volomoto

У вас трохи інша схемотехніка, а також інші алгоритми керування. SRNE також міг би підмішувати мережу і сонце, але це вимагало б як мінімум іншої прошивки, а можливо навіть й іншої плати керування, що здорожило б виріб.

Тобто там є перекидне реле, яке підключає навантаження або до внутрішнього інвертора, або до мережі, але одночасно мережа та внтур. інвертор працювати не можуть. Норм рішення для невеликої потужності і ліфера.

Це дуже добре, бо в мене 2А на 48 В збірці і треба багато сонця, щоб компенсувати ще й власне споживання інвертора, яке виходить десь 700 кВт•год в рік, але це очікувано для 3-фазного гібрида. Тобто від сонця при наявній мережі він може тільки заряджати акуми? А якщо хочеться використовувати сонце для навантаження, то потрібно відключити мережу?

Це коли мережа відключена і нема ніякого навантаження? Я так розумію, що він без акума не працює, відповідно заміряти із мережею, але без акума, не вийде. А як може бути різниця, якщо нема ніякого навантаження?

Яке в нього реальне власне споживання?

Ні, найбільша різниця в падіння тиску. Метр-два я б підключав гофрою, а якщо треба більше, то краще гладкий. Ну і якщо вмуровувати або підшивати під стелею, то тільки жорсткий.

Отут я нічого не зрозумів. LFP — це також lithium-polymer як і NMC, тому про яку небезпеку і про який коефіцієнт мова? Якщо вже так погано було, то всі електромобілі вже давно б згоріли, але чомусь майже горять, хоча там режим роботи куди важчий, ніж домашнє накопчення енергії. Тесли найбільше горять, але це швидше через політику компанії, а не через хімію батарей.

В мене в рік виходить прогнозовано 100 циклів при роботі в буфері з сонцем. Навіть якщо взяти, що Li NMC витримає тільки 1000 циклів, то це 10 років. Я думаю, що акуми від старості вмруть швидше, ніж від виробітки циклів. І в кінцевому випадку всеодно все зводиться до ціни за кВт•год. Мені автомобільний літій разом з БМС, запобіжниками і конським DC автоматом обійшовся в 3700$ за 20 кВт•год, тобто 185$/кВт•год, при тому що частину того я купив на піку ціни. Ліфер тоді коштував 500$/кВт•год, зараз від 300$/кВт•год. Самому можна зібрати за 250, але я махав тим займатись, бо вже готова збірка Li NMC коштує зараз 150$/кВт•год, що робить її в два рази дешевшою, ніж ліфер, тому окей, що вона пропрацює 1500 циклів, а не 3000.

кВт•год акума переводяться в навантаження з допомогою коефіцієнта-константи, що є простіше, ніж постійно множити ампер-години на напругу. Втрати в інверторі зазвичай 10% і ними можна знехтувати, а от коли кажуть 200 Аг свинця, то фіг його знає скільки реально енергії з того можна витягнути.

Так, але 24 В, які переводились в 12 В свинцю, тому вийшло 544 А•год. А взагалі краще не використовувати А•год як одиницю ємності, бо вона тільки заплутує, правда зі свинцем тоді буде важко, бо важко сказати скільки там кВт•год.

Це скріншот не має ніякого відношення до тих акумів, бо оригінально він з'явився для ліфера. Цей персонаж любить брати чужі картинки з інтернету і видавати або за свої, або за такі, що стосуються теми, хоча вони ніякого відношення до неї не мають. Мусять бути, бо швидкий пошук в гуглі дає достатньо інформації про цей "революційний тип свинцю, який кращий за літій" і чтіко видно, що це нішева штука (для тих же датацентрів чи телекомів), а для домашнього використання програє літію практично у всьому, крім температурної стабільності.

