Vladdi

Ви не праві в тому, що поняття "арійського походження" було спотворене за простою причиною, а саме, пошуками коренів походження деяких західноєвропейських народів німецькими дослідниками, які діяли в рамках прив'язки їх до фашистських теорій надлюдей та пошуками доказів "особливого походження". Совєти ці теорії підтримували як докази нікчемності та штучності пошуків фашистських лідерів. Але реалії такі, що більша частина українців то також потомки аріїв. Все це добре знали вже чимало століть тому, і це було однією з причин, по якій Ярославу мудрому вдалось так гарно повидавати заміж своїх дочок, що тепер майже всі європейські монархічні династії мають в жилах українську кров. Зрозуміло, що на цьому підґрунті можливо нагородити будь-які теорії, але й забувати або штучно принижувати важливість українців як одного з прадавніх та потужних етносів не варто.

А що це повинно нагадувати? Британські монархи є самими що ні є німцями, адже лише в 1917 році Саксен-Кобург-Готт, а в Британії це король Георг V, прагнучи відмежуватись від непопулярного і небезпечного для подальшого існування монархії німецького коріння, вилучив у всіх членів родини німецькі титули та звання разом із родовим ім'ям, і прийняв прізвище "Віндзор". Так що німцям щось ділити з британцяими й не було причин. А щодо арієв, то тут теж історія не дуже секретна, адже місцем, яке так манило німецьких дослідників були степи України, які й були землями древніх арійських кочевників, і в яких були знайдені чимало артефактів. Рекомендую почитати книгу Юрія Канигіна "Шлях аріїв", досить цікаві там є думки.

...Під гарною чорною рясою майора Петрова зрадницьки стирчала кобура "макарова"...

Мова іде виключно про внутрішні податки США. Там є штати, в яких немає внутрішнього ПДВ та податків на продаж. Зокрема, це Делавер, в якому є одне з відділень Міст. Для деяких товарів доставка туди з подальшою відправкою в Україну буде дешевше. У Міст вибір цієї локації доставки це +1 долар до замовлення. В Україні приватні поштові відправлення обкладаються митом та ПДВ у відповідності до ПК. Розрахунки та приклади є на сайтах всіх поштових операторів.

+100500. Переважна кількість людей просто не розуміють, що дійсно, головне завдання вчителя, особливо у вищій школі, - навчити вчитись, тобто, навчитись отримувати знання з всіх доступних джерел, надати допомогу в упорядкуванні та систематизації доступного океану знань та інформації, опрацювати з учнем незрозумілі йому моменти. "Контрольні точки" екзаменів та заліків дозволяють оцінити прогрес, виправити недоліки, звернути увагу на можливі прогалини та надати методичну допомогу в їх усуненні. Але все це працює лише за умови зустрічного бажання студента/учня. Тому в кожній з академічних груп наших вишів добра третина а то й більше (особливо у провінційних, де і вимоги, і склад викладачів такий собі) то суцільний педагогічний брак. На превеликий жаль.

Так Ви ж продовжуйте, чого тільки про досягнення п'ятнадцятирічної давнини? Реформи та масові звільнення призвели до появи численної армії невдоволених. Це і менти, і держслужбовці, і прокурори з власним апаратом, і багато ще хто. Раптове відлучення від корита великої маси людей спочатку викликало шок, але молода влада була сильною та активною, і це дало змогу стабілізувати становище. Звичайно, демократичний світ рукоплескав цим подіям, хоч і постійно звертав увагу Саакашвілі на занадто сильну авторитарну позицію. Пройшло небагато часу, і все це "відкинуте шобло" (а у кожного такого є сім'я, родичі, тобто, це не одна людина, а добрий десяток на кожного) поступово організувалось у більш-менш системну опозицію. Яку плекали та підтримували грошима проросійські бізнесмени. Методика точно така ж, як і у нас. Були й грамотно сплановані провокації, "народні невдоволення", розгони мітингів, тощо. Врешті решт команду реформаторів на чергових виборах посунули, проти головних ідеологів та активних учасників почали висувати обвинувачення, в результаті вони або втекли з країни на чолі з бувшим президентом, а частина "перевзулась" і пішла у нову владу, яка, не особливо афішуючи, згортала то один, то інший реформований напрямок, а згодом вже й цілком відкрито почала підтримувати всі забаганки московитів.

