volomoto

Тобто вам можна спілкуватися зверхньо, а коли вам відповіли в такому ж стилі, то почалист соплі і типове ниття типу: Вже бачу як спеціаліст буде у форумному форматі сидіти отут з вами і кладати технічне завдання. При цьому вас ще треба дуже делікатно вмовляти дати відповіді, бо не дай бог це будуть занадто технічні питання і потеційний замовник образиться. Ви єдиний, хто тут спілкується в такому стилі.

Це, як і всі інші VFD, підходить тільки для живлення двигунів, бо: Сильно срає гармоніками на вихід, але двигунам на то пофіг, бо їхня індуктивність все з'їсть. Не терпить перекосу фаз. Є нелінійним навантаженням з малим коефіцієнтом потужності, тобто срає гармоніками на вхід. Генератор скаже "дякую" за таке навантаження.

Та звісно, тому десь на днях заведу і прогрію свій. Просто він в мене є резервом резервного джерела

Це варіант, якщо мова йде тільки про резервне живлення, але в даному випаку був куплений дорогий інвертор, в якого вся суть постійно змішувати енергію з трьох джерел для своїх потреб і для експорту в мережу, а використовується він як звичайний мережевий. Тобто було заплачено +1000 доларів за функції, які тепер костильним способом відключаються, щоб зекономити 35 Вт. Профіт.

Мені генератор був потрібен до встановлення інвертора, а після того він стоть без діла.

Просто на капілярці нижче певної частоти нема достатнього перепаду тиску, тому нема фазового переходу і СОР=1

А гроші у вас на забаганки є? Це риторичне питання, бо якщо б були, то ви б вже давно купили 3ф генератор і не треба було б зайвих розмов.

А що буде навантаженням?

Ви плутаєте тепле з м'яким, бо та діаграма показує потужність залежно від статичного тиску. Тобто якщо заглушити вихід вентилятора, то він буде всеодно крутитись і споживати енергію, але потім повітря буде відсутній. От саме в цій ситуації і буде споживання 80 Вт. Не обертів, а електричної потужності, а оберти вже які вийдуть. Ви не контролюєте оберти в АС двигунах. Вам вже все сказали раніше: берете тиристорний регулятор, який керується аналоговим сигналом, наприклад 0—10 В, і в контроллері обмежуєте діапазон регулювання до 5—10 В. Нижню межу треба підбирати експериментально, щоб вентилятор впевнено стартував, і вона не є чимось абсолютним. Для одного вентилятора це може бути 4 В, а для іншого — 6, але точно не 0, бо тоді велика ймовірність спалити двигун.

Ні, бо ви не враховуєте інші джерела тепла, які роблять великий вклад при такій малій дельті між ззовні та всередині. В мене в хаті тримається стабільна температура, хоча надворі вже прохолодно: Але я ще не включав опалення зовсім, тобто котел працює на потужності 0 кВт. З вашої логіки виходить, що і при нижчих температурах в мене будуть нульові витрати на опалення

Так штатний low power mode якраз то і робить, то чим він вам не підійшов?

Я щось упустив про БМС. Але тоді при зникання мережі інвертор не буде працювати як УПС. Для автономної роботи треба включити розряд на БМС і тоді інвертор піде на холодний старт, тобто подасть напругу на Load десь через хвилину.

А хіба він тоді не переходить на акумулятор? З мережі споживання падає, але з акумулятора тоді береться тих же 50 Вт і тепер сумарно вже 65 Вт. А потім сонцем вам потрібно із втратами зарядити акумулятор, а могли б прямо в мережу експортувати.

Це одне і те саме: фазоімпульсний регулятор напруги на базі симістора. Такий регулятор як підходить, так і не підходить для керування моторами, бо там є певні обмження, про які потрібно знати, щоб не спалити електродвигун. Китайцям простіше написати що не підходить, ніж пояснювати ті ньюанси. Вентр РС-1-300 — це точно такий самий регулятор, просто слабенький. Якщо прочитаєте уважно інструкцію до Вентс РС-1-400 (там чорним виділено), бо зрозумієте, якої функції нема в універсального тиристорного регулятора. Ні, при 110 В (тобто половина номінальної напруги) буде 25% електричної потужності вентилятора. Потужність залежить квадратично від напруги, а не лінійно.

Це аналогічне тому, що @Dmode скидав раніше, тобто типовий симісторний регулятор напруги, який в певних межах (від 50 до 100%) може керувати двигунами.

Дуже схоже на похибку вимірювання, точніше фільтрації сирих даних з тахометра.

Із LFP це проблема, бо неможливо буде зробити балансування, бо воно в цієї хімії можливе тільки по верху.

