volomoto

Вони вже давно є і називаються сонячними інверторами Нема змісту придумувати своє рішення кожну задачу, якщо можна є універсальне рішення. Якщо вже бавитись з ардуїно, то чому не поставити один ТЕН, який буде живитись від buck конвертера, який керується ардуїно, на якому реалізовано MPPT?

Не без різниці, бо там є резонансний інвертор, який очікує пульсуючу напругу з частотою мережі (після діодного моста). Це й інвертор є за сумісництвом і активним PFC, відповідно не треба робити окремий PFC на велику потужність, що економить гроші і втрати.

Та є якісь підприємства, але якщо туди просто піду, то мене пошлють подалі. Спочатку потрібно зафіксувати сам факт поганої якості мережі, а тоді вже можна шукати. От мене цікавить формальна процедура аналізу якості мережі, бо норми пишуть що має бути в мережі, але я не можу знайти як це контролювати.

В мене нуль заземлений на вході в будинок, тому між нулем і землею нема нічого крім шуму. Лінія нова, підключення по TN-C-S.

Я впевнений що експеримент чистий, бо проводив заміри на вході в будинок при відключеному споживанні зі сторони будинку. На 15 МГц працюють промислові випрямлячі на IGBT, наприклад у зарядних станціях, частотниках для двигунів і тому подібному. Побутові імпульсні блоки працюють переважно на 50-150 кГц. Та навіть якщо б і працювали на 15 кГц, то їхньої потужності всеодно не вистачить, що давати аж 10% пульсацій напруги. Це повинно бути щось на десятки кіловат.

Він оффшором-грід, бо нема функції експорту в мережу, але малоймовірно що це має відношення до проблеми. Якщо вибивають автомати на стабілізаторі, то значить там якесь перевантаження. Який номінал автоматів?

Фільтр повинен майструвати той, хто створює ці перешкоди, але якось формально ініціювати пошук винного.

Якось було нічого робити і я вирішив тикнути щупом осцилографа в розетку, а там ось така картина: Якщо зблизити і розтягнути, то воно отак: Якщо ще розтягнути, то ось так: А якщо взяти спектр, то ось так: Тобто маємо пульсації напргуги частотою десь 15 кГц і амплітудою 25-30 В. Така картина спостерігається на всіх трьох фазах і розумний лічильник показує коефіцієнт гармонік (THD) напргуги 11-12 %: В нормативах я знайшов таке: Тобто в моєму випадку явно більше, але в мене 300-а гармоніка, відповідно я не розумію чи її враховують її при аналізі мережі. Та й взагалі я не знаю з якої сторони з цим боротись, бо місцевий ремінь включив окуня типу частота хороша, напруга в нормі — шо ви в нас хочете. Але ці 15 кГц дають електромагнітні наводки і фонять мені на осцилографі, коли я працюю з колами, які повністю ізольовані від мережі, і це трохи харить. Чи може хтось щось порадити?

А яка модель? Якщо це гібрид, то там можна виключити експорт в мережу, тому й питаю, є фактичний експорт.

Воно так не працює, бо щоб отримати 48 В, ці модулі потрібно з'єднувати послідовно і всі ключі мають працювати синхронного, щоб на кожному модулі падало рівно 12 В. Якщо не дотриматись такого режиму, то всі 48 В можуть опинитися на одному модулі і він пшикне. Ну і знову ж таки, навіть якщо ви отримаєте свої 4 кВт, то це буде змінна напруга високої частоти, яку треба спочатку випрямити, профільтрувати, а тоді вже міряти для зворотнього зв'язку. Вам це дійсно потрібно?

інвертор часом не експортує трохи в мережу?

Дуже схоже що це витік струму через панелі на землю. Поміряйте мегаомметом опір ізоляції сонячного поля. Бажано це робити коли панелі мокрі.

Та якийсь час буде, але потім відстань між контактами стане занадто великою, щоб підтримувати дугу. В кнопки чайника в розімкненому стані відстань між контактами 1-2 мм.

Почитайте про IV характеристику панелей і чому придумали MPPT. Якщо по задротськи, то панелі і мережа є фундаментально різними джерелами електроенергії: мережа — майже ідеальне джерело напруги, сонячна панель — дуже неідеальне джерело струму. Відповідно те, що проектувалось для одного, не буде ефективно працювати з іншим.

