volomoto

Якщо пріоритет автономність, то газгольдер або твердотоп, бо за розумні гроші ні ТН, ні сонячні панелі не дадуть автономності взимку.

Чим ТН комфортніше електрокотла? Залежить наскільки тепле повітря і яка його швидкість. Але інженери кондиціонерів над тим добре попрацювати і теперішні моделі і тихі, і малопоміні підчас роботи. В мене зараз гібридне опалення: електрокотел з теплою підлогою та три кондиціонери. Причому два з них ставитись в першу чергу для охолодження, а третій я поставив з пріоритетом на опалення. Якщо не стояти прямо під кондиціонером, то не чути ніяких потоків теплого повітря, а приміщення рівномірно прогріваються. Ось зовнішня в нутрішня температра за останній тиждень: В цьому місяці я на наргрів включав тільки два кондиціонери і ось їхнє споживання подобово: Тобто за тиждень на обігрів будинку 170 м2 я використав всього 28 кВт•год, при цьому кондиціонери працюють вночі з 3:00 по 7:00 та інколи ввечір годину дві. Котел включиться коли зовнішня температура наблизиться до нуля цього місяця він ще не включався.

А ще краще коли та броня гола і служить ще й заземленням. Британці саме так роблять і не треба додаткових контурів заземлення.

Це вже якісь ваші фантазії, бо ні дифи, ні іскрозахист там не є обов'язковими практично ніде. Є обов'язкові GFCI розетки в мокрих зонах і все. Це жарт, правда? Чи ви дійсно думаєте, що споживчі якості їхніх і наших алюмінієвих проводів якось суттєво відрізняються?

Дуже дорого виходить для добре утепленого будинку на 75 кв. м. Сумарні втрати за сезон будуть до 5000 кВт•год, ТН зекономить десь 3000 кВт•год. Якщо взяти ціну електрики 5 грн./кВт•год, то це всього 15к грн за рік. при ціні встановлення 150к грн. Тобто окупність мінімум 10 років без врахування обслуговування та ремонту. Зробити теплу підлогу і повісити на неї простенький електрокотел та поставити один-два кондиціонери на нагрів — це золота середина на даний час та на ближнє майбутнє.

Тут вилазить корінь проблеми, від якого всі ті пляски йдуть: якщо знати тепловтрати будинку в даний момент, то можна ТН виставити продуктивність, яка дорівнює тепловтратам і все буде ідеально працювати. Але проблема, що тепловтрати неможливо заміряти, а можна тільки оцінити опосередковано. Цей підхід називається State observer: з допомогою замірів фактично згенерованого тепла та динаміки зміни цільової температури можна оцінити тепловтрати і під них підкорегувати продуктивність. І так по колу. Для цього можна використати той же фільтр Калмана. А коли знаємо потрібну продуктивність, то можна наклати якийсь оптимізаційний алгоритм (навіть та ж objective function тут буде працювати), який буде максимізувати СОР.

РЕМ ставить те, за що їм заплатили. В мене РЕМ дає на вибір: або їхню, або купуй свою і вони її поставлять. І замінити не є проблемою, бо це всього лиш питання грошей.

Якщо не знайдеться +20 мм, то явно щось не то з коробкою. Та й коробка не є чимось фундаментальним і її легко замінити, а ще краще ніколи не ставити малі бокси і вони тоді зникнуть з ринку.

Наконечник штифтовий мідно-алюмінієвий

Та то фоновий шум і не повинен відволікати від роботи Я передивився багато відео від толкових електриків в штатах. Оскільки там обов'язкова інспекція третьої сторони, то краще відразу все зробити добре, бо додатковий виклик інстпектора часто коштує гроші. Так от там основним матеріалом для підключення електрики є алюміній, бо струм підключення переважно більше 100 А для індивідуального будинку. Типово це 200 А і мідь на ткий струм можуть собі дозволити хіба дууууже багаті, тому про неї в кодах говориться, але практично всі можнажні елементи розраховані на алюміній. І якось все добре працює і нікуди нічого не тече, тобто очевидно, що проблема не алюмінії як такому.

Це легко написати, але насправді це може бути нетривіальною оптимізаційною задачею, бо "нижче певного рівня" не є константою і змінюється залежно від умов. І визначення того рівня вимагає добре відшліфованого алгоритму.

Вже давно придумали рішення від цього, зокрема наконечники під гвинт, як вище кидав @Firetuf, або конічні зажимні гвинти, які вгризаються в пучок дротів або гільзу.

