Vladdi

Це залежить від способу кріплення ДГУ. Якщо ДГУ змонтована жорстко на нерухомій основі, можливо обійтись і однією гофрою, адже це досить недешевий елемент. В даному випадку ДГУ змонтована на колісному шасі, і, хоч воно розвантажене домкратами, вся конструкція має більші значення та напрямки вібрації у всіх просторових вимірах. Враховуючи те, що для гофри найбільш "комфортні" вібрації в перпендикулярній до розташування її центральної осі площині, пара перпендикулярних гофр в даному випадку забезпечує комфортні умови роботи гнучкого з'єднання на довгі роки. До речі, система доповнена блоками вентиляторів у дверях боксу та на іншій стіні ролетою з електричними приводом, яка відчиняється при старті ДГУ і зачиняється після його зупинки. Це забезпечує надійний режим охолодження і захист від зовнішнього середовища.

Всрався великий гетьман, це ж було очевидно. Хто каже, що жаба задавила за росіянські фабрики, хто ще щось. Але маємо що маємо, дуже був секретний документ, який рік боялись показати, бо винести б на вилах відразу. А так була мета забовтати, затягнути, тощо.

Ні. Але свята співпадають, пишуть справа наліво, багато звичок однакові. Ну, і не треба думати, що в Ізраілі немає "пацифістів", там їх досхочу.

Та там 95% апарату та грантоїдів всіх партій квитка в руках не тримали, що там вже про закони говорити...

Так, Ви праві. Теж сумніваюсь. У "звичайних" війнах з сусідами Ізраїль врятувало і продовжує рятувати тільки дві речі. Перша за все це повна неспроможність арабів воювати взагалі, незважаючи на чисельну перевагу. Як не дивно, але ніяка чисельна перевага та наявність радянських та російських інструкторів не призводить до якісного професійного росту арабських армій. Друга вдача це те, що найбільш потужні, чисельні та небезпечні для Ізраілю країни не мають з ним спільних кордонів, тому дикі орди "арабських скакунів" хоч і здатні завдати великої шкоди, але стратегічно вони давно все програли. З іншого боку, Цахал пройшов через жорстокі бої, постійно знаходячись у меншості, в тому числі і танкові і з вдесятеро чисельнішим супротивником. Тактика дій армії завжди враховувала необхідність спротиву переважаючій кількості військ та техніки супротивника. І численних прикладів героїв, що мужньо віддали життя там було немало, цього не можна замовчувати. Треба додати, що наявність ядерної зброї та засобів її доставки, дуже сильно охолоджує запал будь-кого, це наріжний камень у фортеці, зброя судного дня, але вона у Ізраіля є, а Україна успішно від неї позбавилась, до того ж вкупі з носіями всіх видів. От і маємо результат. Дякуємо добрим дядечкам Кравчуку та Кучмі, які успішно роззброїли державу.

Цікаво, чому в запалі полеміки щодо успіхів (безперечних, це факт) Ізраілю ніхто не згадав про щорічний обсяг допомоги, яка туди надходить від США? Там не копійки кредитів, як у нас, там мільярди на витрати. Є ще й інші дотації. Ручки на дверях в будинку, де був, і ті були американські. І нічого, живуть якось... Чи ви вважаєте, що сучасну авіацію та іншу військову техніку талановиті євреї створюють з повітря? Це та сама американська допомога, яка дозволяє закрити більшість дірок, а державі потрібно додатково забезпечити виробництво відносно невеликої номенклатури та обсягів. Той же "купол", наприклад. Складна система, якої навіть наразі ще недостатньо вироблено для гарантованого закриття всього потрібного простору.

Полемика с идейным врагом - пустое кормление тролля. Он будет весело метать соловьиный помет, рассказывая байки из методичек ГРУ. Это попросту другая ментальная плоскость сознания, поэтому что бы ни пытались говорить, стыдить, убеждать, для таких слова это всего лишь символы в строках кода. Здесь выход только один, и он очевиден. Или он вас закопает или вы его. Я сторонник второго варианта, и усиленно работаю над решением вопросов таких же ментально близких оппонентов.

