volomoto

Із LFP це проблема, бо неможливо буде зробити балансування, бо воно в цієї хімії можливе тільки по верху.

Це швидше ви не зрозуміли, що я хотів сказати В правильно кондиціонованому будинку у вас не буде такої дельти температури, бо якраз в тій найвищій та найгарячішій точні мав би висіти кондиціонер і по всьому юудинку була б більш-менш однакова температура. В тому числі витяжне повітря не було б таким гарячим. Якщо у вас в другому світлі висока температура повітря, то і поверхні також прогріваються до такої температури. А нагріті поверхні великої площі дають великий потік тепла через випромінювання, тобто щось схоже на теплу підлогу, але вищої температури і влітку, коли нагрів ну зовсім не потрібен. Я веду до того, що якщо є перегрів приміщення, то в першу чергу треба вирішувати його, тоді всі інші системи спрощуються або перестають бути такими. Наприклад я брав ПВУ без байпаса і без літньої вставки, бо знав, що влітку в мене теплообмінник буде охолоджувати припливне повітря, бо в приміщенні холодніше, ніж на вулиці.

Якраз це дуже технологічно, бо досягається оперативна сумісність за рахунок зменшення ККД. І коли це все стандартизовано і робиться велкими об'ємами, то воно виходить дешевше, ніж городити повністю кастомну систему. Подумайте тільки, хто крім вас зможе замінити лампочку. Це можна назвати експериментом, бо є час, гроші і бажання тим побавитись, але з перспективи економіки та технологічноті воно не має ніякого сенсу.

Я не знаю, що таке вихід PID, але зазвичай в цьому типі котролю беруть участь такі змінні: Set Point (SP) Processed Value (PV) Control Value (CV) SP у вашому випадку — це бажана температура на термостаті. PV – це фактична заміряна температура, а CV – це частота компресора. Якщо оцінювати якість роботи PID, то треба дивитись на коливання PV, а ви дивитесь на CV. Ви керуєте компресором, але міряєте температуру, тому дивитись в першу чергу треба на коливання температури, а не частоти компресора. Ну і PID треба тестувати на "сходинці", а не в реальних умовах, бо то, що вам здається коливанням, може бути спровокована зовнішнім впливом. Тобто у вас умови міняються, а ви очікуєте роботи як в статичному стані. А загалом коливання в межах 3 Гц з частотою в майже годину, коли температура весь час тримається на заданому рівні — це ідеальна робота алгоритму котролю і ви просто придумуєте собі проблему.

Ну це дуже жарко і я слабо собі уявляю, який може бути комфорт при такій температурі. Я розумію чому стільки уваги було виділено автоматизації байпасу, бо воно хоч якось допоможе згладити симптоми відсутності кондиціонування.

Але ж це коливання частоти компресора, а не температури. Нема ніякої різниці як там крутиться компресор, якщо в хаті витримується виставлена температура.

Тест оптимізаторів:

Я то знаю, але в коментарі зверху говорилось, що та частина, що на платі, з ймовірністю 90% з неї виймається. Але йе не так, що вона впаяна.

Дуже гране чтиво і багато інформації. Я хотів зробити схожу автоматизацію своєї вентиляції, або лінь перемогла, бо в мені того іоті на роботі хватає )) Трохи коментарів: 1. Якщо в будинку кондиціоноване повітря, то в літній вставці чи байпасі нема сенсу, точніше вони роблять більше шкоди, ніж користі. 2. Без сенсорів потоку повітря важко зрозуміти, що відбувається в теплообміннику ПВУ, бо температура сама по собі не є показником енергії. Особливо це критично для ПВУ на звичайних асинхронних двигунах, в яких нема стабілізації обертів. Тобто якщо вже братися за асиметричний контроль, то це має бути по потоку або тиску, але не по якихось умовних відсотках швидкості вентиляторів. Виглядає так, що у вас звичайні асинхронні двигуни з фіксованими швидкостями, тому важко буде добитись котрольованого балансу чи розбалансу потоків. 3. Надлишковий тиск в будинку може мати один дуже неприємний побічний ефект: конденсат та обмерзання там, де тепле повітря через нещільності виходить назовні. У вас таке таке може бути у вхідних дверях або де в інших місцях, це повітря, яке має багато вологи, охолоджується. Для експерименту можна накачати великий тиск всередині і пройтись з тепловізором ззовні, щоб побачити де втікає повітря. Тоді можна моніторити ті місця в штатному режимі роботи вентиляції і відповідно реагувати, якщо буде кондесат чи обмерзання. 4. У вас ентальпійний теплообмінник, тому правильніше було б рахувати ККД рекуперації по ентальпії, а для цього треба знати масовий потік і ми повертаємось до пункту #2. В мене, правда, точно такий самий розрахунок ККД по температурі і воно показує плюс-мінус трамвайну зупинку, бо те, що в мене в зимовий час працює 3 зволожувачі повітря, які випаровують 10-15 л/доба, ніде в розрахунку ККД не враховується.

