volomoto

А чому акумулятори розряджаютьмя до такої низької напруги?

Тут йшлося про середню дельту між середовищами і Данфос вона 12 градусів: при конденсації фреону при 45 градусах теплоносій має середню температуру 32.5 (30 - обратка, 35 подача).

Відразу видно, що ви ніколи тикали осцилографом в розетку і не аналізували розподіл потужності по гармоніках. Ну і СІП є куди завадостійкішим, ніж ви собі можете уявити.

Це дельта саме між середовищами?

Тут балансувальний акт: чим більша дельта між середовищами — тим менший СОР і тим більша втрата продуктивності при зниженні зовнішньої температури. Також чим менша дельта, тим до вищої температури ви впринципі зможете нагріти теплоносій і розхунки данфоса це дуже добре показують. Якщо взяти ТО площею 1 м2, то вище 40-42 градусів ви теплоносій швидше за все не нагрієте, а це для вас важливо, то у вас не є низкотемпературна система опалення. Також з часом ТО обростає всяким гімном і реальний коефіцієнт теплопередачі зменшується.

Не буде, бо якщо б 50 Гц так легко випромінювались, то ніхто б не використовував величезні сердечники в трансформаторах. Якщо кабель йде впритул до кери, то щось може наводитись, але якщо відстань пів метра, то це то саме, що й 10 метрів.

Все так, але на частоті 50 Гц і десяти витках всім тим можна знехтувати. Треба дуже точний прилад, щоб побачити різници індуктивності 10 м прямого СІПа і скрученого в кільце.

А то нічо, що в силовому кабелі магнітне поле одно провідника компенсується магнітниим полем іншого, відповідно індуктивнітсь додається тільки від довжини, а не від витків?

Помилки нема, але вони рахували на середню дельту 12 градусів, а я прикидав на дельту 5 градусів.

В мене за цей місяць сумарний заряд — 107.5, розряд 109.7 кВт•год. Також щось не зовсім правильно рахує, зокрема коли батарея заряджена, то інвертор всеодно показує невеликий струм розряду (0.5–0.8 А) хоча БМС і кліщі показують нуль.

Все дуже просто там:

Фасадна тверда вата, вона негорюча. Це потрібно в будь-якому випадку незалежно від довжини димоходу.

І ще такий момент, що для газової плити потрібна більш потужна витяжка, ніж для електричної, бо продуктів згоряння газу є більше, ніж випарів з їжі, і газова плита створює сильний конвективний потік.

Достатньо, але навколо димохода десь по 500мм зі всіх сторін має бути вата, а не пінопласт.

Для того вентилятора то не так страшно і не такий вже й великий опір того пвітропровода. А от зонт дуже малої площі і гарячий потік повітря від плити сильно розсіюється на боки і просто обтікає зонт.

Можливо, але я тут вам не допоможу, бо відповідь вимагає від вас здобуття певних знань, але не тут на форумі, а академічним шляхом.

Відповідь вже була раніше:

Я цього не заперечував. В даному випадку має бути системний підхід і відповідна кваліфікація для нього, бо виглядає що забагато фокусу є на якостях самого пристрою, а не на системі вцілому.

Нічого не робив, бо електрокотлу пофіга на ті фази і нулі

В нього є похибка, але для наших задач вона допустима.

Це легко заміряти з допомогою анемометра. В мене є Uni-T UT363 яким я балансував систему вентиляції і заодно заміряв продуктивність витяжки. Виявилось навіть трохи більше, ніж я розраховував, бо я спав тиску в системі порахував із суттєвим запасом.

Тут мова про електрокотел і я особисто тестував Скат 6 кВт v.14 з генератором матарі 6 кВт і все працювало. Правда на макс. потужності в генератора вилазили очі, тому в котлі поставили обмеження 3 кВт при роботі від генератора.

В мене окремий вентилятор Вентс ВКМц 200, який бере всього 160 Вт і видає 800 кубів:

В мене витяжка витягує реальних 800 кубів, якщо є достатньо притоку, але цього всеодно недостатньо, якщо йде серйозна жарка. Якщо б кухня була окремим приміщенням з дверима, то ніяких запахів по хаті не розходилось, але то не модно тепер ізоювати кухню від вітальні

Заземлення там нема?