TaurosRMK

А мав би не вмикатися при -2С, точніше не в такому режимі як зараз, тобто на 100% потіжності, тому що це ще не критична температура і будуть такі стрибки до +3...+5С від кородкочасного нагрівання, які фактично ні на що не вплинуть, але електроенергії на той нагрів потрібно. Все ж таки якась автоматика там проситься, щось що зможе регулювати потіжність нагріву, а не циклічно вмикати на 100% і вимикати. Для цього підійшов би якись регулятор нагріву з плавним регулюванням потужності і контрольним датчиком температури у самій ПВУ перед теплообмінником. Якщо температура по тому датчику тримається -2С, а таке може бути і пів дня, то ці циклічні включення нагріву непотрібні, але схоже що штатним регулятором таке не зробити.

Так, щоб перед теплообмінником було не нижче -3С 😄 Для цього потрібно моніторити показники і довіряти цим термометрам. Для мене це не було б критично, якщо не викликає дискомфорту. Але здається +15.5С на притоці трохи має відчуватися. Питання в тому, що ефективність чомусь низька, можливо є дизбаланс потоків, наприклад притоку більше ніж витяжки і ефективність рекуперації нижча. Бо якщо порахувати по калькулятору, то при таких показниках мало б бути на притоці приблизно +18-18.5С, а фактично не більше +17С.

А як той нагрівач взагалі гріє? Тобто він вмикається при -2С чи наоборот вимикається при -2С? Здається мало б бути якраз наоборот, при будь якій зовнішній температурі нижче уставки (-2С) він мав би гріти і підтримувати температуру не нижчу -2С, а при вище -2С не вмикатися взагалі. Виглядає що працює трохи не так як мав би, на регуляторі виставлено ~ -2С в нагрів починає працювати, гріє деякий час і вимикається і так напевно циклічно, тому і є стрибки до +5С і падіння поки він остиває, а потім знову нагріває. Начебто якщо на теплообмінник попадає температура не нижче критичної (здаєтсья -3С), то спокійно можно обходитися без переднагріву. Можливо при -1.5С на вулиці перед теплообмінником буде навіть чуть більше, може "по дорозі" повітря трохи підігрівається, в такому випадку гріти немає сенсу. Тут напевно треба перевірити при виключеному нагріві і вуличній -3...-2С яка температура буде по датчику (якщо йому довіряєте 🤣). Якщо буде більша, ніж фактична вулична, то можна трохи знизити уставку нагрівача. Але для контролю напевно потрібні більш точні датчики.

До речі, прикинув по схемі ПВУ як у @МакДо, орієнтовно ширина внутрішнього каналу 50 мм, максимум 55 мм. Глибина, судячи з розміру фільтра, 265 мм, підключення д125 мм. Рахуємо тих же 300 кубів, максимальних на які розрахована установка. Канал йде майже по всій висоті корпусу, лише зверху переходить на круглий канал. д125 - 6.79 м/с 265х50мм - 6.29 м/с, падіння тиску 6.6 Па/м.п. 265х55мм - 5.72 м/с, падіння тиску 5.0 Па/м.п. Я так розумію там максимальна продуктивність вказується при 100 Па опору повітроводів і всього решту? Виходить що виробник для 300 кубів ставить підключення 125 діаметром і внутрішні канали приблизно такого ж січення робить. В мене фактично такий же об'єм буде, тільки підключення д150 мм, і глибина більша, тобто швидкості ще менші будуть, відповідно і шум менший. Тому я і питав на попередніх сторінках як по шуму ці ПВУ, чи чути потік повітря. Враховуючи що в мене в корпусі не буде вентиляторів, то шуму саме від моторів не буде, залишиться шум від потоку повітря. Звичайно можна збільшити ширину корпусу в півтора-два рази, якщо розмістити підключення в один ряд як ви зробили, але яку користь то дасть у моєму випадку? Зменьшиться опір внутрішніх каналів на тих півтора-два Па, це суттєво ні на що не вплине. А широкий корпус потребує відповідної жорсткості конструкції, займає багато місця і потрібно більше матеріалів для виготовлення. Якщо грубо прикинути таку компоновку як у вас, то 4х150мм + зовнішні стінки і перегородки по 40мм, загальна ширина вийде 800мм. При висоті десь 600мм і глибині 430мм (350+40+40) це буде величенька коробочка, для якої потрібно місце. А які це дасть переваги, крім того що опір внутрішніх каналів впаде майже до нуля і будуть мінімальні швидкості? Інша справа якби там були вентилятори, пару фільтрів і все інше, тоді так, для цього всього потрібне місце, а для одного теплообмінника такі габарити якісь не раціональні. Можливо я в чомусь помиляюся, тому і питаю тут, щоб потім не жаліти що зробив щось не так. *** Хоча я тут трохи переробив модель попереднього корпусу, ширина вийшла 720 мм, що вже недалеко до 800 мм 🤣

