Вомбат

Svitlana Samarska А я сподівалася почути обіцяне: "українці, ми молодці!" Типу, що не панікували. Що залишилися на місцях і залишили своїх літніх батьків, вагітних жінок і малих дітей. Пам'ятаєте, президент прогнозував цю фразу, коли обіцяв шашлики? Чи то з голови у нього обіцянка вилетіла, чи то шашлики вийшли підгорілі і з кров'ю. А ще я пам'ятаю новорічну промову чотири роки тому. "Я іду в президенти!" Тоді у повному ступорі і шоці зрозуміла: звізда близенько. Насувається небачений треш. Правда, була слабка надія на людський розум. Марна надія. Потім кілька моїх реальних друзів разом з родинами виїхали з країни, махнувши рукою. І ще одну промову я пам'ятаю. Коли він видавав своїм неповторним тембром: какая разніца какая уліца. Нарід завивав від щастя, корчився у солодких судомах: оце поперло! Дійсно, какая разніца, де та сама сєрєдіна, на якій у Омані він домовився зійтися. Президент повністю виправдав особисто мої передчуття. Напередодні повномасштабної війни його рейтинг валявся під лавкою, він сам був фріком, яким гидували буквально всі, економіка була, як прутень у гноміка, а велике крадівництво успішно набивало кишені його дружбанам і стелило доріжки під ворожі танки. Цьогоріч наскрізь фальшивий акторчик своїм ротовим отвором промовляв про шлях у Європу, а напередодні правою рукою підписав закон про КСУ, який однозначно нам цю дорогу закриває. Нарід звично ридає і корчиться у солодких судомах від захвату і розчулення... Ви та-а-ак дивуєтеся, що у нього війна почалася не дев'ять років тому, а 24 лютого! Вам уже відкрито пояснили: великі помилки стали дрібними - В.О.Зеленський. Так, вчора я ридала. Не над текстом безумовно талановитого автора, який майстерно озвучує наш президент. Озвучує, не пропускаючи ті слова далі своєї сорочки. Я ридала над нашим горем, над нашою трагедією, над жертовністю наших Захисників і над дуже непевним, навіть темним майбутнім нашої країни. З цією феноменально аморальною, брехливою і зрадливою владою.

Ще один "єбнальник". Та і справді, нафіга нам той Південь та Маріуполь?

Дядя, ти забув вже, як плакався мені в лічку, коли я був модератором? Так згадуй потихеньку. Я розумію, деменція, старість, але зроби зусилля над собою. І тойво, у нас в країні - свобода слова. А не корисність на чиюсь думку.

Яким чином? Чи Ви з "єбнальників" навколо зєлєнского?

Доводити якісь істини тупому - марна справа, я це і казав. Треба інакше діяти - висміювати його тупі дії. Що я і роблю. Так не треба їм нічого доводити! То дурно все. Треба їх доводити до сказу і сміятися з них. Висміювати їх тупість. В мене сусідка голосувала за овоча. В 19 році голосувала за Зєлю. Нічого не визнає. І не визнає. Я їй дуже рекомендую наступного разу проголосувати за Притулу, на якого зараз молиться. Кажу, що з її допомогою цей пздєц буде вічним. Дуже обіжаєцця.

Вона в нього давно. Але для срача завжди потрібно дві сторони. Колего, я Вам одну просту істину нагадаю: у тупих пам"ять - як у рибки гуппі. Для нормальних людей це дуже дивно, але так і є. Це ми пам"ятаємо про зупинення ракетних програм, про масові розмінування, про какаяразніца і проста пєрєстать стрєлять. Ну і про те, що війна не закінчується, бо керівництво країни на ній наживається. Вони цього не пам"ятають! Для них і війна почалася у 22 році. І Порошенко (Турчинов) Крим здав. Вони і про травневі шашлики не пам"ятають і сцкться від радості, що Вовасік такий класний відосік запіліл. Аж плачуть від того. Мало на форумі прикладів? Тому їм потрібно ПОСТІЙНО нагадувати. В режимі нон-стоп. Бо ці кретини наступного разу ще якесь гівно виберуть. Того ж Притулу. А за те, що я Пороху рейтинг знижую - не партеся. Тупі за нього все-одно голосувати не будуть, це феномен психіатричного профілю, колись буде з того цікаве дослідження. Та і не буде Порох в Україні балотуватися, воно йому вже категорично не цікаве. І я його розумію.

