Waldmann

Тут багато залежить від багатьох факторів: способа прокладання, матеріалу ізоляції кабеля, числа жил. Якщо говорити про мідний кабель перерізом 2(3)х1.5 з ПВХ-ізоляцією, то при способах прокладання А1, А2 або В2, не можна захищати його автоматом з уставкою 16 А; при способах В1, С, D1, D2 -- можна і 16 А. Хоча багато залежить також і від температури навколишнього повітря, від того, одиночне чи групове прокладання. Кожен випадок треба розглядати індивідуально, тому не можна однозначно казати, що "на мідний кабель 1.5 не можна ставити автомат 16 А" або навпаки "на мідний кабель 1.5 можна ставити автомат 16 А". Потрібно визначити тривало допустимий струм по таблицям гл. 2.1 ПУЕ в залежності від умов прокладання, потім перевірити критерій захищеності провідника згідно п. 3.1.32 ПУЕ, і тільки потім робити висновки.

Есть мнение (частично подтвержденное требованиями нормативных документов) о том, что сигнализацию и прочую ответственную слаботочку лучше не садить под узо. Хотя не все это мнение разделяют.

Пишу и не стесняюсь: при такой мощности (650 Вт) конечно же 1,5 кв. мм. пойдет. Но ежели в перспективе захотят заменить кондиционер на более мощный или ответвиться от этой линии на еще какую-то нагрузку, тоди ой...

УЗО целесообразно ставить на все розетки квартиры. Это обязательное требование нормативных документов, и оно оправдано соображениями безопасности.

В даному випадку ПУЕ дозволяє півметра (якщо кабель без труби), або 25 см (якщо кабель у трубі). Це п. 2.3.63. Так що якщо кабель у трубі, то можна такий кабель дійсно класти в одній траншеї з трубою каналізації, але на відстані 25 см в просвіті.

узо, як виявилось, немає (хоча я думав що є). Є тільки дифавтомати, тому прибрав цю фразу із попереднього повідомлення. Хоча імхо це дещо парадоксально: дифавтомати одномодульні є, а просто одномодульних дифреле - немає (хоча по ідеї "начинка" у дифавтомата більше ніж в дифреле).

Питання: а яка максимальна довжина ділянок проводки, виконаної перерізом 1,5 квадрата? Тобто довжина кабеля від підрозетника кімнати до інших розеток кімнати? Справа в тому, що чисто по ПУЕ таку схему як у вас допускається захищати автоматом 16 А, і нормативний рівень безпеки не порушено. Далі наводжу такст п. 3.1.39 ПУЕ, жирним виділено ваші випадки. Та і більше того, формально згідно ПУЕ взагалі можна спокійно захищати мідний провідник перерізом 3*1.5 кв. мм. автоматом з уставкою 16 А. При вашому способі прокладання, згідно табл. 2.1.6 ПУЕ тривало допустимий струм кабеля 3*1.5 становитиме 17,5 А (при температурі оточуючого повітря 30 градусів) або 18,55 А (при 25 градусах). Тому особисто я все залишив би як є (але за умови, якби знав, що там чесні 1,5 квадрати...прочитавши тему бачу, що в цьому є сумніви). В будь-якому разі остаточний вибір все одно тільки за Вами. Якщо є острах і застереження, то, як я вже писав раніше, компромісом між безпекою ("аби не згоріло") і зручністю експлуатації ("аби не вибивало") може бути застосування автоматів з уставкою 13 А. p.s. Доречі, Ви не переглядали цього каталога на кабель марки YDYp? Там на останній сторінці є табличка від виробника цього кабеля із тривало допустимими струмами саме для кабеля цієї марки. Можливо ця інформація допоможе Вам визначитись. Правда, точно такого способа прокладання як у Вас (під штукатуркою) в тій таблиці нема, але імхо більш за все схоже третій зліва. www.tfkable.com/sites/default/files/karty-katalogowe/ydyp_500v_i_750v_jm0612.pdf

profeMaster, табличка, яку Ви навели, вже більше року як нелегітимна. Зараз повинна застосовуватись таблиця 2.1.6 ПУЕ для вибору перерізу проводки до 16 квадратів по міді. А таблиця 1.3.4 тепер застосовується тільки для визначення тривало допустимого струму мідних проводів перерізом більше 16 квадратів. p.s. І глава 3.1 вже кілька місяців як нова діє, там умови погодження уставки апарата захисту і перерізу провідника дещо ускладнились.

