Габузино

Батернат - улюблений сорт американців, мабуть саме цього красунчика вони готують на День Подяки.

Оса галльская (( Polistes gallicus) тоже относится к бумажным осам; она имеет очень тонкую «талию» и достигает в длину 1-1,6 см. Галльская оса строит гнездо без наружной оболочки (только соты) и размещает его в укромном месте: в стенной нише, под камнем, в кроне куста и т.п. Оса галльская охотно посещает цветы в саду и опыляет растения. Полезна для сада роющая оса аммофила песчаная ((Ammophila sabulosa), длиной до 2 см. Гнездо в виде норки аммофила выкапывает в песке. Оса затаскивает в гнездо парализованную гусеницу для будущего потомства, откладывает в гусеницу яйцо и закупоривает вход в норку. Добавлено через 12 минут Пані Альона пропонує варіант відновлення грунту. Дуже часто задають питання: чи потрібно закопувати( гній, сидерат і ті.) Давайте поміркуємо разом. Ідея прикопати непогана - в землю щось попало. А хто в природі відповідає за доставку харчування? В основному це 4 бійці невидимого фронту: аеробні бактерії, прості гриби( з мощними ферментами), земляні черви( переробка залишків від перших), анаеробні бактерії( переробка підземної частини органіки - коріння рослин без доступу повітря). Перші можуть працювати тільки на поверхні землі в присутності кисню, а ось останньому кисень вредний . Саме цим трудівникам ми дякуємо за те що досі не погрязли в болоті, гної, листі, траві. Вони робили це до нас і будуть робити і після нас. В природі ніхто нічого не закопує в землю крім котів. Після попадання на поверхню землі ( органіки) в роботу включаються аеробні бактерії і гриби, які перетворюють органіку зручну для поїдання черв'яками масу, яку вони заковтують разом з землею, бактеріями і грибами і пропускають через себе - на виході з'являється виправлена земля. Це приблизний процес, вся ця процедура відбувається не більше як на 15 см в землі, яка працює при умовах вологості. Органіка попадаючи на поверхню прикриває землю і зберігає вологу, дощ чи роса попадаючи на органіку вільно проходить, а от вийти вологі складно, знизу йде волога по ходам черв'яка. Перероблена маса перетворюється в чорну землю, накривається новою партією органіки і процес повторюється. А що буде, якщо ми перекопаємо - порушується весь процес, це як нас кинути додому після урагану, тому і черв'яку приходиться вилазити на поверхню в пошуках їжі, бо органіка закопана, а він зна що їжа то на поверхні, а її нема, а та, що внизу йому не підготовлена для нього - бо бактерії і гриби внизу, а їм потрібен кисень, можна булоб скористатися киснем з ходів черв'яка - так вони зруйновані. В кінці - кінців органіка буде пероблена бактеріями у яких нема відповідних ферментів, вони то її пероблять тільки робота піде з порушенням технології. Висновок - на городі ми повинні бачити не голу землю, а землю вкриту органікою.

Оса одинак не жалить, не краде мед, харчується нектаром і пилком, але її дітки молотять всяку погану комаху у городі та саду.

Рецепт проти колорадів від незрівняної пані Альони. Ну тоді вже вас повністю шокую! Тримайтесь! Засіб від колорада: Всю зиму збираємо шкурки цитрусових: це апельсини, мандарини, памело, грейфрукт іт.д. Висушуємо і як тільки починають лупитись готовимо чар - зілля: На 3 літри води щедра жменя шкурок, жменя полину ( така рослина - нею травлять бліх у тварин) і проварюємо доки шкурки не змінять колір. Це приблизно 2-3 хв. Накривши кришкою чекаємо доки розчин охолоне і проціджуємо добавивши 5 літрів води 5 крапель оливи вербени ( ефірне), якщо бажаємо зробити ще й підживлення картопельці і фітофтору поганяти добавляємо розчин фітоспорину 2 літри. Так у нас вийде 10 літрів розчину, яких вистачить на 6-8 соток картоплі . Я цей розчин роблю на автоматі не запарюючись, бризкаю часто бо діє 3 дні, старі жуки забігають до сусідки, а молодняк за добу дохнуть. Ця процедура звичайно для малих площ картоплі, а в полі фітоверм виручає. Бризкати цим розчином можна до цвітіння. Смак картоплі ні з чим не зрівняти - дуже смачна.

