TaurosRMK

До літа дотягнемо чи вже не буде ким і/або чим?

А для чого використовуєте ці датчики? Тільки щоб підтримувати баланс системи маючи точні дані по швидкостях/об'єму повітря? Чи можливо для інших цілей?

Одного не розумію, якою потрібно бути людиною, щоб кожного дня зранку до ночі в інтернетах обсирати одних осіб і прославляти інших. Це хоча б не безкоштовно, на макарони вистачає? Більше у вашому життя немає чим зайнятися? 😐

Про диференційні знаю, але думав що таким одиночним також вийде, є тиск, значить вентилятор крутить, нема - значить проблема. В мене є звичайні диференційні, напевно вони і залишаться, але там тільки NO/NC контакт і потрібно розібратися як правильно налаштувати спрацювання, на вентиляторах і на фільтрі.

А є щось таке, але не за дорого? 😄 Може для Arduino/ESP? --- Попалися такі сенсори тиску www.aliexpress.com/item/1005003291416384.html Якщо під'єднати трубку і врізати її після вентиляторів, то теоретично можна контролювати роботу вентилятора? Зафіксувати якусь мінімальну точку обертів для потрібної швидкості (для нагрівача рекомендуєть не нижче 1.5 м/с) і подивитися який тиск буде, відповідно якщо при роботі тиск впаде нижче позначки, то з вентилятором щось не то (зупинився/заклинив), можна фіксувати аварійну ситуацію. Робочий варіант? Ще на фільтр-боксі потрібно контролювати перепад тиску, але здається з такими сенсорами не вийде. Сенсор фіксує значення, якщо надути в нього повітря, а в фільтр-боксі повітря не нагнітається, а витягується в сторону вентилятора, тому напено такий сенсор там не буде нічого показувати. Чи все ж таки можна і для фільтр-боксу щось придумати з таких сенсорів?

Я так дивлюся то більше мороки з датчиками СО2 ))) Думав купити один SCD40 на пробу, але бачу що поки не треба воно мені 🤣 Заглянув на алі, якісь нові сенсори появилися, принаймні не зустрічав раніше таких, косять під MH-Z19 і копійки коштуються в порівнянні з іншими.

Ну я і уточнював - припустимо що площа однакова. Розмір рамки записав більшим, тому що кишень більше і при 300х300 вони будуть дуже вузенькі, а при 400х400 трохи ширші, тому і написав інший розмір рамки. Тоді якщо особливо різниці ніякої при однаковій площі, то треба на інші параметри дивитися, а саме кількість кишень. Для невеликих рамок як от 300х300, напевно максимум 5 кишень, 6 вже буде забагато. По стандартних фільтрах глибина максимум 650мм, але при розмірах рамки по одній або двох сторонах 592мм. І максимальна кількість кишень 10 шт, при розмірах 592мм (за мінусом рамки) це десь по 55мм на кишеню. Якраз при 300х300 і 5 кишенях така ширина і буде. Питався у виробника фільтрів яка площа матеріалу при розмірах 300х300х400/4к - ~1.2 м2. Виходить приблизно 0.3 м2 на кишеню, у випадку 5 кишень буде близько 1.5 м2. Поки що розглядаю варіант кинешькового, під нього простіше зробити бокс. Хоча... як варіант під автомобільні зробити бокс по типу як фільтри вставляються в автомобілях, тобто повітря подається знизу, а витягуєтсья зверху, так буде простіше фіксувати такі фільтри. Сьогодні навіяло одне питання (в прямому сенсі 😄). На дворі був сильний вітер і в 99% випадків напрямок вітру завжди в одну сторону. В оновленій системі приточна решітка буде розміщена на фронтоні лицем до напрямку вітру, тобто теоретично потік буде спрямований в решітку. В реальності це буде трохи допомагати приточному вентилятору справлятися з опором чи ніяк не вплине? 😄 @Dmode фільтри салону ще не у вас, не робили поки що заміри опору? До речі, чим робите заміри? Є якась камера для досліджень? 🙂

А може ще хтось таке підкаже, чи буде якась різниця між кишеньковими фільтрами з однаковою площею матеріалу, але різними розмірами? Це суттєво на щось вплине? Наприклад, рамка 300х300мм, глибина кишень 400мм (4 шт) і 400х400мм, глибина 200мм (8 шт), припустимо що площа матеріалу однакова. Тобто краще більше кишень чи щоб вони глибші були? Так то можна хоть по метру в глибину зробити, але чи буде від того толк.

