Дядя_Вова

Різниці не відчув, але поправка приймається. Принаймні, якась загальна оцінка рівня корупції в країні. Суті міркування це якось стосується? Щодо Нафтогазу... Ну хто зна. Радіти, що в однієї компанії успіхи за рахунок проблем в інших галузях - це якось... Я би порадів успіхам в економіці в цілому - ну там зростання на відсотків 5-8, скажімо.

Ви зараз міркуєте з точки зору нас. Це все правильно, але до розуміння мотивації дій МВФ, на мій погляд, має відношення дуже незначне. От. Золоті слова. Тобто підтримка власного виробника і просування своїх політичних інтересів. Правильно?

А вони зараз діють? Просто не в курсі, але було б цікаво дізнатися.

Так за це ж і мова. Наскільки я знаю, у країнах з ринковими правилами навпаки: крупний споживач платить дешевше (бо типу оптом), а дрібний - дорожче (включно з домогосподарствами). Наскільки я знаю, у нас так не було навіть у період запровадження "ринку". А щодо корупційних ризиків - знову ж таки, якщо немає ефективного контролю, вони на кожному кроці, і це (а не різниця в ціні), на мій погляд, основний фактор. Мені розповідали про корупційну схему, де ціни взагалі ніяк не фігурували - просто людині дали субсидію під закладку саду, та людина ніякий сад не садила, а потім ще отримала державну допомогу за нібито збитки - ну типу саджанці зайці погризли. Ще одне міркування: от свого часу підняли тарифи на газ і нібито таким чином ліквідували важливу корупційну складову. Але ж за цей період значного скачка індексу корумпованості України за оцінками міжнародних організацій не сталося? Чи я щось пропустив?

Здогадуюся, хто саме пропонував би гроші, а що б він за це захотів - тут у мене лише смутне загальне уявлення. Ну припустімо. І що? Я ж правильно зрозумів, що ваша точка зору така: МВФ протягом довгих років хотів від нас реформ, і це була його єдина або основна мета? Під це Україні виділялися кредити, а наші уряди його постійно дурили, гроші брали, реформ не проводили. Якщо єдиної або основної мети досягти не вдавалося, чи не логічно з точки зору МВФ махнути рукою, хай там самі розбираються? Чи все ж таки цілі ширші й різноманітніші?

Чому? І що таке "ринкова"?

Якщо запропонувати обмін, як вважаєте, погодяться?

Я ж і кажу, що не лише реформи треба були від нас. А тепер давайте навпаки: нам гроші давали, хоча до 2014 року (хоча я вважаю, що і потім) наша влада не робила і навіть не намагалась робити корисних реформ, які дуже потрібні (просто переписав ваші ж слова трохи в іншому порядку). А гроші давали. А реформ не було. І так скільки там років? Мабуть, ці грошодавці ідіоти? Чи навіщось вони давали і щось із цього все ж мали? Як вважаєте? Я просто виходжу із тих загальних міркувань, що люди діють, дотримуючись власних інтересів (переважно матеріальних), що у світі існує економічна конкуренція і т.п. Наприклад, щоб отримувати більші прибутки. Але для модернізації ще потрібні й відносно дешеві кредити. Щодо енергоефективності будинків згоден з вами. Дешеві енергоносії для населення - то популізм. Але тут знову ж - що таке дорого, що таке дешево, все відносно.

Пригадується передача на DW декілька років тому (здається, присвячена 30-річчю повалення Чаушеску в Румунії чи якійсь подібній події). Підсумкові тези: ну що, деіндустріалізація, депопуляція, зате демократія. Цікаво, за якими показниками ви оцінюєте розвиток? Хоча дійсно певний економічний прогрес є (наприклад www.macrotrends.net/countries/ROU/romania/gdp-per-capita), але чисельність населення потроху скорочується (www.worlddata.info/europe/romania/populationgrowth.php). Підозрюю, за рахунок міграції "на багатші села".

Я не знаю, звідки там у кого що росте, вам, мабуть краще видно ці генеалогічні (чи анатомічні) зв'язки, але ось вам приклад (підозрюю, що не поодинокий): 1998 рік, Україна під тиском США (а конкретно пані Мадлен Олбрайт) відмовляється зробити поставку турбін для Бушерської АЕС (контракт на 45 млн доларів): www.neimagazine.com/news/newsukraine-reluctantly-pulls-out-of-bushehr Announcing the decision, Foreign Minister Gennady Udovenko said it had been difficult as it meant Ukraine losing $45 million. Ukraine had little choice in the matter as Washington had made it clear that supplying the turbines could put American aid at risk. Kiev could lose half of its $220 million a year in US assistance. Бо Київ ризикує втратити допомогу від США в розмірі 220 млн. доларів на рік (підозрюю, що допомога - то кредит МВФ, але не перевіряв). Натомість пані Олбрайт заводить на наш ринок компанію Westinghouse (контракт на 1,2 млрд). І це подається як компенсація наших економічних втрат. Тобто ще раз: не нашій компанії відкривають західний ринок, щоб вона там заробляла, а компанія США буде заробляти на нас, але це компенсація для нас. А нашому уряду натомість дається подачка. Моя точка зору: так працює міжнародний лобізм - і свої державні інтереси просунули, і свою компанію на чужий ринок завели. Але кожен має право робити власні висновки, але якщо боятися, звідки що росте, то краще і не заморочуватися, а сприймати все, як воно пишеться у газеті. Щодо реформи судів - а вона була? І що, ефективна? Реформа судів, децентралізація - ви просто вибираєте такі реформи, які як і позбавили би когось конкурентних переваг (бізнесменів при владі), то країні то пішло лише на користь (ІМХО). Щодо лібералізації цін на енергоносії - не впевнений.