Можна спробувати здійснити такі кроки з вказаною метою: 1) Замінити в деяких групових лініях цю зв'язку "автомат+узо" на один одномодульний дифавтомат (економія: мінус 2 модулі в кожному з таких місць, всього таких місць три, тому економія: -6 модулів) 2) Прибрати узо на лінії живлення ел. котла і можливо на лінії живлення варочної поверхні з духовкою. Жоден з нормативних документів не вимагає встановлювати там узо, якщо ці прилади підключені стаціонарно. Котел-то точно буде підключений стаціонарно, а от варочна і духовка можливо й через трифазні роз'єми. В будь-якому випадку економія становитиме від -4 до -8 модулів. 3) Автомати на лініях живлення ел. котла і варочної поверхні з духовкою підписані як 4-полюсні, достатньо 3-полюсних (економія ще -2 модулі). Хоча можливо Ви просто помилилися при підписуванні автоматів, бо намальовані 3-полюсні на картинці, але підписані як 4-полюсні.

Є ще автомати з уставкою 13 А, можна їх застосувати для захисту кабелів 3*1.5, якщо боїтесь 16-амперних.

В українських нормах є аналогічний пункт, 11.9 ДБН В.2.5-23:2010 Двополюсний автомат на вводі до індивідуального житлового будинку теж дозвролено ставити, але він має розривати виключно N-провідник, а не РЕN-провідник. Тобто розділення РЕN на РЕ і N в такому випадку згідно норм має бути здійснене обов'язково перед таким ввідним автоматом. Цитата теж із ДБН В.2.5-23:2010, п. 4.4.

Значення розрахункової потужності житлових будинків (в т. ч. і індивідуальних) розраховується по ДБН В.2.5-23:2010. Це єдиний нормативно-правовий акт, яким повинні керуватися і проектувальники і обленерго в даному питанні. Там немає нічого про 250 Вт на розетку, про розподіл навантаження на "постійне" і "непостійне", та іншої маячні. Перш за все треба визначити вид житла (їх буває три), і потім від цього далі плясати.

Я писав звернення до НЕК "Укренерго" з проханням роз'яснити, чи можна користуватися нормами одного зі стандартів МЕК, якщо цей стандарт офіційно не є чинним в Україні. Відповідь була конкретна - ні, не можна. Можна буде тільки після того, як цей стандарт стане офіційно чинним в Україні.

Нет, мы говорим о способе В2 по табл. 2.1.4 (пункт 60 - Багатожильні кабелі в трубі в кладці/бетоні) и о способе А2 по табл. 2.1.4 (пункт 2). В таблице 2.1.5 даны просто примеры, а в табл. 2.1.4 - полный перечень всех возможных способов. Обсуждаемый нами способ не внесен в таблицу 2.1.4, в принципе он является неким гибридом между А2 и В2 (часть в бетоне, часть в теплоизоляции). p.s. Еще раз всё проанализировав, лично я пришел к выводу, что все-таки обсуждаемый способ согласно новому ПУЭ не разрешен. На підставі положень п. 2.1.62 ПУЕ: Выходит, нужно сделать так, чтобы слой утеплителя и ПЭ-труба непосредственно не касались друг друга. Тогда всё будет по нормам.

