volomoto

Вода ж у водопроводі під тиском, тому пофігу чи бойлер вище, чи нижче від кранів. Ну і якщо бойлер на першому поверсі будинку, то він завжди нижче всіх кранів другого поверху

А що впливає більше на ресурс компресора: абсолютний тиск на виході чи різниця тисків між входом і виходом? Якщо друге, то ТН має сенс для ГВП, але просто в лімітованому діапазоні зовнішніх температур. Гріти воду +50, коли надворі -20 — глупо, бо тоді компресор працює швидше як ТЕН. Але якщо надворі +10, то мало б бути все окей, бо коефіцієнт компресії приблизно в три рази нижчий.

Я якраз дивився на 8 кВт, бо всяку буває (тут мається на увазі відключення ЕЕ) і краще мати трохи запасу потужності, щоб ТН було достатньо не менш як в 95% часу працювати тільки 12 год на добу. Тоді й нічний тариф буде краще утилізовуватись і навіть не зважаючи на нижчий СОР вночі. Я правильно розумію, що для опалення, охолодження і ГВП мені потрібен зовнішній блок ERGA08DVA (або EVA) + внутрішній EHBX08D9W?

А сильні морози — це скільки? Просто я для себе порахував точку бівалентності і це -10º і 6 кВт при температурі ОВ не більше 35 градусів, відповідно я б хотів ТН, який буде мати продуктивність 6 кВт і СОР десь 3 при -10.

Настільки все погано з ним?

Також вибираю серед цих, а також Midea та Mitsubishi HeatGuard, і шось важко сказти переваги одного на іншим.

В мене СИСТЕМА Е-008 ARTIK, який не має ніякого транформатора на нулі. Щойно заміряв струм через дріт заземлення, який підключений до нейтралі після лічильники, і там 0.2 А. Може бути таке, що струм в нейтралі більший, ніж у фазі, але не тому, що хтось краде, а просто є альтернативний шлях протікання струму назад до трансформатора. Але для це не впливає кількість енергії, яка була спожита, бо через мій контур заземлення буде проходити частина струму сусіда і цей струм вже був порахований.

Спеціально для вас намалював блок-схему цифрового однофазного лічильника: Де чітко видно, що лічильнику монопенісуально на те, що відбувається з нулем. Нуль лічильнику потрібен тільки для для заміру напруги, щоб можна було порахувати миттєву потужність. В системах ТН і ТТ кількість енергії, яка обліковується, дорівнює кількості енергії, яка реально споживається, і не залежить від того, скільки разів і де саме була заземлена нейтраль. Саме так і це основна суть повторних заземлень. Якщо нема одної точки поломки, то навіть якщо нуль відгорить на підстанції, то мережа буде працювати далі в штатному режимі. Ну і само собою, різниця потенціалів між землею буде мінімальною вздовж всієї лінії.

Та воно і не буде карще, якщо використовувати звичайний електричний щиток, в якому ніфіга нема місця для організації дротів. Для такий речей краще відразу перебачати велику маталеву канву, на яку можна накрути дін рейки і перфоровані кабель канали там, де хочеться, але це якщо мати хоч приблизний проект наперед. Тут головне схему десь не пролюбити

Таке може бути, якщо є заводський дефект, або якщо ніколи не проводилось вирівнювання високою напругою. Ну і знову ж таки залежно від режимо роботи (циклічний чи буферний) порогові струми і напруги мають бути різними. Якщо за цим не слідкувати, то комірки розбіжаться і прийдеться викидати всю збірку. Свинець більше, ніж 48 В, в циклічному режимі — це нішева штука.

Там буферний режим роботи, тому комірки майже не розповзаються. Якщо ББЖ буде працювати в циклічному режимі, то без вирівнювання акумулятори швидко вмирають, бо один ще не заряджений, а інший вже кипить.

Скільки треба додаткового зволоження, щоб при такому рівні CO2 була така вологість?

NMC і вони підтримують струм заряду до 2С з активним охолодженням. В сиистемі накопичення можна спокійно заряджати 1С, але то не добре для довговічності. Якщо ж заряджати 0.5С, то за 3 години зарядиться від 0 до 100%.

Баги в прошивці також залежать від користувача? Ваша виборка не є інформативною і є повно в людей, в яких також все без проблем працює. Але є вагомий відсоток тих, в кого постійно якісь трабли, тому маємо два табори, які між собою сруться.

