volomoto

Я б робив так, як каже @standov, або комутував упс стаціонарно (якщо кілька споживачів), де нема ніяких вилок, які можна по-різному втикати.

Для того і є норми опору контурів заземлення. Перед тим, як туди щось підключати, потрібно переконатись, що воно відповідає нормам. Це залежить яка різниця потенціалів між нулм і землею. Якщо достатня щоб створити струм, більший порогового для ПЗВ, то ПЗВ спрацює.

Це не буде безпечніше. Це може бути зручніше, якщо основний контур далеко від генератора, але до безпеки це не має ніякого відношення.

Для того, щоб нуль був такого ж потенціалу, як і земля, і робиться це з точки зору безпеки. Гугліть "глухозаземлена нейтраль" для більш детального пояснення. Якщо генератор використовується як переносне джерело живлення, то потрібно зеземляти тільки корпус генератора. Якщо ж генератор підключений стаціонарно до будинку, внутрішня мережа якого спроектована під роботу із джерелом з глухозаземленою нейтраллю, то десь має бути перемичка між заземлювачем і нейтраллю генератора. Наскрізний нуль в даному випадку це коли нуль від мережі і один із провідників генератора з'єднані між собою. І ніякі перемикачі вибору фази, автоматичні вимикачі і тому подібне не розмикають нуль. В такому випадку не треба "занулювати" розетку, бо це вже зроблено один раз в основному щиті. Мало того, це заборонено норами, бо тоді земляний провідник стає паралельним провідником для нейтралі, відповідно всі заземлені пристрою будуть під напругою відносно землі. Порівняйте оці дві схеми підключення інвертора: ' Зверху — ізольована найтраль (між N та PE є напруга і вона може бути смертельною для людини) Знизу — глохозаземлена нейтраль (N та PE еквіпотенціальні або мають кілька вольт між собою). Тут зверніть увагу на перемичку "E-N link" та однополюсні АВ, які розмикають тільки фазу. І в цьому варіанті не треба один з провідників гєни другий раз заземляти, бо він вже заземлений через перемичку "E-N link". Нуль в інввертора наскрізний, тобто всі сині провідники, які підключаються до інвертора, гальванічно з'вязані між собою.

Інтерференційна картина двох сигналів помножена на нелінійність діодного моста та різні імпенданси генераторів — нічого доброго з того не вийде. Не постійну, а пульсуючу, причому не там буде сума двох синусоїд (насправді не зовсім, бо дуже ще дофіга гармонік), які не у фазі, тому картина буде виглядати дуже "імпульсивною"

та не вміють заряджати якум від PoE, але як я зрозумів було основною вимогою автора. Якщо взяти PoE сплітер і оцю приблуду: то мало б вийти те, що треба.

Якщо у вас підключення TN-C-S із повторним заземленням біля будинку та розділенням N та PE в головному щиті, то має бути наскрізний нуль від мережі і аж до генератора та ББЖ. Крім того не можна ще раз заземляти нуль біля генератора, щоб нічого не було, якщо:

Я це розмію, просто щоб "трохи туди-сюди" не стало 20%, як у випадку із експортною енергією. Якщо там фіговий трасформатор струму, то він і енергію буде неправильно рахувати і експорт не обмежить.

Дуже нішева штука і мені здається, що легле піти шляхом POE спліттер + DC/DC зарядка акума, ніж знайти готовий виріб. Для свинцю такі штуки є (наприклад www.tyconsystems.com/tp-scpoe-1248) бо 12 В свинці вже стандартні, а в літієвий зоопарк мало хто хоче лізти.

Оце категорично не треба робити, бо струм через них буде однаковий, а внутрішній опір в них різний, відповідно на одному буде суттєво більший спад напруги, ніж на іншому. Ви можете зробити так, як сказав @mib, або просто поставити нові збоку і нехай вони заряджені чекають часу, коли старі вмруть (або будуть подавати сигнали, що смерть вже близько). Тоді за 10 хв все перекомутуєте, а старі віддасте на брухт. До акумів на зберіганні раз на кілька місяців треба підключати зарядку або ж підключити до них "розумну" зарядку і забути про це діло до моменту Х. Якщо у вас відключення електрики почастішали, порівняно з попередніми 9 роками, то смерть акумів може настати набагато швидше, ніж ви цього очікуєте.

У вашому випадку нема доступу до пое свіча чи інжектора, щоб їх заживити від упса? Чи резервування потрібне тільки для однієї лінії пое?

Це має бути тискова бочка з пластику або нержавійки, яка буде коштувати як гідроакумулятор, тому вже краще його поставити. Якщо за мембрану накачати малий тиск, то можна легко використовувати 80% об'єму ГА, а за застоювання води я б не переживав, бо в ГА вона постійно перемішується через коливання тиску. Це вимагає резервування живлення для насоса, що дорого, якщо це інвертор, і не дуже зручно, якщо генератор.

А обмежеження експорту працює правильно? Тобто якщо я не хочу нічого віддавати в мережу, то дійсно нічого туди не йде чи все таки щось трохи просочується?

Якщо акуми включені паралельно, то вони до певної межі один другого балансують, тому степінь здоров'я в певних межах не має великого значення. При послідовному включенні акуми мають бути максимально однаковими, бо інакше вони гроблять один другого.

