TaurosRMK

Вологість з будинку трохи впливає. При вологісті витяжки 35% на вихлопі буде +4С, при 50% вже +6.3С (при однакових параметрах). Як писав @Dmode що по вологості витяжки можна контролювати обмерзання теплообмінника. Виходить якщо витяжна вологість висока, то можна знижувати планку переднагріву. Але для цього потрібно все контролювати і автоматизовувати. По калькулятору Zern при вологості витяжки 35% з вулиці при -2С отримуємо на вихлопі +4С, а при вологості 50% на вихлопі +4С буде при вхідній вуличній -5.5С. Наче в обох випадках не мало б обмерзати, так щей у випадку нижчої вхідної температури маємо більшу температуру подачі на 1С. Замовив з алі датчик SHT30 в такому виконанні, буду також моніторити вологість витяжки.

Фільтри салону для авто такого типу, якщо я правильно зрозумів, то вони мають високий рівень фільтрації. Якщо порівнювати з класифікацією вентиляційних, то це десь F8-F9 і вище? Відповідно буде високий перепад тиску на таких фільтрах? Якщо перед таким фільтром ставити полотно G4, для грубої фільтрації, а після цього такий фільтр, має право на життя для вентиляції на приток? Чи все впирається лише в перепад тиску? Тут напевно при плюс-мінус однакових розмірах площа фільтрації менша, ніж у фільтрах для двигунів про які говорили на попередніх сторінках.

Той шум точно не від вентиляторів, бо їх дуже тихо чути навіть при прямій видимості 6-7 метрів, досить тихо крутяться. Так що почути їх аж на вулиці не можна, хіба що прислуховуватися. А шум саме на виході з труби, від самого потоку і об'єму повітря, відповідно і швидкості. Можливо грибок ще додає трохи шуму, але не дуже, для труби 160мм розміри грибка досить великі в діаметрі і по висоті тоже нормально. Я там швидкості заміряв, тому не сказав би що це через грибок. Чисто для порівняння, в мене анемостати підключені до труби спіровент 150мм, яка закладена через перекриття, а на горищі переходить в АТСО. Є 3 кімнати на приток, якщо зняти всюди анемостаи і лишити голу трубу, нехай розхід по 70 кубів на кімнату, нічого не буде чути, тільки легенький шум повітря, якщо стояти близько. Але якщо дві кімнати перекрити дросселями, то 210 кубів піде в одну кімнату, відповідно швидкості виростуть і шум збільшиться, і тоді вже буде шуміти. Думаю таке саме буде і на витяжці, якщо давати прямий потік повітря на швидкості 4.4-4.5 м/с, то хоть там просто гола труба буде 150мм, воно буде шуміти. Якщо зробити перехід на 200мм хоча б за 0.7-1м до виходу, от думаю трохи буде глушитися. Але прикрити отвір чимось потрібно. Ще одне повірняння по шуму, є газовий котел, коли знаходишся на вулиці і вмикається турбіна, то добре чути шум, але не турбіни, більше від потоку повітря, тому що там швидкості великі і малі діаметри димоходів.

Я побачив скрін @shneider_vova де вказано розхід на догрів повітря, запитав чому так багато, у відповідь отримав що в морози ефективність рекуперації дає на виході не більше +15С, тому і догрівається до +21С чи скільки там. Але ж навіть по калькулятору Zern щоб отримати на подачі +15С, потрібно щоб витяжка була приблизно +16-17С, а у @shneider_vova середня витяжка десь +21.5С. Не зрозуміло чому так. На тому і затихло. У вас же такий сами теплообмінник, тому і згадали )) Це я побачив той скрін і стало цікаво чому так, бо поки тут сиджу і думаю як це все робити, про постнагрів не думав, тільки переднагрів, бо теоретично на подачі мала б бути комфортна температура. А тут скрін з нормальним таким розходом на постнагрів, я аж налякався що прийдеться ще постнагрівач ставити 😁

Хм, цікаво, не решітка і не ковпак )) Але здається така перфорація трохи буде давати опір, бо зі всіх сторін наглухо закрито, вихід тільки через перфорацію. Можливо це для невеликих об'ємів. На рахунок капельника, можна і більший випуск зробити, думаю достатньо буде 3-5 см, як це робиться з відливами. Але на відливах може бути великий потік води, а тут хіба що капати. Ще подумаю, але 10-15см то трохи багато, міні відлив вийде )) Тут наприклад капельник невеликий (я звідси змалював 😁 ) vencon.ua/ua/products/blauberg-ah-s-white-160