Це одна з версій. Ось вам інша: вимагали таких реформ, щоб позбавити місцевих виробників наявних конкурентних переваг (це називається міжнародний лоббізм). Як визначити, яка правильна? Можливо, мав місце мікс. Я не знаю.

А як же прискорення темпу життя і все таке?

Дешеві енергоносії - це лише одна з конкурентних переваг для виробництва, і її самої недостатньо для розвитку. Але дійсно частина нашої промисловості на цьому певний час трималася, а коли почалося здорожчення, почалися і проблеми в деяких галузях (наприклад, скорочувалося виробництво азотних добрив, ось https://agronews.ua/news/v-ukrayini-masovo-zupynyayutsya-zavody-z-vyrobnycztva-skla/ стаття про те, що масово зупиняються заводи з виробництва скла і т.п.) Але, дійсно, створився клімат, у якому було комфортно лише місцевим, причому тим, хто при владі (або має там своїх людей). Тому, на мою думку, проjоб не у дешевих енергоносіях, а у тому, що на їх основі (і на основі інших конкурентних переваг, як-от дешева робоча сила) не змогли створити високотехнологічних і високоприбуткових галузей промисловості, а стали скочуватися до ресурсної економіки (достатньо подивитися структуру експорту - десь третина зернових та ще третина металу протягом багатьох років). В принципі, це легше і давало змогу існувати певному прошарку олігархів. Так, давали не просто так - Польща була локомотивом зламу пострадянської системи. Я вважаю, їй щось дали, щоб зробити таку собі країну-вітрину. Що в неї вийшло, я не знаю. Так, можливо, певні успіхи є - на фоні решти новоприйнятих до ЄС країн, але точно вона не наздогнала лідерів і не стала високотехнологічною розвиненою державою, як той же Китай чи Сингапур. ІМХО, для цього потрібен не умовний Бальцерович, а умовний Лі Кван Ю або умовний Ден Сяопін. Схема така: 1) створення привабливого інвестиційного клімату (можливо, це якось і пересікається з ліберальними реформами, але я вважаю, що це не одне й те ж) 2) досягнення на рівні перших осіб держав домовленостей про інвестиції в країну, причому таких, щоб вони були взаємовигідними 3) зробити так, щоб отримані прибутки не розкрадалися і не виводилися з країни 4) продумати, які галузі найкраще розвиватимуться з урахуванням місцевих особливостей і підтримувати цей розвиток. Ну і ще багато чого (а не просто ліберальні реформи). Що саме нам (нашому уряду) давали? Ви маєте на увазі кредити МВФ? Але ж це не інвестиції, правда? Наскільки я знаю, їх на розвиток виробництва пускати не можна. Це на проїдання і підтримку штанів. Ну і зростання держборгу - залежності від кредиторів. І невже ви вважаєте, що давачі не розуміли, що у нас тут відбувалося - зокрема з розкраданням? Так що ще велике питання, навіщо вони це робили (тобто давали). А держборг так і не пробачають навіть зараз, незважаючи на війну (по ідеї форс-мажор) - він все росте.

Угу, де би була та Польща без особливого ставлення заходу (наприклад, їй пробачили значну частину державного боргу - www.nytimes.com/1991/03/16/business/poland-is-granted-large-cut-in-debt.html, а потім допомагали з фінансуванням у вигляді грантів). Але якщо дуже хочеться, то можна продовжувати вірити у чарівну силу ліберальних реформ: все лібералізувати - і станеться чудо. Але якщо не станется - ну щось не так лібералізували або в недостатній мірі.

Так, правда, до розпилу треба і західних партнерів залучати, а то якось несправедливо

Заінтригували цим таємничим Швецом. Так він Антон чи Юрій?

Ви ще серед "мишей" чи вже подалися до "їжаків"? Якщо все так передбачувано, чого чекати? Пи Си Не оптиміст (якщо що), поки спостерігаю. Але якщо правда, що у нас потроху починають розміщувати якісь виробництва зброї за західними технологіями, це вже добрий знак (хоча залежить, яка доля того виробництва у нас буде).

І ще важко у всіх питаннях розібратися і вирішити, як його правильно зробити. Але ж якось у швейцарських кантонах воно працює (кажуть)...

Що це за припадок самокритичності?

Тільки щось не дуже весело

А як не склалося? Безвихідь?

Цікава теза. Не думав над цим. У територіальних громадах можлива?

Так, це називається непряма (представницька) демократія. Спочатку виборцям обіцяють і те, і інше, і третє, і десяте, а потім дай боже, щоб хоч частину обіцянок виконали. А ще буває пряма демократія, але рідко і мало де. І так, вибираємо... із кого є, з того й вибираємо.

Це залежить від того: 1) Україна - це хто для вас, 2) у чому полягатиме інтерес заходу.

У мене сильне враження, що я до цих "нас" не входжу, бо якось і на прийняття рішень не впливаю, і не пиляю нічого... То якісь інші "ми", мабуть. Виправте мене, якщо я помиляюся