volomoto

Залиште існуючий димохід, а для подачу повітря зробуть із приміщення. Для турбокотла вихлоп і забір повітря можуть йти різними шляхами, а коаксіальний димохід, який виходить через стіну, це всього лише один із варіантів. Турбіна котла робить розрідження більше 1000 Па, тому вона перетягне будь-яку кухонну витяжку. Навіть закриті пластикові вікна не витримають такого розрідження і будуть сифонити, відповідно котел ніколи не залишиться без повітря.

Отак як тут, але без бойлера: Продублюю картинку тут, бо посилання не завжди кидає на правильний коментар: На цій схемі, правда, на ЕК переплутані подача з обраткою, але суті то не змінює.

Трохи простішу, коли котел бере з буфера і качає в колектори теплої длоги, а зворотка повертається в буфер. ТН зі своїм насосом в той час працює тільки на бефер.

В мене дейе пережив всі блекаути і не було жодних проблем. Також Дейе має великий відсоток ринку в Південній Африці, яка славиться нестабільною мережею постійними відключеннями електрики, і я на їхніх форумах не помічав щоб хтось писав про вихід з ладу при зникненні мережі. Ну і в Дейе стоять хороші транзистори, правильно розраховані фільтри і послідовно два реле на байпасі, щоб процесор міг примусово розмикати мережу, не надіючись на пружину реле.

Поставити в хаті кондиціонер і проблема зникне як така. Всі ті охолодження вентиляції або дорогі, або складні, але всеодно не заміняють кондиціонер, тому чого взагалі паритись? І якщо вентиляція з рекуперацією, то витяжне холодне повітря буде охолоджувати приток.

Так, і дуже яскраво запрацює

ТН буде час від часу йти на розморожку зовнішнього теплообмінника і для цього він буде брати тепло із внутрішнього, по якому тече вода. Якщо вона тече, то все добре, якщо ж вона не тече, то нізвідки взяти достатньо енергії і вода замерзне. Це вам так здається, а реально воно буде працювати по своєму і незрозумілому вам алгоритму. Отут є ціла тема про це: Без експериментів ніхто вам не дасть відповіді, бо якщо це не фірмовий ТН повітря-вода, то ніхто наперед не знає як він буде працювати. Вам спочатку потрібно поганяти ТН в різних умовах, познімати покази датчиків, а тоді вже можна подумати як це все автоматизовувати. Можливо все зведеться до банального "якщо надворі нижче -7, то включити котел на нагрів теплоносія до 40 градусів", тоді автоматизація буде коштувати дві копійки не виїсть вам мозок.

Якщо Протерм буде працювати за еквітермальною кривою, то є великі шанси, що електрокотел буде гріти більше, ніж ТН, навіть якщо ТН загалом може покрити тепловтрати. Якщо б там був також ТН із погодозалежним керуванням, то проблеми не було б, а для умовно статичної температури теплоносія на виході ТН потрібна також статична температура на котлі. Можна побавитись із кривими, але тоді треба ставити логер, щоб можна було тюниити систему. Тут контроллер ТН буде жити свіїм життям, бо він був налаштований на роботу в режимі повітря-повітря і здружити його із котроллером протерма може бути дуже цікавою інженерною роботою.

З таким підключенням у вас є великі шанси розморозити теплообмінник ТН. З'єднайте ТН і котел через буфер на 80-100 л і поставте на ТН свій насос та датчак протоку, який буде вирубувати компресор ТН, якщо через теплообмінник нема протоку. Той буфер буду відігравати роль великої грідрострілки між ТК на котлом. Виставте на електрокотлі температуру теплоносія трохи меншу, ніж та, яка буде видавати ТН, тоді котел автоматично включить тени, якщо ТН не зможе нагріти теплоносій до потрібної температури.

Винні, бо яке їхало, таке й здибало.