Значить варіант зшивати можна використати, то що пройде трохи повітря, не страшно, це не лабораторія зі стерильними вимогами 😄

А може хтось знає, така тканина, наприклад F7, при виготовленні кишенькового фільтру її прошивають чи склеюють? З вигляду там наче під якимось термопресом роблять шви. На випадок якщо надумаю робити кишеньковий фільтр своїми руками 😁

За останній час став замічати що якщо в приточній кімнаті закрити двері, то вологість в ній падає дуже швидко (нагадаю, вентиляція зараз працює періодами, а не постійно), в порівнянні з іншими кімнатами, де двері відкриті. Щілини під дверима є, але напевно їх недостатньо. При відкритих дверях вологість не так сильно падає, хоча не розумію як на це впливають двері. Може при відкритих дверях приточне повітря, яке анемостатом направляється під стелю, рухається в сторону дверей і без перешкод виходить в верхній частині дверей. А якщо двері закриті, то це створить перешкоду і повітря буде направлятися вниз до щілини, а там досить мале січення і частково повітря буде циркулювати в середині закритого приміщення наповняючи його свіжим повітрям. Датчики знаходяться на висоті 1-1.5м, при відкритих дверях повітря напевно не може так швидко опуститися до такої висоти, бо рухаєтсья в сторону витяжки, а коли двери закриті, то цей процес швидший. Думаю про дверні решітки, як мінімум на ті двері, де приміщення майже весь час закриті. Хоча і дверей небагато, можна на всі ставити. Але напевно при вентиляції 24/7 це ніяк не змінить картину по вологості, хіба що повітря буде мати додаткові проходи при закритих дверях.

В цій темі зарплата від виробітку, тобто кількості повідомлень?

Як витяжний може бути, але як приточний я б не ставив такі, тому що по вигляду весь потік повітря буде вниз, а не в сторони.

Це дуже схоже на Вентс АМ 125 ПРФ

Це навряд вийде. А нащо там все розбирати, потрібно лише фланці демонтувати? Якщо вони там не на супер клею, то не мало б бути проблем. Щоб бачити куди йlе повітря, беремо кольорову димову шашку і кидаємо її в приточний повітровід з вулиці. Йдемо в будинок і фіксуємо напрямки потоків ))) Я також в той час коли відчував холодний потік думав про заміну анемостатів на якісь кращі, але як виявилося підняв планку нагріву і вже не треба міняти. Варіантів на нашому ринку не так багато, потрібно вишукувати якісь брендові дифузори. Хоча шукав на ebay і різних сайтах в Європі, і потрапляв на виробників, там є дійсно цікаві варіанти дифузорів. То що зараз знайшов - Zehnder Luna От ще одна ілюстрація як працює дифузор в залежності на скільки викручена тарілка. Може направляти потік як під стелю так і вниз.

Логічно, теплообмінник не має продуктивності, то вентилятори ганяють повітря 😁

Бачив на ютюбі ролики, де показують що якщо повітря тепле, то його краще направляти вниз, якщо прохолодне, то під стелю. У вашому випадку може це також впливає на відчуття температури, якщо ви направляєте повітря +21-22С під стелю, то поки воно дійде до зони "нижче пояса" і там змішається, прийдеться багато гріти. Хоча як воно в реальності не знаю.

Максимальна продуктивність заводських ПВУ на графіках вказується з урахуванням типового опору системи в 100 Па, чи це без опору, тобто чиста продуктивність ПВУ? Якщо фактичний опір системи вийде 100 Па, то така уставовка на максимумі видасть 400 чи 450 м3/год?

