iiigolkin

— Прізвище? — Шашликян. — Як помер? — Мангалом придавило.

Газета Известия, 1987 рік.

Мерч із Ростова.

Для чого німцям вчити чиюсь ще мову, якщо вони живуть у Німеччині? Німецької має вистачати, далі - за бажанням.

Він мав на увазі що кожен для себе є хорошим.

Просвіта для ростовчан. Запитували - відповідаємо.

Ось нічого додати:

Правда то чи ні - не хочу сперечатися. Але Ви зробили б добру справу, якби їм цю думку доводили, тим паче вони всіх міряють по собі, і охоче повірять. А як повірять - обісруться, і, може, буде мотивація звідси з'їбатися, адже москва не відразу будувалася, коли її Кутузов спалив. Якщо ж Ви добре спрацюєте - може, і знову москву спалять.

У Ростові йде звичайне повсякденне життя.

І все ж таки ми йдемо до законності. І до усвідомленості теж - можливо, Бузіна зараз зі своїми висерами став би як Арестович, або як Шуфрич - розуміти краще стали.

Можна і так сказати, а можна сказати, що він втратив вплив і став "політичним трупом".

Я здогадувався, що постараються перекрутити і звинуватити, і Ви зробили це блискуче, мій решпект. Сам Кантон не зміг би краще. На цьому закінчую, додати нічого. Я заходжу не заради срачу, і тут знайдеться з ким.

Тут непросто все. Ківу - треба, бо війна і він законна ціль. У мирний час - суд. І суд її виправдав щойно, за що б там не було. Тому вбивцю знайти і судити і за всією суворістю. А на скріні - вона вірно пише все про мерзотника, крім схвалення методу проти нього. Буває так - тут правильно, а тут помилка, ні? Але... всі ми люди, зі своїми недоліками. Тому їй співчуваю, а тому мерзотнику - все ж таки не дуже. Хоча по правді - він мав постати перед судом. А вбити можна було лише його репутацію, як Арестовичу зробили. Але... люди є люди, вони бувають радикальні.

Йой, Ви б почитали, як то було у Франції, коли з багатьох діалектів формували французьку мову... А пані Фаріон - просто просувала просту ідею говорити рідною мовою в рідній країні, радикалізм тут ні до чого. Усе треба порівнювати... Наполегливо, і не завжди ввічливо - але так.