zaiets

В принципі так й розглядається - електричний та ТП котли + акумулятор. Той же камін можна розвести. Але газ - це супер в плані зручності, якщо він дешевше електрики.

Пошук даного проекту, на жаль, не дав бажаного результату. Звернув увагу ще на ось такий проект: www.archeton.com.ua/proekt-doma_1364_obshcheye-opisaniye він же www.archeton.pl/projekt-domu-koniczynkag2_1364_opisogolny Не такий красивий передній фасад як у темі, але на перший погляд вигляда простішим в реалізації. З вікнами треба трохи буде переграти, але то не суттєве. Що спільнота скаже на цей проект в плані зручності проживання сімї з 3-4 чоловік та зручності/простоти реалізації?

Дякую за відпоавіді по темі. В яку суму можна оцінити будівництво коробки для даного будинку? Фундамент Плита підлоги стіни перекриття першого поверху стропильна система

Які варіанти розміщення контурів слід розглядати? Хочеться щоб іля камінк біло мінімум обладнання й щоб не було в кімнаті зайвих шумів.

Чи є якісь обмеження стосовно відстані між ТТ та теплоакумулятором? Розглядається варіант встановлення каміну з водяним контуром в кімнаті та теплоакумулятором в іншрому кінці будинку. Теплоакумулятор можемо розмістити лише на відстані 10+- м. (по прямій трохи блище) від каміну. Чи має такий підхід право на життя й які у нього недоліки?

Доброго дня! Чи ніхто не бачив в продажу на території України проекту www.extradom.pl/projekt-domu-dzd-1-KKF1000

Сезонне підняття води до 0,8м. Середня глибина промерзання ґрунту взимку – 70 см, найбільша – 145 см, найменша – 20 см. Нормативна глибина промерзання ґрунтів складає 0,92 м. Підвал не планується. С гідростатисним напором, наскільки розумію, проблема вирішується маркою бетону (W) Щодо капілярного підняття ДБН В.2.1-10-2009 ОСНОВИ ТА ФУНДАМЕНТИ СПОРУД п. 16.16 Для фундаментів, будівельних підземних конструкцій, що знаходяться без впливу гідростатичного напору, необхідно передбачати гідроізоляцію протикапілярного типу по всіх поверхнях, що контактують з ґрунтом, з підняттям над поверхнею не менше ніж на 500 мм. Чи потрібно робити капілярну гідроізоляцію ВСІЗ поверхонь, що контактують з грунтом й як це краще зробити? Стосовно горизонтальної - питань нема, слід робити.

Й ще 2 питання 1. У шахті фанова/каналізаційна труба яка виходить одразу за стіну. На якій відстані від стіни повинна бути така труба, щоб перехід з вертикалі у горизонталь зробити з 2х кутів по 45? 2. На першому поверсі такі виходи: 1. витяжка на кухні у власному вентканалі 2. вентканал у кухні-гостиній (48 кв.м.) 3. Камін у кухні-гостиній під зовнішньою стіною. 4. Вентканал у санвузлі. З цих 4х "отворів" по проекту виходять найвищими 1 та 2. Чи варто вигоняти висоту димаря каміну та вентканалу санвузлу до висоти 1 та 2 (димар каміну буде стирчати високо - не дуже красиво й зависоко щоб чистити у разі потреби)?

Плануємо. Не вийде. Діаметр димаря від 160 й треба гільзувати. Котел altep KT-2EPG Без гільзування не обійтись. Діаметр ще треба вирахувати. попередньо 160-180. Як зробити вхід з кімнати до труби , чи є якісь трійники?

