Vladdi

Любые свинцовые АКБ по определению не являются предметами длительного использования. Как бы ни старался потребитель создать идеальные условия, у всех этих батареек есть жизненный цикл, от которого не уйти ни при каких условиях. Раньше или позднее, он закончится. Конечно, многое зависит от режима эксплуатации, но радикально, в разы, увеличить срок жизни нереально. Проблема, помимо всех прочих в том, что автомобильные АКБ от AGM для ИБП отличаются и конструктивно и по основным параметрам, поэтому стоит исходить из их расчетных условий эксплуатации. К примеру, достаточно продвинутые недорогие зарядки вроде Hyundai HY400 способны зарядить и поддерживать АКБ неограниченно долгое время, но там используется интеллектуальная многоступенчатая технология, не позволяющая выкипать электролиту и сильно ограничивающая ток заряда, плюс все это происходит в импульсном режиме. Насчет циклов, то их количество напрямую зависит от режимов разряда. Другое дело, что автомобильные батареи, в общем-то, не предназначены для такого (stand-by) вида эксплуатации, их обычные разрядные циклы короткие и относительно неглубокие, с приличными импульсными токами, и чередуются с циклами "сна" в состоянии практически саморазряда, а зарядные наоборот, короткие и с током на грани максимального. Поэтому давать какие-то прогнозы или рекомендации нереально и несерьезно.

Не нужно выдумывать то, чего нет в тексте и делать из этого далеко идущие выводы. Я всего лишь сказал, что: а) Трехфазному счетчику все равно, какие фазы в каком порядке поданы на фазные входы. При нарушении чередования фаз он будет об этом сигнализировать, но на учет это не влияет. б) Повторные заземления ВЛ на столбах не дадут возможности безнаказанно включить фазу на нулевой провод ТП при ремонте линии. Поэтому такого рода неисправность на ВЛ можно только построить умышленно, проложив (подвесив) линию с нарушением норм и проектов, без подключения заземляющих клемм на столбах (а они там точно были, иначе такой проект никто бы не согласовал и в эксплуатацию не принял). в) Однофазному и трехфазному счетчикам обрыв нуля ничем не угрожает, кроме нарушения учета. Это "расчетная" неисправность сети, которую прибор должен переносить без повреждения. Для индикации этой неисправности у всех приборов есть сигнализация, поскольку это связано с нарушением учета. Неправильное подключение катушек старых механических дисковых счетчиков, разумеется, приведет к неисправности. Но это, повторяюсь, можно сделать только двумя способами и справедливо только для древних электромеханических дисковых счетчиков. Оба способа абсолютно дебильные, т.к. первый - это сразу подключать неправильно (редкий случай, ибо результат будет виден сразу), и второй (тоже идиотский) это подвешивать и собирать линию с нарушением норм и правил. Другое дело, что при повреждениях зданий при обстрелах часто возникают повреждения в виде КЗ всех видов. У нас, в разбитых домах нашего СТ, были все случаи, и фазы просто лежащие на земле, и межфазные, и просто обрывы. Ну и напоследок, последние лет 30 нет в счетчиках никаких катушек. АЦП измеряет падение напряжения на калиброванном шунте, а нулевой провод нужен ему только для питания схемы, он не транзитится через счетчик вообще. Заодно в некоторых схемах просто решается проблема распространенного воровства при помощи блокировки обмотки напряжения. Фото одной из разновидностей современного электронного однофазного счетчика приложено. Если такие счетчики собираются группами в РЩ, то перепутать нули сложно, т.к. нулевой провод туда подается только на 1 клемму тоненьким проводком, а фазные зажимаются на пластину с шунтом. При одиночном подключении здесь тоже технически возможно умышленно подать фазу на нулевой провод, но для этого нужно фазу подать на заземляющую сборку щита, а это уже крайняя степень идиотизма.

Зер гут, Маргарита Паллна! Никакого дыма, спаси и сохрани Я только хотел сказать, что ежели бы счетчики ломались при каждом случае перепутки фаз при ремонте кабелей, к примеру, или обрыве нуля, то замена этих весьма недешевых девайсов была бы регулярной работой вроде замены лампочек накаливания. Но почему-то все не так плохо. Да просто потому, что однофазному счетчику до фазы вообще наплевать, обрыв нуля его тоже не волнует с точки зрения работоспособности, это проблема с точки зрения учета, счетчик будет сильно сердиться на кражу. Трехфазному, увы, тоже по барабану, как там фазы дротокрут вставил. Ошибку чередования фаз при подключении тоже покажут, но не сгорят. Если это не исправить, работать тоже будут. А дым вполне может идти и по причине КЗ в нагрузке и достаточном сопротивлении линии, чтобы не отключился автомат, такое бывает. Особенно если контакты на счетчике уже сами по себе "подустали". На позапрошлой неделе из-за такой мелкой, но весьма часто случающейся неисправности не только дым из счетчика пошел в соседнем СТ, а и сам счетчик наполовину выгорел, пришлось срочно менять.