Та ні, у них на сайті є модель HRV1.35 Q Plus для 217 кубів з габаритами 600х430х285мм, наступна модель HRV1.6 Q Plus вже для 360 кубів, габарити 600х505х353мм. Компонування в них абсолютно однакове, лише по висоті різниця і трохи по глибині, так як теплообмінник трохи глибший. Фактично тільки за рахунок висоти трохи збільшується січення внутрішніх подаючих каналів. Майже на 150 кубів збільшення, а збільшення внутрішніх каналів не велике, так як ширина залишилася та ж. Це так, але я вже неодноразово згадував, є деякі обмеження по доступному місцю, можу у висоту хоть від підлоги аж до стелі, якщо то потрібно, а по ширині треба мінімально можливий розмір, бо там ще збоку має бути щиток автоматики, а також якись відступ від кута стіни. Тому якраз по ширині стараюся не сильно розганятися, глибина і так буде фіксована, по висоті можна, якщо треба. Допустимо є підключення повітроводами д150 мм, беремо 300 кубів розхід, отримуємо швидкість 4,72 м/с. Глибина теплообмінника 350 мм, тому внутрішній канал можна робити на всю глибину, аналог д150 мм буде мати розміри 350х50мм. Враховуючи що протяжність такого каналу буде не більше 400-500 мм, це щось критичне? Падіння тиску такого каналу буде майже 4 Па/м.п., або всього 2 Па на 500мм довжини. Якщо розмір каналу збільшити до 75 мм, то швидкість впаде до 3.2 м/с, а втрата тиску на 500 мм довжини буде 0.6 Па, при цьому габарити корпусу збільшаться на 50 мм по ширині. Якби не сильно зросли габарити, але питання в тому різниця в падінні тиску зовсім смішна, а враховуючи що 300 кубів то скоріш за все максимум на який я можу розраховувати, а оптимальний розхід буде на рівні 240-250 кубів, то цифри будуть ще менші. Можна на тих 50мм збільшити ширину, але що в результаті виграємо, як на мене то майже нічого, щось суттєво у внітрішній компоновці там не зміниться. Хіба що показники шуму трохи менші будуть, але знову ж таки, може і при розмірах 350х50 мм нічого чути не буде, так як рядом будуть повітровіди д150 мм, які будуть аналогічно шуміти.