Гібрид від Deye — це в першу чергу комфорт, а не максимальна ефективність. Якщо ж для вас комфорт не такий важливий і ви можете сидіти день без електрики, щоб потім посидіти годину з нею, то гібрид не є найкращим рішенням. Але оскільки у вас вже є цей інвертор, то найпростіше, що можна зробити, це збільшити ємність батареї, щоб її вистачало навіть якщо генерація відсутня. В зимовий час генерація настільки мала, що нею можна знехтувати, тому городити якийсь окремий шлях заряду під цей випадок можна, але дуже дорого. З більшим акумом все набагато простіше і його також можна використовувати як буфер, коли сонця більше, ніж споживання, а зеленого тарифу нема. Також можете замінити інвертор на аналогічний Дейе, але 5 кВт, в якого два рази менше власне споживання. Зараз ви це зможете зробити навіть в плюс для себе.

Якщо є мережа, то акумулятор буде повністю заряджений (при відповідних налаштуваннях)

А є якісь заміри?

Ви праві, але там є певна нелінійність. Чим менший потік обмежувача тим більший тиск з "брудної" сторони мембрани, але падіння тиску на мембрані буде більшим, бо менша швидкість промивки брудної сторони. Думаю що 600-800 — це золота середина. Для меншої мембрани потрібен такий самий тиск, тому не думаю, що ви щось виграєте. В людей вони працюють при 3-4 барах, бо більшість людей просто не звертає увагу на кількість води, яка зливається в дренаж. Краще тримати 3-4, бо змішувачі не люблять вищого тиску.

Виглядає, що тиск спрацювання залежить ще і він потоку черех 4-ходовий. Якщо потік відсутній (бачок закритий), то 4-ходовий спрацьовує при нижчому тиску, а якщо потік є — при вищому. І на це все накладається відносно статичне падіння тиску на мембрані, яке у вас становить 1.6—1.7 бара. Теоретично якщо збільшити пропускну здатність обмежувача, то падіння тиску на мембрані зменшиться, але виграш буде ніякий, бо всеодно в дренаж злиється більше води. Якщо шкода води, то найкраще поставити насос підвищення тиску для осмоса, бо піднімати тиск у всій системі не дуже корисно для запірної арматури.

Якщо механічне реле, то так, але в електронному можна крутити як хочеш і плюс є цікаві плюшки типу захисту від сухого ходу з автоматичним рестартом.

Там плавкі запобіжники згідно типової схеми підключення ПЗІП.

Та придумали собі, тому й пояснити не можуть. Технічно такого обмеження нема і кожен виставляє собі таку дельту, яка йому комфортна і яка максимально буде використовувати об'єм бака. Головне, щоб при нижній межі в груші було хоч трохи води, тоді її повітря не буде постійно прижимати до фланця, від чого можливе пошкодження. Тому попередня накачка груші має бути меншою, ніж нижня межа робочого діапазону тиску води.

І які там порушення?

Норм, головне щоб самі з'єднання були стійкими до корозії, тому найкраще використати луджені наконечники під гвинт і струмопровідну пасту. Найкраще використати щиток, який вже має вбудовану ГЗШ, шось типу такого:

Дуже дякую! Було б добре, якщо б інструкції вказувався режим роботи контактів, але таке враження, що цього умисно не роблять, щоб для кінцевого користувача прості речі зробити складнішими.

Поки нема зеленого тарифу, то вирішив я поекспериментувати із скиданням енергії сонця в бойлер шляхом обмеженя потужності через контакт реле розвантаження. Параметр d.68 виставив в 4, тобто обмеженя по всіх фазах, а d.69 в 6, щоб на ТЕНи залишилось 3 кВт (повна потужність 9 кВт). Так от при замиканні контакту реле розвантаження котел знижує потужність до 3 кВт, але через 10 секунд повертає її назад до 9 кВт. Якщо розімкнути і замкнути контакт, то ситуація повторюється. Є в когось ідеї чому так відбувається?

Тут є трохи інфи: Прошивку заливається через клауд з допомогою фірмового ві-фі донгла.

Трохи дивно, бо 5кВт споживає 30 від мережі і 1 А від акума. Я коли перейшов на 3ф 10 кВт, то прифігів від 90 Вт від мережі і 120 Вт від батареї. SunSynk в недавно випустив прошивку, в якій можна активувати Low Power Mode, де власне споживання суттєво менше, але мінусом є довгий час переходу на резервне живленн при зниканні мережі. Можливо і в Дейе таке скоро з‘явиться