volomoto

Можна подавати 40° в холодну стяжку, головне щоб температура поверхні не перевищувала макс. значення для тих матеріалів, якими оздоблена поверхня.

Вам потрібен соноф із сухим контактом на 230В, і той контакт (там 2 контакти) підключається замість перемички.

Виглядає, що на вході якийсь ключ, який працює з частотою 800 Гц, і в замкнутому стані він перевантажує генератор, від чого є короткочасні горизонтальні ділянки на синусоїді. Оскільки перевантаження короткочасні (до 1/800 с), то генератор далі крутить ніби все ок, але контроллер інвертора бачить, що напруга на виході фільтра не досягає потрібного значення, тому видає помилку. Відомо яка потужність генератора і яка потужність компресора ТН?

Виглядає, що його треба "охолодити", бо обратка явно тепліша за 25 градусів, які виставлені як цільова темература. Коли температура обратки росте, то мозги думають, що повітря вже нагрілось і скручують оборити компресора. В ідеалі треба зробити ремапінг того датчика на діапазон температур обратки, але то не так тривіально зробити.

Тут я погоджуюсь, що чутливість до форми синусоїди сильно залежить від наявності і якості вхідних фільтрів. І точно виробники будуть економити, бо так бізнес працює. А є десь схема тої штуки з нелінійною характеристикою? Та ні, хочеться взнати щось нове. До речі, можливо я постукаюсь на консультацію по гібридному інвертору, бо мені здається що він мені потрібен, але я не впевнений. Але то коли зберусь з думками

Та без малювання схем то трохи лірика виходить, але трохи нема настрою і часу малювати Це слушний момент і тут головне розуміти, що відрубати все в головному щиті і в підрядному — це трохи різні речі. В головному краще дійсно відключити всі чотири дроти і найкраше це зробити з допомогою ПЗВ, а в підрядному достатньо відключити тільки фазні, але це при умові, що головний правильно зібраний. Залежить який тип підключення. Якщо говорити про житлові будинки, то там підключення типу TN-C: Центральна точка обмоток трансформатора відразу заземляється і вона ж подається як нуль до споживачів. Крім того, на кожній опорі є свій контур заземлення, але він зазвичай дохленький, бо там всього лиш один дріт 6-8мм який йде до основи опори. В щит обліку приходять три фази і комбінований нуль-земля, тому РЕМ ставить завжди тільки 3-полюсний вхідний автомат для обмеження потужності. До вхідного ПЗВ в головному щиті спокійно можна з'єднувати нуль з мережі з будинковим контуром заземлення, а от в підрядних щитах в споживачах це робити заборонено, щоб можна було чітко визначити обрив нуля чи землі.

Не в кожному, а тільки в головному, де є ввід електрики в будинок чи квартиру. В інших щитах може бути ПЗВ меншого номіналу для певних споживачів або груп споживачів, але це опція. В типовому будинку з 3-ф підключенням вхідного ПЗВ на 40 мА повністю вистачає для всього. Я зовсім не проти рубильників і якихось проміжних вимикачів, якщо це зручно, то ставте скільки треба. Я просто говорю про те, що нема ніякого змісту розривати нуль після вхідного ПЗВ, бо це зовсім не підвищує безпеку, але коштує більше, забирає більше місця в щитку і додає більше місць, де нуль може відвалитися. От що підвищує безпеку, але в укр. нормах не прописано, це з'єднання нуля з контуром заземлення перед вхідним ПЗВ.

В них ну дуже різня температура на виході, тому не уявляю як можна їх послідовно подружити. Якщо робота на теплу підлогу, то ТН туди може прямо подавати, а після твердопалвних джерел обовязково треба ставити змішувальний вузол.

Це велика різниця для теплої підлоги, але навіть при 35 ТП мала б забрати явно більше, ніж 3 кВт (я припускаю що СОР десь 3). По якійсь температурі ТН вирішує, що більше гріти не треба, але хз як знайти то місце.

Ви хочете сказати, що діодному мосту і LC-фільтру за ним дуже важлива велика точність форми синусоїди? А старт-стоп можна живити навіть прямокутними імпусльсами?

Я вище відповів

Робить, звичайно, але нафіга дублювати той функціонал, який вже робить ПЗВ. Мало того що дублює, так ще й створює потенційне місце пропадання контакту. Якщо на ПЗВ відгорів чи відламався нуль, то ПЗВ виб'є, якщо ж це станеться на АВ чи рубульнику, то той і далі буде в замкнутому стані — то нафіга той нуль взагалі розмикати будь-де крім ПЗВ? Щоб більше місця займати в щитку і щоб збільшувати ймовірність обриву нуля?

А температура подачі ЕК така сама як і ТН?

Для відлагодження взагалі б пасував лічильник тепла на виході з ПТО.

