TaurosRMK

Навіть нема чим побавитися, 4 повзунки туда-сюда потягати і на тому все 🤣 Скучно, душа радіє коли є багато налаштувань і можливостей, сьогодні хочу так, завтра так, а післязавтра ще інакше 😄

esp 32 + модуль з необхідною кількістю реле

Здається різниця для протиточних все ж таки є. Наприклад картинка від Zern де потоки рухаютсья на зустріч, а не в одному напрямку, таким чином більша площа пластин прогрівається теплим витяжним повітрям і кращий теплообмін. У випадку якщо б потоки рухалися в одному напрямку то холодний приточний і теплий витяжний потоки контактували б на мінімальній площі пластин, а дальше будуть рухатися по холодних пластинах. І конденсувати в такому випадку буде глибоко в теплообміннику, а не на виході з нього. Також тут у відео показано це саме, потоки рухаються на зустріч, а не в одному напрямку. Так що напевно саме тому при розміщенні теплообміника на ребро напрямок притоку йде знизу вверх, тобто на зустріч витяжному потоку (поверніть картинку Zern на 90 градусів вліво і саме це буде). Скоріш за все проблема не з утепленням перегородки, а саме в напрямку потоків.

Ну верхню пів біди, там нічого не мішає, а нижню чому не потрібно ізольовувати? Там з одного боку буде холодний витяжний потік з конденсатом, а з іншого теплий приточний, частково тепле повітря буде гріти цю холодну перегородку і втрачати трохи тепла. Хіба що ізолювати лише зі сторони теплого притоку, щоб дурно не гріти метал. Все рівно в самій крайній точці, де ізоляція буде сама тонка, можливі промерзання/конденсація. Але тим не менше різниця якась буде якщо приток також буде направлений зверху вниз чи наоборот як на картинці? Хоча згадав що здається потоки повітря мають рухатися в певних напрямках, якщо їх розвернути в іншу сторону, то тоді буде не правильний теплообмін. Якщо не помиляюся це читав про квадратові теплообмінники, як стосовно цих шестикутних не знаю. Для прикладу якщо розвернути цю установку ось так і направити канали вверх, то це буде стандартна вертикальна установка.

Так... Дивлюся на то, щоб все ж таки розмістити теплообмінник в такому положенні і практично у всіх ПВУ з таким розміщенням потік приточного повітря направлений знизу вверх, а витяжка як має бути зверху вниз, щоб конденсат стікав за потоком повітря. Думав що обидва потоки мають бути направлені вниз, але бачу що виробники роблять інакше, подумав чому так і дійшов висновку що як варіант це через те, що в цій зоні (жовтим позначено) буде складно теплоізолювати вузьку перегородку, а там буде контакт теплого і холодного повітря. Тому і направляють приток знизу вверх, таким чином в цих місцях будуть контактувати холодні потоки з холодними, а теплі з теплими. Правильно мислю, так має бути? Тому що треба визначитися куди будуть рухатися потоки щоб корпус проектувати (чергову версію 🤣). І ще бачу що піддон для конденсату розтягують на дві сторони, хоча теоретично зі сторони притоку конденсату не має бути. Можна там не робити піддон, а лише зі сторони витяжки? Бо якщо піддон розтягувати на дві сторони, то або два зливи робити, або перелив з одного в інший.

А чому теорію, такий принцип є, в мануалах до декотрих ПВУ вказана така інформація, що не просто відключати приток, а частково перенаправляти через байпас, щоб витяжного повітря через рекуператор проходило більше. Але тут напевно має бути регульований байпас, а не просто відкрито/закрито, і якось має регулюватися відсоток відкриття байпасу по певних показниках, по датчиках температури напевно. Одночасно з цим напевно треба збільшувати потужність переднагріву, щоб в кімнати не йшло прохолодне повітря.

