший/оптимальніший? HU-EX6 366/350-2 та HU-EX6 232/400-2 В даному випадку для порівняння дві моделі, але розміри глибини різні. При таких розмірах ці два теплообмінники показують практично однакові результати і коштують також практично однаково, навіть HU-EX6 232 дешевше на 15 EUR. HU-EX6 366/350-2 зовсім трохи ефективніше на ~1%, але на виході температура буквально на 0.2-0.3С вища, всі інші показники дуже близькі.

Це вже добряче розширення бюджету, вентилятори не дешеві, а свої з вірогідністю 98% будуть валятися без роботи, бо наврядче хтось купить, хіба що за копійки. Подивлюся що з того може вийти, думаю якось можна вирулити, я ж не роблю якись еталонний виріб. В будь якому випадку замінити вентилятори можна пізніше - одні зняв, інши поставив. Контролер підтримує датчики РТ1000 і 4-20мА, два РТ1000 можна сказати що вже є, хіба що ще два докупити.

Я тут що подумав, може розміщення як в першому варіанті не дуже популярне, бо в такому випадку дуже мала точка опори, тільки на ребро. Можливо це якось вплине на срок експлуатації... В другому варіанті площа опори в рази більша, опирається на цілу площину. Хоча може без різниці і обидва варіанти ніяк не вплинуть на сам теплообмінник.

На попередній сторінці було повідомлення, там тексту багато, а внизу прикріплена пдф-ка зі схемою. Пізніше я відписав що ніхто нічого не прокоментував, бо напевно тексту багато 🤣 Прикріплю ще раз тут. Але коли по цій схемі зробив розрахунки опору, то вийшла трохи різниця між притоком і витяжкою. Я про це писав, мені оптимально було б щоб на притоці і витяжці були приблизно рівні показники опору. Тому зараз трохи переробляю схему, якраз врахую розміщення вентиляторів і ще деякі конструктивні нюанси. Заодно думаю який би корпус придумати, бо фактично там буде лише сам теплообмінник, ну може ще байпас, але треба розібратися ще з тим всім, може його зробити прямо на повітроводах, а не в корпусі теплообмінника. З теплообмінником вже оприділився, чекати тільки треба. Питання було не про теплообмінник, а про вентилятори. А от теплообмінник буду саме таким способом розташовувати, тому і показав картинку. Я ще про датчики питав, щось скажете про них? plan-01.pdf

Попалися такі фото, приточна установка з нагрівом. Виникло питання, чому в характеристиках звичайного канального нагрівача вказано що "до" та "після" нагрівача на певній відстані не має бути інших елементів окрім повітроводу, а тут все в купі так щей в одному корпусі? Чи це перестраховка, а у випадку приточної установки виробник застосовує автоматику/захист і бере на себе відповідальність?

Таке питання, де краще монтувати вентилятори, до чи після теплообмінника? Планую теплобмінник розмістити таким чином як на скріншоті, відповідно зверху буде напір (приток і витяжка), а знизу буде витягувати. На першій схемі я розмістив витяжний вентилятор "до" теплообмінника, а приточний "після". Є якась різниця де будуть вентилятори і як краще? З точки зору опору начебто нічого не зміниться, чи буде вентилятор дути "до" теплообмінника, чи "після", опір буде однаковий. Треба розібратися з цим, тому що частково це вплине на схему. Наприклад по фото варіанти різні, "до", "після", навіть один "до", один "після".

Та ні, то просто так виглядає на схемі (на скільки я освоїв ПО щоб це намалювати 🤣), канал прокладено від трійника зразу до анемостату. Перше розгалуження на притоці просто буде поверх інших каналів, або якось там втиснеться, я писав що це для того, щоб повітроводи по можливості були компактно прокладені, щоб потім це все добряче утеплити, тому і згрупував їх. В даному випадку перша вітка притоку прокладена паралельно витяжній магістралі щоб засунути їх в один короб, чи що там буде придумано для утеплення. Тим більше я не привязаний до розташування цих чотирьох повітроводів, які будуть виходити від теплообмінника. На схемі вони розташовані прямокутником, як це стандартно є в більшості ПВУ, а можна розмістити в один ряд, це позволить по інакшому зробити розв'язку. Але це тільки розв'язка, яка мало вплине на схему в цілому. Наприклад можна ось так впихнути, поміж повітроводів, тим більше що це гнучкий канал.

Для прикладу ось так, це все що буде в тех приміщенні, інше на горищі.

