Vladdi

Це все добре, але є ще одне важливе питання, як будуть відноситись донори України до атаки на цивільні судна, які хоч і йдуть до або з кацапії, але точно не військові? А ще там можуть бути не тільки громадяни ерефії, а й третіх країн, тоді це також піділлє мастила у вогонь. Я так думаю, що доки кацапи не спробують атакувати цивільні транспорти з курсом на Українські порти, ми не побачимо атак на кораблі курсом в/з кацапських портів. Враховуючи те, що у нас ніякого руху суден немає, ситуація поки незрозуміла.

Це все гріє душу, але поки що нічим так далеко дістати, ці суки всі маршрути прокладають далеко від зони ураження Гарпунів, це, до речі, всього десь 300 км, навіть з крайнього півдня Одеської області це навіть ближче Криму. Ви ж бачите, що навісь свої ракетоносії вони тримають південніше Криму, тобто, за межами зони ураження.

Якщо розглядати ДБЖ та батареї до них на всю потужність, то це буде в рази дорожче за всі генератори. Єдиний робочий варіант то живити тільки невелику потужність найбільш критичних споживачів від невеликого ДБЖ. Це все одно буде недешеве рішення, але все таки дешевше, ніж інші. Треба також мати на увазі, що несинхронізовані генератори при швидкому перемиканні створюють в навантаженні неабиякі стрибки напруги та струму, це теж може дуже дорого коштувати, бо жодна техніка такого знущання довго не витримає, і намагатись крутити перемикач 1-0-2 швидко то неправильне рішення. Проблема в тому, що побутові генератори з простими АВР не мають можливості зовнішнього керування обертами та напругою, це потребує достатньо дорогої системи керування (контролера), а такі, зазвичай, встановлюються на агрегати з потужністю в десятки кВА. До того ж синхронізація генераторів потребує зовнішнього пристрою синхронізації та комутації, контролер якого "підганяє" частоту наступних ступеней до частоти головного та вмикає контактори мережі, підключаючи їх до навантаження в момент співпадіння частоти обертів додаткових генераторів. Зрозуміло, що такі схеми допустимі для великих об'єктів, але у всіх інших випадках це вкрай дорого та дуже ускладнює систему.

А це не має принципового значення. Будь-яка трифазна розетка може живити і однофазних споживачів, питання лише в правильному підключенні кабелю у вилці, яка відповідає цій розетці. Трифазні силові розетки мають однозначний спосіб підключення, тобто, її вилку можливо підключити тільки одним способом, тому ніхто не заважає, наприклад, зробити навіть два або три однофазних відгалуження від однієї такої вилки. Все одно під час підключення навантаження (вилки) ступінь захисту від пилу (перша цифра) та води (друга цифра класу захисту) у звичайних роз'ємів падає, і у кращому випадку буде не більше IP44 (захист від бризок, але не від струменів води). Тому наявність добротної розетки на 5 виходів дає можливість підключити будь-який тип навантаження, від побутових однофазних електроприладів до трифазних зарядок електромобілів. В найгіршому випадку доведеться тільки зробити кілька комплектів відгалужень на потрібний тип споживача. Як правило, сальники на добротних вилках дозволяють підключати навіть провід не дуже великого перерізу. Або використовувати захищені блоки, як наведено у попередньому пості. Мені ті блоки подобаються, добротна конструкція.

Это розетки IP44, не для улицы. Точнее, можно и на улице, но в закрытом от брызг и дождя месте. Для открытого размещения нужна степень защиты не ниже IP 65-67. Таких розеток очень немного, все достаточно дорогие и требуют тщательного монтажа. У розетки на фото верхний сальник, нужно внимательно заделывать кабель. В принципе, при подключенном состоянии (с вилкой), любые розетки уязвимы, но ИМХО лучше всё же те, у которых подключение снизу под углом, там меньше шансов на затекание воды в разъем при подключенной вилке.

Існують норми проектування, точніше, будівельні норми. Для телеком мереж це ГБН В.2.2-34620942-002:2015. Силові та слабкострумові кабелі зазвичай розносяться на відстань 50 см. Кабелі силові 220/380 ніколи не прокладаються в одному щільному пакеті з кабелями телефонними або сигнальними. В ГБН також наведені дані щодо ємності (кількості кабелів Зрозуміло, що якщо проект та роботи не потрібно здавати в архітектуру та наносити на планшет, багато чого робиться з порушенням норм, але це все на розсуд власника.