Треба моніторити датчики, хоть ті які є )) Бо нагрів при -3С ще нічого не означає, оскільки як вияснилося є тепловтрати по трасі, а при -10С на вулиці вони можуть бути ще більші, тому може витяжка перед рекуператором близько +19-20С, при таких показниках на виході витяжки буде майже +3С, що і виявляє датчик і вмикає захист. Переднагрів особливо ситуацію не змінить, бо він фіксовано гріє, мається на увазі не зв'язаний ні з якими датчиками. Фактично потужність нагріву мала б залежати не тільки від вуличної температури і виставленого значення коли нагрівати, а ще й від датчика на вихлопі, так як вони виконують один сценарій - захист від обмерзання. Суть в чому, чим менша температура витяжки до рекуператора, тим менша на виході. Для прикладу такі показники, в момент коли нагрів ще не гріє, на вихлопі майже +5С. Але якщо є тепловтрати витяжки, то там може бути +19С і на вихлопі вже +3,7С. А може датчик в нагрівачі трохи бреше і фактично нагрів вмикається при -3,5...-4С, а при таких умовах на вихлопі вже буде +3С і буде вмикатися захист від обмерзання. І тут є нюанс, в цей момент вимикається приточний вентилятор і вмикаєтсья нагрів, а так не має бути, бо через нагрівач під час нагріву має проходити потік повітря не менше 1.5 м/с. Тут було б добре, щоб нагрів грів стабільно на певній потужності, а також коригував потужність в залежності від температури на вихлопі. Тобто якщо Т вихлопу вже близька до критичного, то чуть-чуть збільшити потужність нагрівача, щоб не допускати вмикання захисту в ПВУ, тим самим не лишати робочий нагрівач без продування. Але штатними засобами це не зробити, хіба що підняти планку спрацювання нагірвача, але тут або виставити на якусь позначку і забути про то, або вручну кожного разу підкручувати, бо для різних вуличних температур будуть різні показники в системі. Наприклад для -3С вуличної тепловтрати витяжки можуть бути мінімальні, тим самим вихлоп буде більшим, а при -15С втрати можуть бути більшими і вихлоп нижче +3С, але в обох випадках нагрівач буде тримати певну температуру, але при -3С на вулиці цього може і не потрібно, а при -15С можливо треба підняти планку нагріву.

А де я написав що вони в купі мають бути? SCD40 окремо як готове рішення, а MQ-135 + датчик температури і вологості, код для esp і на виході дані в ppm. розумію що цей датчик не для вимірів СО2, але як варіант чому б і ні. Тому і запитав чи буде це вимірювання СО2 близьке до реальних чи делеке від істини 🙂

Я знаю, але є готовий код для ESPHome, у зв'язці з датчиком температури і вологості це все конвертується в ppm CO2.

А мені зараз це не принципово, можу хоть без корпусу все розмістити, тим більше що там крім двох датчиків лише ESP буде, без екранів і тд. Питання в тому чи воно буде показувати більш-менш реальні показники чи буде "гуляти" як захоче? Хоча це все в мене є в наявності і можна хоть вже підключати, але лінь ніжки припаяти до ESP )))

SCD41 від SCD40 дорожче на $5 що по ціні вже на рівні MH-Z19B, а останній дуже популярний і вважається не таким вже й дорогим для домашніх потреб 🙂

Різницю недостаючого повітря буде тягнути зі всіх можливих отворів і тд. Якщо на витяжку дати більше на 30-50 кубів, то звідки їм взятися, якщо приток дає на 30-50 менше?

Та я знаю, але саме для цього ЛДСП з двох сторін обклеюється ЕППС і по максимуму все герметизується. Також торці можна або герметиком обробити, або водостіким ПВА клеєм, при збиранні меблів кухні/ванни так обробляв якісь відкриті торці, поки що нічого не розбухло. Маю саме ЛДСП, якщо і страшно за вологу, то хіба що через торці, через ламінацію волога не має потрапляти. Тут вибір ЛДСП хіба що через то, що є залишки з яких нічого вже не зробиш, хіба що спалити )) Також є конфірмати і все що потрібно щоб нарізати точні кусочки і скріпити між собою конструкцію. Але, раз на то пішло і конструкція корпусу трохи інша, не дуже складна, може знову вернуся до того, щоб зробити основу з оцинковки і обклеїти ЕППС 🤔

А чому так мало, більше немає місця? Коли ставив собі канальні датчики РТ1000, то находив інфу якщо не помиляюся мінімум 1-1.5м від інших приладів (нагрівач, вентилятор) і бажано після датчика також прямий кусок повітровода, а не зразу поворити і тд.