Кінцеві споживачі купують без жодної гарантії, тому таке фуфло і далі підсовують. Якщо б був якийсь офіційний імпортер, який потім би повертав на завод інвертори, які вийшли з ладу через заводський брак, то все було б добре, але б інвертор тоді коштував не 300 баксів, а 500. Тут цілий ланцюжок гандонів, які кормляться необізнаністю одних людей і бажанням купити якнайдешевше інших.

PowMr каже, що їм потрібні інвертори собівартістю 100$ штука, а завод вже шукає способи це досягнути і звичайно, що погоджує рішення із PowMr . Там питання ціни стоїть вище питання якості.

Камера і око погано передають абсолютну освітленість, а от генерація прямолінійно залежить від освітленості. В мене в червні був отакий день і тоді майже весь день падав дощ:

Можна і так, просто треба дивитись який спад тиску на відрізку труби від колодязя і до датчика тиску, але для типового споживання і 32мм труби цим можна знехтувати.

Вихід інвертора має підключатись до LINE 220V, тобто контактів 2 і 3. На схемі вище є саме робочий конденсатор, бо він постійно підключений до обмотки. Пусковий конденсатор повинен мати якийсь розмикач і на схемі його нема.

Ви собі можете експериметнувати як хочете, але як мінімум неетично давати такі поради на форумі на широкий загал. Схеми МППТ є різні, так як і алгоритми їх роботи, тому якщо вам пощастило, то це не значить, що у всіх так буде. Є трекери, які роблять повний "скан" сонячного входу, тобто від відкритого кола і до короткого замикання. Якщо при КЗ не буде обмеження струму, а в ФЕМ це відбувається натурально, то повилітають вхідні ключі трекера. А якщо нема гальванічної розв'язки сонця і мережі, то ще можуть повилітати транзистори Н-моста.

Там N з'єднаний із заземленням, тому точно не ТТ. Це вирішується далі. Якщо від точки з'єднання нуля із землею будуть йти окремі N та PE провідники, то буде TN-C-S. Якщо один сппільний PEN, то — TN-C

Це ключовий момент, бо не всі інвертори таке вміють і випускають білий дім, якщо до сонячного входу під'єднати джерело напруги, а не джерело струму. Без PFC це так собі затія, бо якщо діло дойде до кілька кіловат через діодний міст з конденсатором, то реактивна складова і грамоніки будуть робити дуже багато шкоди.

Там швидше за все мікроскопічні 40мм вентилятори без регулювання обротів, тоді воно буде вити як серверні кулери. Втрати там може не дуже великі, але в нього нема коректора коефіцієнта потужності, відповідно генератор "дохне" від дуже великої реактивної складової.

Все правильно. Щодо визначення сухого ходу, то так виглядає, що він це робить програмно: якщо на макс. оборотах тиск не досягає якогось мінімального порогового значення, то значить нема води.

Це вентилятор частотника так шумів?

В тої ж італтехніки є NETTUNO UNIVERSAL, але ціна десь 400 Євро. Дешевше вийде універсальний промисловий частотник, але прийдеться його запрограмувати під керування водяним насосом.

Частотники бувають різні, зокрема такі, що висять собі на стіні, а на трубі є тільки датчики тиску та протоку. Якщо там дійсно є зворотній клапан, то врізатись можна тільки після нього, тобто в даному випадку після цілого частотника, тобто його прийдеться ставити в приямку. Піде білий дим Двигуном в один момент часу має керувати щось одне, тому прийдеться робити якийсь селективний алгоритм, реалізація якого ще й повина бути дуже надійною.

А для чого щось накидати, якщо полив нічим не відрізняється від будь-якого іншого споживача? Тут головне, щоб між насосом і датчиком тиску частотника не було зворотнього клапана і якщо ця умова виконується, то автополивом можна врізатись будь-де в магістраль води. Звичайно, що контроллер автополиву буде керувати не насосом, а соленоїдним клапаном.

Або постійним використанням посудомийної машини, миючий засіб якої розчиняє будь-який жир, в тому числі в мембранах клітин ще живих організмів.