Якщо ТН — це старт-стоп, що краще не включати, а от інверторам пофіг на синусоїду, бо на вході вона і так випрямляється в постійний струм, а потім стоїть величезний банк конденсаторів.

А в того тропічного душа і водоспада є напірно розхідна характеристика? Поділіться картинкою або посиланням.

Там для цього навіть виділені клеми з перемичкою мають бути. Ну прийнаймні в найдешевному Тенко така перемичка є, що замість неї підключити зовнішнє управління.

В головному щиті ПЗВ стоїть на вході, а після ПЗВ нуль заводиться на шину і звідти нулі розводяться неперевними проводами до інших щитів. Розривати ті нулі можна тільки у випадку проміжних ПЗВ або дифавтоматів, номінал диференційного струму яких є менший ніж головного ПЗВ. ПЗВ — це якраз той пристрій, якому можна розривати нуль, бо робить він це завжди разом з розривом фаз.

Прорабу ту воду не пити і він не розуміє різницю між помякшенням води і демінералізацією води. Після помякшувача загальна концентрація солей буде не меншою, ніж до помякшення, просто це будуть солі натрію, який потім реагуючи з іншими речовинами (наприклад милом) дає розчинні у воді сполуки. Якщо вам подобається смак негазованої мінеральної води, а після помякшувача вона так і смакує, то не ставте осмос.

Може бути, якщо є обрив нуля між щитами, тоді споживачі будуть підключені послідовно між фазами. Якщо в той момент на одній фазі є низькоомне навантаження (наприклад духовка), а на іншій — вискоомне (наприклад телевізор), то основний спад напруги буде на високоомному і телевізор теоретично може згоріти. Але це теоретично, бо ПЗВ в такій ситуації відразу виб'є, а стрибок напруги візьмуть на себе варистори/конденсатори/запобіжники у вхідних колах блоків живлення. Низькоомним приладам буде пофіг. Ну і обрив нуля в стаціонарній проводці — це ще треба постаратися. Хоча наші електрики стараються, ставлячи чотириполюсний вимикач, який в тому ж числі розмикає і нуль там, де нуль має йти нерозривно від нульової шини одного щита до нульової шини іншого.

А є десь розшифровка команд і регістрів для ската? Наскільки знаю, Вайлант трохи модифікував команди для своїх цілей і тому там єбас хіба на фізичному рівні канонічний, а от на аплікейшн рівні є пропріетарні пакети. Стандартні бібліотеки для роботи з ебасом можуть не запрацювати у випадку ската.

Дякую за детальне пояснення і тепер все стало зрозуміло. Виглядає на банальний баг в тій частині прошивки, які відповідає за початковий старт котла і тут хіба контактувати виробника, бо сервісмени самі нічого не зроблять. фізичне включення — це подавання живлення на весь котел, в тому числі на плату керування?

Ци ви його називаєте контактом "нічного режиму", а реально він є захистом від перевантаження мережі, бо перевантаження мережі — це аварійна ситуація. Відповідно контакт розвантаження має пріоритет над сухим контактом для термостата і тут ви самі маєте зовнішньою системою керуваня визначати, що, коли і в якій комбінації має бути замнуте. Мануал може бути корявим, але логіка виглядає ок, якщо я правильно зрозумів опис проблеми.

Логіка насправді правильна, бо по такому принципу працюють всі "аварійні" контакти. Якщо б там був нормально розірваний контакт, то неможливо було б відрізнити чи все добре, чи просто дріт відвалився/відгорів/його десь перекусили. Тому по дефолту має бути замкнуте коло, а подією є розрив кола, бо така подія більш інформативна, бо вона виникає і при штатному розриві (спрацював якийсь сенсор/реле) і при аварії (обрив дротів). Реле розвантаження є пристроєм, який запобігає аварії, то вого має підключатись нормально замкнутим контактом.

Десь влітку здох окремий котловий лічильник і тільки 17 листопада я замінв його на новий, тому дані за період 17-30 листопада. Котел спожив за цей період 524 кВт•год 100% вночі. Інші споживачі також щось додали, але це дуже важко зараз врахувати, тому вже іншим разом. Середня вулична температура за цей період: 3.7°С (дані аеропорта у Львові). Середня температура всередині 18.5°С. Згідно формули виходить: 524/171/14.8 ≈ 0.21 кВт•год/м2/°С Update. Це трохи фігня получається, всі для порівняння беруть споживання за місяць, а в мене пів місяця фактично, тому питомі втрити сильно занижені. Правильніше буде так: Все споживання ЕЕ за ніч в листопаді: 928 кВт•год. Відкину 50 кВт•год на інше споживання і залишиться 880 для котла. Середня вулична температура за повний листопад: 4.4°С. Середня кімнатна за цей період: 19°С. За формулою: 880/171/14.6 ≈ 0.35 кВт•год/м2/°С, що є вже ближче до реальності.