volomoto

Це таке спрощення для невеликих теплообмінників. І так, це для дельти в 5 градусів, абсолютні величини не мають значення. 30% — точно маркетинг. Такий теплообмінник дійсно трохи кращий, але це кілька відсотків.

А в чому проблема використати кронштейн?

Подача і витяжка ПВУ короткозамкнені. Канальник буде розносити запахи в кухні по всій хаті. Переріз повітропроводів явно не відповідає продуктивності канальника. П'ять моторизованих заслонок, але жодного конроллера, який би ними керував. Щит управління за 1600 грн — це якийсь жарт, для такої системи він не менше 10к коштує. Щоб було свіже повітря канальник також мусить працювати, хоча б в режимі циркуляції, але для цього контроллери ПВУ і канальника мають комунікувати між собою. Відповідного блока управління нема в списку обладнання. Не у всі кімнати є подачача повітря. Нафіга 3 кВт електрокалорифер без плавного регулювання потужності? Вони робили вам теплотехнічні розрахунки, в яких фігурує 12 кВт на охолодження? Моя рекомендація: Викиньте нафіг той канальник. Поставте ПВУ в теплому контурі, наприклад опустіть стелю над сходовою кліткою або відкрито в котельні. Зробіть подачу свіжого повітря в жилі кімнати, а витяжку із сан вузлів, кухні та технічних приміщень. Поставле один спліт на кухню-вітальню, а другий — в коридорі другого поверху десь в найвищій точці. Зекономлені гроші вкладіть в утеплення. Зокрема подбайте, щоб у вас було максимально герметичне перекриття між другим поверхом та стрихом, що буде легше зробити, якщо не буде труб, які туди-сюди ходять через перекриття.

Це погана ідея Там є фундаметнальні помилки з якими та система працювати не буде. Малював художник, а не вентиляційник.

Це ваша видумка чи ви десь про це прочитали/почули?

Про проф сегмент я не сперечаюся, бо там інші вимоги й інші навантаження, при яких працює economy of scale. Крім дешевшої телпої води є ще централізація теплогенерації, щоб досягнути максимального коефіцієнта утилізації обладнання.

У випадку піролізкика, де склад палива відомий, так, а у всеядного не так тривіально.

Ви просто не уявляєте, яка має конвекційна і гідравлічна частини котла, щоб ефективно відібрати тепло з газів температурою 1000 градусів і не закип'ятити воду. Пірролізний котел має температуру факела, яка більша ніж 1000 градусів, але вони різко охолоджуються, бо на виході є тільки вода і вуглекислий газ. У всеядного котла має бути подовжена камера із збільшеною концетрацією кисню, що доокислились всякі формальдегіди, бензоли і тому подібне. А вже потім можна охолоджувати гази.

Чим вища температура тим менше складних сполук, тому малоймовірно що будуть канцерогени, а от сполуки хлору та сірки нікуди без складних фільтрів не дінуться. В промислових масштабах це має сенс і такі котли стоять дуже близько до великих міст (наприклад у Швеції), але я не уявляю як можна тримати 1000 градусів з великою концентрацією кисню в котлі розміром 1х1х1м, який стоїть в жилому приміщенні.

Так, якщо замовити систему у виробника ТН, то він гарантує певні показники, а у вас франкенштейн, тому прийдеться самому наступати на граблі. Числа, які я навів, можна брати за відправну точку і там похибка десь 20%, що не так погано для домашнього колгоспу.

І до ПЗВ ви з'єднюєте нуль з опори із вашим контуром заземлення, а після ПЗВ нуль можна безрозривно розводити по будинку і це буде пезпечно. ПЗВ + заземлення нуля на вході дає вам фактично 100% захист від ураження струмом, якщо на нулі є якийсь потенціал. От тому нема ніякого сенсу ставити 4-полюсний автомат. Якщо дуже хочеться роз'єднати нуль, то це можна зробити з допомогою ПЗВ, який фактично є 4-полюсним розмикачем.

А шовк? А шерсть? Я майже все перу при 30-40º, бо теперішні пральні порошки і ридини нормально працюють при таких температурах. Це були копії американського підходу, де з самого початку було два входи, бо ті пралки були з вертикальною загрузкою і потребували 20-40л гарячої води. Гріти теном було довго, а де факто стандартом в кожному будинку був газовий накопичувальний бойлер на 40-50 галонів, тому гріх було не взяти вже готову гарячу воду і відразу прати. Ну і газ був і є копійчаний, порівняно з електрикою. Зараз пралки потребують суттєво менше гарячої води (10-15л за цикл), а пральні засоби набагато кращі, тому заморочуватись з двома підключеннями економічно неоправдано. Саме тому пралок з двома підключеннями настільки мало на ринку. З іншого боку, майже всі сучасні посудомийки дозволяють підключатись до гарячої води з макс. температурою 50º, бо конденсаційна сушка вимагає нагріву посуду до високої температури в кінці циклу полоскання.