То що на витяжці не буде додатковий опір, це так, але нюанс в іншому, може шуміти і то добряче. Зараз витяжка виведена через дах (шиферний) діаметром 160мм і зверху такий грибок. Дуже добре чути на вулиці шум витяжки навіть вдень, не говоряти про нічний час, і це навіть не на максимальних обертах. І цей шум частково передається через перекриття в кімнату, над якою розміщенний вихід (не сильно, але трохи чути). Враховуючи що витяжка буде перенесена на бокову стіну (такий варіант через дах не самий кращий), не хочу щоб там так само шуміло, так як це буде ближче до вікон ніж зараз і напевно буде ще краще чути той шум. Тому якраз перехід на 200мм мав би трохи погасити шум, так як швидкість впаде майже в 2 рази. Думаю що буде приблизно так: на горищі йде 150мм > Заслонка > Перехід 150-200 > ~700-800мм повітровода 200мм > Ковпак. Ну не знаю, думаю що буде видувати конденсат. Решітка в цьому плані ще гірший варіант, тому що там на кожній ламелі може намерзати, якщо таки буде намерзати. Якщо ковпак, то там практично немає перешкоди руху повітря, з круглої труби виходить і під невеликим кутом направляється вниз.

Схиляюся до діаметру 200мм. Якщо на приточній решітці буде швидкість нехай 1.8 м/с, то перехід на діаметр 200мм збільшить швидкість всього до 2.5 м/с, а дальше перехід на 150мм збільшить до 4.4 м/с, але це вже буде в глибині повітроводів. По ідеї при переході з 300х300 на д200мм не мало б бути сильного опору і якогось шуму. На витяжці так само, 150мм -> 200мм -> ковпак.

В найближчі дні буду починати робити корпус, з ним наче розібрався, залишилося відкритими два питання - по приточній і витяжній решітках, і фільтр-боксах. На рахунок фільтр-боксів ще подумаю, все рівно бокси скоріш за все потрібно буде під замовлення виготовляти, з оцинковки. Потрібно тільки вибрати варіант розміщення фільтрів і як їх в тому боксі закріпити, щоб не пропускали повітря повз фільтри. На даний час думаю над тим що поставити на забір/викид повітря. Є в наявності така решітка 300х300, планував її поставити в поточній системі на приток замість звичайного пластикового ковпака, діаметром 150мм, який трохи давав шум, але з часом до нього привиклося. Забір повітря буде переноситися на протилежний фронтон і заодно цю решітку там змонтую. Під решітку потрібен адаптер, тому думаю замовити такий як на скріншотах. Порахував приблизну площу живого січення решітки, наче вийшло 5 "проходів" розміром 30х300мм, що в сумі дає загальну площу 150х300мм. При такому січенні і розрахунковому максимальному розході повітря 280 кубів має бути швидкість 1.73 м/с. А дальше постає питання як перейти з квадратового на круглий діаметр, точніше на який діаметр переходити. Основна магістраль в мене 150мм. Із варіантів зробити адаптер для решітки: 300х300 -> 250мм + кусок повітроводу 200-250мм щоб перейти через фронтон, дальше перехід 250->150, після цього заслонка 150мм і все інше. 300х300 -> 200мм, дальше аналогічно як в першому варіанті. 300х300 -> перхід зразу на 150мм. Третій варіан самий простіший, тому що перехід зразу на потрібний діаметр 150мм, від якого залишилися залишки труб і можна відрізати кусок 200-250мм, щоб пройти через фронтон (утеплювач 150мм + цегла 120мм). У випадку діаметрів 200мм і 250мм потрібно буде купити 1м повітроводу потрібного діаметру щоб зробити перехід через фронтон де потрібно всього 200-250мм повітроводу, а потім ще перехід на 150мм, тобто дві додаткові деталі. Але варіант переходити зразу на 150мм напевно буде не дуже оптимальним, тому що буде давати додатковий опір. Тому все ж таки дивлюся на то, щоб з решітки переходити на діаметр 200мм або 250мм, а потім вже на 150мм. Питання чи буде нормально 200мм, наче швидкості невеликі при 200 діаметрі, чи гулять так гулять і бахнути 250мм? )) Аналогічне питання по витяжці. Можна замовити таку ж решітку і зробити те саме що і на притоці, але по формі решітка не дуже підходить для викиду повітря, її потрібно трохи інакше зробити, щоб потому там бурульки не намерзали на фасаді. Так ще плюс один адаптер порібен. Подумав що на витяжку краще підійде ковпак, але в продажі ковпаки в основному під діаметри максимум 150-200мм і ті пластикові. Звичайно є з нержавійки, але по ціні літака. А от якщо потрібен ковпак під 250 діаметр, то тут тільки під замовлення. Змоделював такий варіант, наче не виглядає складним у виготовленні. Лише тут також потрібно визначитися з діаметром, по аналогії з притоком. Робити під діаметр 150мм, чи 200-250мм? Сам ковпак складається з 4 деталей, які в зібраному вигляді складають дві деталі - монтажна рамка і накладка. Монтажна рамка вставляється в круглий повітровід, який буде виведено в рівень зі стіною, фіксується на герметик і можливо по кутах на дюбелі до пінопласту. А поверх рамки кріпиться накладка на гвинти в гайку-заклепку на рамці. Знизу ковпака є капельник, щоб конденсат не стікав по фасаді. Думаю щоб цей ковпак виготовили з нержавійки, якщо в тому є потреба, щоб з часом десь не почала іржа по фасаді стікати. Хоча може вистачить з бляхи в кольорі як решітка, це здається бляха з якої роблять профнастил та інші вироби, колір RAL 7016 якщо не помиляюся. Так то приточна решітка буде на фронтоні, а витяжний ковпак на на боковій стіні, якщо будуть відрізнятись матеріалом, то не проблема. Якщо коротко, то основне питання які діаметри робити? На адаптері решітки з 300х300 на який переходити, аналогічно і на ковпаку витяжки. Головне щоб не шуміло сильно і не давало великий опір.

