Vladdi

Зірвали з язика... Тільки подумав написати про це. Більшу частину повернули трохи раніше, але не всі. Завдяки "героїчній" роботі ДБР, яка "вивела на чисту воду" клятих крадіїв, схематозників та контрабандистів в МО, які за допомогою ГУР та невстановлених осіб добували в росії вкрай необхідні для ППО клістрони. Зрозуміло, що під час війни офіційно придбати дефіцитні НВЧ прилади для Українського ППО в росії було неможливо. Власного виробництва немає, тому єдиний шлях то неофіційні канали, які деякий час працювали. Проте, корисні ідіоти (а може й не зовсім ідіоти) вирішили не тільки конфіскувати дорогоцінні прилади в кількох військових частинах, а ще й зробити піар акцію на цьому, та привселюдно продемонстрували журналюгам фото ламп з чітко видимими номерами. Як водиться, ФСБ миттєво вирахувало ланцюжок постачання, і кінці були жорстко обрубані. Прохфесіонали тодішнього головного борця ДБР Романа Труби разом із чесними та непідкупними суддями не тільки вилучили ключове обладнання, але й відмовились його повертати (це вже розумні та непідкупні судді діяли суворо по закону та власному відчуттю чесності та відданості інтересам держави), незважаючи на те, що завдяки цьому "розслідуванню" кілька дивізіонів просто фізично не могли нести бойове чергування. Довершила весь цей ад атака на радарний комплекс, яка була здійснена вранці 24 лютого, на самому початку війни. А вишенька на торті це те, що всі учасники подій з боку слідчих та судових інстанцій діяли суворо в рамках закону, і пред'явити їм нічого.

Не матюк, який можу сказати, то ти сука просто. І лайно собаче. Ворог в явному вигляді. Але про це трохи нижче. Не стримався тому, що тиждень тому, у минулий четвер, поховав свого колегу та друга, який героїчно загинув під Бахмутом. Розвідник, командир взводу, 48 років. Я з ним пропрацював майже 20 років. Золота була людина, світла, добра, ніколи голос ні на кого не підвищив. Всі на підприємстві його просто обожнювали, такий собі був ходячий талісман. І фахівець відмінний. У військкомат пішов сам 25 лютого 2022. Спочатку не взяли, потім, через місяць, він все ж добився свого... Лише два тижні тому приїздив у короткочасну відпустку, у позаминулу п'ятницю ми ще обіймались на прощання, а у середу минулого тижня загинув... Слів немає. Вічна пам'ять героям!. І смерть ворогам!! Всім!

Моя також. Я розумію, що кормити троля дурна справа, але хтось може впасти духом. А нам треба тримати стрій!