То так і було. Були "талони ринкового фонду" для автолюбителів (тобто, приватних власників), і були іншого вигляду талони для підприємств. Перші були з надрукованою вартістю та номіналом (літрами, зазвичай 10), а другі тільки з номіналом. В основному працювали АЗС, на яких за гроші не заправляли, тільки за талони. Операторам заборонялось заправляти легковий приватний транспорт за талони державного зразка. Вважалось, що талони зменшують ризики зловживань, але то дурня, бо ті ж самі "зекономлені" талони заправники реалізовували через своїх знайомих, так само, як і водії продавали чесно зекономлені. На автопідприємствах розбіжності між плановими та реальними витратами палива на пробіг зазвичай дивились крізь пальці, адже це спонукало водіїв ретельніше слідкувати за машинами, тримати тиск в колесах, економно їздити, тощо. Тобто, така собі премія за старанну роботу Звичайно, були і приписки пробігу, але то вимагало роботи із спідометрами, тощо. До того ж, у деяких автопідприємств дорожнього та комунального господарства тих "лівих" талонів теж було достатньо. Бо, наприклад, особисто мною побачене - інколи аж до перших днів травня включно виписувались шляхові листи на "вивіз льоду та снігу". Це була найбільш популярна формула у комунальників, сніг розтанув, піди перевір, скільки там його реально завантажено та вивезено Я так думаю, що ця нехитра, але дуже безпечна технологія, працює й донині.

Ех, школяри, я в 1977, 78, 79 купляв талони на 10л АИ-93 в автомагазинах по 98 копійок за 10 літрів... Але все це зовсім не значить, що сумую за совковими часами. Бросова вартість деяких ресурсів розвиненого совка абсолютно не свідчить про якісь там досягнення та легке життя.

Є один момент. Якщо надання електрики з власного струмоприймача офіційним споживачем своєму сусіду не пов'язане із офіційними відносинами як постачальника (оператора МСР) та споживача, і ніякі офіційні розрахунки не проводяться (розрахунки за даними якогось схованого внутрішнього лічильника не беремо до уваги, це нікому невідомо і не його справа), а за всю електрику платить "основний" споживач в межах виділеної потужності, то у оператора системи не виникає "автоматичних" юридичних підстав для санкцій згідно Кодексу систем розподілу та інших нормативних документів, адже це потребує попереднього збору доказової бази, відібрання пояснень, і т.ін. Безумовно, за великого бажання якісь неприємності доброму сусіду вчинити можливо, хоч це і важко, адже в межах потужності споживач може вільно споживати для побутових потреб електрику, яким би чином не була створена внутрішня схема, зрозуміло, що рекламувати надання послуг іншим власникам не рекомендується .

І все ж таки, повертаючись до початку, 200 метрів - чимала відстань. І щодо кабелю/дроту з перерізом 2,5 кв.мм., то цього не вистачить навіть щоб вкластись у нормативні 5% втрат на лінії при 500Вт навантаження. 1000Вт навантаження в кінці лінії на відстані 200 метрів це вже кабель 6 кв.мм. Зрозуміло, що він витримає і більше, але падіння напруги буде теж наростати, і суттєво. Це означає, що хтось має платити за підігрів повітря або землі, бо в точці приєднання (у постачальника) споживана таким сусідом потужність буде більша, ніж потужність приєднаних споживачів на величину втрат на кабелі. Тому лічильник внутрішнього обліку треба ставити у постачальника.

Слухайте, але ж, якщо нічого не робити, то нічого й не буде. Вода камінь точить. У такій справі, як становлення розвиненого демократичного суспільства не може бути дуже швидких шляхів, особливо в умовах, коли всіх, як Ви називаєте "нормальних", десятками років нищили та виселяли. Багаторічна совкова селекція призвела до появи цього суспільства, тому теж роки знадобляться для знищення його проявів. Але хто не іде - нікуди і не прийде. Тому треба йти.

Протяг то наше все. У мене гараж багатоповерховий, там вентиляція така собі, ще при совєтах будувалось, тому запах "гараж" то ж не тільки ж бензин, а й резина, вихлопи, тощо. Відкрийте будь-який капот у приміщенні - почуєте не тільки бензин, а й мастило, комплексний запах двигуна та вихлопної системи. У приміщенні без відчутної вентиляції запах машини завжди присутній. Навіть тесла і то машиною тхне в закритому приміщенні, хоч і менше і трохи по іншому.

Можливо, ключові слова "стоять в гаражі"? У мене сарайчик із садовим реманентом, після того, як там поселився гена, теж тепер пахне майже як гараж. Не те щоб смердить, але запах трохи відчутний, точно як у гаражі. Після переливань/заправок більш відчутно, потім зменшується, дехто взагалі не відчуває. Тут також ключове слово "чисті". Пластикові чи металеві ідеально чисті дійсно не мають запаху, але при переливанні або заправці буває, трохи попадає на корпус, і тут або ретельно витирати та мити, або не звертати увагу, запах спочатку буде більш сильний, але з часом майже зникає. Останнє то стандартне рішення.