Вертикальная труба достаточного сечения сама по себе создает тягу, поэтому потеря мощности там только в первый десяток секунд. Вот пара фоток в процессе сооружения горизонтального вывода. Эта площадка так работает 7 лет, проблем никаких.

Ну вот, смотрите. Три батарейки. Первый график для обычной AGM 9AH, такие обычно стоят в ИБП, только, как правило,там 7АЧ, которые в таких же корпусах. Второй график - гелевая батарея 100АЧ в узком (110 мм) корпусе для монтажа в шкафы до 600мм шириной (19"). Может быть использована и в других целях. Третий график - LiFePO4 батарея 100АЧ в корпусе со встроенным бмс. Не требует извращений со специализированными зарядными устройствами, достаточно отрегулировать режим обычных ВЗУ. По количеству циклов можно посчитать экономическую целесообразность того или иного решения. И не всегда лифер выиграет, нужно учитывать конкретное решение, включая зарядное устройство.

Ничего удивительного. В более-менее приличных источниках (не только ИБП, но и в системах для питания телекома) режим 13,8В в стендбае не используется, 13,65 это обычно верхний предел. Для обеспечения ускоренного заряда у многих есть режим заряда фиксированным напряжением 13,9-14,1В, который работает до заданного значения по уменьшению тока. Как только ток заряда уменьшается до заданного значения, ВЗУ переходит в режим поддержания 13,6В. У тех, что подешевле, такой порог обычно стоит сразу, но там и зарядка идет существенно дольше. Я уже писал раньше, что лучше недобрать пару % емкости, чем высушить батарею.

Да, был Emerson а стал Vertiv И снова китайцы... А Эмерсон никогда батарей не делал, как и Eltec и другие производители. Это тоже китайцы, но те, которые правильные. Я, собственно, так с заводами и познакомился, через "суперсекретные" данные об их партнерах. Кстати, делают любую маркировку и коробки с логотипами, это поставлено на поток.

Вы правы, для свинцовых АКБ заморачиваться не стоит. Вот, к примеру, сегодняшнее письмо от китайских друзей прямо по теме, они меня регулярно потчуют разной хренью, чтобы не забывали : 1. Question: How to charge the battery, till it charge full ? Firstly the charge voltage of cycle solar use must be set between 14.4-14.9V, if lower than 14.4V, the battery can not be charged to full. Secondly the charge current, should use at least 0.1C, for example 100Ah, that is 10A to charge the battery, and the charge time must be 8-10 hours from empty to full at least. 2. Question: How to judge a battery is full? Charge the battery as our suggested way, then take away the charger, leave the battery alone, test its voltage: 1. if over 13.3V, it means it almost full, please leave it alone for 1hour without using and charging, then test the battery voltage again 2. if still above 13V without decrease, that means the battery is full and you can use it; 3. If after leaving alone 1hour, the battery voltage fall quickly below 13V by itself, that means the battery is not charged fully yet, please continue to charge it until full. By the way, please never test the voltage during charging, because the data show when charging is not correct at all. They are virtual data.

Из опыта эксплуатации разных ИБП могу сказать, что встроенные в корпуса батареи обычно больше страдают от повышенной температуры. Все мои знакомые приличные производители указывают, что, к примеру, что срок службы батареи (хорошей!) при 25 и при 45 градусах будет отличаться (уменьшаться) как минимум на 25% даже при точном соблюдении параметров содержания. При 50 градусах - 50% снижения ресурса. И это относится как к гелевым, так и к обычным AGM. Общая беда всех небольших ИБП - плохо вентилируемые корпуса. Электронике там, в принципе, пофиг, для неё 60 градусов это нормальный режим, а батарейка от таких соседей угорает...

