Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

parovoz

Пользователи
  • Публікації

    591
  • Зареєстрований

  • Відвідування

Усі публікації користувача parovoz

  1. На самом деле дорого очень! В Мирче за 15-20куе можно взять участок с деревянным домиком. А газ не факт, что в этом году будет - его тянут больше 10 лет.
  2. Шлях Орія, або про тиранів та бездоганних сталкерів Згідно індійської ведичної спадщини, існує два світосприйняття людини у її ставленні до навколишнього середовища – стан Пашубхави і стан Вірабхави. Пашубхава (пашу-бхава, де пашу походить від українського паша – пасовисько, пашня – хліб у зерні тощо і означає людину землі або земну людину) – це людина, яка пізнає світ за рахунок звичайних органів чуття, тому її світобачення має суто зовнішнє забарвлення. Сили, які ведуть і організовують довколишній світ в єдине ціле, для неї закриті. Вірабхава (віра-бхава, де українське віра, утворене від віда, відати означає людину відаючу, тобто знаючу) – людина, яку не відділяє стіна невизначеності щодо довколишнього, внутрішній зміст подій їй зрозумілий через існуючий інтроспективний канал зв’язку з довкіллям. Завдяки цьому Вірабхава не втратив своєї природної спорідненості з патерн-умовами чи павутиною вируючого довкола життя (за Ф.Капру*). ================================================ Дальше имена "героев" изменены мною с Пашубхава - на Петро и с Вірабхава - на Василь. Это сделано потому, что сознание тяжело откликается и читает эти индийские имена. ================================================ Петро, керуючись тільки побаченим і почутим, не має уяви про істинний стан речей у світі. Між ним і світом стоїть бар’єр ілюзії, схований під виглядом різних наукових моделей, за допомогою яких Петро пояснює собі те, що для Василя є полем його життя, рідною домівкою. Петро може тільки вірити у те, що Василь знає. Тобто останній має змогу корегувати свої уявлення завдяки існуванню між ним і довкіллям надчуттєвого зв’язку, своєрідного відчуття-бачення, що проходить через надтонке, трансперсональне сприйняття (як вважають сьогодні езотерично освічені читачі). На мою думку, тут можна говорити про об’ємність світосприйняття Василя, коли в одному внутрішньому відчутті знаходяться всі канали, притаманні світосприйняттю Петра, завдяки чому народжується нова якість, відчуття істинного ходу подій через присутність в них. Там, де Петро тільки уявляє, Василь - знає. Особливу вагомість такого сприйняття у житті людини підкреслювали характерники Запорізької Січі, які вважали: щоб негаразди не спіткали людину в житті, спочатку треба бачити і знати, а вже потім - діяти. Вторить їм і стародавній китайський філософ Чжу Сі: “ Знання спочатку, дія потім”. У давнину психотип Василя стосувався стану пробудженої людини, що несла у собі особливе знання. Майже вся сучасна езотерична культура присвячена сходженню до внутрішнього знання саме Петра, який десь на дистанції усвідомлення езотеричних істин мусить стати Вірабхавою. Тому, мабуть, за традицією і розміщують ці два психотипи в такій послідовності: спочатку Петро, а вже потім Василь. Насправді ж, психотип Василя давніший, первинний, бо є природним станом спорідненості людини й оточуючого світу, є нащадком орійської традиції світосприйняття. Тому він знає істину, тоді як Петро, шукаючи шлях, тільки блукає у темряві. Шлях останнього - через пошук закономірностей, на яких стоїть світ, з чого і постає техногенне суспільство, мета якого - захист Петра від тих негараздів, які чекають на нього одразу ж за порогом його домівки, оскільки він не знає, не відчуває коли саме треба з неї вийти, щоб не потрапити в халепу. Він не знає, в який бік спрямувати свої кроки, який шлях обрати, оскільки зв’язок з довколишнім розірваний, іншими словами, він людина, яка згубила нитку Аріадни, що пов’язувала його з довколишнім світом. Він, через хибні свої спрямування, все робить не так, тому шлях його життя тяжкий і карколомний, він весь час змушений обирати між добром і злом, достеменно не знаючи, у що виллється для нього і те й друге. Він весь час знаходиться у пошуках своєї кращої долі. Тому щасливе життя без катастроф стає його метою. Він змушений весь час шукати ту істину, усвідомлення якої принесе йому тверду точку опори, спираючись на яку він зможе вірно орієнтуватись в житті. Від Василя він дізнається про стіну забуття, що відділяє його від блукаючої світом істини, знання якої, запевняє Василь, наповнить його життя світлом добра і щастя. Саме тут, переконує він, його страдницький шлях закінчується. Приголомшений цією звісткою, Петро, озирнувшись довкола, всі свої негаразди приписує недосконалому суспільству, в якому він змушений пребувати. Життя у ньому, вирішує він, є цілковитим безглуздям, великою і страшною помилкою з його боку. Від Василя він дізнався про стан бездоганності, який - головна умова виходу з тої халепи, в якій опинився. Бездоганність для Петра, шокованого своїм станом, – це спосіб виходу з того жаху, що його оточує. Тому його сталкінгом стає майстерність неупередженої акторської гри на сцені життя. Завдяки їй його поведінка стає непередбаченою (такою ж як у Василя), і він, з дичини на полі життя, перетворюється на мисливця, отримуючи свою перемогу над життям. Стежачи за вивертами Петра, Василь, внутрішньо, посміхається: як із таким усвідомленням світу той взагалі може говорити про бездоганність? Як може стати невразливим, не знаючи достеменно від чого? Сам Василь прийшов до цього через свою цілісну злитість з патерн-умовами життя, тобто особисту невід’ємність від природного середовища. Тому його дії - в межах можливого та необхідного в існуючому природному