blacktigra

Мені коробку та фундамент будувала бригада з Тарасівки, але це було 8 років тому. На той час міг би рекомендувати, як вони зараз не знаю, треба спілкуватися. Віктор +38О96756ОО48

Якщо так, тоді це дійсно виправдано. Я не намагався порахувати чужі гроші, просто цікаво таке бачити для наче не дуже складного виробу.

Цікаво, невже недостатньо тільки розмірів по шкалі X/Y. Вони ж не роблять її різної товщини. Чи то щоб вартість столешні виправдати?

Поверхня вже придбана? Взяти Бош і не сушити собі голову вже пропонували?

Рахувати математику за наявності всіх змінних легко, а от що робити коли багато невідомих? Як заздалегідь порахувати кількість сонячних днів на протязі року, кількість сонячних годин кожного дня? Як передбачити що може вийти з ладу і через який час? Який строк служби обладнання закладати до моменту коли воно стане морально або фізично застарілим? Як перевірити результати розрахунку, щоб не чекати надцять років?

Цікаво, а чи можна взагалі порахувати вартість кВт*год, що виробляються для власних потреб? Так, є вартість обладнання, витратних матеріалів, і т.д. Але ж кількість виробленої енергії постійно збільшується, тож з часом вартість енергії буде постійно зменшуватися. Ми ж заздалегідь не знаємо скільки згенеруємо, і скільки пропрацює обладнання.

Гофра в 3 см навряд влізе, бо можуть бути перетини, та й сама гофра не як струна. Та й нівелірка недешево на таку товщину вийде. Або тягнути кабелі по стелі, або робити звичайну стяжку.

А перша сходинка яку висоту зараз має відносно чернової підлоги? Як варіант - використати нівелірку на другому поверсі, тоді передостання сходинка стає останньою. Але потрібно буде підняти кожну сходинку фанерою або цементним розчином на 1-2 см.

Ось тут подивіться

Ні, я пропоную робити колодязі глухими, щоб уникнути накопичування грунтових вод. Кільця ставляться на бетонне дно, щілини затикаються цементно-пісчаним розчином, та вкриваються із середини гідроізоляцією типу CR65. Спробуйте зробити пробний шурф в ліску, щоб подивитися який саме ґрунт на тій висоті куди ви вийдете з урахуванням ухилів та перепадів між ділянками. Якщо потрапите в таку ж глину як у вас, то тоді доведеться примусово викачувати воду на поверхню. Хоча тут ще питання чи зможе той лісок прийняти весь об'єм стоків. Може спробувати зробити невелику дірку в себе на ділянці, щоб туди стікала вода з покрівлі, та спробувати покачати дренажним насосом

Щодо дренування в лісок, то в мене є сумніви що це буде працювати в таку погоду як зараз, та коли дерева ще не прокинулись а ґрунт вже перенасичений вологою. Дренажна труба просто буде стояти заповнена водою. Схоже про це намагався сказати @normal Ідея @Vstarз акумуляцією води має сенс. Я б колодязі між огорожею та дорогою зробив більшого об'єму, щоб накопичувати залповий скид води з покрівлі, а в лісок потихеньку викидати погружним насосом невеликої продуктивніості, щоб щось встигало всмоктуватись. Чи будете ви користуватися тією водою для власних потреб то вже друге питання.

А чи відомо як сусіди вирішують таке ж питання?

Віддам залишки від старого зварювального трансформатора. Пакетний перемикач, амперметр постійного струму, реостат, якесь реле та россипуха. Шкода викидати на смітник, може комусь для хобі знадобиться. Часто буваю на Дегтярівській в Києві.

Шановні, порадьте будь ласка безболісний спосіб перейти з ПВХ на латунь. Я бачив що існує перехід метал-ХПВХ, але в мене система зібрана на ПВХ трубах та фітінгах, діаметри різні. Чи можна якось присобачити ХПВХ фітінг до ПВХ труби? Чи може існує в природі перехід метал-ПВХ? Поки планую просто накрутити муфту з латуні на ПВХ ніппель з зовнішньою різьбою на фумку, але сикотно порвати пластик при затягуванні. Вже був такий досвід. Дякую

Для мене це помилка, бо розташування елемента невірне. І мені ж невідомо в якому ще місці схема намальована "схематично". Не ображайтесь, але педантичність при складанні схем ще ніколи ні кому не заважала. Краще годину потупити над схемою, ніж потім витратити декілька годин на те щоб перероблювати все. Я теж за варіант під'єднати другий термостат одразу після бойлера. Якщо робити там рециркуляцію, то схема, як на мене, занадто складна виходить.

Тоді або на схемі помилка, або клапан некоректно встановлений. У нього вхід холодної води по центру.

Які клапани використовуються?

Через них зливається вода з ділянки що вища за них. Але вище них має бути встановлений повітроспускник, на якому треба не забути відкрутити ковпачок.

Якщо вам подобається - ставте, а я вже з ними награвся, дякую. Це костиль, а не повноцінне рішення проблеми. Якщо зникне світло, і вода зіллється, потрібно їхати на об'єкт, гріти їх і заправляти воду знову. Тобто має бути хтось завжди поруч, хто поверне систему опалення в тонус після їх спрацювання.

Нюанси полягають в тому, що потрібно враховувати особливості використання водних розчинів спирту чи гліколю

Як на мене, вода в зовнішньому блоці це вже достатній недолік. У випадку тривалої відсутності електроенергії ніяке утеплення не врятує. Тож залишається використовувати незамерзаючі водні розчини спирту чи гліколю, із усіма нюансами.

Гідроспліт поєднує в собі недоліки фреонового спліта (необхідність у внутрішньому блоці), та моноблока (вода у зовнішньому блоці). Коли LG зможуть безкарно скопіювати конструктив фреонового спліта відносно великої потужності на R32, думаю що гідроспліт буде знятий з виробництва. Я б радив дивитися на фреоновий спліт, неважливо на якому фреоні.

Шукаю для військових генератор типу Fogo F3001iS, або аналог на 2,3-2,5 кВт по номіналу. Буду вдячний за допомогу зі знижкою.

Технічно зробити це можна - на внутрішньому блоці окремі сигнали для керування ТЕНом та 3-ходовим клапаном. Але задум використання зовнішнього ТЕНу в бойлері полягає в тому, що ТН може гріти опалення в той час коли ТЕН в бойлері паралельно гріє ГВП, окремо один від одного. Саме тому вбудовані ТЕНи у внутрішньому блоці настінного типу не використовуються для приготування ГВП, бо поки не нагріється гаряча вода в бойлері контур опалення не працюватиме. Тому якщо вішати на один теплообмінник котел та ТН, доведеться зупиняти ТН поки працює котел, бо існує можливість підмішування гарячої обратки із теплообмінника в обратку до ТН із системи опалення, і навпаки, бо в залежності від поточної ситуації витрата теплоносія через тепловий насос може бути як більшою так і меншою ніж у котла. Спробуйте відобразити на вашій схемі напрямок руху теплоносія в залежності від режиму роботи. У вашому випадку може дійсно спочатку спробувати використати інвертор, а ТЕН завжди можна додати пізніше.

Так, згоден, це цікавий варіант.