Якби ж все було так просто як ви пишете Є кілька видів APFC з різними характеристиками і, відповідно, різною ціною. Деякі з них дійсно дуже стійкі до гармонік, але це означає, що потужність гармонік перетворюється в тепло, яке має розсіятись тим же APFC. Якщо гармонік 30%, що цілком реально з генератором, то це суттєве теплове навантаження на фільтр і малоймовірно, що китайці його дизайнили під це. Крім того, є багато інверторів без активної корекції коефіцієнта потужності, а в діодного моста з конденсатором просто феєрична нелінійність.

Лимонна кислота, наприклад.

Лампочка не покаже всієї картини, бо лампочка є лінійним навантаженням.

Міряти треба коефіцієнт гармонік спотрворень (THD), густину розподілу потужності по гармоніках, а також осцилографом перевірити чи нема якохось кримінальних викидів напруги. Отут приклад як вони виглядають - Чим вищий THD, тим більші теплові втрати як на генераторі, так і на фільтрах інвертора (пасивних та активних). Ну а викиди напруги можуть привести до пробою. Якщо кондюк більш-менш нормальний, то в ньому є різні захисти і не мав би відразу згоріти, але ніяких гарантій нема. Краще тестувати на якомусь VFD, до якого підключений двигун такої ж потужності, як і кондицінер. VFD мають дуже потужні фільтри на вході і працюють при дуже зашумленій напрузі.

Залежить який кондюк і який генератор. Інвертори кондюків бувають різні, зокрема мають різну нелінійність характеристики навантаження, яка в свою чергу дає гармоніки струму назад до джерела живлення. Гармоніки сили струму помножені на імпенданс джерела дають гамоніки напруги живлення, які створюють ще більші гармоніки струму. Саме гармоніки напруги ми називаємо поганою синусоїдою і вона сильно залежить від імпендансу джерела живлення. Імпенданс трансформаторної підстанції відносно малий, а от в генератора він десь в 5 разів більний, тому то саме нелінійне навантаження буде викликати набагато більші спотворення синусоїди, якщо його підключити до генератора. Характеристика нелінійності інвертора кондюка та імпенданс генератора — це те, що можна отримати тільки експериментальним шляхом, бо виробники обладнання цього не вказуюють. Відповідно без замірів для конкретного кондюка та конкретного генератора важко відповісти на ваше питання.

Там вже є ізолюючий трансформатор всередині, до якого низьковольтний інвертор підключається до первинної обмотки. Тому можна спокійно зануляти один з вихдіних провідників і ефект буде такий самий, як і від окремого ізолюючого транса.

Така фнкція є, але помилка виникає при пониженому тиску — F22, а для виского тичку є аварійний клапан. Якщо б був обрив або коротке замикання сенсора тиску, то котел видав би помилку F73 або F74.

Є насоси з частним управлінням, в яких двигуни на постійних магнітах. Таким насосам пофіг на форму синусу і ККД більше десь в два рази. В Грудфуса це серія Alpha, у Віло – Stratos, Yonos

Набирає температуру швидко, бо від температури залежить потужність, яку може розсіювати тепла підлога. При 34-35 настає теплова рівновага і температура більше рости не може. Для телпої підлоги ідеальна дельта між подачею і звороткою — 5 градусів, відповідно вам треба виставити таку швидкість насоса, при якій дельта буди якнайближчою до ідеальної. По теперішніх мірках це неутеплений будинок, тому тепловтрати високі. У вашому випадку десь третина потужності втрачається через неефективність теплої підлоги, бо завжди частина тепла йде вниз, в грунт, а не в приміщення. Як вище писав @SON, ви можете прикинути тепловтирати по газовому лічильнику. Алгорит наступний: Прогріваєте теплу підлогу щоб вийти на комфортну температуру в будинку. Виставляєте таку температуру теплоносія, при якій температура в будинку буде стабільною. Записуєте точні покази газового лічильника. Залишаєте все на добу, при цьому по мінімуму користуйтесь газовою плитою і не використовуйте гарячу воду, якщо котел задіяний в її нагріванні. Записуєте знову точні покази газового лічильника. Рахуєте різницю в показах, множите її на 9 і отримуєте тепловтрати за добу в кВт•год. Ділите на 24 год і отримуєте середнє значення тепловтрат. Метод відносно точний, але треба врахувати, що тепловтрати залежать від різницю між зовнішньою та внутрішньої температурами, тому розрахунки краще проводити кілька разів за різних зовнішніх температур, щоб побудувати регресивну модель тепловтрат.

Всі електричні нагрівачі мають однаковий ККД, томі економія не залежить від конструкції нагрівача. Єдиний спосіб економити ЕЕ — це точно котролювати температуру в приміщенні, а це відповідальність контроллера-термостата.

В квартирах, де через рушникосушку йде рециркуляція центральної гарячої води. Якщо ж рушникосушка підключена до контуру опалення, як радіатор, то тече десь так так само, як і радіатор. В приватних будинках нема центрального ГВП, тому "мокру" рушникосушку підключають до опалення або до рециркуляції горячої води з бойлера. Перший варіант має сенс, якщо в системі опалення теплоносій відносно високої температури (більше 40 градусів). Другий має сенс, якщо це великий бойлер непрямого наргріву, який гріється якоюсь дешевою енергією.