цілому, його інтуїція витікає з обрію, з яким він злитий воєдино навіть тоді, коли не задумується над своїми вчинками. Сила цілого стає його силою. Як наслідок, Василь наповнений енергією там, де Петро ледве пересуває ноги під вагою нещасть, що повсякчас сиплються на його голову. Почувши про існування духовного плану і його провідну роль в житті людини, Петро вирішує усі свої безглузді дії припинити: «опускає руки», вибираючи шлях недіяння. Але стає ще гірше. Тому через деякий час, не відчуваючи в собі відгуку того плану, Петро починає за прикладом Василя будувати особливі храми, на стінах яких зображує образ невловимого духу і чекає щастя та добробуту в молитвах перед ним. Але як тільки він виходить з того храму в реальне життя, вихор упередженостей (власної негативної карми, власних неправильних діянь) знову навалюється на нього. Стає навіть набагато гірше, ніж було. Саме через це Петро вважає Василя підступним тираном, який повсякчас вводить гарного та добропорядного Петра в оману. Для його ж опонента такі дії є цілковитим невіглаством, танцем слона у крамниці посуду; він переконаний, що Петра треба тримати якнайдалі від керма корабля, що управляє життям. Тому Петро та Василь - антагоністи. Петро постійно підозрює свого опонента у підступності, хитрості та відсутності людяності, бо вважає, що той часто заводить його у безвихідні ситуації і потім відверто глузує, тримаючи хорошого та правдивого Петра за дурня. Василь - незрозумілий, його дії є загрозою способу життя Петра. Він - тиран, який несе зло, – до такого висновку приходить Петро й обирає за мету свого життя шлях перемоги над тираном. Він пробує нейтралізувати ворога шляхом досягнення бездоганності в житті: починає практикувати сталкінг, з усієї сили борючись з тим, що є єдиною можливістю виходу з того безглуздя, у яке загнала його власна упередженість. Бездоганність Петра - смішна й кумедна з точки зору Василя: він вводить правила чи канони, за якими починає діяти в житті, його сталкінг орієнтований, у кращому випадку, на знаки, знакові події, що підказують як краще діяти… Але все тече, все змінюється, кожної миті світ інший… Як накинути на все те шаблон у вигляді якихось правил? Вводячи Петра в безвихідні ситуації, Василь намагається розбудити в ньому справжнє сприйняття світу: без дитячих забавок, коли з однієї позиції складається судження про весь світ. Згадаймо хоча б стародавні лабіринти. Яке їхнє завдання? Вони примушували людину, у безвихідній ситуації, вмикати в собі вищу силу, бо тільки вона могла з тим впоратись. Петро, закоханий у техногенну силу суспільства, це не сприймає, не збирається ставати іншим, а намагається будь-якою ціною покращити той стан, що має. Він розробляє новітні технології, виходить у космос, знаходить нові наукові моделі утворення світу. Василь ж давно все те знає, підтвердженням чого є шумерські та ацтекські календарі. Петро веде боротьбу за своє виживання, будує мегаполіси, розвиває медицину та науку, які б захистили його спосіб життя од всіляких негараздів. Його мета - у протистоянні зовнішньому. Василь шукає шляхи єдності зі світом, діє в межах можливого, що відкривається перед ним. Не порушити порядок цілісності – його мета. Петро не в змозі сховатися за муром мегаполісу. Нещастя та біди, разом з хворобами та передчасною старістю, дістають його й там. Він починає звертатися до Бога як єдиної організуючої сили, своєрідного великого батька для людини, дотримуючись цілком слушної позиції, що оточуюче життя і сама людина пов’язані з ним. Але, діючи несвідомо, він завжди діє всупереч тому цілому, через що й отримує страдницьке життя. У Василя таких проблем немає. Його життя квітне пишним цвітом, оскільки він поєднує у ньому два шляхи – зовнішній і внутрішній. Петро в муках народжує образно-понятійну картину світу, відточує свій інтелект, збільшуючи, тим самим, бар’єр ілюзії між собою та світом. Василь ж іде за життям, його пояснення світу цілком міфологічні, але він на них не спирається. Їхнє завдання інше: передати настрій, що веде до входження у знання. Тому світ міфологем Василя може включати в себе пісні, танці, образні малюнки, антропоморфні скульптури, храмові споруди тощо. Навіть природа та різні її об’єкти можуть бути тим шляхом до знання. Петро, спостерігаючи, вважає це все нісенітницями, бо не знаходить там ні логіки, ні здорового глузду, який би спирався на якесь об’єктивне підґрунтя. Дізнавшись з езотеричних трактатів про існування енергетичних центрів – чакр, та енергетичних каналів – Наді, пов’язаних з силою Кундаліні, Петро починає все те розкривати і підіймати, адже в трактатах сказано, що так можна досягти прояснення і розширення свідомості (наприклад, стану Самадхі, особливого стану всезнання). Петро впевнений, що через якийсь механізм, нехай тонкий та енергетичний, можливо досягти стану пробудження. І, як на диво, те пробудження іноді проблискує під час перезбудження вказаних систем енергокомплексу людини. Але воно може «блищати» і через психоделики та наркотичні зілля. Запам’ятаймо, що воно тільки «блищить»! Василь, споглядаючи такі дії, може сміятися, взявшись за боки. Чудасія, та й годі! Людина щоденно стоїть на голові, старанно годинами здіймає енергію Кундаліні в позі лотоса чи медитує, сидячі в цілковитій темряві десь в холодному льосі, практикує особливе дихання або тягне димком з люльки, в якій тліє особливе зілля… Він хоче бачити і знати, але в такий спосіб, як це робить у звичайному житті, тобто з тією ж свідомістю (де правдою є образи та поняття того, що доступне у зовнішньому спостереженні й не більше). Бідкається молодій сусідці, що ось-ось щось показалося, але одразу ж і зникло (трясця