ontoshko

Я маю наувазі, що різниця тепловтрат між Алютеком SL 160 (R = 1) і турецькою системою (R = 2,56) на 15-20 метрах профільної системи виходить 300 кВт*годин на рік. Це при різниці в ціні в 1к$ на користь дешевшої турецької на боці турків можливість встановити скопакет з більшою на 4мм дистанційною рамкою, що при великих склопакетах з товстим склом - досить важливо (чи ні?) для порівняння: Алютек - 8i - 16Ar - 6 - 14Ar- 6i турки: 8i - 18Ar - 6 - 16Ar- 6i або 8i - 16Ar - 6 - 16Ar- 4.4.1i

ну це зрозуміло, питання окупності більше ста років по тепловтратам. Добавлено через 3 минуты Пакет, якщо цільний, більше 5м2. Тут вже і 6 мм скло не пройде. Потрібно рахувати, але загальні вимоги - два ЛоуІ+аргон або криптон і бажано пластикова рамка. А пластикова рамка при таких розмірах, враховуючи що розсувка виходить на південь і нижня частина сонцем нагріватись - чи не призведе це до біди? Чув, що у пластикової рамки з цим можуть бути нюанси Добавлено через 47 секунд Дякую, а якщо триплекс в середину замість 6-ки - то пройде 4.4.1?

Підкажіть, будь ласка, адекватну формулу двокамерного склопакету для розсувної HS-portal системи. Розмір створки - 2400 на 2400мм. Варіант профілю Alutech SL 160 дозволяє заповнення 50мм. R = 1 Вт/м2К Є ще одна пропозиція від виробника з Турції (kurtoglu 70 LS), він суттєво дешевший, дає можливість поставити 54мм склопакет, однак R = 2,56 Вт/м2К. Різниця в тепловтратах через профіль буде окупатись більше ста років. Якщо врахувати опалення з тепловим насосом - то взагалі років 400. Питання лише в комфорті/відсутністю обмерзання і конденсату.

Дворамні вікна з тієї епохи, коли теплові насоси взагалі не існували, або коштували як три рами. Те що там у кого-сь рідкість мене не цікавить. Я рахую економічну доцільність на тут і зараз, економію розраховую на строк в 50 років, як це роблять в Європі.

ТН має відношення до окупності другого ряду вікон, т.я. він зменшує загальні витрати вчетверо, тим самим і різниця між до і після встановлення другого ряду вікон буде теж вчетверо меньшою. Ну і відповідно - в 4 рази більшим буде окупність

окупляться за 10-12 років. Собівартість зеленої енергії зараз 2,5 євроценти. І як порахувати комфорт від наявності електроенергії вдень завжди, при умові гібридного інвертора? При умові достатньої кількості б/в батарей від ліфу - автономія стає повною. Добавлено через 2 минуты за 90 тис грн якщо взяти тепловий насос, то окупність стане 18*4 = всього лише 72 роки. ТН окрім цього зекономить втрати через стіни, стелю, підлогу і вентиляцію Добавлено через 4 минуты два однокамерних - по суті гроші на вітер. Вони не сильно від двокамерного відрізняються, лише по рамі немає містку холоду, але рами меньше 5-10% в вікні. Дві двокамерки в розрахунках гластрьош давали R=5. Але математика все-одно не втішна, якщо в неї втручається тепловий насос

Я порівнював варіанти з різними типами рекуператорів і не можу визначитись з тим, який саме краще обрати для будинку 160м2 /4 мешканця. Я так розумію 500м3 там з величезним запасом. Пластинчасті полістирольні мене взагалі лякають, особливо якщо з нагрівачем. Якось полімер + ТЕН в голові не вкладається в якості надійної і безпечнох установки. Пластинчасті якщо й брати то з зустрічними потоками (. Матеріал або алюміній або полімеризована целюлоза (ентальпійний). Останній рекуперує і вологу, але не можна підключити до санвузлів і витяжки. З іншого боку є ще роторні - українського виробництва MyAir V500 з ЕС двигунами та електронагрівачем. Ціна 38к грн - це вдвічі дешевше за роторний Вентс (70-80к). З недоліків - частковий підміс повітря і не зрозумілий рівень рекуперації вологи, зате вищий період експлуатації установки в порівнянні з целюлозним рекуператором. У вентс є перевага - не впевнений наскільки вона взагалі робоча - це контролер А21 - можливість підключити установку до Building Management System (BMS) по протоколу Modbus, що суттєево спростить автоматизацію і те ж підключення системи по VAV схемі. На алі є як окремі датчики СО2 так і панельки з дисплеєм (50$). Треба буде лише додати заслонку і сервопривід (100$). Хоч як тут, здається, писали, що воно окупатись буде десятиліттями - там є інший момент - комфорт при дуже широких умовах. Скоріше за все я би таку штуку ставив лише у вітальню, а всю іншу систему би відрегулював один раз.