Ямс настільки шанований, що заради нього випустили монету.

Ямс - він і в Африці ямс.

НОВА ОВОЧЕВА І ЛІКАРСЬКА КУЛЬТУРА В УКРАЇНІ Л. Т. Міщенко, доктор біологічних наук* Київський національний університет імені Тараса Шевченка В Україні вперше інтродуковано цінну овочеву і лікарську культуру – якон (Polymnia sonchifolia Poepp. & Endl.). Досліджено морфологічні особливості рослин якону та вміст фотосинтетичних пігментів у листках. Якон, характеристика, використання, морфометрія, вміст хлорофілу, інтродукція Проблема розширення видового складу культурних рослин, які використовуються людиною як сировина для різних галузей народного господарства й медицини, завжди була надзвичайно актуальною. Сьогодні значно зросла захворюваність на цукровий діабет другого типу, багато людей страждають від ожиріння. Саме ці два фактори зумовили зростання попиту на продукти харчування з оздоровчим ефектом. Все більшого значення набувають рослини, які містять інулін, а саме: топінамбур (Heliathus tuberosus), якон (Polymnia sonchifolia Poepp. & Endl.), цикорій (Cichorium intybus L.), лопух великий (Arctium lappa L.; Lappa major Gaertn.). Ендокринологи та дієтологи все більше звертають свою увагу на інуліномістку рослину якон. Це рідкісна для Європи та маловивчена овочева культура. Кореневі бульби якону містять до 60% інуліну в перерахунку на суху речовину. Свіжі бульби якону після збирання і витримування впродовж декількох днів на сонці з метою накопичення цукрів можуть містити близько 19% гідролізованого до фруктози інуліну [9]. Інулін – це полі-D-фруктозан, запасний полісахарид коренеплодів, який має у своїй структурі D-фруктофуранозний ланцюг з β-1,2-глікозидними зв’язками. Інулін легко засвоюється організмом і слугує замінником сахарози в дієтичному харчуванні хворих на діабет. Вуглеводний комплекс якону не потребує вироблення інсуліну для метаболізму в організмі людини, тому він може бути корисним як цукрозамінник природного походження для діабетиків, людей з надлишковою масою тіла та серцево-судинними захворюваннями. Крім того, якон містить такі цінні макро- та мікроелементи, як калій, кальцій, натрій, фосфор, залізо, мідь, цинк. У кореневих бульбах якону багато фруктози, глюкози і сахарози, є вітаміни С, Е, В1 В2 і В12, амінокислоти та мінеральні речовини. Цей низькокалорійний, смачний і ефективний антидіабетичний продукт сприяє пониженню кількості холестерину і тригліцеридів, розвитку біфідобактерій в ободовій кишці. Вживання якону та продуктів його переробки сприяє нормалізації роботи кишечника – підсилює його моторику, окращує асиміляцію кальцію, стимулює синтез вітамінів групи B. Вуглеводи, що містяться в кореневих бульбах якону, не викликають карієсу зубів. Рослини якону можуть накопичувати селен (до 1,1 мг/кг) [6]. Загальновизнано, що селен характеризується високими антиоксидантними властивостями, підвищує імунітет і запобігає старінню організму. На сьогодні якон інтродукований у США, Новій Зеландії, південній Європі, Ірані, Японії, Узбекистані та Молдові. При аналізі свіжих кореневих бульб із рослин якону, вирощених в регіоні природного походження, американськими дослідниками було виявлено вміст 