TaurosRMK

Продам скотч, не дорого 😁

Я недавно щось схоже на алі зустрічав. Знайшлося ось таке, шайба фіксуюча. Або навіть коректніше стопорна шайба.

Можливий варіант, але для 2 штук фільтрів розміри фільтр боксу вже досить габаритні, якщо туди добавити ще 1-2, то це буде коробка розмірами орієнтовно 800х800хДовжина. Дорочже обійдеться виготовити такий фільтр бокс, ніж змиритися з тим що великого запасу не буде. Дивний розрахунок в тому ПО. Для гнучкого повітровода якщо повторювати повороти приблизно як в реальності мало б бути, то опір рахує більший, ніж просто намалювати під кутом 90 градусів. В результаті виправив в двох місцях, вийшло ще на 10 Па менше 😁 Думаю плюс-мінус на 285 м3/год мало б вийти. Напевно вручну рахувати більш правильніше, лише то довго ))

Якщо б це робилася система з нуля з тими знаннями які маю на даний момент, то робив би зовсім інакше і багато чого було б враховано. На той час коли я її робив я орієнтувався на швидкості відповідно до них підбирав січення повітроводів. Щоб швидкості в магістральних повітроводах були не надто низькі і не високі, вийшло що д150мм мені вистачало. Але й орієнтувався я тоді просто на 230-240 кубів без запасу. Відповідно що вже є в наявності, з того і буду щось "ліпити". Теплообмінник вибирав між 300мм і 350мм глибини, вибрав все ж таки 350мм, якраз з тим розрахунком що система повітроводів може бути трохи запутана і мати більший опір ніж стандартно рахують (100 Па). Виходить не помилився, бо у випадку 300мм теплообмінника то напевно навіть на бажані 240 м3/год важко було б розраховувати. Трохи подивився в то, як ПО робить розрахунки, там для елементів системи повітроводів застосовуються середні стандартні значення опору. Почав змінювати на ті які вказує виробник, заодно трохи поправив схему, вийшов опір трохи меншим. В даному випадку вже з урахуванням теплообмінника. Поки що змінив лише приточну схему, виходить приблизно 280 кубів, що вже трохи краще. Це якраз плюс-мінус то що видає вентилятор при такому опорі. Подумаю ще, може є ще якісь варіанти щось змінити і декілька Па виграти щоб добавити 10-15 кубів. Але думаю що то буде не просто, враховуючи наявні вентилятори. Щоб вийти на 290-300 кубів, потрібно сумарно мати 210-215 Па опору, з них при 300 кубах ТО практично половину, залишається 105-110 Па на повітроводи. В даній ситуації це складно отримати. Якийсь запас все ж таки буде, 30-40 кубів думає буде. На рахунок запасу на забрудненість фільтрів, подумав що міняти/чистити іх можна весною, за весняно-осінній період якраз найбільше забруднюються, а в зимовий вже менше. А на зиму скоріш за все розхід буде зменшений, тому падіння тиску на фільтрах через забрудненість не сильно нашкодить. На витяжному фільтрі можна поверх добавити G4, щоб компенсувати забрудненість приточного 😁