Все правильно, просто розмірні одиниці трохи поплили, бо на вході були кВт•год, а на виході просто Вт. Правильніше було б написати 0.52 кВт•год

При такій дельті потрібно приблизно 0.3 м2 на кожен кіловат потужності. При 1.6 м2 виходить майже 0.2 м2 на кіловат, що з допомогою інтерполяції дає дельту 10 градусів. Без лабораторних замірів ніхто вам точно не скаже, бо моделювання дорого коштує. Не зовсім, бо певні властивості теплообмінників неможливо компенсувати потоком теплоносія. У вас труба-в-трубі, який буде гідравлчно "закупорюватись" швидше, ніж падати дельта.

Це старт-стоп, в якого є певна мінімальна дельта між подачею та обраткою. Якщо подача +55, то обратка має бути не вище +45. Якщо ж в бойлера вже +45 водна, то обратка буде точно вище +45, тоді компресос виключиться по макс. температурі конденсації.

Якщо це старт-стоп, то десь воно так і буде. Може не +35, а при +45, але повністю відключиться замість плавно зменшити обороти. Із заводським бойлером ви нічого не зробите, бо всередині все потрито емаллю, яку ви пошкодите і фактично вб'єте бойлер. Варіант з бочкою в бочці підходить набагто краще для ТН типу стар-стоп і 1.6 м2 теплообміну дасть вам десь 10º дельти між теплоносієм та водою. Тобто до 45º нагрієте на повній потужності, можливо, інколи трохи більше, але я б на це не надіявся. 45 градусів достатньо для побутової гарячої води, але прийдеться робити теном термічну дезинфекцію один-два рази в тиждень, що доволі тривіально. Правда тут такий момент, що всі звикнуть, що гаряча вода не сильно гаряча, тому можливі опіки в часи дезинфекції. В такому випадку на виходу краще поставити термостатичний 3-ходовий клапан, який обмежує температуру.

Економія настільки мала, що воно того не вартує. Пральна машинка використовує 15л води, яку потрібно нагріти на 40 град в гіршому випадку. А це виходить 0.7 кВт•год за одне прання, або 7 кВт•год, якщо прати 10 разів в місяць — я з дивана не встану заради такої економії.

А є хіба побутові котли такого типу? Всеядні котли з вискою температурою згоряння стоять на сміттєспалювальних заводах. В домашніх умовах досягнути такого за розумні гроші практично нереально, тому "всеядність" — це маркетинговий хід чергових гаражних винахідників.

Догріє десь до 50º, вле йому для цього треба буде багато часу. Тепловіддача теплообмінника бойлера залежить від дельти теплоносія і води в бочці. Вам треба знати споживання гарячої води і тоді можна прикинути скільки часу буде працювати ТН на нагрів ГВП. Може вийти таке, що в зимовий період ТН не буде мати достатньо "часу" на нагрів ГВП і прийдеться постійно догрівати теном. 9 кВт — це продуктивність у сприятливих для виробника ТН умовах. І то я б не вірив числам виробника, який в 21-у столітті ставить кожухотрубний теплообмінник.

У віддалених кімнатах телповіддача ТП не задовольняє тепловтрати. Зробіть спочатку хороше утеплення, а тоді вже можна бавитись з термостатами чи іншим балансванням контурів. В мене різниця між плиткою і ламінатом всього 1-1.5º: Зверху — ламінат, знизу — плитка

Ні, не можете, бо тепловтрати постійно знінюються в діапазоні, який є набагато ширший, ніж здатність ТП котла модулювати потужність. Але ви живіть своїми фантазіями.

Ну хоче людина сама понаступати на всі граблі, а ми їй тут розказуємо про раціональний підхід

Грудень 2021 Котел спожив за цей період 1667 кВт•год 100% вночі. Згідно показів виділеного котлового лічильника ЕЕ. Середня вулична температура за цей період: -1.8 °С (дані аеропорта у Львові). Середня температура всередині 19.5°С. Згідно формули виходить: 1667/171/21.3 ≈ 0.46 кВт•год/м2/°С Січень 2022 Котел спожив за цей період 1648 кВт•год 100% вночі. Згідно показів виділеного котлового лічильника ЕЕ. Середня вулична температура за цей період: -0.8 °С (дані аеропорта у Львові). Середня температура всередині 19.8°С. Згідно формули виходить: 1648/171/20.6 ≈ 0.47 кВт•год/м2/°С

А яку саме напругу? Якщо RMS, то вона буде більш-менш в нормі. Якщо ж миттєве значення, то треба мати генератор опорного сигналу, дифкаскад та інтегратор — занадто складно для простого ББЖ. Мережеві та гібридні інвертори саме так і роблять, але то зовсім інша цінова категорія.

Те, що синус може бути поганим, для мене очевидно і я цього не заперечую. Питання більше про блоки безперебійного живлення і як вони визначають якість синусу, який йде транзитом. Ну є ще модуль зарядки акумуляторів, але його потужність порівняно невелика, щоб болісно реагувати на форму сигналу. От найбільш логічно, що поганий синус впливає на PF, який має високе граничне значення в типових ББЖ. Наприклад, якщо потужність ББЖ 1000VA, то це зовсім не означає, що він видасть 500 Вт при PF 0.5, бо при 0.5 в нього просто спрацює захист незалежно від навантаження. При чому захист спрацьовує навіть якщо в даний момент ББЖ в режимі транзиту, бо якщо прийдеться перейти на генерацію, то весь реактив тоді припаде на інвертор. Але це всього лише мої припущення і хотілось би почути думку екпертів в схемотехніці ББЖ.