volomoto

Збираюсь, але це не пріоритет. В нагрівачі є ТЕН, сенсор і симістор, в мене є PLC – цього більш ніж достатньо, щоб реалізувати будь-який алгоритм. PID на моєму контроллері робиться в три кліки.

Температура почалась змінюватись (рости), і це дало можливість більше зрозуміти алгоритм контролю нагрівачам, зокрема: 1. Температура, яка виставляється на крутилці нагрівача, це температура при якій включається ТЕН. Тобто якщо виставити -2, як на графіку нижче, то температура повітря після нагрівача не буде меншою, ніж -2, але нема точного контролю, до якої температури буде нагріватись повітря. 2. ТЕН включається на 45 секунд в 99.9% випадків. Було кілька випадків що ніби менше часу, але це може бути проблема частоти збору інформації. 3. При тій самій уставці середня температура після нагрівача залежить від температури вхідного повітря. Якщо надворі -15, то після нагрівача буде десь -2. Якщо ж надворі трохи нижче -2, то на виході нагрівача буде 0 або навіть +1. Замерзнути ТО цей нагрівач не дасть, але трохи перегрівати вхідне повітря може, що негативно впливає на ККД. Нагрівач не керується сенсором, дані з якого є на графіки, а має свій вбудований, який стоїть після ТЕНа. Там, де курсос на графіку, так вийшло, що ТЕН заміри всіх сернсорів співпали, а переважно нагрівач бачить те, що показує голубий графік.

Це різні вентустановки

Все правильно, бо калькулятор враховує динамічний тиск, а я сказав тільки про статичну втрату за рахунок тертя, але не врахував динамічну втрату тиску за рахунок турбулентності потоку, яка в мусить бути сильно виражена в ТО, щоб був теплообмін.

Не будуть вони міряти, це утопія. Без каліброваних сенсорів швидкості повітря це все гадання, а не контроль, бо на тиск впливає багато всього і фільтрування показів сенсора тиску стає складною і непотрібною для вирішення задачею. Ні, 25 Па, бо спад тиску залежить квадратично від потоку повітря. При зменшенні потоку в два рази тиск падає в 4, а споживана вентиляторами потужність — у 8 разів.

Відгоряння нуля на підстанції — це якраз те, з чим TN-C-S справляється краще, бо нуль якщо відгоряє, то від лінії, а не від заземлювача ТП. Тобто нейтраль трансформатора залишається заземленою і якщо в вас вдома є також низькоімпедансне заземлення, то нема міжфазної напруги на приладах. Ну і TN-C-S — це заземлення лінії, а не заземлення індивідального споживача. І вся суть у великій кількості повторних заземлень вздовж всієї лінії і навіть якщо відгорить той нуль, то незбалансований струм від споживачів розподілиться через десяток а то і більше заземлювачів та ще й на великій площі. А взагалі відгоряння нуля на підстанції — це не та аварія, від якої має рятувати система заземлення. Є інші аспекти захисту, і в нихTN-C-S показує себе набагато краще, ніж ТТ.

Є протокол який називається Modbus TCP, а є Modbus Serial over TCP — це різні протоколи. Комунікація в обидвох випадках йде через TCP, але пейлоад різний.

Ну тоді це не Modbus TCP. Без моніторингу RS485 шини важко сказати що не так і, можливо, карще відразу купити хороший шлюз. Іони мають вбудований термінальний резистор чи треба ставити зовнішній?

Захист є, якщо використовувати оригінальний корпус, але він великий і призначений для монтажу на повітропровід. Просверлити передню кришку мені шегше, ніж видумувати щось інше.

Це коли пейлоад TCP пакета напряму конвертується в сигнали RS485 шини згідно конфігурації послідовної шини. Відкривається TCP з'єднання із портом шлюза і шлеться туди запит як у випадку модбас RTU. Відповідь слейва прийде по цьому ж з'єднанню і також у форматі RTU. Таке ж можливо по HTTP та MQTT, залежно від шлюза.

У мене цифрові канальні сенсори, які міряють температуру і вологість. Я не можу їх засунути всередину вентустановки, бо там крім сенсора є ще й плата з мікросхемами.

Значить тупить шлюз при трансляції модбас протоколів. Я б попробував пряму роботу через TCP, але тоді прийдеться писати scheduler опитування на стороні опенхабу.

Я мав на увазі матераіли, а не конфігурацію потоків. Тобто використати фанеру як конструкційний метеріал, з якої зробити коробку, в яку вже вклеїти весь утеплювач. Виводи робіть так як вам зручно.

Якась дрібна різниця буде, але загалом один фіг. Просто в SBU вам важко буде створити такий самий хараткер навантаження, як випадку з експортом в мережу. Буде або замало сонця і використовується все що є плюс акум, або забагато і акумулятор вже заряджений, відповідно генерація обрізається до рівня навантаження.

Там 5 см місця, тому ніяк.

Мені подобається корпус @Dmode і я вважаю, що це найоптимальніше для саморобки. Я б правда взяв ламіновану воологостійку фанеру, щоб не переживати за розбухання у випадку намокання.

Містки холоду не є такими страшними, як гнучкий корпус, і, як ви сказали, можна обклеїти ППЕ чи вспіненим каучуком. В мене корпус із сендвіча з мітсками холоду і я не бачу з ним проблем. Вся промислова вентиляція так зроблена і також добре працює.

Це можна і відносно легко, а от це: Неможливо з поточними сенсорами, якщо не сверлити передню кришку. Хоча я так дивлюся, що може дійсно є сенс всі сенсори вкрутити в передню панель і тоді покази будуть найточнішими і дротів менше треба тягнути. Тут головне вибрати місце, де нема ніяких несучих профілів всередині того сендвіча.

Швидше надто мала швидкість потоку в ТОв режимі розморожування і ніякого розморожування толком не відбувається. Та й взагалі на дуже малій щвидкості конденсат погано витікає і є великі шанси, що він там замерзне навіть якщо температура вихідного повітря виглядає як ок. Мій досвід показує, що розморозка по температурі вихлопу — це дуже ненадійний підхід і краще керуватись температурою вхідного повітря та вологістю витяжного.

В режимі SBU неможлива віддача в мережу, тому таке порівняння недоречне.

Що це за одиниця вимірювання?

Як на мене, то це дуже кустарний підхід, бо послідовність протилежна до тої, що принята в конструюванні: спочатку несучі конструкції, які задають форму, розміри та жорсткість, а потім вже всяку наповнювачі, прокладки, ущільнювачі і так далі.

На амемостати воно не впливає, а на захист від замерзання потенційно так. Коли йде холодне повітря, то може відбуватись наростання льоду, але від теплішого повітря (коли працює ТЕН) відтавання не буде.

Після нагрівача — це і є на вході в ПВУ. Повітря рухається зліва направо:

Після більше детального вивчення потужності, яку споживає мій нагрівач, виявилось що в нього дуже дивний алгоритм керування: це не повільний ШІМ, як я думав, а частотна модуляції імпульсів однакової довжини. Отот на картинці видно, що вночі, коли був мороз, імпульси йдуть частіше, а вдень, коли тепло, — рідше: При великому зближенні видно, що ширина імпульса завжди однакова і становить 45 с. Мені дуже цікаво чому саме така реалізація, бо для мене вона виглядає дивною, бо неможливо плавно регулювати температуру. Чим менша чатота імпульсів — тим більше коливання температури, що я і бачу на графіках: Абсолютні значення там неправильні через вплив випромінювання на покази термометра, але загалом коливання в 4 градуси — це, як на мене, погано.