Знайшов такий сайт, користувався коли робив перший раз. Це зрозуміло, за інших обставин я б на це увагу не звертав, але в мене вентилятори АС і регулятори до них трансформаторні, а там фіксовані значення, тобто плавно і точно не вийде, прийдеться вибирати якесь найближче значення і логічно щоб для цього опір був приблизно однаковий, щоб на однакових обертах використовувати. До речі по датчиках, я так розумію у вас вони є з кожної сторони теплообмінника, які використовуєте? Звісно, це можна врахувати і дати трохи запас на забрудненість, щоб через деякий час користування опір приблизно вирівнявся. Не знаю, а як можуть змінитися показники коли фільтр трохи нормально забруднить (звісно не так, що зовсім нічого не буде пропускати), на скільки впаде тиск?

В теплому контурі буде лише сам теплообмінник в якомусь корпусі, від нього 4 прямі повітроводи через перекриття на горище, думаю з цим проблем не буде. А вже на горищі є вільний доступ робити різні повороти і тд. Та можливо й так, але коли там нікого не буде, то гнати 100-120 кубів не дуже є сенс. Хіба для цього потрібно ставити саме на вітальню заслонку з приводом і перекривати її хоча б на половину, але тоді на витяжці також потрібно відрізати цих 50-60 кубів. І тут нюанс виникає, в якому приміщенні це робити, якщо основний розхід там на кухні. У випадку якщо гратися з перекриванням заслонок на окремих кімнатах, то потрібно ставити їх на всі кімнати, а не лише на одну-дві. Бо в моєму випадку якщо вітальню на ніч закрити майже повністю, то на витяжці це можна компенсувати наприклад санвузлом прихожою, в сумі приблизно однаковий розхід має бути. Не знаю наскільки правильне рішення. Скороше за все обмеження кімнат не буде, а просто в кожну кімнату буде подаватися фіксований об'єм повітря, а при потребі просто будуть зменшуватися оберти, наприклад на ніч. Може трохи збільшу в вітальню і компенсую в тех приміщенні, там досить висока температура, буде краще для теплообміну.

Порахував опір системи повітроводів разом з рекуператором. Вийшли такі значення, в даному випадку враховано теплообмінник HU-EX6 366/300-2, при 220 м3/год має опір 81Па. Вийшло що приток має більший опір, але це через фільтр на вході, рахував десь 40Па, а на витяжці не планую ставити фільтр, тому що по існуючій системі видно що фільтр витяжки за пів року можна було не міняти. Використовую просте G4 полотно зразу на теплообміннику, без всяких фільтр-боксів. Звичайно хотілося б мати приблизно однаковий опір і на витяжці і на притоці, щоб вентилятори працювали на однакових обертах. Якщо забрати фільтр на притоці то опір вирівняється, але там фільтр необхідний, а інших варіантів поки не бачу, хіба що трасу витяжки "закручувати" щоб опір збільшити. Судячи з опору системи в цілому і з моїми вентиляторами, то на максимальних обертах можна розраховувати майже на 280-290 м3/год. Якраз може бути нормальний запас від бажаних 220 м3/год на випадок гостей. Думаю що можна розглядати теплообмінник HU-EX6 366 розміром 300мм, на 350мм фактично по ефективності різниця дуже мала, хіба що опір трохи менший.

Якщо я правильно розібрався в цій табличці, то для прикладу найнавантаженіший відрізок довжиною 4м з двох труб буде мати опір 10.2Па, а самий довший хай буде з одної труби і в 2 рази менший розхід, а от опір в 2.5 рази вищий. Це при 10м, а якщо там до 15м буде дотягувати, то опір ще більший. Звичайно може я щось не розмію в цій колекторній схемі, але виходить що все ж таки саму довшу гілку потрібно рахувати, або навіть саму довшу і саму навантажену, і між них вибирати вищий показник по опору.

Поки ніде. А з цим проблеми зараз? Я ще минулого року купував їх, не пам'ятаю де саме, але там були різні Атсо. Але я брав 125 мм, на приток на дві кімнати (кусок ще залишився, може кудись використається). Може щось і глушать в порівнянні зі звичайним Атсо. Упаковку 10 м 150мм не бачу сенсу брати, просто щоб замінити звичайний Атсо. Теоретично може краще на самі відводи від трійників використати Соно, щоб біля самих анемостатів глушили.

Це про ті біля вентиляторів чи якісь інші? Біля вентиляторів поворити частково будуть виконувати функцію глушників, так як на схемі їх немає, і зараз працює без глушників, критичного шуму вентиляторів немає, так що поки що буде без глушників, а там подивимося. Тим більше є повітровід шумопоглинаючий Atco SONO, який трохи глушить шум. Якщо ви про щось інше, то в яких місцях? Тоже так думаю, для домашньої вентиляції це не буде чимось критичним. Та це так... я би нічого і не робив, в літньо-осінній період мені вистачило утеплення фасаду одними руками майже 200 м2, після чого бажання щось робити зовсім не було. Та й вентиляція працювала собі, але настали морози і появилися проблеми. Оцінив це все і зрозумів що є потреба переробити. А поки зима можна по трохи планувати що і як робити.