його матері!), мабуть, треба більше сидіти в тому льосі, де холодно і спина та ноги німіють. Чому в Петра немає результатів? Вдумливий та поміркований читач скаже, що підняття рівня свідомості чи її розширення нічого не можуть дати по суті, коли залишається та ж позиція, лише з елементами езотеричного знання. Що є кардинальною помилкою Петра у його боротьбі за знання та кращу долю? Петро, на сьогодні, добре розбирається в механіці, тож коли ви його запитаєте, як буде рухатись авто, в якого підняті ведучі колеса, він тільки засміється: ніяк не буде рухатись, адже причина його руху – колеса, що обертаються, - буде розірвана зі своїм наслідком – землею, що і штовхає автомобіль вперед. А як же людина може досягти свого прозріння, запитаєте ви у нього, будучи виключеною із плину життя: сидячи десь високо в горах або під дубом у лісі? Причина тут розірвана з наслідком. Щоб вводити дух у життя, треба в ньому жити, займаючись чимось справжнім. Тонкі структури в людині теж з чимось зчеплені, слугують чомусь, щось урівноважують. Завдяки цьому й існує чудо (стан самого життя), якого так шукає Петро. Він ніяк не зрозуміє, що спостерігаючи за каменем або горами, сидячі під дубом, нічого іншого на побачиш, якщо в тобі самому не буде розгорнута зовсім інша система світосприйняття. Для Петра, отже, шлях там, де його немає. Василь все те знає і не може без сміху спостерігати за вивертами Петра. Пам’ятаєте сміх Дона Хуана та Хенаро над особливими записами, що вів їх учень Карлос Кастанеда ?* То і справді дуже смішно. Чим насправді були ті записи? Нічим іншим, як засобом утримання свого стану Петра для самого Карлоса. Чого саме не може зрозуміти Петро? Василь весь час пробує пояснити йому, що для того, щоб глянути на шлях під возом, на якому він їде, не обов’язково перехиляти сам віз, достатньо самому змістити свою позицію на возі, нахилитись і побачити, що там насправді діється. Плани можливого – це подієве поле самого життя, яке пов’язане і являє собою одне ціле з континуумом світових подій. Це налаштоване гармонійне ціле. Дії ж суспільства пашубхав мають свою відмінну мотивацію, свою договірну правду, тому заплутують ситуацію в подіях життя до неможливого. Можна сказати, що своїми діями вони створюють власний світ подій, світ, що випливає з їхньої логіки. Тож не дивно, що коли Петро опускає руки, готовий слухати духа й слідувати його наказам, заплутана ним ситуація звалюється йому на голову як нещастя. Тепер це і є його злий дух, якого він сам і створив. До справжнього ж ще треба дібратися, перебудовуючи самого себе, або, за К.Кастанедою, скорегувати свій тональ. Внутрішня сутність, що пов’язує Петра зі світом та боронить його життя (часто від нього самого), навіть не здогадується про мотиви, якими керується Петро. Духовна сутність людини ходить по рейках світових подій, а у світі Петра вони навіть не проблискують. Всі дзеркала його криві, жодне не несе істини, отже, її взагалі не існує. Тому всі дзеркала повинні бути розбиті. Все відносно в цьому світі – до такого висновку приходить, врешті-решт, Петро. Що то за дзеркала, які він намагається розбити? Василь живе у стані спорідненості з довколишнім світом, з чого і витікає його знання. Він виробляє, продукує речі, що мають якість того знання, одержують його знакову, сакральну форму, через яку Василь й одержує можливість весь час зберігати свою єдність та цілісність з довколишнім. До таких речей відноситься традиція побудови будівель, храмів, а також всі мистецькі витвори Василя – від полотен художників - до скульптур, від мовних назв – до музики та пісень. Воно має свою чарівність та особливий зміст через енергетичну насиченість, яку вони несуть у собі. Така своєрідна духовна культура допомагає Вірабхаві весь час жити в істині, якою є для нього довколишній світ. Це і є для Петра дзеркала, які він намагається розбити. Вони для нього - ніщо, він у них нічого не бачить, його головна ідея – глобалізація, але як викривлена мета Василя. Василь через культуру, що споріднює його з духом, одержує дивовижну властивість: в житті йому щастить, все оживає від дотику його рук. Цим володів і козак Мамай, який був втіленням характерницьких якостей козацької доби в Україні. Пам’ятаєте: „Сидить козак, у кобзу грає, що замислить, все те має”*. Будь-який задум, будь-який намір одержує своє втілення в життя, бо витікає з нього ж, де вже існує як прихована в ньому можливість. Життя Василя не легке, та воно справжнє і веде його сходинами зростання усвідомлення світу. Петро ж бігає по колу за своїми упередженостями, постійно долаючи спротив усім своїм діям. З його (зовнішньої) точки зору Василь живе, не прикладаючи значних зусиль. Але хата в нього, як намальована, чарівна жінка й діти, врожаям на його полі й бог би позаздрив, сам він живе з усміхом і майже весь вільний час співає, граючи на кобзі, чи малює, або створює якихось кумедних химер, на яких, щоб подивитись, з’їжджається мало не весь світ. А на що там дивитись? Химери, вони і є химери. Але щось у діях Василя таки зачіпає Петра. Він теж починає діяти, даючи відповідні назви всьому, що його оточує, і свято вірить, що це посприяє і його щастю та добробуту, які є у Василя. Так виростає цілий сонм образів та понять, що складають його окремий світ, полоненим якого і стає Петро. Це - ще один бар’єр ілюзій, що відокремлює його від існуючої у світі правди. Завдяки цьому Петро стає розподіленою на окремі проекції сутністю, уособлюючи собою велике та мале “Я” свого внутрішнього плану. Через це у нього - низький рівень життєвих сил (як наслідок, мало живе на світі, часто хворіє, проходить через страждання та злидні, весь час натужно працює, а