Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Vladimir_U

Пользователи
  • Публікації

    2 331
  • Зареєстрований

  • Відвідування

Усі публікації користувача Vladimir_U

  1. Полкіне, зернотрейдери купують пшеницю зараз по 220 долл./тонну. Як Ви плануєте вибивати з селян пшеницю по 1300 грн.? А зараз в порти чим возять? Підводами? Якщо вони прочитають Ваші викладки, вони просто заплачуть :cry:
  2. Не хочу коментувати інші пункти, все одно не знайдемо порозуміння, але п №4 в комуняцькому стилі - будєм субсідіровать. Це як піднімемо пенсії до 500 євро, піднімемо зарплати до 1000 євро Нати Королевської. Звучить красиво і приємно для вуха виборця. Питання лише - а з яких джерел фінансування це буде робитися?
  3. Полкін, давайте залишимо Сталіна в покої, хай горить в аду собі дідусь, а що от Ви власне пропонуєте для розвитку економіки України. Почнемо з сільського господарства - що там робити? Відбирати паспорти, проводити продразвєрсткі, організовувати колгоспи?
  4. А для самого Сталіна влада не була мотиватором? Він за неї не тримався? Не знищував своїх же заради влади? Ну то чого Ви ниєте, що зараз погано, а при Йосє було вері файно, і требо йти по його стопам? У Вас якесь роздвоєння особистості, Вам би в профілакторій який, попити пігулочок... В нас час здоров"ям не можна нехтувати... Добавлено через 39 минут До речі, про сталінську корову forrest66.livejournal.com/110785.html
  5. Ну да, в кінці 80-х планова економіка постала у всій своїй красі, а СРСР накрився мідним тазом.
  6. Під час війни, Полкін, коли гроші малися (не у всіх, далеко не у всіх), не до навчання було, я думав, Ви це розумієте. Хлопці - на фронті, дівчата ж тягнули господарства з матір"ю і за батька, і за брата. Хоча Ваші предки, судячи з усього, у цей час на пєрєдовой в Ташкенті були і агітки друкували.
  7. Ви поцікавтесь, як працювала радянська фінансова система. Нічого не потрібно було "пєчатать" - робилися записи на рахунках підприємств і крапка.
  8. Були, звичайно гроші, і зароблені вони були під час війни. Ви ж читали про вартість продуктів на базарах. У більшовиків не було ресурсу проводити продразвєрстку під час війни, всі на фронті. Та й повстання селян у тилу нікому не треба. Легше заплатити (як і при НЕПі, доречі), а потім, після війни, забрати. Фєрапонт Головатий, найбільш відомий колгоспник-покупець літаків зібрав гроші на літак лише за 1 рік, здавш мед. Ні до, не після війни такої "лафи" не було. В декабре 1942 и в мае 1944 года внёс по 100 тысяч рублей на постройку двух боевых самолётов-истребителей Як-1 и Як-3. Деньги он выручил от продажи мёда, который во время войны имел большую стоимость. В тот год Ферапонт Головатый собрал 2 ц мёда (1 кг стоил 500—900 руб.). Що стосується поняття ПРИОБРЕТАЛИ, то це не зовсім так. Держава у будь-якому випадку побудувала б стількі ж літаків, Ви ж розумієте, що ситуації, що конвєєр стал, бо грошей нема, не могло бути в принципі. Це більше пропаганда, економіки у цьому практично нуль.
  9. Справжній комуняка, він впевнений, що корову можно тільки доїть - жодних витрат на її утримання немає. Тільки дої і дої.
  10. Ні, звичайно. Я ж вже неодноразово писав - паперові гроші під час війни практично нічого не варті. Це так, фантікі. Їх можна подарувати державі на літак або танк, можна розтопити буржуйку. Для держави ж такі подарунки - пропагандистький крок, ну ще певне зниження інфляції, можливо. Але ж після війни ніхто не купував літаки для Збройних сил зі своє кишені, правда?
  11. Полкіне, то що там у нас з доступністю освіти при Сталіні. Ви якось скромно відійшли від цього питання. nv-online.info/by/114/300/21348/None
  12. Так само, звичайно. Я тому й кажу, що паперові гроші під час та після війни нічого не варті. І це розуміли селяни, що пережили громадянську. Було очевидно, що після війни ці всі сотні тисяч "згорять". Тому краще віддати на літак (хоч Ви самі розумієте, що і без цих грошей всі ті літаки, що були випущені за рахунок селян, держава все одно б випустила, і знову ж за їх рахунок, тільки, з відтермінуванням платежу). Різали, бо невигідно було тримати, невже так важко це зрозуміти?
  13. Напевно, і це мало якусь роль. Але погодьтесь - паперові гроші під час будь-якої війни практично нічого не варті. Антибіотик легко може коштувати у такий час і 1000, і 10000, і 1 млн.
  14. Тільки чого селяни пускали корів під ніж та мусіли тримати кіз, не зрозуміло. Може довіримось селянам того часу, а не Вашій хворобливій фантазії про "світле минуле" при Й.Джугашвілі?
  15. Просто люди розуміли, що ці гроші в них відберуть комуняки тим чи іншим способом - не так давно був НЕП, після якого почалось розкуркулювання та висилка у Сибір, і багато хто розумів - краще віддати зараз "на самольот", ніж потім кусати локті у ГУЛАГу. До речі, невдовзі після війни всі збереження, які не з"їла інфляція, держава у людей "попросила" - через грошову реформу та обов"язкові облігації.