Моя черга 😄 Отже все йде до того, щоб так і зробити, тільки не зовсім кімнатку. Думав над різними варіантами корпусу, але всі вони виходять як мінімум десь 700мм по ширині, при умові компактних і "закручених" каналів в середині, які буде не просто зробити в живу, а якщо більш пряміші канали, щоб легше було в реалізації, то там по ширині виходить 800-900мм. А такі розміри по ширині трохи великі, а сам корпус разом з повітроводами займе не мало місця на стіні. Тому спроектував трохи інший корпус, але думаю розмістити його на горищі, прямо в тому місці де і планував над технічним приміщенням, але встановити його на саме перекриття і відвід конденсату пустити через перекриття прямо в тепле приміщення, і вже там зробити сифон і протягнути трубку до місця зливу (поки що просто в якусь ємкість, пізніше прокину трубу до каналізації в кухні яка через стіну). А сам копус з теплообмінником обкласти навколо пінопластом на клей-піну, тобто таку собі коробку зробити. Після утеплення фасаду залишився пінопласт 150мм EPS90, декілька цілих, різні половинки, довгі куски, по об'єму десь 4-5 упаковок, має вистачити щоб корпус навколо обкласти тим пінопластом стінки товщиною 300-450мм. Ще як варіант можна зробити "камеру" між корпусом і зовнішніми стінками коробки, яку заповнити мінватою рулонною (також є якісь залишки). Думаю це вирішить питання з обмерзанням конденсату. Це як на мене простіший варіант, не потрібно тратити час на те, щоб зробити велекий отвір в перекритті і стелі, завести туди 4 повітроводи, все утеплити, підключити і закрити ту діру, що в таку пору року зовсім не розумно робити. Порівняно з цим зробити невеликий отвір на трубку для конденсату значно простіше і швидше. А хочеться зробити це саме зараз, щоб бачити чи все ок, а не чекати до наступної зими і перевіряти чи все добре зроблено, чи ніде не протікає і тд. По корпусу, раз він буде на горищі, тоді краси не потрібно і по габаритах особливих обмежень немає. Враховуючи що це буде "підлоговий" монтаж, то оптимальним буде розміщення підключень в сторони. Стінки корпусу виготовлені "будербродом" - основа ДСП 18мм (є разні залишки, теоретично має вистачити), внутрішня сторона утеплена ЕППС40мм, зовнішня ЕППС 20мм. Ще думаю всю внутрішню сторону ЕППС обклеїти або алюмінієвим скотчем, або тонким вспіненим політелиеном типу Ізолон з алюмінієвим покриттям, щоб ЕППС взагалі не контактував з вологою. У всьому іншому це просто коробка з чотирьма фланцями і теплообмнником в середині, в якості фільтрів просте полотно G4, сам бокс з фільтрами зроблю окремо на вході, щоб не збільшувати розміри корпусу під теплообмінник, бо не знаю чи вистачить ДСП Що скажете про такий корпус і розміщення його на горищі з подальшим обкладанням пінопластом?

Хтось пробував такі датчики SCD40 / SCD41? А також що скажете про MQ-135 в якості девайсу для вимірювання СО2? Знаходив готовий код для ESPHome, там зв'язка з датчиком температури і вологості, на виході має показувати рівень в ppm. Я навіть пробував щось з того робити, але щось не виходило, якісь нереальні показники показувало, не було часу розбиратися і я то закинув. А порівняти немає з чим, чи хоть правильно буде заміряти чи ні.