Повторное заземление на первом же таком столбе не позволит этот фокус, не надо ля ля. Трехфазная сеть все же строится по определенным нормам, даже в захудалых СТ. Перепутать фазы - да, легко и часто, перепутать ноль и фазу - нет. Это авария. Учите матчасть. Трехфазному счетчику с точки зрения электрической прочности пох чередование фаз, он его просто будет индицировать как максимум. Насчет включени фазы на 0 написано выше.

Сегодня это уже тоже неправда. Зарядные и разрядные характеристики современных гелевых и агм батарей близки, и этим различием можно пренебречь. Главное - точное напряжение содержания и ограничение тока заряда согласно рекомендации изготовителя.

На жаль, будь-яка влада - це не тільки мед та пампушки, але й розги і примус до виконання певних суспільно необхідних правил, оформлених у вигляді законів. І не завжди всі бажання (зрозумілі, чого ж там) можуть бути реалізовані. Точніше, майже ніколи не можуть бути реалізовані повністю. Різниця між "повністю" та "неповністю" помножена на індекс спротиву плебсу (простого народу, якщо кому незрозуміле це слово латиницею), то і є межа балансу сил у будь-якій державі. Коли цей баланс різко порушується, розвинена демократична свідомість здатна звалити владу. Все досить просто.

Не наливають, а структура імпорту переважно дизель. До речі, так було завжди, а зараз особливо. Дизельного приватного транспорту менше, і споживає він теж менше в розрахунку на одиницю, тому і знайти його легше. Зараз перевага віддана дизелю, бо потреба об'єктивно більша. А приватники почекають, все ж війна іде. На рахунок заробітків я вже написав. Їх є, але не настільки багато, вартість постачання зросла, логістика не дає змоги суттєво нарощувати обсяги. Не треба підтримувати плебс, який бачить жахливі цифри на стелах та чеках і вважає, що то особисто влада кишені набиває. Життя набагато складніше, ніж багатьом здається.

Контрабас - це те, що завезено без сплати митних платежів. А для пального зараз окрема процедура, ПДВ 7%, акциз 0. Лвів набагато ближче до баз постачання, тому там простіше. До Києва ще пів доби їхати, до Дніпра приблизно тако ж, тому діжка у Львів може за день раз обернутись, а у Київ за три.

Щодо палива. Треба просто ввімкнути розум. Уявіть, що у вас є підприємство, у якого десятки заправок, сотні працівників, автопарк, технічна та офісна база, тощо. Для того, щоб цей паровоз їхав, йому, умовно, треба 1000 гривень щодня, адже треба платити зарплату, оренду, і т.ін. У вас є певна кількість бензовозів, але вони розраховані були на короткий перегон - від бази до найближчих заправок, виконували по 3 ходки на добу. Зараз бази немає, і ходка займає 3 доби, а кількість цистерн не збільшилась. І, незважаючи на те, що межа вартості палива дозволяє привезти його без збитку, за добу вдається заробити тільки 200 гривень, бо фізично по-перше, палива (зокрема, бензину) немає в Європі у такій кількості, а по-друге, його просто нічим привезти. То який висновок? Перший - ціна не є критичним критерієм, справа в об'єктивних логістичних труднощах. І другий - палива більше не буде, те, що ми бачимо сьогодні, це те, на що можливо розраховувати, ну, може трішки більше, але радикально ситуацію це не покращить. Бо у нас іде війна, як дехто ще пам'ятає, і танкам треба паливо, і багато, може і до 400 літрів на годину. І це першочергова потреба, бо якщо танк не поїде, то все інше не знадобиться взагалі.

Уряд намагається не дратувати плебс, бо більшості байдуже до науки, вони хочуть долар по 5, паливо на кожній заправці, і т.д.

А до чого тут голосування? Щомісячна дірка бюджету більше 5 ярдів у доларовому еквіваленті. Ви, часом, не знаєте, де знаходяться ті золоті або діамантові копальні альтернативних кандидатів, що покриють дефіцит без друку та інфляції? Чи знаєте інші способи опанування ситуації? То поділиться, бо лаяти будь-яку владу це нормальний вітчизняний тренд, а зробити щось ідеальне, що всіх влаштовує, ніхто чомусь не спромігся.

