volomoto

Нема в побутових кондиціонерах тенів для нагріву повітря в приміщенні. Якщо вже гріти тенами, то я б вмикав електрокотел і не заморочувався з кондиціонером. Але кондиціонер — це тепловий насос, який дає тепла більше, ніж бере електрики з розетки, тому є сенс гріти кондиціонером.

Компресор працює завжди на макс. потужності і продуктивність по теплу завжди максимальна, бо нема плавного регулювання. інвертор потрохи підлаштовується під тепловтрати і вибирає таку частоту компресора, при якій температура всередині тримається на заданому рівні, тоді тепловий потік від внутр. блоку менше відчувається, хоча він є.

В отакі Toshiba HAORI RAS-13N4KVRG-UA. Про площу сказати не можу, бо все відносно. В мене один гріє десь 50 м2, бо тепловтрати мого будинку загалом малі, а у вас може бути зовсім по-іншому.

В основному для багатих, бо в них обсяги споживання більші.

Тоді він гріє на всі гроші, що дійсно може бути некомфортно. Інверторний, коли вийшов на режим, майже непомітний, якщо не стояти прями під ним. Також різні виробники по-різному заморочились (або не заморочились) задля комфорту користувачів. В мене дві 12-ки від тошиби, бо вони тихі і керування вентиляторами дуже плавне. 9-ка — це купер, який і шумний, і дьорганий, і неточний, але він для охолодження в моєму офісі, де я і так переважно в навушниках, тому це не так страшно.

Гільзи під прес

Якщо то стаціонарно і ціна підходить, то які можуть бути зауваження. Для польового використання це додаткова маса, об'єм і потенційне місце поломки.

Це дешевше і мені комфортно.

Підніму тему з дописом по темі. В нас тут почалась справжня зима зі снігом і морозами, тому опалення працює вже на повну, але в допомогу котлу Протерм Скат 9 кВт додались ще два інверторні кондиціонери на 12к бту та один на 9к. Той менший не має лічильника і майже не працював на обігрів, тому накину йому якихось 10 кВт•год. Отже за даними Метеостата у листопаді середня температура повітря у Львові була 3.8 ºC. Середня температура в будинку — 21 ºC. На опалення спожто: Котел — 320 кВт•год. Кондиціонери 231 кВт•год. За формулою виходить 551/17/171 = 0.19 кВт•год/(м2•ºC), якщо рахувати по затраченій енергії. По теплу сказати не можу бо не знаю СОР кондиціонерів, але мені це пофіг, бо плачу я за енергію з розетки. Котел працює 100% вночі, а кондиціонери трохи працювали вночі, а потім я перевів їх на роботу вдень з 12:00 до 16:00, коли завантженість мережі впродовж дня найменша.

Ну це очікувано, якщо у вас не ентальпійний теплообмінник, якому не потрібен відвід конденсату. Прогріє, але поверх того кабеля ще має бути багато теплоізоляції, щоб тепло від кабеля залишалось в трубі, а втікало на горище. Гріти треба не тільки трубу, а весь шлях води: піддон всередині ПВУ, труби та сифон.

Так воно і працює, але може бути навіть ручний перемикач типу Hager SFH225. Лампочка блимає, бо вона не має конденсатора, а блоки живлення їх мають, тому переносять короткочасне пропадання електрики. В мене при перемиканні інвертора на акумулятор також блимає світло, але на техніку це ніяк не впливає. Ціна того Хагера 500 грн, тому можна купити протестувати.

Це той самий вспінений поліпропілен, з якого роблять корпуси ПВУ. Я в нас таких повітропроводів не зустрічав.

А може просто перемикач 1-2 і швидка рука?

Якщо міряти на відгагуженнях, то буде видно від кого та пила йде.

Так ніби у вас там велика варіативність кількості людей і їхнього розподілу в межах будинку. В мене є три швидкості вентиляції, між двома переключення автоматичне, а третя — коли повно людей в хаті — включається вручну. Один раз походив по хаті з СО2 сенсором, виставив швидкість вентиляторів при якій всім добре і це основний режим роботи вентиляції. Більше я ту швидкість не рухав і ніхто не жаліється на погане повітря. Ви можете автоматизувати все що хочете, але це не означає, що буде відчутно краще, ніж при відсутністі автоматизації. Варіативність умов, під які потрібно підлаштовуватись, у випадку вентиляції є настільки малою, що всяка автоматизації більше щоб побавитись, ніж необхідність.

Ну що маю — тим і ділюсь Наступний рівень це хіба щось між фазами включити, тоді можна дуже багато "викрутити".

Так ніби вам щось вручну треба робити, типу ліквідовувати пожежу PID буде тримати рівень СО2 і нічо не треба ліквідовувати.

Мені не цікаво, але мушу з тим жити, бо бувало, що інвертор переходив в автономний режим по перевищенню напруги в мережі (265 В), а до того все працює добре, а котел із 9 кВт перетворюється на 10 кВт

100% Якщо щось можна поміряти, то це треба міряти і на базі замірів робити автоматизцію. Йти якимись дотичними довгими і складними шляхами — це хіба для власної цікавості, а не для простої і робочої системи.

Отут багато інформації — solar-assistant.io/ Це окремий сервер, який шнурком підключається до інвертора і витагує з нього дані, а також може змінювати налаштування, в тому числі автоматизовано. З Дейе працює - solar-assistant.io/help/deye/configuration Загалом не потрібен, але якщо інтернет є, то можна заходити на дашборд віддалено. Всі дані зберігаються локально і нема ніякого клауду. Дуже легко інтегрується із Home Assistant або якимось іншим ромумним будинком, який підтримує MQTT.

Значить на них сильно розбалансовані комірки і БМС відключає ті батареї швидше як заряді, так при розряді. Оце стрибання SoC може бути пов'язане із відключенням одної батареї і відповідно її ємність віднімається від загальної. Або додається, якщо БМС знову підключає батарею. Так, бо балансування проходить по верху і при тривалій відсутності заряду до 100% дизбаланс тільки накопичується. Добре мати якийсь моніторинг, який покаже дисбаланс і як БМС відключає окремі батареї.

А як виглядає процес буріння таких скважин? І чи можна засунути кілька зондів в товсту вертикальну, але відносно мілку (10-20м), скважину, яка майже повністю заповнена водою через високий рівень ГВ?

Нема там такого. Котел нічого не знає про завантаження фаз, крім того, яке він сам створює. Якщо потужність нерівномірно завантажує фази, то контроллер перекидає дисбаланс почергово по різних фазах, щоб всередньому однаково завантажувати всі фази і щоб тени працювали однакову кількість часу. Наприклад, для котла 9 кВт рівномірне завантаження може бути тільки при 3, 6 і 9 кВт. Якщо ж потрібен тільки 1 кВт, то 1 кВт-ний тен почергово буде включатись на різних фазах, щоб кожен з тенів напрацював однакову кількість годин.

Та можна, бо тільки одна фаза використовується для живлення електроніки, а дві інших йдуть через реле на тени.

Так я тому й питав про яку схему йде мова. Якщо ПЗВ на вертикальній ділянці Т-подібного підключення, то дійсно буде як ви описали. Але якщо на горизонтальній зліва, то ніяких проблем не бачу і навіть краще, ніж справа, бо тоді ПЗІП буде гасити імпульси, наведені на внутрішній проводці будинку при відключеному ПЗВ.