Ну не знаю, калькулятор показує що вологість витяжки хоть 30% не дуже сильно змінює ефективність, температура притоку після рекуперації не сильно впаде. Вологість витяжки 30% і 60% дає різницю притоку лише 1С. А от велика залежність температури притоку після рекуперації саме від температури витяжки до рекуперації і при середній +21-21.5С точно не мало б бути максимум +15С на притоці в морози. Цікаво як у вас виходить не більше +15С, можливо якісь інші фактори впливають на це.

Тут потрібно пробувати відрегулювати анемостат. В залежності на скільки викручена тарілка, більше чи менше, повітря може розприділятися в сторони або вниз. Але також залежить від швидкості повітря, тобто від фактичного розходу. Якщо подавати 30 кубів і 90 кубів то швидкості будуть різні і повітря по різному буде рухатися. Як на мене приточні анемостати мають бути саме приточними, а не як виробник хоче зробити універсальний. Наприклад в приточних форма тарілки приблизно така, або навіть така як на другому фото, тобто потік повітря практично завжди в сторони, а не вниз.

Так а яка різниця яка вулична температура, якщо все рівно є переднагрів до потрібної? Теоретично перед рекуператором буде підтримуватися однакова температура, відповідно і на виході з нього також плюс-мінус однакова. Щоб на виході була +15С, то це десь при витяжці з будинку +16-17С і низькій вологості, але ж наче середня витяжки по графіку +21-21.5С. Або я щось не розумію, як після рекуперації може бути всього +15С 🤔

Зараз датчик прямо за анемостатом показує 17-17.5, цього не відчувається навіть коли сидиш десь поряд, а тим більше коли рухаєшся. На подачі такі анемостати vents.ua/product/am-150-prf/ які розприділяють повітря під стелю, так що дути на людей не має. Буду пробувати без постнагріву, а там подивлюся, його можна добавити в будь який момент.

За місяць ~120 кВт годин набіжить, прм умові середньої температури яка була на сьогодні. Напевно якщо б була автоматика для попереднього нагрівача, з датчиками до і після, і підтримкою потужності, то може розхід був би меншим і робота пву стабільніша, без частих походів в захист. Емм... А я щось не зрозумів, виходить на практиці ефективність рекуперації недостатня і ще обов'язково потрібен догрів? Без постнагріву взагалі ніяк? Бо по розрахунках калькулятора на виході з рекуператора мало б бути приблизно +18-19С, чого достатньо для подачі в кімнати. Думав що можна обійтися без постнагріву.

Цікаво, а що будуть писати через день-два, коли виявить що маршу немає? Скажуть що знімати заборонено? 🤣

Приїхала з алі така плата (MAX31865), планував через неї підключити один з датчиків РТ1000 до ESP32, тому що в контролері є місце тільки на 4 датчики, а буде 5 штук. Пробував підключати до ESP D1 mini, чи то не правильно підключаю, чи знову проблеми з прошивкою плати, наче прошивається але в НА все відображаєтсья як "Невідомо", тобто ніяких даних не показує. Ще нюанс в тому, що на цій платі резистор з опором 430 Ом, а для датчиків РТ1000 потрібно інший резистор на 4.3 кОм. Хоча по коментах в різних продавців писали що плати приходять з потрібним резистором під РТ1000, тобто рандом. Але і без цього воно щось мало показувати, треба розібратися з прошивкою. Питання в іншому, десь в домашніх "запчастинах" можна знайти такий резистор, або чимось замінити? Або як отримати 4.3 кОм? Купити немає де, замовляти один резистор за 50 копійок з доставкою щось не дуже хочеться )) Їде ще одна аналогічна плата, може там попадеться потрібний резистор. Якщо ні, то треба буде шукати десь варіант 4301.