Я б налаштував на роботу з максимальним СОР. Це не буде старт-стоп, просто не треба давати СОР опускатись нижче певного рівня, якщо умови дозволяють.

Так газ за кВт•год виходить десь так само, як електрика по нічному тарифу, тому не бачу тут якоїсь сильної економії.

Тут нема що думати, а треба ставити Якщо бойлер великий відносно споживання, то можна тільки вночі гріти. В іншому випадку знадобиться два часових відрізки: ніч і година-дві десь посеред дня.

Навіть якщо і не дренує, то цей французький дренаж також добре працює. В мене глина і таким способом вода стікає в найнижчу точку ділянки, де стоїть дренажний колодязь.

Або ви щось не так робили, або у вас якийсь брак попався, бо в мене він (5 кВт) працював автономно, правда із заземленням. Тупить на екрані чи тупить через соларман?

Як на мене, то це феєрично дорого, щоб мати газ. За ці гроші можна облаштувати газгольдер, залити туди 1000 літрів LPG і це буде дійсно автономність, якщо говорити про диверсифікацію джерел енергії через війну. Для ваших 75 кв. м різниця в абсолютних сумах за опалення не буде суттєво відрізнятися, якщо порівнювати газ з електрикою. Якщо добре утеплите, що просто зробити на такій площі, і поставите кондиціонери, то реально будете платити смішні гроші за опалення.

Хіба може впливати те, що це нова лінія і зроблема згідно нових вимог, зокрема можуть бути повторні заземлення нейтралі на опорах. Воно то буде працювати і питання лиш в тому, наскільки ви довіряєте нулю з мережі. Типово ТТ роблять там, де нуль заземлений тільки один раз: на підстанції, відповідно із віддаленнфм від неї нуль буде "втікати" від земляного потенціалу. А якщо нуль відгорить на ТП, то все може дуже сумно закінчитись, бо тепер те, що у вас в щитку вважалось безпечним нулем, тепер висить відносно землі з невідомим і потенційно небезпечним потенціалом відносно землі.

Та ясно що на загальне, то так простіше і дешевше. Можна мати багато заземлювачів, але тоді їх всіх треба з'єднати для вирівнювання потенціалу і для цього потрібен провідник перерізом не менше 16 кв. мм. Якщо ж підключаєте до загального заземлення, то достатньо провідника такого ж перерізу, як і силові проводи. Якщо у вас TN-C-S з повторними заземленнями, то гріх це не використовувати, бо тоді на вас працює вся ЛЕП, а не тільки ваш штирьок коло хати.

Ніяк і це має робитись згідно місцевих вимог до обладнання електроустановок. В будь-якому випадку нуль має бути завжди заземленим включно коли йде робота від генератора. Якщо ваш нуль від мережі відповідає всім вимогам заземлення (наприклад TN-C-S з повторним заземленням нейтралі у вас вдома) то можна спокійно об'єднювати всі нулі і не паритись. В мене саме так і зроблено, але в мене Деє

ПВУ Вентс ВУТ 400Г ЕС, але я не знаю чи у всіх стоять однакові вентилятори, бо суть саме у вентиляторах, які в моєму випадку EBM PAPST G3G140-AV17-32, які керуються 0—10 В. Якщо поставити якесь фіксоване значення керуюючого сигналу (наприклад 5 В), почекати стабілізації обертів, а потім збільшити статичний тиск (наприклад заслонкою), то вентилятор автоматично починає підкрчувати оберти, щоб вийти приблизно на той самий потік. Якщо "отвір" закрити повністю, то вентилятор виходить на максимальну електричну потужність. Я не знаю як вентилятори це роблять, але вони це роблять і без глушника було б дуже сумно.

Є різні ПВУ з різним рівнем шуму вентиляторів, тому не все так однозначно. Наприклад в мене вентилятори із стабалізацієї потоку і якщо починає забиватись фільтр, то вентилятор сам підбавляє оберти і починає шуміти. Потік при цьому тих самих 100 кубів в годину, але електрична потужність і, відповіндно, шум можуть бути максимальними.

Один трансформатор має подвійне осердя і якщо подивитесь збоку, то воно десь в два рази товстіше, ніж там де два трансформатори. Частота там однакова і здається що в районі 37 кГц.

Якщо є 3ф постачання, то ніякого розриву окремих фаз не може бути, і якщо воно є, то це аварія.