одержує мізер). Але хто йому допоможе? Тільки він сам. Праведність або бездоганність - це те, що досягається тільки у поєднанні зі світом, не інакше, і є внутрішньою, а не зовнішньою проблемою людини. Час іде, його не можна зупинити, світ упередженостей Петра зростає і досягає, врешті-решт, критичної точки у своїй розбіжності з довколишнім. Тоді вибухає криза. Дві світових війни, що прокотилися по Землі, є яскравим прикладом. Петро сьогодні вже розуміє і бореться за збереження тваринного світу, знає, що не можна руйнувати пташиних гнізд, але ще не усвідомлює, що також не можна чіпати дзеркал людської культури, через які істина приходить на землю. Мистецтвом життя Василя йому ще треба опановувати. Петро, страждаючи, виробляє абстрактний апарат понять, вдосконалення якого наближає його до розуміння дуже непростих істин, на яких стоїть світ. Стає очевидним, що не тільки виживання є головною ідеєю світу: його потрібно повсякчас ще й відтворювати, удосконалювати та гармонізувати, піднімати на вищий щабель розвитку. Саме Петро, знаходячись в скрутних умовах, змушений виробляти витонченіші образи та поняття, входити в абстрагованіші галузі розуміння життя. Тому Петро - тяглова сила, що вивозить віз людства на ширші обрії взаємодії людини й світу „Нехай воно буде так, як ви говорите, але де той Василь присутній у житті, чому ми його не бачимо, чому він нам невідомий?”, - чуємо запитання нашого вченого читача. Чому ж немає? Він весь час перед нашими очима, просто не блищить галунами, не бряжчить медалями, не говорить гучно і переконливо, живе, не ламаючи на своєму шляху все задля досягнення своєї мети, його шляхи особливі, тому непомітні. Доки Петро б’є себе в груди на високій трибуні, Василь працює на пасіці, творить в художній майстерні або крутить гончарне коло, йому ніколи. У нього завжди неяскрава проста одіж, йому зовсім не потрібна чиясь зовнішня увага. З точки зору Петра, він той, хто збагачує і утримує суспільство, і тільки. Насправді, все не так просто. Василь живе, відтворюючи те, що є істиною у цьому світі, утримуючи в ньому рівновагу. Радіє доброму врожаю пшениці чи картоплі в городі, вирощеної власними руками, дбайливо ростить дітей, а потім і внуків, займається життям, господарем якого насправді є. Треба тільки добре роздивитися довкола, і риси Василя одразу ж впадуть вам в око. Петро будує космічні станції, шукаючи братів по розуму, терпляче очікує відповіді на свої радіограми, відправлені до найближчих зірок. Василь знає про існування живого Всесвіту, він давно спілкується з ним. Василь визнає Бога, він знає про труднощі, які виникають на шляху примирення двох протилежностей у якомусь об’ємному континуальному полі. Він знає, що це може зробити тільки Всесвітній Розум. Петро стоїть навколішках перед своїми сюжетними іконами і молиться Богу, зовсім не розуміючи, що його бог, в кращому випадку, - егрегорне утворення колективу людей, які думають так само, як він. Щоб торкнутися істини й одержати духовну настанову, треба бачити й знати, тобто мати відповідний рівень культури духу. Без неї не може існувати ніякого шляху до істинного в будь-якій релігії, не буде жодного звертання до вищих сил, а лише театр, в якому розгортаються сценарії, поставлені за упередженостями Петра. Про те ж говорить у свої творах і великий духовний вчитель сходу Шрі Ауробіндо й ін. Як краще зрозуміти світ упередженостей Петра? Приміром, у Петра в будинку холодно, бо надворі завірюха, тріщить мороз. Що робить у такому випадку справжній господар? Бере сокиру, скажете ви, і рубає дрова, потім заносить їх в дім і розпалює грубку (чи піч). В льоху він набирає завбачливо припасених продуктів і готує страви для своєї зголоднілої сім’ї. Що тут складного, скажете ви, коли знаєш і бачиш, що саме треба терміново робити? Як результат, лихо відступає від його домівки, в якій стає тепло та затишно. Але уявіть собі, що Петро в цей час стелить одну червону скатертину на стіл, а іншу вішає на ворота. Починає окопувати будинок ровом, ставити високу загорожу довкола нього, вмовляє сусідів на якийсь союз, щоб вкупі боронитися від спільного ворога. Йому зле і холодно, потерпає його сім’я, тому він шукає ворога - того, хто йому все те заподіяв. Як до нього донести, що все це - наслідок його невігластва, що він не робить того, що насправді вкрай потрібно йому та його сім’ї? Він не бачить, він не знає. Саме від його незнання дві світових війни струснули планету. Один Петро посварився з іншим Петром, в якому знайшов таки ворога. Сидить сьогодні в ракетному бункері чи керує підводним човном з ядерними зарядами. Як йому розтлумачити, що він збирається воювати сам із собою, зі своєю недолугістю? Або візьмемо останній приклад, вже зовсім свіжий. Запустіння країни, яку довгий час шматували хто і як міг з близьких і далеких сусідів, нарешті осточортіло Петру. Що він робить? Пов’язує стрічку на лоба і звертається до старої віри своїх пращурів, бо тоді була могутня держава, яка всіляким посіпакам давала потужного відкоша. Тому Петро відновлює старі обряди, але в тому ж вигляді, в якому вони ту віру і ту державу розвалили через занепад відповідного рівня культури духу. Мабуть, спочатку треба подбати про рівень свого світосприйняття, а потім вже братися за давнє надтонке мистецтво, що повинно відповідати нашому сьогоденню. Тут ми і зупинімось, бо далі тобі, шановний читачу, все і так стає зрозумілим. Якщо добре роззирнутися довкола, то виникне враження, ніби на Землі існує не одна, а дві цивілізації людей, і кожна з них не має уяви про існування іншої. Тепер вже знаємо чому.
  3. Все виды рискового страхования: - Авто - Недвижимость - Несчастный случай
  4. parovoz