Та не бурхлива вона. Ви зрозумійте, що через 20 років заряд потрібно обслужити, грубо кажучи, провести капітальний ремонт, інакше це навіть не брудна бомба, а хто його знає що. І в політичних умовах того часу розвивати ядерну програму було просто неможливо, цю тему тут вже досить докладно обговорювали. А потім і подавно, звичайні ракети робити не встигали. Навіть кораблі топили в доках (Сагайдачний) щоб приховати розкрадання на ремонтах. І до речі, скільки реально в росії діючіх (на гарантії) зарядів - то теж тема абсолютно секретна, бо є підозра, що більша частина арсеналу вже давно перетворилась на небезпечне лайно.

Абсолютно нічого. Де таких байок начитались - не знаю. Інколи краще щось запитати. Який льод та ще й в пустелі (я служив далеко, не в Україні, тут було дуже козирне місце)? Шахти були не новенькі, один комплект попередників там вже відстояв, більшу частину знищили пусками, зрозуміло, з макетами. В полку 10 пускових, 10 полків, всього в моїй дивізії 100 ракет і 100 шахт. Які там холодильники... Правда, був один. Побутовий, в кухні наряду охорони пускової. Типова остання шахта Хмельницької армії в Україні залишилась в Побузькому єдина з Первомайської дивізії, там досить цікавий музей РВСП, кажуть, навіть працює.

От нафіг друкувати якісь пугалки родом з 50-х років? Який льод та холодильники?

Як офіцер РВСП можу сказати, що самі по собі коди для систем керування будь-якою зброєю - це найменша із всіх проблем. Скажімо так - то навіть зовсім не проблема. А от експлуатація та обслуговування зарядів - то дійсно велика проблема як технічна, так і фінансова, яку люди просто не розуміють, бо дуже далекі від цього. І це дуже шкодить, бо йдуть постійні спроби шапками закидати всіх незгодних. У приклад наводять Ізраїль, хоч ніхто не може пояснити, як суто технічно можливо було за такий короткий термін отримати чистий матеріал в бойовій кількості та ще й разом із супутніми системами. Історія колись це питання ще відкриє.

Хибна думка. Все якраз навпаки. Проблема в іншому, що окрім США вони решту світу так собі знають. Без США та їх корпорацій ані Бразилії, ані Чилі, ані Аргентини не було б в тому вигляді, як вони зараз є. Безумовно, проблем власних там багато, і у багатьох досить серйозних, але решта світу їх цікавить менше, зацикленість та залежність від Північної Америки дуже висока.

Та то як подивитись. Та ж Бразилія - одна з найпотужніших країн Латинської Америки, має значний вплив на ситуацію. Так, безумовно, зайвий РАС-3 від американців нам зараз незрівнянно потрібніший ніж співчуття латиноса, який його цідить через губу. Але всі ці гімнюки допомагають кацапам побудувати логістичні ланцюжки заміщення поставок необхідних матеріалів для прискореного виробництва зброї, інших товарів, тобто, перелаштувати економіку болотних відьом на військові рейки. А це вкрай погано.

До речі, Бразилія одна із держав - "лідерів" ЛА із ігнорування України. Ви ж бачили ті жалюгідні виправдовування їх преза після саміту G7 що Зеля з ним не захотів зустрічатись, а я точно знаю від безпосередньо причасних до справи людей, що були спроби влаштувати зустріч, і неодноразові, проте завжди натикались на стіну. Отакі справи з Бразилією. Щось там коїться, дуже шкода.

На жаль, вони її вже продемонстрували тим, що викреслили з всіх поточних спільних з Євросоюзом документів будь-які посилання на Україну, війну, і т. ін. Що там ( Латинська Америка) реально відбувається в цьому сенсі, я не зовсім розумію, бо наші дипломати якось вкрай неохоче ці теми обговорюють, і взагалі жодного фахового аналізу стану справ від дипломатичної служби я якось не бачив, а розповіді "експердів", які інколи десь з'являються, то як канали в телеграмі, їх цінність як у писанині на парканах.

З Ватиканом все більш-менш зрозуміло. Сам папа латиноамериканець, які в масі своїй Україну взагалі не знають, на відміну від Росії, яка системно працює з латиносами, плюс є такий собі банк Ватикану, а там є кацапські гроші, дехто каже, що це одне із сховищ награбованого путлером та його гаманцями. Який з всього цього може бути результат? Як максимум "глибока стурбованість"...