69–83% води, 0,4–2,2% білка та 20% цукрів. Висушені кореневі бульби містять 4–7% сухої речовини, 6–7% білка, 0,4–1,3% жирів, 4–6% клітковини та близько 65% цукрів [9]. Листки якону містять флавоноїди, сесквітерпеноїди й інші речовини, що характеризуються антиоксидантними й антистресовими властивостями, а також є цитопротекторами. Висока врожайність якону (28–100 т/га) та високий вміст інуліну робить його цінною сировиною для харчової і лікарської промисловості [10]. Якон (Polymnia sonchifolia Poepp. & Endl., або синонім – Smallanthus sonchifolia) – багаторічна рослина, яка належить до родини Asteraceae, далекий родич топінамбура і соняшника. Рід Polymnia відноситься до родини складноцвітих, підродини айстрових (Asteroideae), триби геліантових, або соняшникових (Heliantheae), групи неолійних культур і включає в себе 19 різних американських видів. Найбільш важливим в економічному відношенні є Polymnia sonchifolia Poepp. & Endl., який вирощують заради його великих, м’ясистих інуліновмісних кореневих бульб в місцях гірських лісів східних схилів Анд від Венесуели до Північно-Західної Аргентини на висоті близько 2000 м. Центр походження якону – Південноамериканський “Перувіано-Еквадоро-Болівійський” [3]. У процесі інтродукції з’ясовано, що якон можна вирощувати за різних ґрунтових умов, але найкращі результати одержано на добре оброблених дренованих ґрунтах. Загалом, можна відзначити, що якон досить ш. – ш. Якон – це гарна, компактна, багаторічна трав’яниста рослина з високим опушеним стеблом і великими зубчастими темно-зеленими листками, висотою 2,0–2,5 м; розмножується насінням і кореневищем. Навіть на своїй батьківщині цвіте досить рідко. Листкова пластинка списоподібної, ромбічної та трикутної форми. Листки супротивні з нерівними зубчастими краями і найбільш опушені з нижнього боку. Черешки листків крилаті при основі з вушкоподібними виростами, які утворюють піхву. Квіткові кошики розміщені на довгих квітконосах, які розвиваються із листкових піхов. Листки обгортки кошика бувають двох типів: зовнішні і внутрішні. Квітки жовті чи яскраво-оранжеві. Язикові квітки (їх 13–15 штук) – жіночі, розширені, 12 мм завдовжки і 7 мм завширшки. Трубчасті квітки – чоловічі, опушені, 7 мм завдовжки. Підземні органи у якону двох типів – кореневища і кореневі бульби. Кореневища утворюють бруньки, які дають початок новим рослинам; їх використовують для вегетативного розмноження. Кореневі бульби – великі запасаючі органи вагою 180–500 г, іноді до 2 кг. Формуються кореневі бульби біля основи стебла і згруповані в невеликі компактні пучки по 4–5 і навіть 20 штук. Їх не можна віднести до коренеплодів, оскільки вони утворюються при розростанні бокових коренів, а в їхньому формуванні беруть участь лише тканини кореня. Кореневі бульби якона також не слід змішувати з більш відомими бульбами стеблового походження – картоплі чи топінамбуру. Довжина їх сягає 20 см, а діаметр – 10 см. Зовні кореневі бульби темніють до пурпурово-коричневого кольору, а всередині вони бувають білими, жовтими, іноді злегка пурпуровими. На смак – хрумкі, освіжаючі, солодкуваті, подібні до свіжозібраних яблук з м’яким ароматом у поєднанні груші з динею.