Пока что я еще изучаю этот вопрос, но по предварительной информации честно говоря, и положа руку на сердце я считаю что нормы новой редакции ПУЭ нарушены. Но подчеркиваю - только новой редакции ПУЭ. Раньше такой способ вроде не был запрещен, но в новой редакции ПУЭ появился такой коварный пункт 2.1.62, где в последних двух его абзацах четко написано: То есть вот ваша ПЭ труба является частью электропроводки. Вона не відповідає в частині нерозповсюдження горіння вимогам ДСТУ 4549-1 "Системи кабельних трубопроводів. Частина 1. Загальні вимоги і методи випробувань"? Не відповідає. Значить повинна бути розміщена в оболонці з негорючих матеріалів. А у вас горючий утеплитель к ней прикасается (да, он Г1, но всё же горючий). То есть лично я считаю, что новое ПУЭ формально нарушено. Но если этот монтаж делался до введения в действие главы 2.1 ПУЭ, то можно спать спокойно, в старом ПУЭ вроде бы не было такого требования (хотя возможно я плохо искал). Но если буквально воспринимать требования п. 2.1.62 ПУЭ, то вроде как сейчас так делать нельзя. Но я еще изучаю этот вопрос, вдруг найду еще какой-то пункт. Добавлено через 5 минут Тут уже вы не правы. Потому что норма про 10 мм касается только открытой прокладки кабелей (проводов) способами Е или F, либо скрытой прокладки способом С. У нас тут другой случай, применен способ В2 или А2. У нас же - скрытая прокладка по способу В2 или А2. Поэтому данный аргумент здесь неприменим. Выше я написал, что обсуждаемый способ прокладки новым ПУЭ вроде как не допускается, но причина в другом, не в 10 мм.

Ну да, всё правильно. Мы же говорим об утеплителе, это строительный материал, а не электромонтажное изделие типа кабеля или трубы. Поэтому и термины из электромонтажа на него не распространяются. Я это имел ввиду.

Хмм, а это вообще откуда? Если из п. 4.36 ДБН В.2.5-23:2010, то очень странно. У меня что в электронной, что в бумажной редакции ДБН В.2.5-23:2010 подпункт (д) пункта 4.36 изложен совсем в другой редакции

При групповом монтаже автоматов в щите значение снижающего коэффициента колеблется в диапазоне 1...0.8, а снижающий коэффициент для совместно проложенных проводов (кабелей) может доходить и до 0.38 (см. таблицу 2.1.15). К тому же монтаж автоматов в щите не всегда является групповым. Г1 и НГ - это совсем не одно и то же. Г1 - это Г1, горючий материал (хотя и самый трудногорючий из горючих). А НГ - это негорючий материал. Этот пункт вообще не касается вашего способа прокладки. Тут InSAn прав - под "оболочкой" имеется ввиду не труба, а именно оболочка кабеля, как элемент конструкции.

З того ж ПУЕ, пункт 1.1.16: В той же час, дію ДБН В.2.5-23:2010 ніхто не відміняв І там же: Добавлено через 1 минуту Конечно не так, я ж написал Раньше длительно допустимые токи для электропроводок определялись по таблицам главы 1.3, сейчас -- по таблицам главы 2.1. Таблицы значительно отличаются. Отличается даже температура окружающей среды, для которой определяется длительно допустимый ток (в главе 1.3 - плюс 25, в главе 2.1 - плюс 30). Конечно другие, достаточно сравнить соответствующие таблицы в главе 1.3 и в главе 2.1. Правовая коллизия в вопросе прокладки за подвесными/подшивными потолками уже не раз обсуждалась, неохота повторять одно и то же.