Дякую всім за підказки. Таке відчуття що реально проектую на якусь сертифікацію, хочу продумати всі нюанси і запхати в маленькі розміри весь функціонал 🤣

Рік новий, питання не змінні 🤣 Дивлюся на таку ПВУ і подобається її компактність, але як згадували вище, місця куди подаєтсья повітря дуже малого січення, половина де вхід нормальна, а половина сильно вузька. На практиці це чим шкідливо, не правильно буде розприділятися потік повітря по теплообміннику? Але такі ПВУ випускаються і виходить що виробник впевнений що все буде працювати як має бути. Також канали які витягують після ТО досить малого січення і знову ж таки, виробник такі зробив, значить все ок. Чи не ок? Хоча думаю що оскільки це витяжні канали (ті які йдуть після ТО), то швидкість може бути рівна як і в підключених повітроводах. Чи чим менша швидкість тим краще? Тут маю на увазі не в плані шуму, а інших параметрів. От думаю гнатися за тою компактністю, чи не варто. Є деякі обмеження по габаритах і просто практично не хочеться зробити великий корпус при умові що там один теплообмінник. Щось проектую і все рівно виходить не компактно. Попробую повторити такий варіант, може не вийде дуже габаритним. Залишу тільки один теплообмінник, фільтри розміщу окремо в боксах, а тут хіба що такі вставки з полотна G3-G4, як вже згадували, що можливо це більше для вирівнювання потоку.

Хаха, точно, сам недавно їх монтував 🤣

Я ще доповнив питання на рахунок приклейки ЕППС, якраз в момент коли ви відповіли )) Але по фото бачу що там піна, значить клеїли його на клей-піну і до корпусу і між собою? А якщо до оцинковки, то щось сумніваюся на рахунок клей-піни.

А підкажіть яка товщина фанери і як її між собою кріпили? Конструкція тримається купи, тріщин немає, чи все там герметично і взагалі як себе показала? І ще, чим клеїли ЕППС між собою і до фанери, клей-піна чи щось інше? Думаю над варіантом коробка з оцинковки чи чогось іншого, а наповнення з ЕППС, і чим то все зклеювати між собою і до оцинковки. Між собою ЕППС напевно на клей-піну самий кращий варіант, а до інших матеріалів, тої ж оцинковки, напевно клей-піна не буде нормально липнути. Як варіант поліуретанові клеї по типу Sikaflex-11 FC+, бо клей-піна також поліуретанова (наприклад Sika Boom-582 Foam Fix), тільки в піни може бути розширення, а в клею-герметику ні, можна тоненьким шаром наносити і зклеювати.

Ну як завжди, у нас є розпорядження, а хто його дав ніхто не знає. Терпіть, 500 тис самі не наберуться, ще треба рочок-другий воювати. Цікаво десь між рашкою і північною кореєю, ми ближче до кого? 🤔 З кожним днем в Україні стає все краще і краще жити, прямо аж хочеться тут залишатися, бізнес розвивати і жити по законах яких всі дотримуються 😑

Та думаю дешевше вийде замовити коробку з оцинковки, яка буде меншою по габаритах і напевно легшою, а результат такий же. В мене є обрізки ДСП і необхідні інструменти (збирав меблі собі), можу сам скрутити будь яку форму, але не знаю чи тих обрізків стане на весь корпус. Але варіант з ДСП щось не дуже мені подобається.

Але це все буде актуально лише для способу кріплення кришки, так як там є куди закрутити дюбель. А як бути з таким фланцем? Його ніяк не закріпити на такі дюбелі, бо там на самому краю ЕППС. Хіба що так само щось з закладною гайкою думати. Думав може просто зробити отвір у ЕППС і прямо в нього вставляти повітровід, на який одіти ущільнювач. Але здається не надійно буде.

Хм, теоретично можна взяти такий дюбель, закрутити і попробувати збоку вставити в цей отвір якись стальний дріт/цвях, що не позволить прокручуватися йому. Хоча різьбовий варіант кріплення напевно більш довговічніший. Як варіант взяти гайку, до якої приварити якусь пластинку і сховати їх в середину ЕППС, так вона не буде прокручуватися.

Що за модель тих самих менших по пінопласту? Більші я знаю, в мене є, але вони довгі. Я на такі довгі дюбелі кріпив для гофри кріплення на фасад з ППС EPS-90, шуруп використовував який рекомендовано (4-4,5мм), все рівно дюбель прокручується якщо пробувати викрутити шуруп. Але можливо в ЕППС буде краще сидіти.