Перш за все, це демонстрація власного рівня освіченості. Переважна більшість цих вирізок не варті навіть паперу, бо написана там переважно суцільна брехня. Або це свідомий вкид для провокування відповідної реакції. І яий видимий неозброєним оком. Щоб не писати дуже багато, тільки пара прикладів. Перше. "Видатний" ЗРК С125 це розробка 50-х (п'ятдесятих, Карл!) років, яка була поставлена на озброєння у далекому 1961 році. Останні радянські доробки ЗРК відбувались наприкінці 70-х років (1978), тоді ж для комплексу зробили (доробили) ракету 5В27Д, яка могла стріляти навздогін, замість більш старої 5В27. В 2010 році одне з Українських НПП виконувало роботи з модернізації ЗРК шляхом заміни суцільно аналогового обладнання на цифрове (назва Печора-2Д). Це дозволило покращити характеристики та продовжити строк експлуатації двох(!) наявних в України в строю дивізіонів (8 ПУ). Про які такі "комплекси", що залежались на складах писав журналюга, невідомо. Можливо, хтось побачив ракети на зберіганні і зробив з цього собі хайпову рекламу. Друге. САУ "Богдана", яка "звільнила Зміїний". Теж загалом херня повна. З наявних фактів - дійсно, операція з обстрілу острова цією САУ була проведена шляхом завантаження її на баржу та буксирування на відстань досягання. Ефективність такого обстрілу, як це розуміють дотичні до війська люди, полягала, більшою частиною, у психологічному ефекті, ніж у серйозній шкоді. Безумовно, певна шкода була завдана, але не це було головною причиною втечі окупантів. Втрата флагмана та активізація наших дій із застосуванням безпілотників та флоту все одно вимусили загарбників покинути острів, адже після появи в Україні більш далекобійних ракет до HIMARS перебування гарнізону там просто не мало сенсу, його б все одно винищили. Те, що замість доріг було потрібно будувати САУ, які б "одним залпом" когось винищили то також явна маніпуляція. По-перше, доріг насправді було капітально відремонтовано багато та з належною якістю, і це не аби як зараз сприяє військовій логістиці. По-друге, ця САУ тривалий час дороблялась, оскільки навіть снарядів калібру 155мм не було в достатній кількості. Лише на початку 2022 року Богдану нарешті запустили у виробництво, було розміщене державне замовлення. Звертаю увагу на дату - січень 2022 року! Тобто, про "тисячі САУ замість доріг" це звичайна маніпуляція, адже бюджети 2018-2021 років вже були закриті. До того ж це була єдина гармата калібру НАТО, для якої потрібно було розгортати виробництво або придбання снарядів. Є ще кілька "але". Наразі невідомо, чи вдалось у наступних серійних зразках встановити заплановану систему заряджання, адже у перших вона була відсутня. З таким темпом стрільби (4 постріли за хвилину) та розгортання/згортання Богдана є досить легкою здобиччю в сучасних умовах. Також звертаю увагу, що базове підприємство (зокрема виробництво ствола гармати) то є Краматорський завод важкого верстатобудування, який, як і всі прифронтові підприємства, переживає нелегкі часи, і що там реально зараз можливо виробити, це також питання. Дай Боже, щоб це все якось працювало, наразі будь-яка зброя для нас на вагу золота. Але писати про те, що хтось там заблокував готовий до використання та виробництва у 2018 році виріб - то відверта брехня!

Так вона ж на шоколаді виросла. Хто є та вся "іліта"? Знайомі всі обличчя, на манежі одні й ті ж самі чесні та правильні бізнесмени. Тому чистити потрібно довго, і цей довгий процес не наше ноу-хау. Проте є одна особливість. Поки одна частина людей під ракетами та бомбами щось намагається створити корисне для існування держави, інша, на щастя незначна, з безпечного місця поради роздає, як з цією державою краще боротись, чітко в розрізі методичок ФСБ.

Сперечатись не буду, то є очевидним, що певна частина війська нарощувала опір швидше. Але те, що своєчасне розгортання було здебільшого зірване і призвело до оперативного оточення чималого угруповання і подальшим тяжким наслідкам теж очевидне.

Якщо опір заземлення сильно залежить від вологості ґрунту, то це не заземлення. У мене був випадок, коли спритні "майстри" закопали борону, насипали мішок солі, полили водою, присипали ґрунтом, і отримали результат. А через рік все довелось розкопувати та робити зовсім по іншому. Проте спритників вже й слід охолонув.

Майже півдоби - то "запізно" чи як? З нами не в лапту грали, а намагались якомога далі зайти будь-якою ціною. Сучасна війна то не піша прогулянка, механізовані частини діють швидко, особливо коли відсутній істотний опір та природні перешкоди. От доки у перешкоду (Дніпро) не вперлись, темп був високий.

"Незнание географии не оправдывает ***ежа"(с). Так, Чонгар то дійсно вузьке місце, але шляхів для просування військовою технікою в зоні Армянськ, Перекоп насправді десятки. І більшість були використані, на жаль. Так що не треба заздалегідь співати дифірамби ворогу. До того ж немає ніякої проблеми пропхати 600 і більше одиниць військового транспорту за годину навіть по одній більш-менш рівній дорозі, не обов'язково шосейній. З півночі теж війська заходили тисячами одиниць техніки обмеженими шляхами, це створило проблеми погано підготовленій обороні, але завдяки героїчним та своєчасно організованим діям кінцева мета залишилась недосяжною. Проте навпаки, ОК "Південь" так і не змогло вчасно організувати опір, що б там Наєв не казав. До речі, він за той напрямок і не відповідав, тому я не зовсім розумію, чому зараз він долучається до захисту колективного мундиру. Суспільство обов'язково зажадає чесної відповіді на всі очевидні питання, але поки всі необхідні для об'єктивного аналізу факти є таємною інформацією, кожен робить власні висновки, виходячи з потрібної йому мети.