Відчутний розкид якості в них, тому в когось працює добре і няких проблем, а в декого постійно щось вилазить.

В мене двоє людей в хаті, повітрообмін десь 150 кубів в годину, працюють два зволожувачі по 0.3 л/год і вологість рідко піднімається вище 35%, якщо надворі температура біля нуля або нижче. Понижувати повітрообмін не хочу, бо ми з дружиною любимо багато готувати (зокрема на воку) і навіть при працюючій кухонній витяжчі багато запахів просочується в хату, бо кухня не ізольована.

Це ви самі так налаштували? Якщо так, то навіщо?

А відомо в якому режимі він працював тобто яка температура і кількість працювань на годину? Якщо ним керували з допомогою термостата з малим гістерезисом, то відносно швидко вмре будь-що, незалежно від бренду.

Дейе разує на вході в трекер. Так само він рахує спожиту від мережі потужніть окремо від відданої на навантаження і різниця — власне споживання: А при роботі від батареї потужність навантаження включає в себе власне споживання, причому в цьому режимі власне споживання в нього вже не 20-25 Вт, а десь 45-50.

Він рахує повну продуктивність, незалежно від того, хто її потім споживає (сам чи навантаження). Отих 0.48 кВт•год потрібно віднмати від повної виробітки за день, щоб знати корисну енергію.

Це тепло нікуди не дівається, бо воно не береться з грунту. Основна помилка в продуктивності насоса грунтового контура, бо ви взяли з цієї таблички роботу насоса без навантаження (Qmax): А реальна робоча точка повинна вибиратись з врахуванням напірно-розхідної характеристики грунтового контура і буде десь 2-3 куби в годину. Також пропіленгліколь не має такої теплоємності: І того ви помились з тепловим потоком з грунту десь в 4 рази, тобто реально відбирається 36/4 = 9 кВт, якщо то того додати потужність компресора 3 кВт, то все сходиться: 12 кВт повна теплова потужність, СОР ≈ 4.

Це неправильний висновок, бо він базується на неправильних вхідних даних. Оце неправильно і без замірів ви не будете знати реального потоку: Як можна брати з грунту 36 кВт тепла, а в хату подавати тільки 12? Куди діваються ще 24 кВт?

Пробій ключа — це не результат роботи трекера, а аварія, тому тоді має спрацювати аварійний захист. Ну і струм КЗ не так сильно відрізняється від струму макс. потужності, щоб от так вмить все вигоріло. Ніяк не відношусь

А чому мало б бути по-іншому? Це ж аналогічно як і з мережею: є напруга в мережі і залежно від піключеного опору буде протікати певний струм і споживатись відповідна потужність. Підключили більший опір — менша потужність, менший опір — більша потужність, але мережа вам ніколи не впхне більше, ніж довзоляє закон Ома. МППТ — це такий собі змінний резистор, в якого є максимальне значення струму, і конроллер ніколи не зменшить опір настільки, щоб струм перевищував максимально допустимий Напругу так, а от струм максимальної потужністі можна перевищувати, але тоді трекер не зможе використати весь потенціал сонячних панелей і буде обрізання. Але якщо в інвертора є максимальний струм короткого замикання, то його не можна перевищувати. Наприклад в мене максимальний робочий струм 13 А на один трекер, а струм короткого замикання — 17 А, відповідно я можу ставити панелі в яких струм короткого замикання не перевищує 17 А, хоча струм максимальної потужності може бути і 15 А, але інвертор більше, ніж 13 А, всеодно не візьме.

Так, приток виключається при 0, а включається при +5, бо в того реле гістерезис 5 градусів. Логів нема і не буде за цей сезон, бо свій саморобний блок автоматики я зняв для переробки ще влітку і так не поставив назад, бо були пріоритетніші речі. ПВУ зараз керую з допомогою потенціометра 0-10 В в ручному режимі. Точніше я виставив фіксовану шидкість і тільки піднімаю, коли інтенсивно готую щось на кухні. В минулому сезоні працював попередній підігрів, який має свій регулятор потужності, — vents-shop.com.ua/vents-nk-200-20-1-u-uk/ (правда в мене на 1.8 кВт). Я виставив догрівати до -5º і цього було достатньо, щоб захист від обмерзання не включався.