Поексперементував з клеєм 88, не підходить, роз'їдає ЕППС ))) Інших клеїв немає, ні герметиків, ні рідких цвяхів.

Не знаю як воно буде триматися до самого ЕППС, до дюбеля напевно нормально прилипне. Клей? Є клей 88, треба попробувати, але знову як писав вище, не впевнений що до структури ЕППС нормально прилипне.

Я точно такий і крутив, тримає супер, але хіба що нюанс з тим що викручується назад, треба на мертво зафіксувати його і буде нормально.

Ще згадав про мебельні кріплення, наприклад таку штуку можна засунути в середину ЕППС, залити герметиком і хай застигає собі там. Головне щоб отвір під різьбу був у праивльнмоу місці, прокручуватися воно не буде, так як буду в середині листа ЕППС, позволить його нормально зтягнути і буде розбірна конструкція. Хоча бачу що самим ЕППС напевно не обійдеться. Подумав що в посадочному місці під теплообмінник можна зробити вставки з пластику, він є листовий і не буде зношуватися якщо пару разів витягти теплобмінник, або з оргскла. А що там обслуговувати, якщо крім теплообмінника там нічого не буде? Все ж таки думаю что все інше винесу окремо на горище, воно не боїться холоду. Фактично це теплообмінник і 4 канали від нього, плюс піддон, і на тому все. Виходить що такі ПВУ як у @МакДо важко обслуговувати, бо вони також по факту наглухо заклеєні, в разі чого щось там замінити, то прийдеться розрізати корпус і потім заново клеїти його. --- Але це все веде до того, що з корпусом, казалось би простим, не можна визначитися з чого його робити ))) З самого ЕППС наче простіше і швидко, плюс можна гарно по розмірах підігнати, але є нюанси як кріпити все і зробити герметичним. З оцинковки хороший варіант, але не простий у виготовленні, тому що потрібно під замовлення.

Як варіант з герметиком, може не буде викручуватися назад, але там треба чекати поки засохне і нічого з ним не робити. Тут наче також дюбелі вкручені, але не зрозуміло для чого вони, так як кришка фіксується на різьбу, вірно? Шпильки плюс бокові металеві накладки напевно також для скріплення корпусу, чи ні?

Варіант в принципі можливий, але з чого її робити? З пінопласту напевно, як самий простий і швидкий спосіб, але товщина навіть не знаю яка має бути, напевно 30-40см, щоб реально не промерзало, і то не факт що це спасе. З приводу корпусу з ЕППС. Попробував закрутити невеликий спіральний дюбель в кусок ЕППС 40мм, заходить файно, закручую саморіз, все чудово, руками не вирвати, хіба через силу, але якщо викручувати саморіз, то з ним викручується дюбель... Тобто таке кріплення на один раз, закріпив і забув, якщо потрібно постійно відкручувати, то не підійде. Так що як щось кріпити до ЕППС питання не просте.

Кажуть що новий рік всі мають зустрічати на рідній землі 🤣

Тотальний контроль! Скоро без довідки з тцк не можна буде всратися 😄

Та може й так... Бачу що все йде до того, щоб зробити просто коробку під сам теплообмінник, а все інше можна винести на горище, той же блок з фільтрами.

Та це так, але можна виділити окремо шум від вентиляторів, якщо його чути, і шум від потоку повітря. На 40% напевно його чути не буде, але на максимумі можливо. Я дивився якись огляд такої ПВУ, якраз це кинулося в очі, що канали досить вузькі, але при тому ПВУ розрахована на 300 м3. Цікаво просто на які швидкості варто орієнтуватися в цих каналах, тобто в самому корпусі до і після теплообмінника. Дальше в мене 150мм підключення, напевно в корпусі мають бути швидкості не більше, ніж в самих повітроводах, тобти розміри каналів по площі не менше площі д150мм.