Грів праведний, але не по темі. Відсутність інформації кидає тінь туди, де її може і не бути. Тому й виводи хибні, і пости не по темі. Бойові завдання були, плани були. Все було. Але от чому бригади сиділи в місцях дислокації, хоч всі потрібні плани існували - то ще буде колись розкрите. Бо розслідування, яке вже повинно було розпочатись, сподіваємось, дасть на це відповідь. Якби не опір тероборони та особисте втручання декого з офіцерів штабу, то ситуація була б ще гірша.

Який він "субъект"? Якби не прізвище батька, то цього гімнюка ніхто й не знав би. А так потроху відпилює від батькового морального спадку і на тому будує власну кар'єру.

Не переймайтесь даремно. Справжній військовий не візьме собі особисту річ вбитого ним ворога на кшалт годинника, грошей, прикрас, тощо. Як крайній випадок може взяти (щоб одразу й використовувати) необхідне військове знаряддя, зброю, тощо. Кожна така особиста річ несе на собі відбиток подій, її супроводжуючих, тому її новому власнику (та й не тільки власнику особисто) загрожує така ж сама доля або інші лиха. І це добре знають нормальні вояки. І взагалі, розумна людина на таку річ навіть не гляне. А хто все це до себе тягне - того і не жалко.

Навіщо? Сидиш в ебенях за кордоном, спокійно лайно підкидаєш у форум... Красота! Безпечно та тихо. Ніхто швидко не знайде та у бачок з непотребом не запхне. Критика то є конструктивне начало. А закиди ворожої риторики з безпечного укриття поза межами країни то просто праця на ворога. Тут люди вже навчились розрізняти де котлети, а де мухи.

У мене є багато заземлень, побудованих всередині будинків. Але там свердловини, глибокі, від 30 до майже 70 метрів. Є спеціалізовані підприємства, які займаються такого роду роботами, вони використовують малогабаритні станки, якими можливо зробити скважину в дуже стислому об'ємі, навіть в колодязях ККС. Таким чином облаштовуємо землю з низьким опором, менше 0,5Ом для спеціальних потреб. Зазвичай в спорудах (будинках) скважин по дві, є й по три, з'єднуються в систему, і отримуєте ідеальне заземлення. Єдиний недолік то вартість такого виробу. Проте, за необхідності, можливо облаштування декількох заземлень, наприклад в одному з моїх датацентрів їх три лише всередині споруди, ззовні ще два для двох ТП та одна для блискавкозахисту.

Не турбуйтесь, все нормально, флуд то таке. Головне, що думка, яку я тільки що запостив в іншій гілці, повністю відповідає Вашій цитаті. Навколо цього підсумку ми танцюємо вже добрих півроку. Кожне рішення має певну ціну. І кожна кінцева мета може бути досягнута за різну кінцеву вартість. Так, можуть бути певні обмеження, але, кінець кінцем, все визначається розміром бюджету, який можливо витратити на те чи інше рішення.