Ортофосфорная кислота менее агрессивная и имеет много ионов фосфора, как добавка фосфорного удобрения. Покупал в Дарнице недалеко от Дарницкого автовокзала - ул Магнитогорская 1 "Хим реактив". Там же брал Монокалий фосфат - калий фосфорнокислый однозамещённый. Лучшее калийное удобрение. Двух и трёх замещённый не усваивается растениями! Может ещё лакмусовые бумажки есть. Всё могло измениться - проверяйте перед поездкой. Семена прогеваю на батарее отопления. Проверьте информацию по натрию фосфорнокислому однозамещённому пищевому - его вроде для пчёл продавали - от грибков.

Клумба з авто покришки.

Купол для теплиці - це просто.

Рученьки з перчаток та цементу.

Економимо площу.

Цемент - брезент - а ля "Джельмени удачі"

Все геніальне просто.

Євро город.

Жінка після тяжкої праці на городі має право трохи відпочити. Такий тренажер для рівняння спини під силу будь кому.

Панове будемо толерантними - на нас дивиться тисяча людей. Дядько щепить помідори на картоплю, заробляє гроші - його діло- я розважаю Вас безкоштовно. Я щеплю всі сорти томатів на фіолетовий помідор природнього походження і маю на двох корнях стабільний врожай, а рейтинг теми превалив за тисячу - я не дарма напружувався - всім щиро дякую! Чудових всім врожаїв!

Не хвилюйтесь панове - добре, що Ваші яблуньки не постраждали. А то в нашому дворі собачки щоденно мітили яблуньки і декілька штук усохли від такого щедрого удобрювання. А екосистема ісуквала багато мільонів років. І наші пращури створили завдяки використанню природних законів 4 м чорнозему. Деякі диктатори намагались вивезти це багатство, але нічого не вийшло - вода, дощі знищують те, що не створено по законам природи. Лише використання природних законів дало можливість вижити садку Зеппа Хольцнера в сурових Альпах. Австралія постачає зерно всьому світу, також елітні вина, вирощуючи це на мізерній площі ,на якій можливе існування людей, лише завдяки дотримування природних законів. Добавлено через 4 минуты Одна поважна пані Альона пропонує декотрі поради по догляду за землею Відновлення родючості землі Доброго дня! Так-як на дворі зима, хочу заохотити до роздумів на тему родючості землі. Для початку висвітлю трохи нову думку з цього приводу. Основною властивістю грунту являється - родючисть, яка потрібна для забеспечення рослини елементами харчування, води, повітря. Що стосується мене, то я не ораю землю на більшості своєї площі,чому: 1) щоб забеспечити розмноження дощового черв'яка, та анаеробної мікрофлори,які в свою чергу забеспечують землю повітрям і повністю знищують поганих бактерій які викликають хвороби рослин,але щоб їм добре жилося вся площа вкрита соломою(зкошеною любою травою, тирсою...) 2) Але завжди є оте "але". Перед процедурою укриття потрібно визначити кислотність грунту і якщо вона зашкалює, вирівняти гашеним вапном, що відбувається: проходить глибоке рихлення грунту, вода під час дощу проходить каналами в глиб землі, а на поверхню виходить поступово,що є дуже важливим із зміною клімату дуже посушливим літом,але якщо на глинистих чи чорноземних грунтах, то не буде вимокання під час великих злив навіть якщо йде високе залягання грунтових вод. 3)ще дуже важливим для відновлення родючості є сівозміна,тому після вирощування всих культур висіваємо в змішаному вигляді: горчиця, кукуруза, соняшник, любі боби і залишаємо їх на зиму в тому стані як є.Восени все перепріває,висихає і тому добре культивується- цим прийомом ми виграємо двічі: 1-земля вкрита,а значить працюють всі нам корисні мікроби,та затримується сніговий покрив. 2-працює дощовий черв'як,який сприймає зелену масу як харчі і пропускаючи всю масу через себе утворює гумус, який в свою чергу має всі поживні речовини для рослин. Для обробки землі використовую плоскорізну технологію обробки землі- це швидко ,легко і зручно, та й менше шкоди землі.

Конюшина - клевер - головна принада для джмелів. Бобові рослини - горох, квасоля запилюються самостійно - бджола, якщо ризикне запилити таку квітку - може загинути - пелюстки стискають хоботок, як лещата. Джміль своєю вагою розкриває квітку і дістає бажаний нектар. Джмелів закуповують для запилення люцерни насіневі господарства.

В такій хатині джмелики будуть себе комфортно почувати.

Гніздо джмелі створюють в мишачих норах, або птичих гніздах, знаючи це ми можемо приручити "своїх " садових джмелів, але при цьому підстилку необхідно щороку міняти, щоб не розводити паразитів. Ітак викопуємо гніздо миші, гніздо джмеля і поєднуємо все в заготовленому з старої деревини вулику. І прекрасні істоти у Вас в садочку.

Матка джмелів. Запліднена самцем вона починає будувати нову сім"ю.

Малий садовий джміль.

Джміль лісова зозуля.

Лісовий джміль.