volomoto

Тут якась плутанина із термінологією виходить, бо те що називеєте безпекою, насправді є збереженням працездатності. Безпека — це коли нічого не згоріло і нікого не вдарило струмом, але прилад при цьому може не виконувати свою функцію. Наприклад, коли згорів вхідний запобіжник, то це безпечно, але поки запобіжник не замінити, то нічого працювати не буде. З іншого боку, на незаземленому металевому корпусі пристрою може бути фазна напруга — це небезпечно, але пристрій всеодно продовжує працювати. Це дуже велика перевага Кванта, що він працює як активний фільтр і прибирає всяке "сміття" з вхідного сигналу. В певних зашумлених мережах Квант є чи не єдиним стабом, який буде нормально вигрібати. Я мав на увазі не одноразові імпульси, а саме серію імпульсів, яка може тривати секунди, але повторюватись дуже рідко. Я не маю Кванта тому не можу навести якихось своїх даних, просто з відгуків інших користувачів склалось враження, що відбій занадто чутливий. До речі, Квант має вбудований журнал помилок/аварій, який можна потім вичитати і проаналізувати?

Ну так є ж часове вікно аналізу якості мережі та затримка включення. Також можна відслідковувати частоту аварій та остаточно відключати стабілізатор і чекати втручання людини, якщо частота перевищила якесь порогове значення (наприклад 5 разів за останніх 30 хв). Іскріння лінії — це дуже дуже рідкісний випадок, а 99% випадків спрацювання розчеплювача — це якась одноразова хрінь, яка повторюється в гіршому випадку раз на добу. А що таке безпека навантаження?

Перепускний клапан не мав би вирішувати цю проблему?

@iiigolkin а чому було приняте рішення поставити на Квант тільки розчеплювач, а не розчеплювач + реле? Якщо йдуть якісь короткочасні перехідні процеси, то можна просто відімкнути мережу з допомогою реле, почекати трохи і ввімкнути назад, якщо якість мережі стабілізувалась. Якщо ж в мережі все дуже погано, що навіть блок живлення для власних потреб не може працювати, то тоді вже можна задіювати розчеплювач.

Так, це перегрітий газ від адіабатного стискання в компресорі. Температура газу висока, але енергії там мало і основна потужність отримується за рахунок фазового переходу, що в даному випадку є 45°. Дельта між середовищами оберненопропорційна площі темлообмінника. Потік теплоносія впливає тільки на дельту одного середивища. Так. Вхід фреону завжди має бути зверху, щоб потім рідина (конденсований фреон) легко собі витікала. Воді пофіг в яку сторону текти, але для більшої ефективності ТО має працювати в режимі протипотоку, відповідно вхід води знизу.

А чому акумулятори розряджаютьмя до такої низької напруги?

Тут йшлося про середню дельту між середовищами і Данфос вона 12 градусів: при конденсації фреону при 45 градусах теплоносій має середню температуру 32.5 (30 - обратка, 35 подача).

Відразу видно, що ви ніколи тикали осцилографом в розетку і не аналізували розподіл потужності по гармоніках. Ну і СІП є куди завадостійкішим, ніж ви собі можете уявити.

Це дельта саме між середовищами?

Тут балансувальний акт: чим більша дельта між середовищами — тим менший СОР і тим більша втрата продуктивності при зниженні зовнішньої температури. Також чим менша дельта, тим до вищої температури ви впринципі зможете нагріти теплоносій і розхунки данфоса це дуже добре показують. Якщо взяти ТО площею 1 м2, то вище 40-42 градусів ви теплоносій швидше за все не нагрієте, а це для вас важливо, то у вас не є низкотемпературна система опалення. Також з часом ТО обростає всяким гімном і реальний коефіцієнт теплопередачі зменшується.

Не буде, бо якщо б 50 Гц так легко випромінювались, то ніхто б не використовував величезні сердечники в трансформаторах. Якщо кабель йде впритул до кери, то щось може наводитись, але якщо відстань пів метра, то це то саме, що й 10 метрів.

Все так, але на частоті 50 Гц і десяти витках всім тим можна знехтувати. Треба дуже точний прилад, щоб побачити різници індуктивності 10 м прямого СІПа і скрученого в кільце.

А то нічо, що в силовому кабелі магнітне поле одно провідника компенсується магнітниим полем іншого, відповідно індуктивнітсь додається тільки від довжини, а не від витків?

Помилки нема, але вони рахували на середню дельту 12 градусів, а я прикидав на дельту 5 градусів.

В мене за цей місяць сумарний заряд — 107.5, розряд 109.7 кВт•год. Також щось не зовсім правильно рахує, зокрема коли батарея заряджена, то інвертор всеодно показує невеликий струм розряду (0.5–0.8 А) хоча БМС і кліщі показують нуль.

Все дуже просто там:

Фасадна тверда вата, вона негорюча. Це потрібно в будь-якому випадку незалежно від довжини димоходу.

І ще такий момент, що для газової плити потрібна більш потужна витяжка, ніж для електричної, бо продуктів згоряння газу є більше, ніж випарів з їжі, і газова плита створює сильний конвективний потік.

Достатньо, але навколо димохода десь по 500мм зі всіх сторін має бути вата, а не пінопласт.

Для того вентилятора то не так страшно і не такий вже й великий опір того пвітропровода. А от зонт дуже малої площі і гарячий потік повітря від плити сильно розсіюється на боки і просто обтікає зонт.

Можливо, але я тут вам не допоможу, бо відповідь вимагає від вас здобуття певних знань, але не тут на форумі, а академічним шляхом.

Відповідь вже була раніше:

Я цього не заперечував. В даному випадку має бути системний підхід і відповідна кваліфікація для нього, бо виглядає що забагато фокусу є на якостях самого пристрою, а не на системі вцілому.

Нічого не робив, бо електрокотлу пофіга на ті фази і нулі

В нього є похибка, але для наших задач вона допустима.