Так, Ви, безумовно, праві в тому, що ці батареї насамперед орієнтовані на накопичення енергії від вітро- сонячних- генераторів. Так вони і позиціонуються у виробника. Тому дрібних номіналів менше 100АГ не було запропоновано, принаймні на кінець березня. Для автономного живлення дрібні номінали сенсу не мають, адже потрібна певна гарантована потужність. Для датацентрів та телекому ситуація дещо інша. Для датацентрів немає необхідності у великій кількості циклів тому, що резервування живлення там відбувається за рахунок дизель-генераторних установок. І батареї працюють, принаймні, на моїх об'єктах, 2-3 хвилини з можливих 30 як мінімум. Тому замість витривалих батарей, ми більшу увагу приділяємо наявності та логістиці дизельного пального та належного утримання ДГУ. На промислових генераторах можливо жити дуже довго, це надійна та витривала техніка, здатна забезпечувати живлення десятками та сотнями годин. Для вузлів меншої потужності загалом вистачає і звичайних батарей, адже споживання там не таке вже й велике. Щоправда, за цей рік ресурс дрібних та середніх батарей минулих років введення в експлуатацію був серйозно спрацьований регулярними тривалими відключеннями. Але і замінити такі батарейки новими то все одно дешевше, ніж купляти літій, до якого ще треба підлаштовувати штатні системи електроживлення, розраховані на свинець. Тому ми, як звичайно, закупили необхідну кількість свинцю, і поки на цьому все. Для нас вартість кожного Вата має принципове значення, адже вартість послуг зараз у порівнянні з витратами на експлуатацію вкрай низька, підвищувати її ніхто сильно не наважується (мобільщики то окрема каста), тому поки що, навіть з врахуванням прискореного зносу свинцевих батарей, літій залишається економічно недоцільним, ці вкладення зараз мають дуже великий термін окупності. Щодо зниження вартості літію, то я поки не бачу ніяких стимулів. Збільшення виробництва електричок підвищує попит, це стимулює ціни до утримання на верхній межі. З другого боку, вже починає наростати проблема утилізації екологічно небезпечних літієвих елементів. Точніше, кожного місяця зростають витрати на утилізацію, і процес цей так чи інакше стимулює утримання вартості нових батарей.

Не знаєш, не звизди. Це графік із офіційного white list однієї з останніх пропозицій. І хочу додати, що цей "персонаж" вже багато років співпрацює з кращими виробниками якісних батарей. Які закуповую напряму для власного використання. В середньому кілька тон за рік. І ніколи неперевірену інформацію не викладаю. Тому лайно кидати не рекомендую, це, по-перше, характеризує не з найкращого боку дописувача як людину, а по-друге, викликає сумніви у професійності, яку дописувач інколи тут проявляє. Нормальні люди, якщо їм щось цікаво, задають питання, а не демонструють свій рівень, до якого опускатись не слід. Насправді, ніякої революції або перевороту не відбувається. По-перше, щодо вартості. Вартість цієї модифікації у півтора рази дорожча за вартість звичайних АГМ-гелевих батарей. Проте, вона майже вдвічі менша за вартість літієвих. По-друге, доступні далеко не всі форм-фактори (корпуси). Це радикально звужує коло застосувань, адже для випадку застосування не в режимі накопичувача "зеленої" енергії, а для телекому, є певні вимоги до типу корпусів, необхідність наявності різних номіналів, тощо. Тому для мене, наприклад, закупити якусь партію, доставка якої не збільшить вартість одного елемента до нецікавого рівня поки що не вдається. Параметри виглядають суттєво кращими за літій-іонні батареї деяких типів, проте слід пам'ятати про вагу, вона на рівні звичайного свинцю, бо чудес, як відомо, не буває. З літій-ферро-фосфатними батареями параметри технічно близькі. Можливо, хтось захоче протестувати ці батарейки, але остання моя партія вже в дорозі, а на цю ж саму інформацію, яку я постив півроку тому, ніхто увагу не звернув. Повний без купюр лист специфікації додається. Хто хоче - зв'язуйтесь із виробником, домовляйтесь. CSPower Tubular Deep Cycle Battery TDC12-150 R.pdf

Це вкрай необережний вислів, як для поважного фахівця. Прогрес не стоїть на місці, і мої китайські друзі вже пропонують на ринку останню патентовану розробку, називають її Tubular lead, і за характеристиками вона краща за літій-іонну. Вартість FOB такої батареї на 150АГ десь $215 на 200АГ приблизно $280. Це суттєво більше, ніж звичайний AGM або GEL, але дешевше навіть ліферів із схожими параметрами. Так що старий добрий свинець ще попрацює.

Те ж саме, що і з битим літієм Тільки свинець ще являє собою матеріальну цінність, яку ще можливо конвертувати в живі гроші, а от куди літієву консерву подіти - то ціла проблема для свідомої людини.