    Улыбнуло

    Первым классом на конференцию летит высший менеджмент крупной авиакомпании. салоне тишина. Каждый погружен в свои мысли: Президент авиакомпании: “Надо быстренько организовать временную компанию в офшоре, качнуть туда деньжат за несуществующее обслуживание. На новый год куплю всей семье новые поршики или там ламборджини. Будут полчаса от радости прыгать.” Главный бухгалтер: “Надо с банком договориться о переносе сроков выплаты зарплаты сотрудникам авиакомпании, а проценты распилим. В конце года всей бухгалтерии премию в размере годовой зарплаты за экономию фонда заработной платы, а себе дачу на Канарах. Семья будет сутки от радости прыгать.” Главный инспектор: “Надо до конца года летчикам головомойки устраивать, чтобы керосин рассчитывали с точностью до капли. В конце года получу премиальные. Куплю новый мерс, а на Новый Год повезу семью в Лондон в пяти звездочках праздник встречать, будут неделю от радости прыгать.” В это время за штурвалом самолета сидит пилот, у которого задержали зарплату, которому каждый день компостируют мозги, заставляя летать на последней капле керосина и думает: “Надо бросить штурвал к чертовой матери, вся авиакомпания будет месяц от радости прыгать”. Наша власть умеет пользоваться не только кнутом. Если что, мы и пряником можем уе**ть!
  5. Каждому своё - так было написано на воротах Бухенвальда Я ИМХО считаю, что несколько часов проведённых в поисках выхода из той комнаты не более безсмысленны, чем время проведённое в "качалке" или на велотренажере. Просто тренируются не мышцы, а правое полуж... полушарие мозга
  6. А, тормоз, каждый раз разные комбинации.
  7. parovoz

    Улыбнуло

    Вечер, в салоне у Ростовых людно. Рассказывают разные истории. Очередь поручика Ржевского. - Ну так вот, господа, дело было во время Бородинского сражения. Значит,идет наш эскадрон в атаку, тут вдруг рядом со мной взрыв, меня выбивает из седла, я вскакиваю - мои товарищи убиты, моя сабля сломана, а на меня несутся во весь опор трое здоровенных французких кавалеристов со своими саблями наголо и... Господа, мне стыдно, но я обосрался. В салоне - молчание, наконец кто-то произносит: - Поручик, вы, конечно, излишне откровенны, но, учитывая обстоятельства - контузия взрывом, трое против одного, ощущение неминуемой смерти... В этом нет ничего постыдного, думаю, с каждым может случиться... - Да нет, господа, вы не поняли - я СЕЙЧАС обосрался...
  8. parovoz