Я користуюсь червоними каністрами, вже більше року, ніяких проблем не побачив. Єдине що треба зробити - перевірити якість (рівність) площини під пробкою. Там зазвичай є облой від лиття, і його зрізають аби як, тому пробка, буває, щільно не прилягає. Плюс закручувати з усієї дурі не треба, це потрібно тільки на час перевезення/перенесення, щоб не хлюпало назовні при будь-яких негараздах. І ще одне. Бензин все одно випаровується при будь-якій температурі, тому від запаху нікуди не дітись, а зайвий тиск в каністрах, особливо влітку, коли спекотно, то загроза їх пошкодження, теж нічого гарного не буде. Дуже щільно закручені каністри як раз і роздуває. Таке бувало і з металевими радянськими. Повністю позбавитись запаху не вдасться, у генератора бак теж не герметичний, тому смердіти буде і з баку, і з каністр, так що або миримося із запахом, або сидимо без генераторів.

По-перше, ніяких "обмінів" не було. Перша угода про вільну торгівлю між Британією та США була підписана ще в 1794 році. І ніхто колоній не "відміняв", вони зникали в результаті внутрішніх політичних процесів в кожній з країн. Британії у 1940-х було не до колоній, повним ходом йшла війна. Згадаємо промову Черчилля на ВВС 13 травня 1940, в якій він повторив головний тезіс свого виступу в Палаті громад того ж дня. Ось цитата із звернення до народу на ВВС: "Я повторю перед Палатою те, що вже сказав тим, хто приєднався до нового уряду: "Я не можу запропонувати нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту". На нас чекає суворе випробування. Перед нами багато довгих місяців боротьби та страждань. Ви мене запитаєте, яким є наш політичний курс? Я відповім: вести війну на морі, суші й у повітрі, з усією міццю та силою, яку дає нам Бог; вести війну проти жахливої тиранії, яка перевершує будь-який людський злочин. Ось наш курс. Ви запитаєте, яка наша мета? Я можу відповісти одним словом: перемога, перемога будь-якою ціною, перемога, попри весь жах, перемога, яким би довгим і важким не був шлях; тому що без перемоги не буде життя". На жаль, зараз ми маємо констатувати факт, що сказане 83 роки тому великим політиком, є вкрай актуальним і для сьогоднішньої України... Те, що Америка буде брати участь у Другій світовій, було очевидним для багатьох політиків, але їх кількість була недостатньою для "перемоги". Головну роль зіграв візит Черчилля до США та його 30-ти хвилинна промова в конгресі. Це відкрило шлях до розгортання ленд-лізу та поступового розвороту промисловості на потреби війська. А в тому, що на базі в Перл-Харборі не було авіаносців, ніякого таємного змісту немає. Адже тримати мобільне ударне авіаційне угруповання на Гаваях на той момент (в умовах нейтралітету США) ніякої потреби не було, адже там є військові аеродроми які мали забезпечити прикриття з повітря...

То ж класно - значить, все вірно робимо, раз у цього дебільного покидька дупа горить. І не у одного нього. Шкода тільки, що всі ці останні значні успіхи даються ціною життів наших геройських хлопців. Вічна їм пам'ять!

Насправді це є також одною з характерних рис світогляду пересічного американця. Згадайте історичні факти 1939-41 років, коли Америка всіма копитами впиралась проти "втягнення у війну". Популярний лозунг щодо відсидітись на власному відокремленому континенті/острові міцно тримав конгрес, сенат та Рузвельта від рішучих дій. Навіть візит Черчиля лише трохи підштовхнув процес початку якогось руху в бік розгортання військового виробництва та надання допомоги Великобританії, яка де-факто, сам на сам воювала з Гітлером. Розтрощення французів та держав Європи посприяло збільшенню потоку військової допомоги, але на світогляд "пересічних" американців це не дуже вплинуло. Це майже точно повторює нинішні події. Прозріння настало лише після розгрому в Перл-Харборі, от тоді, коли американцям дали добрячої звизди, прокинулась інша думка, і країна повернулась в бік рішучого протистояння. Але втрачений час призвів до того, що Японія, яка постійно нарощувала сили, змогла завдати американцям ще багато дуже болячих втрат, десятки тисяч полегли на нікому невідомих до тих пір островах. Звичайно, янкі не залишились в боргу - атомні бомбардировки були логічним завершенням епопеї, ворога треба було добивати рішуче та безжалісно. Також згадаймо, що там американці робили з місцевими (американськими) японцями? Правильно - всіх, тотально, помістили в спеціальні лагеря, цілими поселеннями. Щоб не "відсвічували", навіть якщо були "за" Америку.