Вы правы, сегодня ситуация сейчас еще более обострилась. Собственно, и раньше на рынке АКБ был легкий хаос, который постепенно усугублялся в последние годы. Потому и пришлось искать свои пути прямых поставок, многократно проверять поставщиков и производства, покупать и тестировать образцы, и т.д. Насчет параметров зарядки, то сейчас у последних версий гелевых батарей зарядно-разрядные характеристики действительно практически одинаковы с AGM. Разница так невелика, что ею можно просто пренебречь. В остальном, что касается точного соблюдения режима заряда и особенно напряжения содержания, тоже особых отличий нет. Да и цена в прямых поставках, к примеру, для 100АЧ гелевых батарей в специальных узких корпусах под монтаж в шкафы 19" группами по 4 или 5 элементов, отличается аж на 1 доллар. Пока последние версии проработали меньше года, посмотрим, что будет дальше, их обещанный жизненный цикл заявлен чуть ли не в полтора раза больше.

Вище про це вже писав. 800Вт забагато, кипить, а 500Вт (наступний крок) замало, ще не кипить, десь 93+/-5. Можливо, якщо було б регулювання плавне, а не ступенями, то десь 600Вт було б якраз (в конкретній моделі).

Выхлопу, в общем-то все равно, лишь бы длина и сечение трубы было достаточным, чтобы не создавать повышенное сопротивление, которое приводит к резкому падению мощности ДВС. Диаметры и допустимые параметры всегда указаны в ТД. Плюс гофра для компенсации вибраций, необходимый элемент, о котором иногда забывают Плюс нужно иметь в виду, что труба при работе будет нагреваться. Вывод в сторону технически сделать можно, но выхлопные газы совсем не морской бриз, если вокруг двор, пованивать будет знатно. Воздух от вентилятора тоже с той же проблемой. Любое сопротивление по выходу резко снижает производительность. Но, учитывая, что вряд ли у Вас там сотни кВт, можно обойтись простым обустройством сквозняка в помещении при пуске ГУ. Например, с одной стороны ролета с мотором в проеме размером с окно, которая открывается при запуске ГУ и закрывается при его остановке, а с другой пара-тройка вентиляторов для вытяжки воздуха. У меня такая "система" эффективно справляется с ДГУ на 40 кВт, в капоте на прицепе, в помещении размером примерно с гараж.

Не обов'язково. Мережевий фільтр, 1 або 2 конденсатори з заземленою середньою точкою. Будь-який блок живлення ПК теж може щипатись на корпусі аж бігом. Не кажучи вже про дистанційне живлення, наприклад, електрозамків із зблокованими зчитувачами карток або токенів. Тому перевіряти заземлення стаціонарних приладів обов'язково треба. Дифавтомат то вже більше для аварійної ситуації, коли все зовсім погано.

Останні пропозиції від виробника, з яким працюємо, містять наступну інформацію: HTL gel battery for deep cycle & hard conditions. 50% DOD, 1750 cycles warranty, temperature range -40...+60 C. +2% thicker plate to prevent faster corrosion. +2 years life. Same price. Отакі зараз гелеві батарейки... То треба дивитись насамперед на точність підтримання напруги stand-by, бо навіть кілька десятих вольта здатні висушити будь-яку батарею, особливо AGM. Також дуже важливе обмеження струму заряду, бо для 9АГ або 65АГ допустимий струм різниться у 6 разів, і без обмеження струму допустимим для визначеного типу АКБ також можливо дуже швидко вкоротити життя будь-якої батареї. У мене батареї "ходять" 5 років мінімум.

Не можу. Я ж не продавець, і що там зараз є у продажу не знаю. До того ж такі вузькотехнологічні подробиці продавці теж не знають. Максимум, що можливо у них дізнатись, це кількість ступенів регулювання потужності. Така ж сама інформація міститься і у документації. Якщо треба саме такий спосіб, з плавним регулюванням, то, на мій погляд, найбільш раціональний вихід це пошукати телефони сервісних центрів, там більша вірогідність натрапити на кваліфіковану відповідь. Але, наскільки я бачив останнім часом, навіть поверхні за 100+ тисяч грн. можуть мати фіксовані рівні...