З того, що останнім часом сиплеться з мордорських каналів, все більше здається, що зараз головний розрахунок іде на те, що коаліція підтримки України "видихнеться", і от-от наші нинішні донори будуть змушувати та підштовхувати Україну до переговорів. Для кацапні це буде еквівалентом власної перемоги, адже, якщо такі переговори розпочнуться до відновлення контролю ЗСУ над захопленими територіями та Кримом, можна забути про репарації, відновлення кордонів, та й взагалі про тривале закінчення війни. Адже всі чітко розуміють, що це буде лише перепочинок для лютого звіра, який обов'язково кинеться знову. Але того разу він буде у значно вигіднішій позиції, бо вже точно буде знати, що та як йому зможуть протипоставити і добре підготується. До того ж, якщо в росії збережеться діюча влада, а вона як раз найбільше зацікавлена в такому повороті, і для збереження цього стану докладає всіх зусиль для придушення бодай-якого натяку на внутрішній спротив, то продовження курсу на знищення України просто неминуче. Тому й відроджуються старі культові "заначки". На жаль, зараз є ще одне власне спостереження щодо росії та росіян. Росія зараз вже достатньо сильно "втягнулась" у війну. Згадаймо. У березні 2022 все було ейфорія та в шоколаді. Потім, після низки поразок, поступово почав переважати негативний настрій, особливо з початком мобілізації. Пригнічений настрій переважав та посилювався аж до початку 2023 року, люди в масі очікували всього поганого звідусіль. Це неабияк стимулювало наші очікування близької перемоги. А навесні цього року поступово, як не дивно, загальний настрій почав вирівнюватись. Можливо тому, що люди втомились та змирились із станом справ, до того ж на кацапії добряче закрутили гайки, навіть за один негативний коментарій в будь-яких соціальних мережах людей нещадно карають, незважаючи на стать, вік, посади, тощо. Навіть дітей та їх батьків. З'явились тисячі бажаючих донести на будь-кого, все точно як у 30-ті роки 20-го століття в срср. Людина все ж таки недалека від тварини, і дресується та пристосовується до обставин теж добре, тому, умовно кажучи, жорстка збруя і палиця по ребрах чітко роблять свою справу. До того ж поменшало ознак санкційної блокади, це все завдяки налагодженню логістики через "друзів" з Китаю, Індії, Казахстану, держав Латинської Америки, Африки, деяких країн Близького Сходу. Так, деякі товари, комплектуючі та машини зараз недоступні або важкодоступні, але заводи працюють, в магазинах теж не порожньо, і загалом російський плебс вже готовий прийняти вказівку влади щодо підтримки переговорів та перемир'я навіть із частковою втратою тимчасово захоплених територій. Холодильник так і не здолав телевізор. Оскільки суттєвого ресурсного голоду у центральних регіонах, незважаючи на санкції та втрати, вже не так сильно відчувається, у кацапії зберігається великий запас міцності, спалювати який у війні вони можуть ще досить довго. Зрозуміло, що єбеня там як жили у гівні, так і продовжують, але зараз з'явилась тенденція до використання армії як рятувального кола для депресивних регіонів, з яких надходить постійний потік бажаючих заробити грошей. Все це грає проти нас, тому боротьба триває і розслаблятись ще дуже зарано.

Так, не забувайте, що для певних робіт у багатьох випадках потрібні спеціальні пристосування. Це стосується не тільки бронетехніки. Наявність стендів та підйомно-транспортного устаткування, пристосованого для вітчизняних БТР та танків зовсім не означає готовності до ремонту зовсім іншої техніки.

В Україні залишилось досить багато бронетанкових заводів, які свого часу створювались саме для забезпечення ремонту та відновлення важкої військової техніки, гармат, тощо. На щастя, в основному, вони не були знищені, проте ледве жевріли до війни. Дообладнати такі вже готові виробництва відповідними спеціалізованими засобами невелика проблема, це дійсно можливо зробити швидко, а їх (заводів) кількість (майже в кожній області) дає змогу забезпечити більш-менш потоковий ремонт пошкодженої зброї без далекого та тривалого транспортування. Було б чим відновлювати.