    Улыбнуло

    Письмо в редакцию журнала "За рублём". Опыт эксплуатации. (орфография автора сохранена) Решил наконец по совету и примеру многих знакомых сменить отечественную классику на что то более надёжное и иномарочное. Около моего дома располагался салон Luxure Car и вот как то субботним утром с пакетом долларов я отправился туда выбирать себе новое средство передвижения вместо уже порядком поднадоевших и добивающих частотой ремонта ВАЗ 2103 75 года выпуска. Впрочем надо отдать должное что в дороге моя троечка не подводила меня не разу по крупному и сохранилась вполне прилично – разве что немного поизносились кольца и подгнил кузов. Тем не менее за 250 у.е. моя красавица перешла к новому хозяину. Я же стоял в салоне и выбирал себе новое средство передвижения. Естественно тут же подбежал менеджер и начал расхваливать выставленные машины – Порш не подошёл, так как всего 2 двери и маленький багажник а также просвет дорожный – с дачи неудобно картошку возить, да и жене не понравится теснота. Естественно так же быстро отпали и другие модели, похожие на нашу восьмёрку – т.е. такие же спорт кары – Ламборджини, Мерседес СЛК и прочие. Стал думать дальше. Естествнно для меня ценней всего надёжность. Менеджеры засуетились и вдруг предложили посмотерть ЕГО – Ролс Ройс! Надо сказать, что увидев его я сразу влюбился – большой красивый седан, легендарного качества с большим багажником и удобными сиденьями – в общем я тут же расплатился, получил скидку и гарантийный талон и поехал на новой машине. Конечно после жигулей иномарка – это совсем другое – внутри там все приблуды – больше чем на десятке соседа ! – Телевизоры там, экраны, салон кожаный. Удобно. Но одно расстроило сразу – цены на ТО – по 1200 баксов!!!! С этого момента решил что обслуживать машину буду сам, благо есть и инструмент и опыт и хороший гараж в коттедже на даче. Вот что случилось за отчётный период. 0 – 200 км – сразу затонировал стёкла импортной плёнкой, купил ароматизатор и обшивку на руль – 35 у.е. обратил внимание что аппетит у машинки зверский – решил заливать 76 – ой, благо мужики сказали что впрыск он всё переваривает. Приятно когда твоя машина не хуже чем 10 – ка соседа, который задолбал хвалиться своим впрыском!!! 300 км – странно, что машина за столько времени ещё не дала повода залесть под капот – вот что значит иномарка!!!! Но руки чешутся!!! Купил деревянные массажёры на кресла и панорамное зеркало с термометром – оказалось целой проблемой его поставить, так как в Рольс ройсовом зеркале внутри чего тока нету и из за этого оно толстое и крепёж не подходит. Пришлось использовать проволоку и холодную сварку. 1000 км – подумал что обкатка наверно для иномарки закончилась и пора сменить масло. Ели нашёл среди каких то трубочек и проводков сливную горловину – оттуда вылилось что то прозрачное с запахом кокоса – я сразу пожалел что не поменял масло при покупке!!! И 1000 км ездил на этой воде или что это такое!!!!! Залил старой доброй минералки М6 ещё советских запасов. Искал топливный фильтр. Нашёл. Решил поменять. Позвонил в сервис узнал что он стоит 300 баксов!!!! Пришлось изобретать крепление для волговского и с помощью кувалды ставить его на место. Заодно надо поменять и тосол – а то мало ли чего там на заводе налито!!! 2500 км – сегодня надо было перевести на дачу доски для строительства туалета – задолбался ставить на крышу багажник!!!! Водосточных желобов, привычных по жигулям там нет. Хочешь не хочешь пришлось сверлить и ставить уголки из стали 8 – ки. При просверливании повредил какой то электрический жгут и перестали гореть задние фонари. Пришлось снимать обивку потолка и сращивать его. Обратно обивка не встала – кожа не хочет натягиваться. Не зря я говорил что все иномарки одноразовые – до первого ремонта!!!!! И это на машине за 200 тыщь баксов!!! Представляю что на всяких мерсах и прочем – но на них я смотрю свысока. 3000 км. Когда ехал с дачи постоянно цеплял брюхом – база то большая. Пришёл к выводу что машину надо маленько приподнять, а то она не приспособлена для наших дорог совершенно. Быстро снял в гараже задние колёса и ни черта не понял!!! Пришлось спросить в сервисе – оказалось что эти буржуины придумали пневмо-подвеску какую то с баллонами а в них воздух. Пришлось покумекать неделю – выкинул все их придумки и поставил резанные на 2 витка передние пружины от Волги и амортизаторы от Газели, предварительно наварив крепления – теперь явно и груза можно больше брать и брюхом цеплять не будет!!! 7000 км – 4000 км отездил без проблем если не считать нарастающего стука в задней подвеске. Вот и верь потом в надёжность имномарок!!! 10000 км – во время поездки на дачу изорвал в клочья 2 колеса – слишком уж они низкие для нашей деревни. Долго кумекал что поставить – не то не то не подходит – и вдруг один раз шёл нв дачи вдоль механизаторов и обратил внимания что у МТЗ–80 передние колёса с точно таким креплением как на моём ройсе!!! За 2 литра эти колёса и были куплены. Поставил в гараже - не могу нарадоваться – и дорожный просвет вырос и колёса не повредишь – конечно пострадал внешний вид, но это мелочи! 12000 км. У колёс новых оказался недостаток – цепляют гады в поворотах за брызговики!!! Пришлось немного кувалдой поработать – всё стало ОК. 14000 км. – Решил сделать антикор – низ промазал пушечным салом, пороги покрасил суриком, низ дверей и арки крыльев защитил вместо антигравия слоем гудрона на отработке. 15000 км. – стук сзади стал совсем невыносимым – раскидал в гараже подвеску посмотрел – оказалось сайлент блоки – одна жёваная резина!!! Даже на жигулях ходят больше!!!!! Вот и верь потом сказкам про иномарки !!!! Как англичане делают, куда у них ОТК смотрит – не пойму! Поставил от ГАЗ 53 металлические втулки – это позволит надолго забыть о проблеме. Заодно осмотрев редуктор не нашёл там отверстия для замены масла – и здесь халтура!!! Просерлил и метчиком М8 нарезал резьбу. Залил солидола и ввинтил винт – теперь за заднюю подвеску я могу быть спокоен!!!! 16000 км – наконец то решился поставить магнитолу, а то родная с рождения не работала – писала тока что то на экране типа ентер юоур диск. Да и вообще это тока приёмник, а я хочу чтоб как человек – с кассеткой!!! Купил на рынке индийскую за800 руб с парой динамиков. Динамики врезал в двери, пропилив электролобзиком дырки, а вот с креплением для магнитолы пришлось изобретать, так как знал что в родную какой то компьютер встроен и ещё чо то и без него не поедет моя красавицы – поэтому выковыривать её от греха не стал. Пришлось короб от Москвича 2141 прикрутить саморезами к бороде. Напряжение хотел взять от замка зажигания, но вовремя вспомнил что тут же электроника – карточка!!!! Кинул кабелёк напрямую с аккумулятора. 17000 км С музыкой то совсем другое дело!!!! И шансон играет и кассеты – всё просто замечательно!!! 16100 км. С*ки ! Зря поставил магнитолу - разбили и окно и украли, просто вырвали с мясом, с коробом от Москвича и с саморезами ! Вандалы ! Придется приносить и уносить с собой магнифон "Электроника-324". Хорошо, что кабелёк от аккумулятора остался, а то-бы на батарейках разорился. 16110 км. Узнал, сколько стоит стекло от разбитого окошка. Десять раз с-с-с-ц-ц-ц-*-*-*-к-к-к-и-и-и-и-и-и-и-и !!! Вырезал сам из оргстекла и выгнул над паром. Немного ошибся с выкройкой, при закрытом окне много щелей. Щели запенил, лишнее срезал, покрыл кузбасс-лаком, оргстекло затонировал. В принципе получилось не хуже заводского. 17000 км. Купил и установил вверху лобового стекла наклейку "LADA SPORT PRO". Сосед на 10-ке чуть не сдох от зависти. 18000 км - Выяснилось, что кожаный салон очень непрактичен. Вывез с дачи 20 мешков картошки, тяпки, вилы, лопаты, грабли и мотоплуг "Крот" (а то зимой все бомжи сопрут). Конечно, есть плюс в Ролсе - салон большой, все влезло, но и минусы есть - вся кожа испачкалась, пошарпалась, порезалась и порвалась. Пытался отмыть хозяйственным мылом, Мифом, Фейрем, нитхинолом, керосином, скип*р ом и ацетоном. Ничего не помогло, только кожа сморщилась и задубела. Тогда отшкурил вначале крупной наждачкой, потом нулевкой, затем начистил все ваксой. Хреновая кожа, хуже чем у кирзачей - до блеска начистить не удалось. Содрал всю кожу, жена из старых покрывал чехлы пошила. Немаркие, а испачкались - снял, постирал. Красота ! 20000 км. В салоне стало очень холодно. В принципе и летом не жарко было, но спасали открытые окна и включенная печка. В ноябре это уже не помогает. Сосед на 10-ке сказал, что это из-за кондиционера и посоветовал убрать этот лишний для нашего климата наворот. Я так намерзся, что первым-же ударом кувалды выломал эту приблуду. 20010 км. В салоне по прежнему холодно, потому-что перестала работать печка (сказали, связана с кондиционером каким-то то-ли климатом, то-ли контролем). Нет, определенно Ролс сделан не под нас. Похоже, зимой придется ездить в моем зимнем рыбацком костюме (тулуп, ушанка, ватные штаны, валенки). Все больше скучаю по своему старомуВАЗу (хоть там тоже печка не работала)... 79000 км. ...Зла не хватает !!! Написал гневное в письмо на автозавод Ролс Ройс. Перечислил весь все недоделки, недочеты и слабые места машины. Как у людей хватает совести производить откровенный брак за такие деньги ??! 80000 км. Ко мне приехали сразу три представителя Ролс Ройса. Они молча осмотрели машину. Один заплакал, у другого стало плохо с сердцем, а третий сказал, что Ролс Ройсу больно смотреть на это истязание и они готовы выкупить свою продукцию за любые деньги. Стыдно людям стало, дошло до них, чего я натерпелся ! И тут я понял, почему люди покупают дорогие иномарки: машины, конечно, никудышние, зато какое отношение к клиенту ! Я не стал жлобиться, тем более что люди так ко мне по-доброму... Да и много денег за этот хлам не попросишь - 80 тысяч пробега, я уже понял - это предельный ресурс иномарки... Поэтому попросил денег на новую десятку, с небольшим запасом - чтоб хватило на протяжку, промазку, антикоррозийку, на китайский прямоток, на кенгурятник, спойлер, тонировку, писалки на стекла, нормальную магнитолу, сабвуфер...
  9. parovoz