  16. В конце 1941 г. были введены карточки на рыбу, крупы, мясо и макароны. Мяса, в среднем по стране, полагалось всего 1,2 кг на человека в месяц. Затем в 1942 г. во многих городах ввели нормирование на продажу населению керосина и соли. Нередко дефицит продуктов в магазинах объяснялся не только условиями военного времени, но и тем, что они по разным причинам не доходили до прилавков, а "чудесным образом" оказывались на рынках по баснословным ценам. Стоимость одной буханки сначала дошла до 200-250, а позднее и до 400 рублей! При этом зарплата квалифицированного рабочего на военном заводе составляла 800 рублей в месяц. Чуть больше – ставку в 1080 рублей – имели профессора. Но ведь существовали и совершенно мизерные оклады. Так, технички и гардеробщицы получали всего 100-130 рублей. В тоже время цена, к примеру, килограмма моркови на базарах в мае 1942 г. достигла почти 80 рублей! topwar.ru/7696-snabzhenie-naseleniya-produktami-pitaniya-vo-vremya-velikoy-otechestvennoy-voyny.html
  17. Не називайте "документами" плод Вашої бурної фантазії. Формально зарплата зростала. За час з 1928 р. по 1932 р. вона збільшилась на 66% і становила пересічно у робітників та службовців 114,5 крб., а в 1937 р. — 238 крб. на місяць. За 1938-1940 рр. вона зросла ще на 28%. Але одночасно з тим підвищувались ціни на продовольчі товари, через що реальні доходи не тільки не підвищувались, а знижувались, особливо в роки першої п'ятирічки. Якщо взяти динаміку заробітної плати і роздрібних цін державної і кооперативної торгівлі по країні в 1928-1940 рр., то картина була такою. У порівнянні з 1928 р. у 1932 р. середньорічна заробітна плата зросла на 203%, а роздрібні ціни — на 255%, у 1937 р.—відповідно на 433 і 534%, у 1940 р. — на 576 і 634%. Ще більшим було зростання ринкових цін. Матеріальний рівень життя робітників наприкінці 1930-х років був нижчим, ніж у 1913 р. Значно нижчим, ніж до революції, був життєвий рівень рядових службовців та трудової інтелігенції. У Полкіна спитайте. Він впевнений, що у людей тоді була купа грошей, середній колгоспник міг собі дозволити прикупити пару літаків. Але питання Ви поставили неправильно, правильніше було б "Чому в післявоєнні голодні роки Сталін не ввів для дітей та абітурієнтів безкоштовне навчання, яке гарантувалося їм його ж Конституцією 1936 року?"
  18. Грошей не було щоб навчатися далі у ШКОЛІ. До чого тут екзамени до ВНЗ? До чого тут військова необхідність? Читайте, яка причина прямо вказана в документі, і не перекручуйте.
  19. А стоїть те, що Вашого сина не візьмуть в Армію, і виросте він соплівим хлюпіком, який не нюхав содатської кірзи, не стояв з автоматом на вишчі, не захищав свою Батьківщину. А коли, не дай боже, війна, то ваш син навіть не зможе з АКМ впоратися, і не захистить Вас.
  20. Післявоєнні роки, Україна, Житомирська область. Сестри досі живі, при добрій пам"яті. Якщо маєте бажання - приїздіть, поспілкуєтесь з ними, може трохи Вас попустить. Розумію, що поставив Вас у незручне становище, але ще раз - у Сталінській Конституції 1936 року чорним по білому написано про безкоштовну освіту, насправді ж вона була платною і недоступною для більшості населення, але ж Ви очевидні речі заперечуєте. Оскільки не вважаю Вас повністю кончєним, моя Вам порада - якщо хочете розібратися, як воно у ті часи жилось простому селянинові, менше читайте сталінських агіток, а більше документів того часу з грифами "Таємно", "Цілком таємно", може щось зрозумієте.
  21. Полкін, Ви якщо наводите "свіжі" розрахунки, то хоча б "підганяйте" їх під свої ж "розрахунки", наведені раніше. Ще раз про освіту. Для більшості селян вона була недоступна після 7-го класу, про ВНЗ мова навіть не йшла. Моя рідна бабця та 2 її сестри малу освіту 7 класів, вчитися хотіли, але не мали можливості. Тож казку про доступність освіти при Сталінє для усіх залиште для "нєокрєпших умов". Так, ради сміху, хотілось би почути, як Ваше Корелюється з оцім Статья 121. Граждане СССР имеют право на образование. Это право обеспечивается всеобще-обязательным восьмилетним образованием, широким развитием среднего общего политехнического образования, профессионально-технического образования, среднего специального и высшего образования на основе связи обучения с жизнью, с производством, всемерным развитием вечернего и заочного образования, бесплатностью всех видов образования, системой государственных стипендий, обучением в школах на родном языке, организацией на заводах, в совхозах и колхозах бесплатного производственного, технического и агрономического обучения трудящихся.
  22. А це типово для комуняки, говорити одне, робити - інше. Візьміть його лідера П.Симоненка - ля-ля-ля погані олігархи, ля-ля-ля "Верньом страну народу", а сам бідненький запакований, при грошенятах, з новою молодою бл""ддю, і все пучком у нього, як і у Полкіна. До речі, більшість сьогодняшніх олігархів - колишні комсомольці та комуністи. Непаганий такий комунізм побудували ці "строітєлі комунізма", чи не так, Полкіне? Чи винуваті бандерівці?
×
×
  • Створити...