Не зовсім так. "Америкомовність" то не зовсім "англомовність", там дуже багато виразів, нехарактерних для "британської", "класичної" версії, яка розповсюджена в Індії. Для індуса, звичайно, нескладно набратись образів американського зразка лексики, але для цього треба певний час знаходитись в середовищі носіїв.

По-перше, як то кажуть, ще півні не співали, тому рахувати заздалегідь ой як зарано. По-друге, зараз люди все ж таки більше дивляться на конкретні особистості, а Америка з Європою яйця в тиски закручує вже у відкриту та з конкретними переліками потрібних "добрих справ". Єдиний шанс протягти невдах (у всіх політсилах) це зберегти голосування за списками, бо дедалі важче розраховувати на одинаків-мажоритарників. Проблема СН в тому, що в тому болоті вкрай багато випадкових людей, від коханок та охоронців "спонсорів", які стоять за лаштунками, до добре керованих корисних ідіотів. Самостійних персоналій не так багато, але завдяки міцним керуючим стимулам (в тому числі і грошима) ця маса здатна продукувати (точніше, схвалювати) потрібні політичні продукти. Оскільки ситуація загострюється, а вже ніхто не бажає видавати гроші в режимі банкомату, а тільки під конкретні дії, то вибору, точніше, простору для маневру все менше, потрібно діяти, і щось робити. Бо 100 мільярдів втрат за рік тільки на митниці, плюс десятки мільярдів на тютюні, плюс ще багато чого це не жарти, це суттєва частина того бюджету, який може підвищувати боєздатність без інтенсивного повзання на колінах перед багатими дядьками. Хоч, зрозуміло, просити все одно треба, бо самим не виплутатись, і, на щастя, це всі розуміють.

А хто ту математику взагалі знає? Виконавці малюють потрібні цифри, а про все інше подбають спеціально навчені люди, яким та математика теж до сраки. Це ж все за заповітами великої вусатої гніди щодо "...неважливо, як голосують, важливо як рахують"...

Саме цей діагноз і став головною причиною його відчуження від корита влади. Випробування владою та публічною відомістю є справою, яка не кожному вдається. Частина схильна ототожнювати себе із святими героями і вважає себе неперевершеним мессією, частина впадає в екстаз накопичення матеріальних бонусів і жадібно підгребає все, до чого дотягнеться, і лише невелика частина здатна продовжувати приносити користь людям без всього цього лайна. Пацан не зміг приборкати власні комплекси, а довгий та брехливий язик довершив справу.

Це зазвичай роблять з метою вирівнювання потенціалу N до та після приладу обліку, бо в іншому випадку, якщо опір N відносно землі після лічильника стане меншим, ніж на вході, то може виникнути нерівність струмів в прямому та зворотному напрямках через прилад обліку, і, відповідно, реакція лічильника. Хоч технічно багатьом сучасним електронним лічильникам це (облік струму в зворотному напрямку) не заважає щодо вимірювання споживання, але в сусідніх гілках є чітке роз'яснення з посиланням на діючи нормативні документи.

Так, дуже прикро, що багато хто не зовсім розуміє, що тривалий час путінське шобло здійснює систематичну чистку всіх владних та силових структур з метою видалення всіх, хто не хоче або не здатний міцно триматись монолітним гуртом навколо "ідейного центру". Це все призвело до того, що та "незгодна еліта", на яку так сильно розраховували западні лідери, просто не існує, бо фізично усунута як мінімум із публічного простору (в лагерях та тюрмах, під слідством, тощо), або, як максимум, тупо вбита. Тому перед нами діє такий собі "колективний путін", збереження якого як системи вже перетворилось на спосіб існування для численного оточення умовного "центру". І щоб це зміїне кубло вичистити, потрібно не просто придавити якусь одну гадину, а знищити все це величезне гніздо цілком або, як мінімум, його більшу частину. Тоді є шанс на те, що залишки цього лайна розвернуться в іншій бік, бо самі по собі вони як були боягузливим лайном, так ним і залишаться, отже будуть активно сприяти будь-кому, хто зможе згуртувати навколо себе якусь впливову масу.

Та хіба вони одни? Я це до того, що дії держаудиту в останній період це яскрава демонстрація того, як дії державної структури у відповідності до закону можуть призводити до абсурдних наслідків та й всупереч із нагальними потребами держави. Класичний приклад корисного ідіота...

Так, до орланів це не має відношення. Форпост то зовсім інший апарат, набагато важчий, але теж розвідник, правда, з можливістю нести ракету схожу на птрк Корнет.