Да, ідеальний варіант спочатку й розглядали. Варіант з боковим зявився у звязку з "оптимізацією" площі топкової й здавався гарним. У випадку цегли питання такого плану. Товщина шахти привязана до димаря - 500 (вн 270 на 270). Чи можно у шахті 270 на 140 () розмістити 2 вентканали й як? Є якісь альтернативу моноліту "опалубка з труби та лінолеуму". З конденсатом кому як повезе, тому варіант просто труб розглядати поки не хочеться. Тобто у шахті 270х140 - вентканал топкової 270х270 - димар 270х140 - вентканали санвузлів на першому та другому 270х140 - фанова та вентканал(можна трубою - проблем скоріш не буде) з гардеропної. зовнішня стіна з газобетону. Це окрема стіна-шахта між санвузлом та топковою. План ще сирий.

Під котла все зрозуміло. Шахта й гільзування нержавійкою чи керамікою. Дякую. Чи правильно я розумію - для вентканалів бажана інертність? Тобто бетонний чи цегляний буде краще працювати ніж просто в шахту встановити труби чи то оцинковані чи то пластик? Да, демократична ціна. Не подумав, планував нержавійку. Погано тільки, що нема трійника під 45 й готових рішень як у schiedel. По підключенню у мене виходить - задній вихід з "ТТ", вгору й направо. Тобто "ТТ" розташований збоку димаря. Якщо трійник 90, то вийде - котел, трійник 90, трійник 45/60, трійник 90 й на дах. Питання в тому, наскільки це буде гарно для тяги. Нажаль, окремого каналу для димоходу у них нема, пропонують польські. Архітектор пропонує в один канал 270 на 270 помістити фанову трубу й 3 пластикові/металеві труби вентиляції(2 санвузли та гардеробна). Чомусь мені дане рішення не подобається. Беткомовських 2 блока зовн. разміром 250х380 й внутр. 130х170 міг би закрити питання 3 каналів вентиляції та фанової (якщо поміститься). Четвертий канал з другого поверху можна вивести через дах. Але, наскільки буде стійкою конструкція димаря з цегли та цих блоків - хто зна - різні матеріали, різні розміри. Моя ситуація доволі стандартна. На першому поверсі рядом санвузол та топкова а над ними гардеробна та санвузол відповідно. Було б непогано мати якесь блочне рішення, яке було б компактніше за варіант з цегли. Скоріш за все більшість - або має можливість зробити довгу шахту - або вентканали прята в труби - або взагалі не заморачується до моменту підєднання обладнання та експлуатації. - або робить керовану вентиляцію Мать що тіки в мене проблеми, де рашта їх не бачить. За "поребриком" подібні рішення стрічаються. Хоч не будуйся, а організовуй виробництво малогабаритних блокових вентканалів.

Всім гарного здоровя. Зараз на етапі проектування двоповерхового будинку. Необхідно зпроектувати шашту: Димар 160 4 Вентканали Фанова труба Чи є якась альтернатива на ринку Києва шахті з цегли та імпортних вент. блоків типу schiedel, plewa ? Чи є якісь українські аналоги вентблоків schiedel? З того, що знайшов, то лише betcom-ukraina.com.ua/product_214.html Дякую!

На скільки я зрозумів. ізолюють від поверхневих вод та "першої полтави". У сусіда ближче (50-70м) полтава в 1 трубу - з залізом. Про "першу, другу полтаву" він не в курсі. Є приклад, описаний вище, коли з полтави отримали гарну воду, людина зробила скважину вже давно, то контактів тих буровиків не знайшла. Можливо хто в курсі що то таке. Можливе то тільки в тому місці таке.

Київська область, Києво-Святошинський р-н, Юрівка Питання щодо вибору сквижини Спілкувався з сусідами - трьом не вистачало Полтави, бурили на бучач, але там багато заліза. В одного з сусідів скважина з достатнім дебетом й гарною водою на полтаві. Але, зі слів сусіда, у нього "другий шар полтави". Тобто, пройшли полтаву, потім ще 1,5м глини й знову полтава. Скважина зроблена в 2 труби й 6м фільтру. "Другий шар" - то типова ситуація для даного району, чи мо то вже й не Полтава? Якщо типова - то як проконтролювати, що вода буде братись саме з цього шару? Відстань до тієї скважини близько 150м.