Той роз'єм впаяний

Хтось може опізнати тип роз'єма (той що К2 на плані), яким підключено 3-ходовий клапан: Хочу підключитись інтерфейними реле, щоб знімати положення 3-ходового і передавати в HASS, але не хочеться різати існуючі дроти. Якщо це якийсь стандартний роз'єм, то можна зробити подовжувач з розгалуженням на інтерфейсні реле.

Думаю, що і я, і ваші джерела, опираються на ті ж самі дослідження Це інше питання і якщо мова йде нижній сегмент ринку з китайськими підробками китайських транзисторів, то дійсно краще щоб воно не працювало без нагальної потреби.

Міняється, але не менше за тепловий режим на час життя транзисторів впливає електричне поле, бо напівпровідники вмирають від паразитної дифузії "дірок", на яку впливає як температура, так і прикладена напруга. іншими словами, транзистор, який стоїть закритий під напругою деградує навіть більше, ніж такий самий транзистор, який працює, тобто певний час відкритий. При умові, що температура в обох випадках однакова. Хороші мережеві інвертори, ті в яких стрінги по 1000-1200 В, висять надворі і мають пасивне охолодження, працюють десь по 10 років.

Погугліть "ультразвуковий лічильник тепла" або "ультразвуковий лічильник води" і будете розуміти про що йде мова. Правда ті, що стояють в ТН переважно не мають окремого дисплею, а тільки цифровий інверфейс для плати керування і малоймовірно, що ви їх купите в роздріб, бо це робиться під конкретні вимоги.

@TaurosRMK Вологість з часом внормується, але треба щоб вентиляція працювала постійно. У вас в стінах є дофіга води, яка випаровується як тільки ви забираєте вологу з повітря. @Dmodeгарно описав процес. Із постійною адекватною вентиляцією в холодну пору у вас буде проблема заниженої вологості. Наприклад, в мене останні кілька днів вночі температура падає до нуля і постійно працює рекуператор десь на 150-200 м3/год, і ось так виглядає волоність витяжного повітря із трьома зволожувачами (один виключається на ніч, а два працюють постійно і мають уставку 50%, макс. продуктивнітсь зволожувачів — 0.5 л/год): P.S. Отам де курсор — це прийом ванни.

От тому жоден нормальний виробник ТН не ставить ото гімно з датчиком Хола, а використовує ультразвуковий сенсор потоку. Ціна, звичайно, в 5 разів вища, але виклик кожного місяця сервісанта по гарантії обходиться в 100 разів більше.

Саме перегрівається чи просто нагрівається? Вся силова електроніка гріється, але на проектанти придумали системи охолодження адекватні до навантаження.

Якщо пробиває на корпус, то хвилюватись треба не про мотання лічильника, а щоб когось не вдарило струмом та/або не виникла пожежа. Ну і якщо мотає лічильник, то енергія має кудись діватись — це буде важко не помітити.

Може, якщо інвертор підключений по CAN. Тоді він бачить тільки першу батарею, а про другу нічого не знає, хоча вона всеодно бере участь в обміні енергією. Update. Інвертор спілкується зі всіма з батараями тільки при підключенні по RS485, тоді він є модбас мастером, а батареї слейвами. У випадку ж CAN перша батарея є агрегатором всіх інших (вона є модбас мастером для них).

Залежить що ви називаєте суттю, бо для мене вона в тому, щоб когось підловити

Ну от, а у відео ви сказали про 3 поля

Відео якраз про те. Ви показуєте числа, але коментуєте якусь дичину, яка зовсім не сходиться з тим, що є в ексельці. Екселька чітко показує, що стрінги є на різних трекерах, — це для вас не є очевидним?

Стрінги були підключені до різних трекерів, тому ми можемо бачити різні напруги. Якщо б дійсно включили 7 панелей в паралель до 20, то на них би була однакова напруга. Подивіться ще раз ексельку, зокрема колонку PV2 input power (W), і задайтесь питанням, чому одномоменто там значення падають до нуля. Можете ще подумати як це корелює із колонкою PV2 input voltage(V) та мінімальною напругою сонця.

Вилізла особливість ліфера, що напруга не є показником рівня заряду. Без переключення режимів по SOC важко буде добитись прогнозованих результатів.

Якщо б між вентилятором і ПВУ не було відгалужень, то так би і було. Але у вас реальність трохи інша, тому треба враховувати статичний тиск на кожному відгалуженні, зокрема тиск не повинен бути позитивним відносно навколишнього середовища, бо якщо там буде, то значить допоміжних вентилятор перекачує із санвузла в умовну кухню. Я підозрюю що у вас ПВУ із ЕС моторами, в яких відносно плоска напірно-розхідна крива, відповідно додатковим маленьким вентилятором ви великої погоди в продуктивності не зробите. Локально в статичному тиску та в перерозподілі потоків — так, але витяжна продуктивність залишиться десь на тому ж рівні. Якщо ж ви дійсно захочете сильно впхнути, то див. вище про позитивний тиск. Можете почати із SimScale (www.simscale.com/blog/hvac-duct-design-software/) із high-fidelity фізикою для таких задач.