Вообще перечитав новую глау 2.1 ПУЭ могу отметить такие основные моменты: 1) Сильно усложнилось определение длительно допустимого тока для кабелей и проводов. Если в старой версии ПУЭ достаточно было пользоваться несколькими таблицами, то теперь таких таблиц великое множество. Если раньше ток определялся только по двум видам прокладки (в воздухе или в земле), то сейчас - куча способов прокладки, для каждого из которых - свой длительно допустимый ток. А ведь часто линия прокладывается несколькими способами на разных участках трассы, тут приходится быть очень внимательным. 2) То же самое касается снижающих коэффициентов, применяемых при одновременной прокладке нескольких кабелей в общей трубе/ общем лотке / общем кабель-канале. Вынос мозга гарантовано. 3) Вроде как разрешили прокладывать кабеля, "які відповідають вимогам ДСТУ ІЕС 60332-1-2", по сгораемым конструкциям непосредственно, "без додаткових заходів безпеки". Но опять же, в ПУЭ разрешили, а в НПАОП 0.00-1.32-01 запрет остался. 4) Так и не разрешили правовую коллизию между ДБН В.2.5-23:2010 и НПАОП 0.00-1.32-01 касательно прокладки проводки за підвісними/підшивними стелями. 5) Какие-то нереальные нормы потери напряжения. 3% от ТП до самой отдаленной лампочки? WTF? Чтобы это обеспечить, нужны необъятные сечения кабелей. 6) Требования по установке ПЗІП, к чему они тут вообще?

Тут скорее нужно ставить вопрос не "какая группа горючести у п/э труб?", а "являются ли п/э трубы стойкими к распространению горения?" Потому что п. 4.36 ДБН В.2.5-23:2010 оперирует именно этим критерием: Однозначно п/э трубы не являются стойкими к распространению горения. Поэтому применять их в жилых зданиях по идее строго запрещено. Однако ж дальше, в следующем абзаце читаем исключение: Подпадает ли тот способ, о котором писал Шарманщик, под вышеприведенное описание - сложно сказать. По идее если всё это дело заливается стяжкой, то наверное это замоноличивание. Хотя от греха подальше я бы конечно покрывал п/э трубу не пенопластом, а чем-то негорючим, например негорючей минватой. Чего точно нельзя делать, так это прокладывать п/э трубы незамоноличено, как вот например я лично сфоткал на одной своей стройке (для справки: красная труба - тоже п/э, только не водопроводная, а электротехническая, но час от часу не легче, ведь п/э есть п/э - материал, распространяющий горение)

Ирида, у державних будівельних нормах ДБН В.2.5-23:2010 є такий пункт 5.8, де сказано: Слід перевірити, чи виконується в реальності цей пункт у вашому під'їзді. І якщо ні, то напрягти електриків зробити як треба. Потім, в цьому ж пункті є вказівки щодо того, як треба правильно організовувати захисне відключення при перевищенні напруги внаслідок обриву нуля. Правда, тут йдеться про однофазні відгалудження від повітряної лінії у приватному секторі, але фізика процесу така ж як і при живленні однофазним відгалудженням від трифазного стояка під'їзду багатоквартирного будинку. Тобто рекомендується використовувати реле максимальної напруги, яке подає сигнал на незалежний розчеплювач, який в свою чергу відключає ввідний автомат вашої квартири. Чому саме так - довго пояснювати, але цей варіант дійсно найоптимальніший.

Поддерживаю. Тем более, что нормативы, в частности НПАОП 0.00-1.32-01, предписывают: использование дифавтоматов предпочтительнее, чем использование отдельно УЗО и отдельно АВ. Ладно там когда дифавтоматы только появлялись на рынке и были еще диковинкой, то ставили отдельно УЗО и отдельно АВ. Но сейчас, когда дифавтоматы стали будничной вещью, не вижу объективных причин использовать два отдельных аппарата вместо одного комбинированного.

Может я чего-то не догоняю, но каким образом автомат может защитить УЗО от сверхтока, если этот автомат стоит после УЗО? Конечно перед!

Якраз-таки все правильно, цього вимагають норми. Інакше РЕМ може не погодити облік По схемі довжина ВВГнг складає 30 м, значить одразу після лічильника повинен бути встановлений апарат захисту, якнайближче до засобу обліку. Тому перша схема якраз була правильна, а друга - порушує наведений вище пункт ДБН В.2.5-23:2010.