Подачу кімнатної температури можна рахувати як опалення)) тобто фактично опалювати вентиляцією, використовуючи нагрів. По своєму досвіду скажу, що навіть коли подача 17-18С, то кімнатна температура ніяк не змінюється протягом дня і дискомфорту немає. Тобто сенсу гріти до кімнатної 21С зовсім немає.

То у всіх так, тому що маркування по діаметру повітровода в який буде монтуватися анемостат. Хіба що в когось більше завуження фактичного діаметру, в когось менше. То що дує холодом навіть навіть при малих об'ємах, це проблема скоріш за все в температурі повітря, яке втрачає декілька градусів по дорозі. Коли я запускав свою систему для тесту, то також з цим стикнувся, навіть на відстані 2-2.5 м від анемостату, якщо сидіти то з часом відчувається прохолода. Приклеїв безпровідний датчик xiaomi до повітроводу перед анемостатом, і зразу стало зрозуміло що холодно через то, що подача була 14-15С)) хоча нагрівач грів до 19С, але через тепловтрати поступало зовсім не 19С. Підняв планку нагріву до 21С, стало на подачі близько 17С. Після цього дискомфорт зник.

Звісно, він і називається фільтром грубої очистки, але як перша ступінь фільтрації перед тим же F7 буде краще ніж взагалі без нього. Так F7 не буде вмирати досить швидко.

А дивно якось, чому для вентиляції фільтри класу F7 коштують в рази дорожче, ніж автомобільні з кращим класом фільтрації і в декілька разів більшою площею матеріалу 🤨 Частково напевно від того, що різні матеріали використовуються і різне призначення, для двигуна і для людей. І якщо автомобільний має 99%, то це ще не значить що він фільтрує точно так як аналогічний HEPA з 99%. Можливо тоді прямо порівнювати ці фільтри також не варто.

Тут потрібно думати, чи потрібна така фільтрація, тому що F9 і вище для дому, як на мене, то трохи перебір. Якби будинок був десь біля заводів чи автостради, то інша стправа, а в моєму випадку цього всього немає, забруднень як таких немає. Також фільтруй хоть 99.99%, на вулицю вийдеш і там повітря вже не фільтрується )) Інша справа якщо був би потрібен такий високий рівень фільтрації. Тому думаю F7 для дому цілком достатньо.