Після n спроб придумати як переробити схему повітроводів вийшла така схема (прикріпив в pdf). Сині це приток, коричневі - витяжка. Трохи проблемою було то, що є привязка з місцем розташування корпусу з теплообмінником. Це повинно бути над тех приміщенням, розміщення вздовж однієї стіни і також не дуже мішати конструкції даху. В цілому і варіантів інших немає, як розмістити це все приблизно по центру. На схемі зображено підключення до корпусу у горизонтальній площині, а фактично це буде у вертикальній площині, тобто повітроводи один над одним. Через деякі конструктивні елементи даху приходиться їх обходити, але розводка в основному гнучкими повітроводами, тому це не буде проблемою. Але все ж таки в декотрих місцях посунути вліво-вправо не буде можливості, тому на схемі все зображено дуже близько до того, як буде в реальності. Кругом корпусу показані стінки, це додаткова теплоізоляція, така собі коробка поверх самого корпусу. Також всі повітроводи скоріш за все будуть в своєрідних каналах зроблених з пінопласту, щоб зменшити тепловтрати. Тому по схемі з кожної сторони повітроводів ще по 100-150мм запас на утеплювач. Також два однакових фільтр бокси (зелені) на приток і витяжку, у якості фільтрів автомобільні AF1609 по 2 шт. Зробив розрахунок по цій схемі, без врахування опору теплообмінника, тобто тільки мережі повітроводів. По розмірах гнучких повітроводів важко без реальної змонтованої системи, тому плюс-мінус приблизно "заміряв" довжину гнучких повітроводів в програмі щоб повторити схему при розрахунку опору. Вийшло якось так, при розрахункових 240 кубах на приток і витяжку опір по 128 Па 😁 Саме цього я і хотів, враховуючи свої АС вентилятори, які будуть регулюватися фіксованими значеннями напруги, а не плавно. Тому такий баланс по опору це дуже добре. Звичайно в реальності може бути якась різниця, але це не страшно, головне що не вийшла різниця в 40-60 Па, а приблизно рівний опір, а дальше можна щось придумати. Тепер додаю в систему теплообмінник, при 240 м3/год буде приблизно 75 Па опору, що в сумі з повітроводами буде ~200-210 Па. По характеристиці вентиляторів при опорі ~210 Па можуть видати чистих 300 м3/год, відповідно при такому розході збільшиться опір ТО. Методом розрахунків знайшов максимальний опір системи, це буде приблизно 245 Па (~160 Па повітроводи, ~85 Па теплообмінник), а це 265-270 м3/год на максимальних обертах. Це якщо вірити ПО для аеродинамічного розрахунку, вручну щось ліньки рахувати. Поки писав задумався що якийсь великий опір вийшов... Якщо після монтажу плюс-мінус це саме вийде, то фактично ніякого запасу по продуктивності вентиляторів немає. Розрахунковий розхід 240 м3/год, а максимальний може вийти 265 кубів, всього плюс-мінус 25 кубів, це можна між кімнатами розкинути і навіть не буде замітно. З одного боку це навіть добре, бо вентилятори будуть працювати на номінальних обертах, без всяких регуляторів, а з іншого хотілося б мати запас трохи більший. Дивлюся на схему і навіть не знаю в якому місці можна зробити щось іншакше, щоб зменшити опір системи на 30-40 Па, це якраз додасть невеликий запас по кубах, фактично десь на 280-290 кубів на максимумі 🤔 Але 30-40 Па це не мало, навряд вийде зменшити опір на такий показник. Хоча можна трохи зменшити бажаний розхід, до 220 м3/год, відповідно запас буде більшим, ~45-50 кубів. House01-3c.pdf

А в кого як зроблений викид повітря, тобто решітка/ковпак (метал/пластик?) на фасаді чи через дах? Якщо на фасаді, то немає нюансів з обмерзанням конденсату чи потьоків по фасаду? Колись бачив відео від поляків (зараз не знайду), де переробляли вентиляцію в будинку і там саме на решітки звертали увагу, показували порівняння що проста решітка в рівень з фасадом то не дуже добре, з часом там почалися потьоки іржі по фасаді (з повітроводів чи з решітки, не зрозуміло), а також намерзають сосульки. І вони її замінили на ковпак, який видуває в сторони і має капельник, якщо буде капати, то не по фасаді. На скільки то правдиво/реально не знаю. Думаю що собі поставити на витяжку і чи не буде проблем з часом, саме в плані намерзання сосульок і потьоків по фасаду. Маю таку решітку 300х300мм, її планую на приток поставити, замовивши якийсь адаптер з оцинковки з переходом на круглий канал. Напевно на 250мм, а потім ще перехід на 150мм і дальше вже канали, або зразу на 150мм. А от на витяжку поки нічого немаю. В поточній системі витяжка виведена через дах, але такий варіант не підходить, тому що вивід планується в іншому місці, а також є інші нюанси, тому скоріш за все буде на фасаді виведено. Питання тільки чим і чи немає там нюансів в процесі експлуатації.

Цей модуль не підійде мені, 4-5 датчиків PT1000, виходи на 4-20 мА, RS485 - цього тут немає. Тай тим більше контролер в мене вже є і працює в поточній системі, що з ним робити, не викинути)) Я описував в своїй темі, контролер в мене трохи "тупий", тому прив'язав до нього ESP, щоб інтегрувати в Home Assistant.