Та це зрозуміло, першу партію скотчу брав коли замовляв все для вентиляції, здається взяв 3 бобіни, думав вистачить. Не вистачило )) Але той скотч був нормальним, гарно липнув і не рвався від подиху, хоть і без назви був. А дальше добирав в місцевих магазинах що вже було і там якість значно гірша була. Думав ще 2-3 максимум, і так 2-3, 2-3 і десяток набігло 😄

На флексівент скотч не потрібен, тому так мало ))) У мене гнучкі і оцинковані повітроводи, трійники і тд, це все проклеював по швах, а потім зверху ще ізоляцію проеклював. Навіть не знаю скільки пішло, десь під 10 бобін точно, якщо не більше 🤣

Використання такого скотчу для вентиляції надійне чи не дуже? Проклейка стиків труб, ізоляції і всього такого що потрібно на повітроводах. Раніше використовував алюмінієвий скотч, той тримається дуже гарно, але дуже ніжний, рветься і не підходить до не рівних поверхонь. Але це про звичайний алюмінієвий, не армований. Армований алюмінієвий не дешевий, тому дивлюся на такий сірий армований, так як скотчу треба буде не мало. Маю в наявності такий сірий, куплений в місцевому магазині декілька років тому, не сказав би що липне дуже добре, але може це саме цей скотч, інші може краще.

А це на щось впливає? )) Можна подивитися на інших швидкостях, а краще на 100%, тоді і буде видно чи в них однакові оберти.

Напевно самий правильний, не потрібно по кожній кімнаті робити заміри, потім це все додавати, можлива якась похибка по кожній кімнаті і тд. Тим більше що розхід по кімнатах вже відбалансовано дроселями. Краще зробити заміри на приточній і витяжній решітках, де якраз буде видно загальний розхід, що в принципі і потрібно знайти, щоб знати чи є баланс.

Так розводка флексівентом і наче якісь дросселі вже вставлені, значить щось відбалансовано, саме по потоках по кімнатах? Єдине чи враховані там всі складові системи повітроводів, ті ж фільтри, глушники і тд? З флексівентом не знайомий і які там принципи не в курсі, але здаєтсья щось проектант проектував, значить просто треба перевірити якусь одну кімнату на притоці і на витяжці, бажано з однаковим розходом (якщо є такі дані) і на максимальній швидкості, тоді буде видно чи є дизбаланс. Якщо є дизбаланс, наприклад на притоці менше, бо не враховані фільтри і тд, то витяжку треба придушити, або наоборот. Хоча знаєте що, краще це робити саме на приточній/витяжній решітках, які на фасаді 😄 Так саме краще буде видно чи є баланс в системі чи ні. Якщо плюс-мінус є баланс, то зменшувати оберти також потрібно пропорційно, тобто 30%/30%, 55%/55%, якщо балансу немає, то спочатку потрібно його знайти і потім вирахувати потрібні величини до яких будуть зменшені оберти на притоці/витяжці. При замірах швидкостей всі анемостати мають бути зняті, аналогічно і решітки на фасаді, хоча якщо вони абсолютно однакові, то напевно можна не знімати.

Та нагрівачу нічо не буде, але якщо вулична температура буде триматися пів дня на позначці -2.5...-2С, так ще трохи нагріваєтсья поки дійде до рекуператора, то в цей момент практично немає сенсу вмикати той нагрів хоть на 5, хоть на 10 секунд раз в період (напевно 60 сек). Напевно можна погратися з уставкою, трохи зменшити, тим самим без потреби не гріти повітря, бо фактично на притоці змін по температурі майже не буде.

Якщо дивитися по температурі витяжки після рекуператора, то схоже що там розхід близько 150 кубів, але тоді мало б бути на притоці ~18-18.5С. Скоріш за все думаю тут саме дизбаланс, витяжки менше ніж притоку і приточне повітря не повністю прогрівається. Якщо рахувати по формулі, то (16.9-0.7)/(20.7-0.7)=0.81 (81%), а по калькулятору виробника теплообмінника мало б бути 87%. Хоча може це нормально 😁

Це зовсім нічого не каже, потрібно заміряти всі розходи і зробити баланс системи, тоді і ефективність можна звіряти з паспортними показниками. Показники з урахуванням похибки цих датчиків чи "що показує то і рахуємо"? ))) Як мінімум вже видно тепловтрати і можна щось думати. Якщо піти в душ і на змішувачі вмикати по черзі то гарячу, то холодну воду, щоб в результаті отримати комфортну температуру води на тілі, то це здається ШІМ. А якщо просто виставити на змішувачі одне положення і підтримувати стабільну температуру, то це вже не ШІМ 😁