А що, хіба одразу не було зрозуміло, що потік лайна та фейків із безпечного (поки) притулку то є очевидний факт? Більшості добре зрозуміло все, і блювотні вкиди нікого не дивують і не вводять в оману. В той час, коли погано озброєна тероборона, як могла, допомагала військовим, більша частина самих розумних та безгрішних борців за справедливість тікала світ за очі. Лихи часи завжди різко та швидко скидають з людей все маскування, і перед нами постає реальна особистість, без прикрас та лозунгів. Безумовно, у перші години особливо був безлад та майже хаос, але, як не дивно, це допомогло врятувати керівний склад МО (не поїхали на ЗКП) та налагодити врешті решт адекватне керування військом. Багато героїв віддали свої життя у найважчі перші години, коли раптово виявилось, що зрадників багато, і майже на всіх рівнях. Та ще й у силових та правоохоронних структурах, які мали б допомагати організовувати опір та взаємодію. Тисячі мужніх бійців буквально грудьми закрили Україну, а за їх спинами дрібна сволота хвилями кидалась на захід намагаючись продертись через кордон, відштовхуючи від вагонів чужих жінок та дітей.

Так дивляться всі на одні й ті ж канали та сайти. Це раніше журналісту треба було брати ноги в руки та бігти до першоджерел. А зараз то є блохери, їм ліньки, вони або передруковують поцуплені матеріали, або пишуть різну дурню, бо неосвідчені та в масі своїй тупі як ступа. Хто швидше встигне передрати - заробить кількадесят додаткових кліків. От і маємо начебто різномаїття, а насправді всього пара-трійка першоджерел. Прикро. І далі буде тільки гірше. Недарма найбільше переглядів завжди у страшних панянок, що демонструють цицьки-піцьки.

Так написати, що це той день, коли через кордон чкурнув, рештки совісті не дозволяють. Це ж так файно, вдавати партіота на відстані. Таких тут багато, але загальний тон дописів все одно їх викриває.

На жаль, зараз такі справи, що вірити та перепостити будь-які твори будь-яких авторів то справа вкрай неблагодарна та майже 100 відсотково призведе до конфузу (у кращому випадку). Бо всі щось тягнуть одне у одного, врешті отримуємо одне й те ж лайно, тільки в різному пакуванні, що розлітається по всім каналам та сайтам.

А Ви колись брали участь у будь-яких тендерах? У мене є люди, які готують тендерні документи, більшу частину часу витрачають на те, що вишукують в тендерній документації оті дрібні зачіпки, невиконання яких призводить до дискваліфікації. Сподіватись на те, що неуважно підготовлена документація то вторинне не варто. Відповідальність тендерних комітетів велика, штрафи багатотисячні, тому розглядається все до останньої коми. Наприклад, треба надати декілька виконаних аналогічних договорів. Посадовцями комітетів перевіряються всі надані акти всіх виконаних робіт, перераховуються суми, вказані в актах та договорах, тощо. Якщо підсумок наданих актів не співпаде з договором, потрібен документ, який пояснює різницю, і т.ін. Раніше ситуація була ще гірша, учаснику, який допустив помилку, яка ніяк не впливає на кінцевий результат, навіть не давалось шансу на виправлення. Дискваліфікація і крапка. Зараз трохи легше, існує процедура виправлення недоліків, на це відводиться доба. Тому незначущі помилки та деякі вторинні відсутні документи, наприклад, є шанс виправити. Для сторонніх людей важко уявити, що для підготовки тендеру навіть на кілька десятків тисяч гривень треба уважно вичитати зо два десятки сторінок тендерної документації та ретельно підготувати документ на кожний з пунктів вимог. Загалом в систему завантажується від 15 до 40 документів по кожному тендеру. Це кропітка робота, яку у мене роблять дві людини, які послідовно контролюють та перечитують все це лайно, бо око "замилюється" і дрібні помилки та недоліки легко пропустити.

Дядько намагається зробити собі піар, викладаючи суміш перефразованих/переведених повідомлень кацапських, українських та деяких англомовних дописувачів соціальних мереж. Сильно довіряти цьому бурхливому потоку свідомості то себе не поважати, там в одній купі, як кажуть, сіль, лайно, вода і цукор. Окремі прошарки реальних подій несуть на собі купу фейків та фантазій, разом створюючи ілюзію такого собі правдоподібного твору.