Микола Ільїнов. Нарешті послухав виступ Зеленського в ВР. Молодець, показав їм всім, як треба, а не то, шо ті, які були раніше. Раніше то було зовсім не те, а тепер все зовсім по іншому, по правильному. Раніше було не патріотично, зараз патріотично. Короче, ми дуже круті, а всі інші так собі, але ми їм допоможемо, всім, бо без нас вони ніхто, а ми О-ГО-ГО! Давайте нам тільки зброю і гроші і ми УХ! (це коротко про перші 15 хвилин виступу). В цілому, протягом всього виступу, мене не покидало враження, що до 24 лютого у нас був президентом, хтось інший, скоріш за все Порошенко, а Зеленський, як лідер опозиції, постійно наголошував на те, що треба готуватися до війни. Але Порошенко не хотів його чути, бо в нього на думці то шашлики були, то «росіяне теж люди, що вони не нападуть». І ось, 24 лютого настало, Порошенко втік, і Зеленський, як небайдужа людина, взяв на себе весь той тягар відповідальності, який кинув Порошенко, коли втікав. Зрозуміло, що Порошенко потім повернувся, і своєю благодійною діяльністю намагається якось загладити вину за розмінований Чонгар, за зданий Херсон, за Бучу, Ірпінь, за інші міста, за згорнуті військові програми, багато за що, що він наробив до 24 лютого. А Зеленський молодець! Йому 41 раз аплодували. Можна було би і більше, але це не останній виступ, ще буде. Багато було сказано про єдність. Це правильно, це дуже правильно. Бо зовсім неправильно, коли депутати від «слуги народу» намагаються відкрити в Херсоні хлібопекарню, щоб нагадувати людей хлібом, а представники «Європейської солідарності» блокують цей процес. Це неправильно! Не забув сказати і про нові виклики у боротьбі на дипломатичній ниві. Ну тут-то ми зміцнили свої позиції останніми днями, як мінімум в Болгарському напрямку. Загалом, все буде добре, навіть прекрасно, а не так, як раніше! Так як раніше, вже не буде!