Ну все, вмовили, не буду купувати дорогий фільтр від K&N для внтиляції, все рівно толку від нього не буде 😁 Я і не планував його на вентиляцію ставити ))))

🤣 Так розмова пішла про то, що 120 тис.км це всього лише 3 місяці роботи вентиляції, а ви порахували що то взагалі лише одна доба і ресурс вичерпано, якщо рахувати по прокачаному повітрю 🙂 Але ж у вас через 4 фільтри за півтора року пройшло значно більше повітря, і це прості паперові, які рекомендується міняти раз в 15-30 тис.км пробігу. І ви їх не міняли раз в 15-30 тис.км, що по ваших розрахунках взагалі декілька годин. Тому то, що раніше писав @shneider_vova , що фільтра з 120 тис.км для вентиляції вистачить в нятяжку на 3 місяці, якось не коректно трохи 😁 Але це вже не важливо, зрозуміло що та технологія не годиться для вентиляції. Треба ставити HEPA-13 та й все 😁

З'явилася невелика проблемка, в місцях де були сучки тріснула епоксидка. Ці місця були нормально почищені і залиті епоксидкою, і добрих пів року нічого не було, але недавно з'явилися тріщини. При чому тріскалося поступово, на самому великому сучку спочатку з'явилася маленька трищина, яка потім збільшилася у довжині, на меленьких сучках тріщини з'явилися пізніше. Відповідно туди почав набиватися різний мусор. Питання є два, через що це могло статися і як тепер це пофіксити? Повністю поверхню чіпати не хочу, тільки ось ці місця, щоб закрити тріщини. Як варіант залити епоксидки в тріщини, почекати поки застигне, а потім потрібно підшліфувати, а це може пошкодити покриття маслом і скоріш за все прийдеться ще маслом перекривати ці місця. Хотілося б це зробити якось простіше і швидше.

Так це наче просто фіксоване значення, яке виробник закладає в прошивку. За ці 90 днів вентиляція може працювати як на 500 кубів 24/7, так і всього по 2 години на добу з розходом в 120 кубів, і стан фільтру в обох випадках буде зовсім різним. Відповідно при першому сценарію дійсно прийдеться замінити фільтр, а при другому може і цілий рік працювати.

Цікава математика... Тоді виходить, що звичайні фільтри по типу як у вас AF1601, взагалі і декілька годин не прослужать? )) Погуглив, частота замінити повітряного фільтра 15-30 тис.км., хай буде 20 тис.км, що в 6 раз менше ніж вказує виробник того модного фільтра. Але ж ні, ви наче писали що не міняли їх півтора року. За цей час падіння тиску на фільтрах збільшилося приблизно в 3.5 рази. Якщо порівняти такі прості фільтри з цим дорогим, то за цих півтора року використання при приблизно однакових площах (а може при значно меншій площі), як мінімум цей дорогий не буде мати такого падіння тиску, можливо різниця буде всього в півтора-два рази. Або ж логічно що такий фільтр вийде на такий перепад тиску, який з'явився на ваших фільтрах через півтора року, за значно довший час. Плюс до цього всього його можна помити і використовувати дальше. Але це чисто припущення, якщо порівнювати ресурс/частоту заміни звичайних фільтрів і цього від K&N.

А це точно правильне порівняння?

95-99% це наче клас F8-F9, або HEPA H10, якщо так можна порівняти. Хоча напевно у вентиляційних системах і автомобілях класифікація фільтрів відрізнається.

Хм, цікаві фільтри попалися, наприклад варіант K&N Filters 33-2865, в описі вказується що фільтр з нульовим опором, можна мити і повторно використовувати, розрахований на 120000 км пробігу без чистки. Звичайно ціна тоже цікава. Як варіант використання для вентиляції напевно не дешево, але враховуючи що "нульовий опір", чи це просто маркетинг чи ні, а ще можна мити і використовувати дальше, то може не такий поганий варіант, один раз купив і забув на роки.

Є ще питання стосовно того, як розмістити фільтри у фільтр-боксі, відповідно якої форми і розмірів замовити фільтр-бокс. Орієнтуюся на 2 штуки AF1609, напрямок руху повітря зліва-направо, по розмірах №1 - 450х450мм, №2 - 560х300мм, №3 - 490х350мм, висота у всіх однакова під розмір фільтру - 315мм. В третьому варіанті напевно лишній опір буде, тому що повітря буде направлено в точку, де воно не зможе пройти, це буде давати якийсь опір. Виглядає наче перший варіант самий кращий. Можливо є оптимальніші варінти або краще підібрати інший розмір фільтрів? AF1609 мають розміри 315х276х70 Вид зверху.

Термозахист є вбудований. Тут потрібен більше не захист, а фіксація аварійної ситуації контролером. Наприклад оберти впали до мінімально можливих, або вентилятор взагалі зупинився, частково це можна пресостатом фіксувати, але тільки повну зупинку. Хоча з іншого боку що може статися, вентилятор або працює, або ні )))