Shturman1

яку функцію виконує КМ3?

в основному ставлять металостійку і на ній вже лічильник.

ага. Тепер зрозумів. На цю штуку береться просто живлення з вашого того дифавтомата. Думаю причина спрацювання не в цій штуці

ну це вже взагалі цікаво виходить. Ви ж писали що у вас окремий дифавтомат однофазний, а тепер виходить що після дифа вже стоїть якась фігня яка вже по трьох фазах струм показує. Це мене в ступор ввело. Може якісь фото викладіть вашого щита

А якщо ввімкнути вимикач світильника і тоді попробувати чи буде горіти індикатор на земляному проводі?

ну варіант з браком кабеля не відкидається, але потрібно уважно передивитись комутацію на предмет помилки як в коробці так і в розетках.

коли вибиває дифавтомат? Зразу після взведення рукоятки чи при підключенні якогось навантаження?

а хіба металорукав не буде заважати нормальному монтажу пароізоляції? Я би прислухався до поради Dendnepr в попередньому пості. Я в себе так і роблю

хочете сказати, що немає різниці між простою скруткою і скруткою пропаяною?

може я і зануда але поясніть або вкажіть на тему де конкретно можна зрозуміти чому ж все таки не можна паяти. Я розумію що великі січення проводів пропаяти проблемно ок, згідний, ну але чому ж не можна скрутку в побутовій проводці пропаяти?

та нормально буде

ИМХО нічого критичного бути не повинно. Хоча це не є прямою областю використання даного кабеля. Чому СІП не брали? Не виникало б зайвих запитань?

спосрерігав таке з однофазним лічильником. З трифазним не знаю чи таке можливо

якщо магістралі виконані сіпом, то ймовірність цього близька до нуля. Ну а якщо вже магістралі старі як світ і на голих проводах, то тоді вже можна і систему ТТ зробити .

нормально буде

Вы глибоко помиляєтесь, шановний. Просто факт наявності УЗО не дає вам права виконувати ПЕН провідник меншого січення ніж приведено в пункті 1.7.145. Фразу "... а частину електроустановки, яку розгля­дають, не захищено ПЗВ." треба розуміти так що якщо іти по схемі починаючи від джерела живлення то до місця на схемі де встановлено УЗО ми можемо суміщати функції нульового робочого і захисного провідників в одній жилі кабеля, тобто ПЕН, але виконувати при цьому вимоги по його січенню згідно пункту 1.7.145. Як тільки ми дійшли до частини електроустановки яка захищена ПЗВ ніякого суміщення функцій бути не повинно, а повинно бути виконано розділення на N i PE до яких вже інші вимоги по січенню (ці пункти думаю приводити не має потреби). Ця фраза просто вказує на те, що якщо не виконати розділення на N i PE то ПЗВ не буде повноцінно виконувати свої функції (буде спрацьовувати тільки тоді коли людина доторкнеться до корпусу прилада на якому виник потенціал при пошкодженні, а має спрацьовувати як тільки цей потенціал з'явився на корпусі). А на рахунок вимог по січенню ПЕН провідника то це один із заходів по виконанню цього провідника надійним. Тобто це мінімальний переріз ПЕН провідника по механічній міцності адже як я приводив пункт ПУЕ вище надійність системи TN цілком і повністю залежить від надійності провідника ПЕН

Відкрию вам секрет. Провідник PEN використовується в системі TN-C-S яка скрізь зараз використовується при реконструкції старих і будівництві нових електромереж. ПЕН іде від джерела живлення і в певній точці (по правильному на вводі) ділиться на N i PE. Якщо ви цього не знали, то це "зальот батєнька". І при цьому як до PEN так і до N і РЕ провідників є свої вимоги описані в певних розділах ПУЕ Дозвольте не прислухатись до вашої поради А конкретніше що не так? Не кидайтесь загальними фразами а сформулюйте свою думку до кінця щоб вас ще хтось зрозумів

залежить від порядків в ресі. Я би просто підійшов і поговорив в усному порядку з головним інженером ресу. Щоб не вийшло, що зробите, а вони приїдуть пообрізають. На рахунок проводу, то ИМХО тільки СІП

рес в курсі?

чудний ви чоловік я говорю про ПЕН провідник, а ви мені рекомендуєте про РЕ читати я мав на увазі цей пункт 1.7.145 У стаціонарних електроустановках з типом заземлення системи TN функцію захисного (РЕ-) і нейтрального (N-) провідників можна поєднувати в одному РЕN-провіднику, якщо його переріз є не меншим ніж 10 мм2 - для мідних і 16 мм2 - для алюмінієвих провідників, а частину електроустановки, яку розгля­ дають, не захищено ПЗВ.

Ну звісно що без з'єднань не обійтись. Але їх кількість повинна бути як можна меншою і якість цих з'єднань повинна бути високою. Плюс повинні бути витримані технології монтажа тих самих кабельних ліній і тих же повітряних щоб забезпечити максимальну цілісність ізоляційних шарів кабелів і проводів ну це так до слова якщо ви пропускаєте ПЕН через лічильник у вас вже автоматично виникає два з'єднання бо дві клеми лічильника задіюється (вхід і вихід) чого б можна було уникнути як би ПЕН розділити до лічильника. Ну я ж не кажу що це смертельно це нехай і мінімально але зменшить надійність. Просто людина спитала як правильно зробити, а те що розділити можна і на розподільчому щиті я ж не заперечую. Тільки в даному випадку додається ще вимога що переріз ПЕН провідника не повинен бути менше 16 мм. кв. по алюмінію або 10 мм.кв по міді тому до розпоідільчого щита потрібно буде мінімум давати 4х16 (алюміній) або 4х10 (мідь)

яким би надійним не було з'єднання воно є слабким місцем і зменшує надійність будь якої системи і не тільки електричної . Тільки надійне з'єднання зменшує цю надійність в меншій мірі ну а тут є пряма заборона на встановлення АВ в колі ПЕН провідника. Так що тут без варіантів

тому я і привів той пункт ПУЄ де говориться про пряму залежність надійності системи TN від безперервності PEN провідника

тому що при збільшенні кількості з'єднань зростає ймовірність порушення цілісності PEN провідника

деякі унікуми взагалі в розетці виконуються розділення і думають що вони заземлення зробили