Хм, здається я про це написав:

Якщо постійно біля того сидіти і займатись включенням/виключенням споживачів, то більше. Але якщо підключити тільки до ТЕНа і не лізти туди більше, то десь 20%. Добрі люди вже це тестували і статистику можна знайти.

Дуже низький коефіцієнт утилізації сонячних панелей десь 20% від того, що може дати інвертор з MPPT. Ну і вас не буде сонячної енергії на інші потреби, коли не потрібно гріти воду. Термостат мусить на базі твердотільного реле, бо звичайне реле на такій постійній напрузі спалить контакти дуже швидко. Також потрібен аварійний термозапобіжник, але я не знаю чи є такі на постійний струм.

У вашій темі я знайшов модель вашого бойлера (Gorenje GV 100), але я не зміг знайти його переріз. Проте конструкція мала б бути аналогічна до Дражіце із верхнім входом, який в перерізі виглядає отак: 11 — це трубка виходу гарячої води і над нею ще є трохи повітря, яке не може вийти при заповненні бака.

В мене схожа ситуація із суцільною глиною і високим рівнем ґрунтових вод, правда нахил в від дороги і до заднього двору. За задньою межею є ще ряд не забудованих ділянок, потім дорога і меліоративний рів, але від моєї межі до рова йде невеликий підйом, тому природнього стоку поверхневої води в рів нема. На ділянці я зробив ландшафт так, що з обох сторін є невеликі нахили до огорожі. Біля кожного бордюру є французький дренаж (щебінь в геотекстилі) до найнижчої точки ділянки біля задньої межі, а там є колодязь із щебеневим дном та щебеневою обсипкою. З даху водна стікає на поверхню, а по ній тече до огорожі і там просочується в дренаж, який веде до колодязя. В колодязі живе дренажний насос, який качає в рів з допомогою труби 32 мм. Зараз дзеркало води в колодязі 20 см нижче рівня грунту і це всього на 50 см вище, ніж рівень води в рові, а відстань до дрова десь 50 м. Теоретично воно могло б текти гравітаційно, але при нахилі 1 см на метрі потрібна товста труба і прямі руки тих, хто укладає. Якщо у вас між верхньою точкою переливу рівнем води в щебеневих мішках буде метр чи більше, то можете робити так як описали, якщо ж там невеликий перепад або його взагалі, то я б робив над щебеневим мішком дренажний колодязь і качав туди насосом. Фактично вийде захищене від замерзання викачування на поверхню грунту. Щоб не гадати, потрібно зробити шурф в лісі і поспостерігати з рівнем води в ньому, бо ліс лісом, а на глибині метр також може бути тверда глина.

Над верхньою точкою забору гарячої води після першого наповнення водою було повітря, яке потрохи розчинялось у воді. Донедавна воно ще працювало як розширювальний бачок, а тепер різко перестало, бо вплив об'єму розширювального бачка на коливання тиску є нелінійним. Спустіть з бойлера трохи води так, щоб туди зайшло повітря, і все знову запрацює.

Загалом погоджуюсь, правда в моєму випадку отвір буде над звісом даху, що не так критично з перспективи герметизації. Але бачу, виглядає на то, що кинути кабелі довшим шляхом і не дирявити дах буде найкращим варіантом.

Коминів нема, а про коньок я щось не подумав, але це може бути варіант в моєму випадку.

Це воно, але ціна трохи не гуманна. За такі гроші воно не має для мене економічного сенсу, бо я можу потягнути кабелі іншою стороною даху і спуститись по стіні. Там мені естетика не важлива, не тоеба дирявити дах і буде це коштувати додаткових 2400грн. сонячного кабеля. Тобто прохід має сенс, якщо він коштує до 2000 грн.

Які готові рішення є в нас на ринку для герметичного проходу кабелем через дах із металочерепиці? В буржуїв є багато цікавих штук, а в нас я не можу толком нічого нагуглити.

Має вистачити, але її треба буде включати на постійно, щоб отримати максимальний ефект він інвертора. Якщо включити кондиціонер тоді, коли вже жарко, то йому прийдеться охолоджувати ще й всі прогріті стіни.