Ой, не по адресу, я зовсім не програміст, не допоможу 😄

Він взагалі може бути абсолютно чистим і навіть ніколи не замінюватися, бо перед ним стоїть ще фільтр на вході, який все забирає на себе (хіба це я маю пам'ятати? 🤣). Так що частіше прийдеться міняти той на вході, а цей що в ПВУ навіть після трьохкратного проходження своїх "мотогодин" може бути чистим. В порівнянні з ним витяжний може швидше забитися.

Як на мене, чим система простіше тим надійніша Хочете сказати Жигулі надійніше за Мерса?))

Вибираю собі схожі фільтри. Судячи з ваших замірів, то на 300 кубах при площі фільтру ~5 м2 є 28 Па опору, а при об'ємах які в мене плануються на постійно (240-250 м3) є 17 Па. Для себе підібрав фільтр AF 1609, по розмірах 316х276х70. Порахував приблизну площу фільтру, складки рахував на око )) Але судячи з ваших замірів, одна складка має приблизно 3.1-3.2мм по ширині. Враховуючи що складки менші на 10-15мм від розмірів самого фільтру, тобто сама складка приблизно 260х60, а на загальну ширину ~300мм буде десь 95 складок. Виходить приблизно 3 м2 площа одного фільтру - 0.06*0.26*2*95=2.96 м2. Планую поставити таких два на приток, а можливо і два на витяжку. Дивлюся на ваші заміри опору і хочу приблизно прикинути який буде опір двох фільтрів площею 6 м2, щоб врахувати це при розрахунках опору системи. Але щось не можу розібратися як це правильно зробити... хоча різниця в площі не зовсім велика, 17% всього, тому можна грубо прикинути що падіння тиску буде меншим на цих 17%, тобто десь 22-23 Па при 300 кубах. А наприклад при 200 кубах орієнтовно 11 Па. Для попередніх розрахунків, щоб орієнтуватися в загальному опорі системи, думаю вистачить.

В мене окремий контролер + також esp

Посиджу тут, мене тоже таке чекає, може щось дізнаюся цікавого 😁

Жили собі колись люди без цих всіх технологій і все добре було, а потім почалося, герметичні вікна, двері, будинки, проблеми з надмірною вологою, давай вентиляцію робити щоб свіже повітря було, а потім виявляється купуй зволожувачі, щоб знову вологу підняти, а туда ще й осмос, щоб воду мати ))) Надіюся на цьому цикл закінчується?))

Та воно і без фабричного ТО так буде, якщо вентиляція постійно буде працювати, повітря з вулиці поступає однакове ))

В інших кімнатах вологість також тримається на рівні приточних чи там вона нижна ніж в спальнях? По будинку вологість на якомусь плюс-мінус рівні чи по різному? На даний час в мене в приточних кімнатах вологість дуже різко падає (враховуючи що вентиляція не працює постійно), а от у витяжних кімнатах (кухня, ванна) не так сильно. В той час коли в спальнях може бути близько 40%, у витяжних лише 50%. Але може при постійній вентиляції вологість вирівняється.

А зволожувач потрібен один в кожну приточну кімнату чи вистачить 2 великих на цілий будинок щоб охоплювали по більше площі (всього близько 100м2)? Якщо система розведена приток в чисті кімнати, витяжка з грязних, то можна обійтися зволожувачами лише в приточних і волога також буде перетягуватися у витяжні зони? Хоча чим більша вологість у витяжці, тим краща ефективність рекуперації, тоді зволожувач потрібен у кожну кімнату )))

Зі шлангу 16мм внутрішній діаметр і товщина стінки 3мм не вийде зробити маленьку петлю, думаю там мінімум в діаметрі буде 100-120мм. На час коли не буде конденсату вихід можна загерметизувати пробкою ))) Ну це таке, знову ж таки як тимчасове рішення, хоча можна і сифон купити, хоть і не дешеві вони. Думав може на алі знайти, щось немає там такого.

Блін, і чому не на сонячних батареях...