По-перше, є різні типи індукційних плит. Дешевші та малогабаритні звичайно регулюють потужність зміною часових проміжків вмикання-вимикання (як у звичайних мікрохвильових пічках), і там теж присутнє ступеневе регулювання потужності, скажімо 500Вт, потім шаг 800Вт і т.д. Як раз ці вказані значення не дуже зручні, бо середня каструля (1,5-2,5л) на 500 майже не кипить, а на 800 кипить досить інтенсивно і не дає змогу закрити кришку. Це з власного досвіду. У дорогих регулювання потужності можливе за рахунок плавної зміни скважності, як у дорогих інверторних мікрохвильовках, такі плити майже ідеальні. Єдиний але суттєвий недолік - потрібен посуд з магнітними властивостями, алюмінієва або керамічна каструля або алюмінієва сковорідка не для цього виду плит. Проте, споживання енергії та швидкість нагріву індукції просто ідеальні, швидше газу і тим більше звичайного нагрівача. Пряма передача потужності з мережі на посуд робить ККД цих плит дуже великим та фізично недосяжним для всіх інших. Для жарки навіть дешеві плити мають режим завдання температури, тому жарити на індукційній поверхні легко і просто. Єдиний мінус тут в тому, що у дешевих моделях немає чіткої інструкції по рекомендованих температурах для різних видів жарення, а кількість ступенів може бути менше бажаної. По-друге, "плавного" регулювання майже у всіх дешевих електричних плит теж немає. У самих дешевих це може бути просте перемикання спіралей нагрівачів, це дає 4-5 ступенів регулювання, у трохи дорожчих це може бути механічний термостат, як у прасці, який дозволяє досить рівно витримувати температуру завдяки тепловій інерції конфорки. У ще більш дорогих це можуть бути і електронні регулятори, які здатні регулювати потужність досить плавно. Розповсюджені також моделі з регулюванням механічним перемикачем з фіксованими положеннями та електронним керуванням нагрівачем. По-третє, для мережі "плавного" споживання потужності в будь-якому випадку не буде. Всі регулятори працюють за однаковим принципом "порційного" відбору потужності, і тому часом постає питання боротьби з гармоніками, які створюються (можуть створюватись) в мережі частотними та фазовими регуляторами, а також завдяки індукційним та ємнісним властивостям самої мережі. І це може шкодити іншому обладнанню. Таких прикладів у форумі хватає. І не тільки для плит.

Вдруг кому надо. Продаем ДГУ Onis Visa V450GX. Мощность 450кВА. Наработка 38 моточасов. Дизель Volvo Penta, альтернатор Stamford. Продвинутая система управления с автоматическим запуском. Бак 400л. Всепогодный шумозащитный капот. Смонтирована на прицепе, но он не для перевозки. Состояние установки идеальное, сейчас в дежурном режиме. Продаем потому, что стала мала для наших нужд, покупаем другую. Все официально, цена 1250000 грн.

Какие слова, кроме матерных, можно по этому поводу сказать? Ведь это обязательно когда-то приведет хорошо если просто к аварии, но ведь может и убить кого-то. Я понимаю, денег нет, дома пострадали, но выжить в войну и после пострадать от собственной глупости... А ведь кто-то подключал это безобразие. Хотя, при изобилии в этом форуме любителей ШВВП в стенах, удивляться нечему.

Так, дякую! Навзаєм! Зараз, як ніколи, потрібно не шукати бліх, а гуртуватись та об'єднуватись. Все інше то дрібниці. До Вашого коментаря додаю наглядний приклад легкої можливості переплутати що завгодно при ремонті кабелю. Було терміного потрібно зробити відгалуження, довелось зробити нестандартний ящик, і тут чітко видно, чому при ремонті кабелю можливо дуже легко переплутати що завгодно.