    Улыбнуло

    Русско-украинский падонкавский разгаворнек В Бобруйск, жевотное - В Бердичів, тварино. Ужоснах! - Страхіттянах. Гламурненько - Чарівненько. Генитально - Піхвяно. Жжошь, сцука - Палиш, сцуко; смалиш, сцуко. Афтар, выпей йаду - Афтор, пий отруту. Первый, нах - Перший, нах. Аццкий сотона - Пекельний чортяко. Ржунимагу - Ржунездужу, регочу-аж-сцяти-хочу. Афтар жжот, пеши исчо - ну ти смалиш, афтор, шкрябай далі. Выпей йаду, сцуконах - Йоду тобі випити треба, молодий сцюкован! 5 баллофф - 12 балів. Баян - Трембіта. Вмемориз - Намотати на вуса. Зачот - Залiк. Зочем ви травите? - Нащо ви цькуєте? Картинки не грузяца - Зображення не завантажуються. Фдесятке! - Удесятці. Фтему! - Доречно. Фтопку! - Допічки. Ниасилил - Ниподужав. Чмоки, пративный - Чмок, плюгавий. Плакаль! - Робив повіки мокрими. Классный юзерпик! - Гарне людинозображення. Крео *есдат - Творчість піхвяна. В*исду! - Впіхву! Оффтоп - Позатем. КГ/АМ - ТҐ/АЄ (творчість ґівно/афтар єбанько). Пшёл нах! - Йди, погуляй . ПНХ - ХНП(Ходи На Пісюн). Ниипёт - Нетурбує. ЙОПТ! - Гей! Каменты рулят - Коментарі керують. Падонак - Козолуп. Под кат - Зробити обрізання
  10. parovoz