так, він же сорбційний в деяких варіантах

який спить

так, ще й ентальпійний рекуператор має обмежений строк використання. Думаю, що алюмінієвий рекуператор повинен слугувати суттєво довше. Крім того є ще моменти: -ентальпійний не дозволить повністю закрити питання з вологістю -в газобетонному будинку перший сезон-два буде надмірна вологість, а ентальпійний зменшить швидкість висихання стін.

З chandelle як і з іншими алюмінієвими пластинчастими рекуператорами не вирішується питання вологості вхідного повітря. Теоретично можна вирішити канальним зволожувачем, навіть знайшов українського виробництва під назвою Вдох-Нова порядка 13к грн. в суммі з водяним нагрівачем, тепловим насосом а-ля того ж ентеос виходить суттєво дешевше ніж рекуператор Вентс або його аналог. Але Chandelle C2-200 8300 грн +вентилятори (? грн) +Вдох-Нова 13000грн Ціна виходить під 25-30к грн в той час як ентальпійний рекуператор Вентс ВУЭ 350 П3Б ЕС - 36000 грн Як думаєте чи варто розглядати Вентс?

ГТО якщо й робити то тільки ПНД труби з гліколем. Ціна та ж. Обслуговування на порядок меньше. А взагалі, якщо підходити комплексно, то в разі теплоеффективного будинку, який без теплового насосу майже не доцільний - то всі ці ГТО окуповуватимуться під 50-100 років. 50-100 років ви будете лазити і мити труби під землею? ТН окупиться за 10+-

пакет 6-4-3.3.1 в 2м на 2м? В інтернетах пишуть, що триплекс треба брати з розрахунковою міцністю 0,63 від загальної товщини.

Тут цілком вистачить штульпових дверей. Який сенс в розсувці за 2-3 рази більше грошей, якщо поріг теж залишиться а проєм буде той самий 1м Штульпові двері дадуть 2 м

Красиво, тепло, але ніколи в житті не окупиться. Краще вікно дасть коефіцієнт теплопровідності - 0,6 Вт/м2*гр при ціні порядка 2000 грн/м2 або 58 кВт годин на рік два таких дадуть 0,3 Вт/м2*гр або 29 кВт годин на рік ну 2000 поділити на 29 = 68 років якщо взяти тепловий насос то сумма років множиться на 4 окуповується насос досить швидко, а якщо відняти ще й гроші за другу пару вікон - то взагалі. + якщо встановити сонячні панелі та зелений тариф, то тепловий насос замість 12 років окупиться десь за 2,5-4 в залежності від споживання і потужності сонячної станції

тут ще інше питання - а чи доцільно взагалі R доводити до 6. Я рахував по теперішнім тарифам і взагалі товсті стіни з ГБ ніколи не окупаються Рахуємо тепловтрати метра квадратного базової стіни, візьмемо D300 300мм: теплопровідність 0,08 для сухого чи 0,09 для умов експлуатації Б товщина 0,3м. дельта температур - 23 градуси, для Києва (-0,6 +22 в приміщенні) 4224 - кількість опалювальних годин для Києва. Втрати з метра стіни: 0,09/0,3*23 = 6,9 Вт Квт*год на рік: 6,9*4224/1000 = 29,14кВт*год Візьмемо для порівняння стіну D300 400мм Втрати з метра стіни: 0,09/0,4*23 = 5,18 Вт Квт*год на рік: 5,18*4224/1000 = 21,85 кВт*год Різниці - 29,14 - 21,85 = 7,28 кВт*год/рік Різниця в ціні - 2000 грн/куб * 0,1 = 200 грн (1400 грн сам блок + 500-600 кладка) в разі використання тарифу електроопалення - 5,81 * 0,9 = 5,22 грн Термін окупності - 200 грн/7,28 = 27 років 300мм Д300 -> 500мм Д300 - 34 роки 27 років для утеплювача - це трохи перебір, особливо, якщо врахувати, що різниця вартості на 100+ метрах кв стіни виходить близько половини ціни теплового насоса (ТН), який має термін окупності 10-12 років, зберігає гроші не тільки через тепло, що проходить через стіну, а ще й вікна, стелю, підлогу та вентиляцію. Якщо ж ТН включити в розрахунки, то економія від збільшення стін зменшується в 4 (COP насоса) рази, через зменшення загального споживання електрики для отримання того самої кількості тепла. А окупність ТН можна зменшити в 4 разі в випадку якщо є сонячні панелі і зелений тариф, який дасть можливість продавати зекономлене в мережу по зеленому тарифу, в разі, якщо генерація за місяць більша за споживання. По цій же самій математиці вигідне утеплення: 100 мм ППС в фундамент 250-300 мм ековати в перекриття неопалюваного горища. Найбільша вигода від утеплення стіна - 300мм газобетону D300 + 200мм утеплювача, але це якщо рахувати 50 років строк експлуатації.