Ок, дякую за підказки. Дійшло до того що я замовив ПВХ врізку в бак з різьбою 3/4, до якої прикручу таку насадку (хоча в ідеалі був би штуцер, але потрібно окремо одну позицію замовляти) і на неї натягну шланг 16мм, обіжму хомутом. Через закладну трубу запущу шланг в теплий контур і там вже під'єднаю сифон і виведу куди потрібно, тим же шлангом 16мм. Хоча на зараз і сифону не потрібно, так як вивід не в каналізацію, а просто в якусь ємкість, можна обійтися гідрозатвором, зробивши кольцо зі шлангу. Думаю цього вистачить. Закладну трубу думаю все ж таки поставити, це позволить в будь який момент без проблем демонтувати корпус з установки, якщо там щось станеться в зоні відводу конденсату, наприклад протікати буде або замінити трубу на більший діаметр. Заодно можна буде контролювати з теплого приміщеня чи не протікає/обмерзає. Варіант з 32мм тоже міг би бути, але він трохи дорожче. Все рівно до кращих часів це буде як тимчасовий злив конденсату, так як в тому приміщенні немає виводу каналізації, але в планах провести звідти 32мм до кухні, і можливо тоді щось зміниться в схемі. А поки немає там каналізації, пущу шланг у вазон, буде крапельний полив, думаю 500гр/год поглинати не проблема 🤣 Якщо на виході з теплообмінника і на подачі в приточних анемостатах буде комфортна температура, щоб обходитися без догріву, бо його немає, натомість буде переднагрів, то вентиляція буде працювати постійно, відповідно і проблем з обмерзанням не мало б бути. Я тут що подумав, а чи не буде той конденсат вентилятором затягувати в канал? Вентилятор напевно буде після теплообмінника, тільки не знаю де саме, але точно не біля самого корпусу. Від корпусу до точки викиду буде приблизно 5-6-7 метрів, десь на цьому відрізку буде вентилятор, можливо навіть перед самою заслонкою, хоча може не кращий варіант, може треба між ними якусь відстань зробити. --- Отримав два датчики РТ1000 на додачу до двох які маю, будуть в корпусі з теплообмінником. Теоретично їх можна монтувати в будь яке середовище, там ніяких схем немає, один провід. Думав ще термоусадку натягнути в місцях виходу проводу, хай буде. Два інші датчики будуть вмонтовані через верхню кришку (витяжка з кімнат і подача в кімнати), а ці два в нижніх камерах (приточна з вулиці і витяжна на вулицю). Єдине що в датчиках провід 2х0.34, чи шукати такий 0.34/0.35, чи можна обійтися 2х0.5. Мені буквально по 1.5-2м кабелю потрібно, щоб дотягнути до контролера. Ніби не має на щось вплинути. Також замовив на алі датчик РТ100 (підключу до ESP), який планую врізати в повітровід перед приточним анемостатом в основну спальню. Задача цього датчику контролювати приточну температуру безпосередньо на подачі, порівнювати з датчиком в корпусі після теплообмінника і бачити які є тепловтрати. На основі цього приймати рішення чи потрібен догрів і чи потрібно ще додатково теплоізолювати повітроводи. В подальшому по датчику можна коригувати ступінь постнагріву, якщо він буде, тобто мене цікавить фактична температура яка поступає в кімнати, щоб не було відчуття холоду, а не та, яка після теплообмінника, так як можливі тепловтрати. І ще скотч, думаю вистачить 🤣

Шо там, Ф16 до нового року так і не встигли долетіти? 😁 Чи то на 2025 залишили?

Чому кожне повідомлення починається з такої фрази? 😄

Я взагалі не зрозумів чому мова пішла про підвісні ПВУ, тотбо саме стельового монтажу? Про це десь згадувалося, чому саме на них орієнтуємося? Я ж наче не писав що в мене планується стельовий монтаж у приміщенні, якраз саме про підлоговий монтаж я не раз згадував. До чого ви саме їх згадуєте не зрозуміло. На мою думку для стельових ПВУ менший діаметр для під'єднання конденсату обумовлений тим, що вони не розраховані на великі об'єми і також якщо їх будуть "ховати" за підвісною стелею, то там ризиковано прокладати відвід конденсату каналізаційною чи якоюсь інакшою трубкою, яка буде мати з'єднання, які можуть протекти. Тому там бажано прокладати суцільною трубкою/шлангом. А мова не йшла про те, що потрібно мінімімум 32мм і ні в якому разі не менше. Але коли я вказав що хочу 32мм діаметр, то ви так написали, що 32мм це щось погане і потрібно обов'язково зменшити діаметр, бо такий діаметр ніхто не використовує у побутових ПВУ. А потім виявилося що 32мм у побутових ПВУ є, при чому у відомих брендів, а потім дійшли до того що це нормально 😄 Ну приблизно ось так, на попередній схемі, щоб довго не перемальовувати. Оранжевий це закладна труба 50мм, яка проходить через перекриття і на горищі обкладена ППС в рівень (площа такої "плити" приблизно 1000х1000, 150мм висотою мінімум), а зверху встановлюється корпус з теплообмінником від якого через закладену трубу проходить шланг для відводу конденсату, напевно в такому виконанні буде 16-20мм, щоб в трубу був вільний рух теплого повітря. І кругом корпусу ще формуються стінки з ППС 150-300мм. Відповідно шланг виходить у тепле приміщення і там буде сифон, не такий як на схемі, а з шариком, і дальше в каналізацію. Таким чином в цій закладній трубі буде продовжено теплий контур, вона повністю буде в утеплюваці, тому конденсувати не має.