Це швидше ви не зрозуміли, що я хотів сказати В правильно кондиціонованому будинку у вас не буде такої дельти температури, бо якраз в тій найвищій та найгарячішій точні мав би висіти кондиціонер і по всьому юудинку була б більш-менш однакова температура. В тому числі витяжне повітря не було б таким гарячим. Якщо у вас в другому світлі висока температура повітря, то і поверхні також прогріваються до такої температури. А нагріті поверхні великої площі дають великий потік тепла через випромінювання, тобто щось схоже на теплу підлогу, але вищої температури і влітку, коли нагрів ну зовсім не потрібен. Я веду до того, що якщо є перегрів приміщення, то в першу чергу треба вирішувати його, тоді всі інші системи спрощуються або перестають бути такими. Наприклад я брав ПВУ без байпаса і без літньої вставки, бо знав, що влітку в мене теплообмінник буде охолоджувати припливне повітря, бо в приміщенні холодніше, ніж на вулиці.

Якраз це дуже технологічно, бо досягається оперативна сумісність за рахунок зменшення ККД. І коли це все стандартизовано і робиться велкими об'ємами, то воно виходить дешевше, ніж городити повністю кастомну систему. Подумайте тільки, хто крім вас зможе замінити лампочку. Це можна назвати експериментом, бо є час, гроші і бажання тим побавитись, але з перспективи економіки та технологічноті воно не має ніякого сенсу.

Я не знаю, що таке вихід PID, але зазвичай в цьому типі котролю беруть участь такі змінні: Set Point (SP) Processed Value (PV) Control Value (CV) SP у вашому випадку — це бажана температура на термостаті. PV – це фактична заміряна температура, а CV – це частота компресора. Якщо оцінювати якість роботи PID, то треба дивитись на коливання PV, а ви дивитесь на CV. Ви керуєте компресором, але міряєте температуру, тому дивитись в першу чергу треба на коливання температури, а не частоти компресора. Ну і PID треба тестувати на "сходинці", а не в реальних умовах, бо то, що вам здається коливанням, може бути спровокована зовнішнім впливом. Тобто у вас умови міняються, а ви очікуєте роботи як в статичному стані. А загалом коливання в межах 3 Гц з частотою в майже годину, коли температура весь час тримається на заданому рівні — це ідеальна робота алгоритму котролю і ви просто придумуєте собі проблему.

Ну це дуже жарко і я слабо собі уявляю, який може бути комфорт при такій температурі. Я розумію чому стільки уваги було виділено автоматизації байпасу, бо воно хоч якось допоможе згладити симптоми відсутності кондиціонування.

Але ж це коливання частоти компресора, а не температури. Нема ніякої різниці як там крутиться компресор, якщо в хаті витримується виставлена температура.

Тест оптимізаторів:

Я то знаю, але в коментарі зверху говорилось, що та частина, що на платі, з ймовірністю 90% з неї виймається. Але йе не так, що вона впаяна.

Дуже гране чтиво і багато інформації. Я хотів зробити схожу автоматизацію своєї вентиляції, або лінь перемогла, бо в мені того іоті на роботі хватає )) Трохи коментарів: 1. Якщо в будинку кондиціоноване повітря, то в літній вставці чи байпасі нема сенсу, точніше вони роблять більше шкоди, ніж користі. 2. Без сенсорів потоку повітря важко зрозуміти, що відбувається в теплообміннику ПВУ, бо температура сама по собі не є показником енергії. Особливо це критично для ПВУ на звичайних асинхронних двигунах, в яких нема стабілізації обертів. Тобто якщо вже братися за асиметричний контроль, то це має бути по потоку або тиску, але не по якихось умовних відсотках швидкості вентиляторів. Виглядає так, що у вас звичайні асинхронні двигуни з фіксованими швидкостями, тому важко буде добитись котрольованого балансу чи розбалансу потоків. 3. Надлишковий тиск в будинку може мати один дуже неприємний побічний ефект: конденсат та обмерзання там, де тепле повітря через нещільності виходить назовні. У вас таке таке може бути у вхідних дверях або де в інших місцях, це повітря, яке має багато вологи, охолоджується. Для експерименту можна накачати великий тиск всередині і пройтись з тепловізором ззовні, щоб побачити де втікає повітря. Тоді можна моніторити ті місця в штатному режимі роботи вентиляції і відповідно реагувати, якщо буде кондесат чи обмерзання. 4. У вас ентальпійний теплообмінник, тому правильніше було б рахувати ККД рекуперації по ентальпії, а для цього треба знати масовий потік і ми повертаємось до пункту #2. В мене, правда, точно такий самий розрахунок ККД по температурі і воно показує плюс-мінус трамвайну зупинку, бо те, що в мене в зимовий час працює 3 зволожувачі повітря, які випаровують 10-15 л/доба, ніде в розрахунку ККД не враховується.