Если просто, то ожидать от дешевой автомобильной свинцовой батареи долголетия сложно в принципе, а в нестандартных условиях и подавно. С другой стороны, главные причины их выхода из строя это или сульфатация, или механические повреждения, к примеру, отслаивание и осыпание массы с положительных пластин, коробление пластин и связанные с этими двумя неисправностями внутренние замыкания в элементах, выкипание электролита и оголение пластин при перезарядке. Образование сульфата свинца - естественный и нормальный процесс работы элемента, поэтому это не столько неисправность, сколько неудачные режимы, приведшие к нарастанию на свинцовой отрицательной решетке очень мелких кристаллов сульфата свинца плотной коркой, которая препятствует протеканию реакции с участием свинца (уменьшается доступная площадь, а это как раз снижает емкость батареи). В условиях разряда относительно большими токами (как в авто) кристаллы нарастают крупные и рыхлые, пластина остается более доступной, а при зарядке сульфат снова растворяется и емкость восстанавливается. Растворить сульфат можно длительной зарядкой, но для этого нужно поддерживать маленькие токи, желательно в импульсном режиме (что как раз реализовано в интеллектуальных протоколах), чтобы не терять электролит. Поскольку в этом случае батарея с виду заряжена (напряжение выросло до максимального, она интенсивно кипит), но реальная паспортная емкость может быть далеко не достигнута. К тому же Описанный Вами тест только подтверждает то, что если конструктивно батарея не предназначена для какого-то режима, то и работать она будет в нем плохо. Ибо приличного качества АГМ даже при 100% DOD (вся паспортная емкость) выдерживают несколько сотен циклов без катастрофической потери емкости. Что получается в остатке. ИМХО я бы не рисковал держать автомобильную батарею под стандартным напряжением stand-by, поскольку она точно будет кипеть и там недалеко до всего, описанного выше. Лучше уж периодически заряжать ее, а затем оставлять в покое. Но заряжать с контролем тока, ибо выпарить электролит в необслуживаемой и не сильно разряженной батарее очень даже легко. Я не нашел у себя достоверных таблиц по автомобильным АКБ, у меня из последних есть проверенные таблицы батарей высокого качества, правда, гелевых, но общая тенденция поведения у всех похожа. Гелевые процессы чуть "медленнее", из таблицы саморазряда видно, что даже за месяц потери на так велики, при 40 градусах всего 10% емкости. У жидкостной процессы будут идти чуть быстрее. Проще всего периодически измерять напряжение, табличек соответствия заряда и напряжения для авто АКБ в Интернете полно. И подзаряжать только при разряде хотя бы на несколько %

В этом сомнений нет Пройдено не раз и не два. Равно как и то, что причину неисправности у ТС, скорее всего, придется искать самостоятельно. Не згодний. Точніше, не згодний для конкретної ситуації, а саме, ремонту ліній. Зазвичай "попутати" є набагато більша вірогідність при ремонті підземного кабелю. Та й в цьому випадку нульова жила визначається досить просто, навіть за відсутності чіткого маркування жил, а от правильно з'єднати фазні то треба трохи погратись. Тому помилка з КЗ виникає вкрай рідко, а перехрещення фаз це майже рядова ситуація. Хоча за останні років 20 не траплялось кабелів без досить чітко видимого кольорового маркування. Тому поставити муфти "колір в колір" не є великою проблемою. У ВЛ аналогічно. Для голого дроту поплутати з'єднання при усуненні поривів то це треба ще постаратись, бо десь доведеться зробити фізичний хрест на опорі, що, по-перше, буде чітко видно, а по-друге, дроти просто ляжуть один на другий. Зрозуміло, що у деяких випадках, коли підвіс змінюється, перехрестити дроти теоретично можливо, але з такою проблемою вибору я стикався лише на доісторичних сільських відгалуженнях. У випадку СІП треба бути повним дальтоніком або ідіотом, бо кольорове маркування жил видно аж знизу, і з'єднати колір в колір то не є надзадачею навіть для монтера-початківця. Щодо "пішла фаза по нулю", то це набагато частіше відбувається при під'єднанні споживача (приладу), от там да, люди творять часом таке, що диву даєшся, але до експлуатації та утримання зовнішніх мереж це відношення не має. Ще буває при новому будівництві, коли на кабель з одного боку один ввімкнув, а другий кінець інший розумник від іншого підрядника по-своєму розключив. Доки живлення немає, все чудово, а потім...