Ви дійсно думаєте, що діяльність всіх спецслужб інтегрована в структури НАТО? Обмін оперативно-розвідувальною інформацією дійсно існує, але виключно в межах необхідності та завдань поточних дій, параметри яких кожна країна визначає самостійно. Зрозуміло, що об'єднані спільні військові структури мають і єдині засоби ведення розвідки, але це далеко не одне й те ж саме, що мається на увазі. Кожна країна самостійно визначає допустимі для неї межі та застосування тих або інших методів. Дії США в даному випадку - найяскравіший приклад. Американська агентура за підтримки сил спеціальних операцій регулярно проводить акції, які вважає за потрібне. Нещодавна ліквідація чергового ватажка ІДІЛ в Сирії тому добрий приклад.

Єдине що дивує, так це те, що на тому кресленні не зазначено жодного додаткового відгалуження. Я раніше вже питав, що при обмеженні вводу на 25А малювати одне навантаження на 16А то досить незвично. Відповідь була що то на етап будівництва для підключення навантаження будівельних машин. Тепер виявляється, що це не так?

Хочу зауважити, що "зона обстрела" ракетним озброєнням в нашому випадку - це ВСЯ територія України. Навіщо свідомо малювати дурню? Хочете когось образити? Перехід на лексікон люмпенів то є ознака власної деградації.

Насправді все залежить від зацікавлених осіб та прийомки робіт підрядника. Якщо в проекті у мене намальовані три заземлення по кожній вулиці СТ (початок, середина і кінець), то так і зроблене. Не ідеально, але в межах норм. "...Ти їжачка бачиш? ...-Ні!. ...-А він там є!" (с) Заземлення у стовпах проходить в тілі стовпа разом з арматурою, і місце приєднання на верхівці. Це на дерев'яних доводилось окремий кругляк прибивати. Інша справа, що його зробити то ж зайвий клопіт. І часто-густо цю роботу підрядники як слід не роблять, хоч проекти, зазвичай, намальовані вірно.

Слава Б-гу, процес трохи рухається через традиційну європейську бюрократію. Спочатку, поступаючись вимогам всіляких борців за екологію, майже повністю винищили ливарні виробництва, зелені довго раділи цій "перемозі", а потім з'ясувалось, що не тільки снаряди, а й зброю робити просто ні з чого. Тепер треба рулювати назад. Із "зеленою" енергетикою, до речі, свого часу майже те саме сталось. Спочатку розбалансували мережі, потім схаменулись, і в останній хартії вирішили, що ця енергія буде спрямована на видобуток водню, там коливання моментних обсягів значення не мають, а атомні електростанції вже стали "екологічними". Будемо сподіватись, що бійцям врешті підкинуть снарядів, останнім часом всі, з ким говорив, жалілись на нестачу великих калібрів. Разом із слабкою повітряною підтримкою це дуже ускладнює та уповільнює дії і призводить до зайвих втрат

На жаль, це так. Крім слова "покидьки" я іншого не підберу. Адже така поведінка коштує життів невинних мирних людей. Зловити кількасот переглядів на хайпі для таких покидьків то нормальна справа, нічого особистого, просто самоствердження та бізнес. Тому потрібно всіляко стимулювати контррозвідку до викритих відомих вам дій, повірте, повідомлення щодо викриття засобів та методів ППО блохерами без уваги не залишається.

Ви в принципі не розумієте, як це працює. Те, що інформація щодо місць або можливих напрямків прольоту когось додатково примусить кудись бігти вельми сумнівно. Адже для забезпечення власної безпеки часу вже лишається мало, відлік інколи іде на хвилини і навіть на секунди тому, що маневри КР можуть бути неочікуваними. Саме тому часто буває вже запізно, треба або бігти у сховище одразу по тривозі, або молитись за "двома стінами", хоч також треба чітко розуміти, що це ніякий не захист. Оскільки бойова частина дуже часто не детонує або не руйнується в повітрі, її влучання будь-куди наносить великої шкоди, останній приклад Львова досить яскравий, пів будинку як не було, які там стіни можуть від чогось захистити... А у діючому відкритому сховищі поруч з будинком знаходились лише 5 (п'ять!!) осіб. З іншого боку, шкоди в загальній інформації на кшалт "КР змінили напрямок на львівську обл." небагато, аналітикам важлива інша інформація - розкриті точки прольоту на маршруті, на кшалт "...ракета пройшла Сатанів в напрямку Теребовлі...". Така інформація призведе до того, що наступного разу маршрут пропишуть подалі від розкритої точки виявлення, бо варіантів багато. І це погіршує шанси на своєчасне реагування та знешкодження, особливо старими системами. Теж саме і щодо "оперативної" публікації прильотів та повітряних слідів із захватом будь-яких наземних орієнтирів (об'єктів).