Я так розумію, що Ви, як мінімум, заступник міністра фінансів, бо так розбираєтесь у економічній ситуації та шляхах подолання критичного дефіциту, що аж заздрісно. Долар "по 25", ставка "исскуствено" (хоча б навчились грамотно писати!), очевидні досягнення не тільки загальної, а й економічної освіти.

Да он ведь трижды "вылез"!!! Потуги минцирка скрыть истинную картину первого взлома и нежелание (или неспособность?) провести нормальное расследование привели к двум(!) повторным. Увы, ГРУ в данном случае обыграло и минцирк, и МВД и кабмин вместе с его безпекой. Слиты все базы документооборота МИД, включая даже базы регистратуры всех медучреждений МВД и СБУ... О чем мы вообще говорим? За 8 лет войны ни один эпизод не был расследован до конца, соответственно, меры по предотвращению инцидентов не введены... Зато всех несогласных и критиков этой вакханалии шельмовали на всех углах и даже угрожали. Как же, покушение на святую корову. Как сказал один очень грамотный и уважаемый мною человек, эти вопиющие заслуги в области кибербезопасности требуют награждения всех причастных как минимум орденом слабоумия и отваги с золотыми граблями первой степени...

Додам ще на рахунок "зради". Як всі (можливо) пам'ятають, 14 січня цього року відбулась масована кібератака рф на ресурси Українських державних органів. Атака сама по собі така собі, великої шкоди не завдала, Мінцирк та "дієві" добре лапши навішали лохторату щодо своєчасного реагування та бла-бла-бла. Але головне питання в тому, що через діряві ресурси, включно з Дією, були злиті всі бази МВС (реєстрація, посвідчення, адмінка, тощо) та велика частина реєстрів з персональними даними. Саме ця інформація стала ключовою для визначення цілей майбутнього полювання, як те і прогнозували, адже містила достовірні та точні дані щодо більшості населення. Вибрати з тих баз потрібну інформацію щодо певного кола осіб, їх майна, транспорту, документів та даних їх найближчого оточення - справа не така вже й важка. Тому до 23 лютого всі ці дані вже були підготовлені і надані групам фсб для використання на захоплених територіях. Ну, звичайно, плюс "допомога" з боку зрадників, чисельність яких не тільки у СБУ, а й у вищому складі ВСУ виявилась разюче великою.

А що Ви хотіли, все(!) керівництво покинуло Володимирську та Київ в ніч на 24, повтікали хто куди на захід, і тільки кілька днів тому потроху почали вертатись. Дистанційна робота, ага.

Так, рідше використання продовжить строк життя елементам, але слід пам'ятати, що хімічні процеси у "твердому електролиті" все одно ідуть, елементи старіють, і можливе збільшення часу використання точно не буде пропорційне сумі проміжків простою. Взагалі, будь-який акумулятор то така річ, що має достатньо чітко визначені часові межі експлуатації. Тому для кожного режиму та галузі застосування підбираються оптимальні за конструкцією-ціною вироби. Про це наглядно свідчить масове використання свинцевих акумуляторів "класичної" хімічної схеми, хоч і конструктивно трохи різних, у порівнянні до, наприклад, останніх розробок на основі титанату літію. Останні перекривають параметри будь-яких інших багаторазово та по всіх напрямках, але їх вартість настільки висока, що це одразу створює нездоланні перешкоди.

"Довічних" речей, на жаль (або на щастя?) не існує, а особливо у світі АКБ. Відсутність інформації щодо типу застосованих елементів, зарядно-розрядних характеристик, тощо, мене особисто одразу напружує, бо написати 2,4 КВтГод 48В це одне, а підписатись під конкретними таблицями характеристик то вже трохи інше. В будь-якому випадку існує граничний розрахунковий час гарантованої працездатності. До того ж, перевірені постачальники дають дещо інші реальні цифри, приклад технічної картки батареї достатньо високої якості наведений у прикладі. Щодо кількості циклів, то вважаю, що слід орієнтуватись на цифри з картки. Безумовно, там вказаний найважчий режим, 100%DOD, це повний розряд. Часткові цикли зменшують спрацювання елементів, але все одно, на заявлений рівень розраховувати точно не слід. HSDLFP-48100A datasheet.pdf

Щось мені підказує, що цифра 6000 містить зайвий "0", бо з 4-х різновидів літій-іонних акумуляторів, які сьогодні виробляються, найбільш розповсюджені та недорогі NCR (кобальт) та IMR (марганець) мають від 500 до 900 циклів всього. LiFePO4 проживе як мінімум вдвічі довше марганцевого, тітанат літію легко подолає позначку у 15000 циклів, але його вартість дуже охолоджує ейфорію. Підрахування циклів то є питання до особливостей конструкції та якості матеріалів кожного конкретного виробника, адже навіть конструктивно схожі вироби різних фабрик можуть мати вдвічі відмінний ресурс.