В продовження про фільтри, тому що поки ще не визначився які фільтри хочу ставити на приток. Звідки взялася цифра про якісь стандартні 40Па перепаду тиску на новому фільтрі, чому так рахують? Чомусь ніхто не вказує при якому об'ємі/швидкості повітря такий перепад, просто при розрахунку опору системи на фільтр дають 40Па. Почав шукати інформацію по картинках, може якісь графіки попадуться, щоб подивитися спочатку на графіки, може щось стане зрозуміло. По запиту "f7 filter pressure drop" видаються картинки, на яких показані графіки падіння опору на фільтрі, і цікаво то що там шкала "розхід повітря" може починатися від 800-1000 кубів і до 4000-5000 кубів, а то і більше. І от на таких об'ємах мінімальний опір фільтрів починається приблизно в таких точках як 40-600Па. Тобто перепад тиску в 50Па там при умовних 800-1000 кубах повітря. Звичайно мова там напевно про великі фільтри, скоріш за все для промислових установок. І це не дає однозначну відповідь чому саме 40 Па рахують на новій системі. Ок, добре, візьмемо такий фільтр розміром 400х200мм, глибина 200мм, наче квадратне січення не часто зустрінеш в домашній вентиляції, але при великих площах все може бути. Там клас фільтрації G4, як видно по фото матеріал складений всього у дві складки у форму букви W. Знайшов приблизну площу фільтраційного матеріалу ~0,176 м2 😐 Дивлюся на графік опору і такий фільтр зі смішною площею фільтрування при 1000 кубах буде давати близько 60 Па опору, при 500 кубах десь 20 Па, а при 250 кубах (які можна сказати більш-менш середні для домашніх потреб, а для декого навіть і того багато) всього біля 10 Па 🤨 Всього 10 Па навіть не при 0.2 м2 площі. Якщо взяти такий самий фільтр розміром 600х300, то там площа матеріалу буде приблизно 0.4м2, то він буде давати при 1000 кубах навіть не 20 Па опору, а при 250 кубах десь в районі 3-5 Па. Виходить що, якщо використовувати тільки фільтр G4, то маючи площу матеріалу близько 0.5м2 на новому фільтрі опір буде не більше 3-5 Па? Де тоді той показник в 40Па, який враховують, чи може це не для класу G4? Або я щось не так зрозумів... 🧐 Інший приклад, кишенькові фільтри F7. Знову ж таки, опір фільтра вказується при об'ємах повітря, які в домашній вентиляції не зустрічаються. Попробую вирахувати приблизно який опір може бути наприклад при 200-250 кубах. Виділені позиції мають однаковий опір в 100 Па, але різну площу і відповідно різний розхід повітря. При площі 4 м2 розхід 3360 м3/год, якщо площу зменшити до 3 м2, то розхід впаде до 2814, а це приблизно на 16% менше. Якщо площа 2 м2, то розхід менший на 50% від 4 м2 і на 40% від 3 м2 матеріалу. Візьмемо ще саму меншу площу в ~1.5 м2, що менше на 25% від 2 м2, рівно на цих 25% і зменшується об'єм повітря при майже тих самих 100 Па опору. Звідси можна грубо прикинути що при 1 м2 площі фільтру опір 100 Па буде приблизно при 800-850 м3/год, а такі об'єми для дому занадто великі. Якщо розхід зменшити до більш типових 200-250 кубів, то на 1 м2 фільтрувального матеріалу опір буде в рази менший, ніж при 800 кубах. Думаю що там точно менше тих 40 Па. Якщо подивитися на ще один фільтр ВЕНТС ФБК 200-7 (клас F7), приблизна площа матеріалу там десь 0.5 м2 (всього 2 кишеньки), по графіку при 250 кубах опір близько 27 Па, а для фільтру під діаметр 315 мм приблизна площа матеріалу 0.75-0.8 м2, там взагалі менше 10 Па опору. Це якраз підтверджує розрахунок вище, що на 1 м2 матеріалу F7 при 250 кубах буде дуже малий опір. Значить що виходить, якщо замовити фільтр F7 з площею матеріалу десь 1 м2, то при моїх 250 кубах на нових фільтрах буде опір в районі 5 Па? А якщо використовувати на понижених обертах до 150-180 м3/год, то ще менше опору буде. Чи я знову щось не так порахував, чи не враховую якісь інші показники? Наче по графіках і розрахунках виходить саме так. А якщо поставити перед F7 полотно G4 для грубого фільтрування, то F7 буде довго зберігатися і фільтрувати. Можна під стандартний фільтр бокс пошити фільтр з 4-5 кишеньками, щоб мати площу ~1м2 і тим самим отримати мінімальний опір. Чому я на це звернув увагу. Планував використовувати автомобільні фільтри як в @Dmode, наче виходить площа двох фільтрів близько 6 м2, а по замірах @Dmode при чуть меншій площі фільтрів на 250 м3/год вийшов перепад тиску десь 17-18 Па, нехай при 6 м2 площі буде 15 Па. Це все рівно більше, ніж при 1 м2 фільтра F7. А "стандартну" вставку з пошитими кишеньками значно простіше зафіксувати в тому ж стандартному фільтр боксі. От і думаю тепер, чи морочитися з автомобільними фільтрами, під які потрібен своєрідний фільтр бокс і придумати як вставляти там 2-3 фільтри. Не виключно що я десь помилився в розрахунках або щось не врахував, але виглядає так, що фільтр F7 при нормальній площі не має давати великого перепаду тиску. Якось так. Знову не туда поплив? Пора зав'язувати? 🤣😁

Тарологи/екстрасенси/мольфари кажуть до виборів і на тому кінець, але яких...