Відповідь на питання чи утеплюватись чи ні проста: рахуємо тепловтрати метра квадратного базової стіни, візьмемо D300 300мм: теплопровідність 0,08 для сухого чи 0,09 для умов експлуатації Б товщина 0,3м. дельта температур - 23 градуси, для Києва (-0,6 +22 в приміщенні) 4224 - кількість опалювальних годин для Києва. Втрати з метра стіни: 0,09/0,3*23 = 6,9 Вт Квт*год на рік: 6,9*4224/1000 = 29,14кВт*год Візьмемо для порівняння стіну D300 400мм Втрати з метра стіни: 0,09/0,4*23 = 5,18 Вт Квт*год на рік: 5,18*4224/1000 = 21,85 кВт*год Різниці - 29,14 - 21,85 = 7,28 кВт*год/рік Різниця в ціні - 2000 грн/куб * 0,1 = 200 грн (1400 грн сам блок + 500-600 кладка) в разі використання тарифу електроопалення - 5,81 * 0,9 = 5,22 грн Термін окупності - 200 грн/7,28 = 27 років 27 років для утеплювача - це трохи перебір, особливо, якщо врахувати, що різниця вартості на 100+ метрах кв стіни виходить близько половини ціни теплового насоса (ТН), який має термін окупності 10-12 років, зберігає гроші не тільки через тепло, що проходить через стіну, а ще й вікна, стелю, підлогу та вентиляцію. Якщо ж ТН включити в розрахунки, то економія від збільшення стін зменшується в 4 (COP насоса) рази, через зменшення загального споживання електрики для отримання того самої кількості тепла. А окупність ТН можна зменшити в 4 разі в випадку якщо є сонячні панелі і зелений тариф, який дасть можливість продавати зекономлене в мережу по зеленому тарифу, в разі, якщо генерація за місяць більша за споживання. По цій же самій математиці вигідне утеплення: 100 мм ППС в фундамент 250-300 мм ековати в перекриття неопалюваного горища. Найбільша вигода від утеплення стіна - 300мм газобетону D300 + 200мм утеплювача, але це якщо рахувати 50 років строк експлуатації.

Пінопласт, як будь-який горючий утеплювач забороненно протипожежними нормами в вентфасадах (сайдинг)

Строки окупності стін із D300 в порівнянні з базовим варіантом в 300мм: у 400мм - 27 років у 500мм - 34 років це з врахуванням роботи 500 грн/м3, без врахування економії на фундаменті, витраті клею і т.п. Якщо ж взяти на зекономлені гроші тепловий насос, то строк взлетить до зовсім неприємних величин більше сотні років, при тому, що тепловий насос поверне свої інвестиції за 10-12 р, а в разі зеленого тарифу через 3-4 р

Строки окупності стін із D300 в порівнянні з базовим варіантом в 300мм: у 400мм - 27 років у 500мм - 34 років це з врахуванням роботи 500 грн/м3, без врахування економії на фундаменті, витраті клею і т.п. Якщо ж взяти на зекономлені гроші тепловий насос, то строк взлетить до зовсім неприємних величин більше сотні років, при тому, що тепловий насос поверне свої інвестиції за 10-12 р, а в разі зеленого тарифу через 3-4 р

Если взять калькулятор и посчитать окупаемость гелиосистем на солнечных коллекторах - то выходят цифры порядка 40 лет ,в то время как солнечные панели + тепловой насос дают около 4-5 лет. Для себя вопрос закрыл

як вже приводили вище (вимагає реєстрації) www.glastroesch.ua/servis/programma-rascheta-glace/glace.html Добавлено через 3 минуты 1/1,21 не дорівнює 1W, а 0,82W/(m².K)

Нажаль ці двері тут - офтоп. Звичайні броне-двері без терморозривів і т.п. Тому зважаюси на це така ціна навіть трохи зависока для них. Це ціна стражу з трьома контурами ущільнення і терморозривами в коробці і рамі

По результатам побаченого на Інтербудекспо 2019 з дверей: крім вже зазначених Вікна-Стиль (двері з HPL починаються з 37к грн, сканер відбитку +300 євро) цікаві варіанти: Страж, зовнішня коллекція Proof. Там умовно є терморозрив в рамі і полотні. Ціна на одинарні двері - починається з приблизно 15к. Полуторні - 25-30. Є моделі зі скляними вставками, хоча дизайн ще далекий від нових трендів мінімалізму і правильних геометричних форм. Показали на стенді двері з заглушкою над дверима в стилі дверей. Також в каталогах присутні скляні фрамуги. Задав питання скільки коштують такі двері - відповідь ШІСТЬ ТИСЯЧ ЄВРО, Карл! Я перепитав, виявляється не помилився. Коротше є Українським виробникам над чим працювати. За цю ціну можна поставити два Hormann'a Thermo65 з фрамугами. З цікавих стендів - український виробник профільних систем Талісман показав зовнішні двері на базі алюмінію. Ціна для дверей з низьким порогом без скла - 1300 євро, фрамуга ще +300. Модель зі склом - 1600. Виготовляють розміри під замовлення, навідміну від Hormann'a де за нестандарт доведеться переплачувати і чекати

вы себя сами травите ежедневно три раза в день lmgtfy.com/?q=видовое+питание+человека