Неправда. Догори ногами не можна використовувати жодну батарею із рідкими/загущеними електролитами. Тільки з твердими. На боці також дозволені не всі позиції, а тільки такі, при якій пластини знаходяться перпендикулярно рівню горизонту. Таких не існує (маємо на увазі класичний процес із сірчаною кислотою). Бо хімічний процес передбачає газовиділення. Герметичність таких батарей відносна, клапан присутній в будь-якій такій батареї. Почти все это неправда. Кроме способности к работе в условиях низких температур. У AGM меньше проблем с сохранением подвижности электролита при низких температурах, у гелевых электролит застывает быстрее. Правда, это зависит от особенностей и состава загустителя, для низких температур все равно нужны специально изготовленные батареи. Но все остальные особенности гелевых батарей делают их более привлекательными по сравнению с обычными. Долговечность гелевых батарей при одинаковых условиях как минимум процентов на 20-30, а у хороших на все 50 больше. Это связано с бОльшим количеством электролита и меньшим испарением воды, часть которой вместе с газами удерживается в загущенном кремниевой кислотой и каучуком электролите. Конструктивные особенности и меньшая относительная способность к перемешиванию электролитов у гелевой батареи немного увеличивают внутреннее сопротивление (порядка 1-1,5 миллиОм), а также немного "распрямляет" кривую разрядной характеристики. Например, разряд током 1СА у обоих типов дает практически одинаковый ресурс, порядка 33-36 минут, но у AGM кривая идет на пару вольт выше, и круче падает к концу разряда. Цена обоих типов батарей в сравнимых конструктивах практически одинакова. В последний раз я покупал гелевые батареи (разумеется, оптом и у хорошего производителя) на 1(!) доллар дороже AGM. По вопросу глубокого разряда тоже не все просто, для таких режимов приличные производители делают специально приспособленные конструкции.

Пишіть українською, тут всі її розуміють не гірше. Думаю, що половина або більше нормально навіть англійську сприйме Справа в тому, що текст, написаний з помилками, одразу викликає обґрунтовані підозри щодо вкрай обмеженої компетенції відповідача. І відповідну реакцію.

Нормальный "мастер" на такой вызов придет со своим ноутом и должен показать заявленную скорость на конце своего кабеля или на разъеме своего оптического модема. Дальше - зона ответственности клиента. И возиться с ней он не будет. Или (если есть желание и время) будет, но за отдельные деньги. Ибо вариантов масса, и далеко не всегда причина только в кабелях...

Я как раз насчет качества ничего плохого не писал. Имелось в виду, что ребята на очень хорошем производстве могут сделать как отличный продукт, так и полное фуфло по копеечной цене под заказ для особо экономных. Китай он многогранный...

Начало хорошее... Вдохновляет... Но дальше всё встало на своё место: Вспоминается бородатый рассказ. Один автомобилист рассказывает другому: - Иду вчера в гараж, вижу симпатичная такая блондинка масло доливает в двигатель. Ну, думаю, с такой точно нужно познакомиться, редкий экземпляр. Подхожу ближе - ан нет, ошибся, все стандартно, заливает масло в бачок омывателя... Посему имею желание порекомендовать автору перлов или научиться писать/давать советы грамотно, и таким образом показывать свой уровень образования, или (лучше) вообще пока лучше молчать и слушать ("Собачье Сердце"(с)).

Я еще больше года тому в какой-то ветке писал насчет завода в поднебесной, изготавливающего изделия для нескольких известных брендов, и готового сделать любую начинку и корпус под заказ, был бы объем. Производители (честные) они такие - могут под заказ сделать как говно редкое, но очень дешево (весьма популярно у мышебратьев, да и у нас "экономистов" достаточно), так и качественный продукт чуть дешевле известного лого как ОЕМ, но очень низкой цены уж точно не будет, или вообще с маркировкой имени заказчика, это бонус за объем...

Я даже не решился спросить об этом, ибо такого безумия просто не ожидал...