Ну... якщо вона буде достатньо ізольована, то чому там має бути конденсат? 🧐 От прямо товстенним шаром ізоляції, прямого контакту з зовнішним повітрям взагалі не буде. Наприклад так, є перекриття через яке буде прокладена труба 50мм, над перекриттям буде виступати 150-200 мм. Потім під розміри корпусу буде сформована плита з ППС, приблизно 1000х1000мм, висотою в рівень з закладеною трубою (150-200мм). В подальшому корпус з під'єднаним шлангом для зливу конденсату буде поставлений на цю плиту, зафіксований і зі всіх сторін ще додатково будуть стінки з ППС 150-300мм. Так що та прокладена трубка ніяк не буде контактувати з холодом і конденсату там не має бути. Як варіант можна невелику "шахту" 100х100мм з ГКЛ сформувати, замість трубки, і аналогічно її утеплити, але там більше бавитися треба. Всі скрішоти з мануалів саме побутових ПВУ 250-350 кубів, і вони якраз підвісні, монтуй хоть на мінамально допустимій від землі висоті, хоть під саму стелю доки позволяє мануал. Я ж проектую корпус під побутову систему вентиляції, навіщо мені дивитися мануали і характеристити промислових? )) Ось моделі: Thesslagreen AirPack4 300h, Zehnder ComfoAir Q350, DucoBox Energy Comfort D325, Jablotron Futura L, Maico WS 320 То значить Zehnder, Maico та інші вдомі виробники халтурять, бо ставлять різьбу під 32мм діаметр? 😁 Я ж ніде не сказав що 16мм не достатньо і обов'язкого треба 32мм мінімум. Фактично там і 8мм може вистачити, так як немає постіного потоку води і вона не буде встигати проходити через малий діаметр. Мій теплообмінник буде конденсувати приблизно 0.5 кг/год в таких параметрах, це може навіть через 5мм трубку стікати за цей проміжок часу, точніше навіть не стікати, а капати. Значить що, можна 5-8мм трубку використати? 😄 Звісно, а ще такі труби можна використати для прокладки кабелю, аналогічно як звичайну кабельну гофру можна використати для дренажу, а що, вода стікати буде. Так само як і водопровідні труби ППЕ/ПНД/Металопласт, всі можна використати для дренажу. Але то вже інша історія. Так я наче те і написав... якщо почнеться обмерзання, то спочатку на стінках утвориться лід і дальше поступово прохід буде звужуватися.

Та щось я не впевнений що то тепло туди доходить в такій кількості, щоб якись ефект від того був. Старе перекриття, орієнтовна товщина десь 120-150мм, щось типу жовта глина з тирсою, якась така суміш. Зі сторони приміщень дранка також глиною затягнута, чи яка там технологія була. Але цей пиріг закритий ГКЛ, який має деякий опуск відносно старих стель, тому що вони були не дуже рівні. Думаю якраз стеля з ГКЛ і прошарок повітря блокує обіргів самого перекриття. А кабель можна і закласти, дякую за підказку. Прийшла ідея що можна через перекриття закласти грубшу трубу, наприклад 50мм, і зробити прямий вихід з теплого контуру аж до самого рекуператору, а зверху зробити вхід тільки під дренажний канал, і можна то все утеплювати і герметизувати. Так дренажний канал буде в теплому контурі, бо в тій трубі постійно буде тепле повітря з приміщення. Відповідно дренажний канал буде меншго діаметру, нехай 16-20мм, і теоретично не мало б бути проблем з обмерзанням. Хм, треба подумати над цим ))