Mason Lemberg 45 хв · Відкрив стрічку новин, люди далі сперечаються за промову. Як на мене, тут взагалі нема предмету розмови, нема про що сперечатись. Це була класична, типова промова Зеленського, яку ми чуємо вже 5-й раз. То ж саме кожного разу. Ні, слова всюди були різні. Тільки от принципи одинакові: говорити про те що хочуть почути виходячи з соціологічних даних, акцентувати на "величезній ролі кожного, всі ми президенти", торгувати емоціями. В 2018/2019 на каналі бені хотіли почути як знесуть цього Порошенка і жити стане краще, як закінчать війну просто переставши стріляти і поборять курупцію, який смішний той "термос" Порошенка. Він говорив це, з розстановкою, з емоцією, всі плакали. Наступного року всі плакали від того що "не важливо як називається уліца, в честь мотороли чи стрємоусова, головне, щоб була освітлена". Потім ще за щось плакали. Минулого року в рамках сильної промови плакали від живчика і тому що ніхто на нас не нападе, можна буде й на шашлики. Те саме й зараз. Те що хотіли почути: про те які вони охуєнні і як сильно допомагають державі "просто сидячи за комп'ютером", які вони всі президенти, про те як скоро переможемо і повернемося до "звичного життя". Саме тому чергова промова в такий складний час, в який знову пересічного українця намагаються тр@хнути за стандартною схемою, оголивши його емоцію (при тому що цього разу в цій емоції - втрата, розлука, біль, горе) - виглядають ще більш цинічніше і фальшивіше ніж минулі 4 рази. Саме тому, жодна з цих промов і побажань за минулі 4 роки й не збулась, від слова "зовсім". Бо вони зліплені і представляють собою клубочок інфантильних бажань телевізійної аудиторії і не мають жодного практичного втілення. Не мають і цього разу, коли таким заявленим бажанням є перемога, відновлення територіальної цілісності і "повернення до звичного життя". Бо ці пафосні слова про перемогу стопаються тут же на позавчорашніх словах чинного міністра оборони про непотрібність мавіків в контексті заборони їх ввозу, на брудних схемах з дронами арахнідії, на минулому міністрі оборони, який за зірване оборонне замовлення сів не в тюрму, а в крісло посла, на пішовшому тихенько в ліс івані баканову ітд, ітд. В це тільки маленька частина з безпосередньо військового аспекту, що мав би обумовлювати перемогу, про яку так пафосно заявляється. А ще й світоглядне нерозуміння, що будь-які росіяни нам не друзі, навіть тими, що щасраний ефір телемарафону, що проблема не в путіні, що відновлення кордонів - це не перемога, а відкладення війни, що, власне, ми зараз далі від тих кордонів що були рік тому на 100 км по кожному з напрямків і за це, й за смерті, за окупацію, за втрату майна, катування спричинені саботажем підготовки до війни, так ніхто й не відповів. І, звісно, це все не має стосунку до промови. Промова - це не місце, щоб зводити стосунки (хоча в попередніх промовах це було місцем), але це про інфантильну пустоту мова, про фантазії без практичних дій для їх реалізації (а подекуди, як то у випадку з мавіками, з діями - проти), про продаж людям їхніх же емоцій... ... і про те, що судячи з цих промов, які повторюються навіть під час війни, Зеленському не потрібні громадяни, йому потрібні медузи з горизонтом планування і циклом оновлення оперативної пам'яті 3 дні (щоб за цей час забувати що ракет на обстріли знову залишилось на 2 рази), щоб тягати тупі демотиватори на тему "а ваш Парашенка в 849 році до нашої ери што чуччє бил?", щоб їх цілий рік тр@хати розпилами, узурпаціями, схемами, вкраденими гуманітарками, а потім раз на рік оголити і тр@хнути в емоцію.

Вас хтось на фронт не пускає, чи що? Ідіть вже в контрнаступ!

Сергій Сидоренко 2 д. · Дві основні задачі посла - це 1) бути комунікатором. 2) бути аналітиком. Тобто 1) переконувати і 2) діяти на випередження, бачити загрози та можливості тощо. З першим після її активності у телезі все ясно (якщо до того було нє). Ця пані - просто ходяча комунікаційна катастрофа. Вона поняття зеленого не має, що можна робити в в інфополі, і що ні, і здатності вчитися на своїх помилках наразі не помітно. З другим, здається, не менш ясно. Може вона й хароша людина, але тупа. Сподіваюся, ОПУ нарешті побачить всю абсурдність цього кадрового рішення.

Валерій Прозапас - офіційна сторінка 4 год · Тобто втрата Маріуполя, Херсона, Мелітополя, Бердянська і так далі, має бути доказом того, що вони б "просто так не здали Крим"? Це каже той Єрмак, який особисто після приходу до влади освятив відведення військ і розмінувував все що тільки можна? Вже не божа роса в очі, а якись напор сечі з бранспойта прям в обличчя народу з мівіною на вухах. ............. Ще трошки і він заявить, що злив вагнерівців, щоб ми їх тепер на Донбасі покрошили, і ще орден за це отримає. Знаєте, не нам ржати зі скабєєвої.

Звісно, бо таким як Ви - срати на країну і її обороноздатність. А порохоботам це болить, тому ми так нервово сприймаємо подібні речі. Бо вони вбивають. Розмінування Чонгару та кількох десятків ділянок на лінії зіткнення, відведення військ, зупинення ракетних програм, гноблення ЗСУ, такі призначення - це ж все робилося і робиться навмисео. І нам це болить. А вам-ні. Тому вам то і не цікаво.