    Улыбнуло

    — От ми раніше до комунізму йшли, потім до демократії, а тепер? — А тепер ми стоїмо. Нас зупинили на шляху і грабують... Пішов Янукович до ворожки. Та каже: — Будеш президентом, керуватимеш Україною, але помреш в день українського національного свята. Янукович просить уточнити: — В день якого свята: в День незалежності, в річницю Конотопської битви, в День Соборності... Ворожка: — Точної дати я сказати не можу. Але, в який день помреш, той і буде днем українського національного свята.
  11. parovoz

    Улыбнуло

    Кукушка-кукушка! А накукуй мне сто лет! - А накукуй тебе столько? Один музыкант - другому: - У меня соседи сверху чечётку танцуют, справа молодожёны ругаются, слева гвозди заколачивают - ну как в таких условиях можно играть на барабанах!? Идет мужик по берегу озера, видит: какой-то парень черпает рукой воду из озера и пьет. Мужик кричит: - Зачем ты пьешь эту грязную воду, сюда все мусор бросают, заводы отходы сливают, со всей деревни говносток сюда выходит! - What did you say? - Да я говорю: двумя руками черпай!
  12. parovoz

    Улыбнуло

    Подборка забавных цитат с мужских форумов.О чем говорят мужчины. Суровая реальность «Моя девушка сказала, что беременна. Я знаю, что отец - точно я. Мужики! Как откосить?!» Из мужских форумов о Женщинах «Нашел у жены в сумочке презерватив. Собираюсь разводиться…» «Что можно купить на 100 рублей в подарок жене и любовнице?» «Жена после секса сказала, что пора белить потолок. Чуть не убил…» «Поручил своей девушке купить пива. Сказал какого именно и где. Принесла совсем другое. Дура!» «Наш двухмесячный ребенок все время плачет. Если б я знал, что он будет орать день и ночь, ваще бы с ней в койку не лег!» «Жена велела поменять дочери подгузник, а сама ушла к соседке. Пацаны, кто-нибудь знает как поменять подгузник?» «Моя кукла въехала в другую машину. У самой ни царапины, а машине ремонту на 50-60 тыщ…» «Подарил жене на 8-е Марта сковородку, получил по башке ею же… Больше ничё дарить не стану!» «Сорвал в спальне все настенные постеры с Джонни Деппом! Он так насмешливо смотрел на нашу кровать и ухмылялся… Жена в истерике. А Джонни Депп продолжает ухмыляться даже в разорванном состоянии!» "Жена сошла с ума от футболиста Ромки Павлюченко. Не знаю, ревновать или нет? Он мне и самому нравится..." Андрей. Я фиг его знает как сказать. Но моя жена не умеет делать минет. То ли ее в детстве мороженым перекормили, то ли чупа-чупсами. Возьмет член в руку и лижит головку как пломбир. Я конечно терплю, только боязно очень. Вдруг погрызть захочет. Николай ака Gendos А моя трахается только в одной позиции. На спине. Ляжет ноги разведет как черепаха перевернутая и сопит. Какой там минет, что вы… Руслик Я про анальный секс скажу. Решила она, что для меня праздник если она мне позволит ее в попу трахнуть. И вот после часовых процедур по промытию, клизмированию, дезинфекции своего отверстия, сосредоточено смазав себе зад, а мне член она начала вкручиваться. Господи. Мне теперь ее лицо сниться будет всю жизнь. Жанна д,Арк на костре лицо имела проще. Мучение и страдание, пыхтение и кряхтение.. Да ел я в рот такие сексуальные игрища. Третью неделю засыпаю со снотворным. Авиатор Смешно. Одна знакомая тут начиталась, что палец в жопу нам доставляет удовольствие. И вот однажды я на боку смотрю телевизор после нормального секса. Эта начинает чего то копаться за моей спиной. Гладит меня, целует. Чувствую пальцем скользким тычется в район поясницы. Думаю мало ли, может «шиацу» какое. Оказывается она мне палец хотела в зад пристроить. Дура близорукая.)))) У нее зрение минус чего то там. Я проржался и говорю, тебе такие сверхточные работы под микроскопом проводить нужно «рудокопатель карманный». Димон Мне бесит когда она пытается изобразить страсть Чичолины. Орет, извивается. Причем очевидно, что театр одного актера. Иногда лежу на спине, она свой сольный номер начинает, а у меня мысль, взять бы деревянный молоток, ебнуть в лоб и хотя бы раз в тишине заняться сексом. Швондер Решила она, что принцессы не пукают. И вот лежим вместе, смотрим телик. Вдруг ванища такая, что аж глаза разьедает. А она лежит невинными глазками хлопает как ежик в анекдоте и мурлычит «Это не я, это не я» А кто? Рыбки что ли? Рома А я все никак добраться до секса не могу. Все собираемся третий день.Я душ приму ложусь в кровать, она тоже уходит принять душ и с концами. Сначала она моется, потом, сушится, потом мажется, потом эпилируется, потом укладывается, потом макияж…а потом видимо так вспотеет, что заново мыться начинает. Так и помру девственником. Аноним Я все понять хочу о чем она думает когда минет делает. Глаза как у крота, ноздри раздуваются, на лице глубокий мыслительный процесс. Так и хочется калькулятор подсунуть чтоб быстрей задачу решила. Аноним Гы. Моя с вибратором носится как дурак с фантиками. Не разу его не использовала, но как падруги приходят, она его быстро под подушку, а потом якобы случайно роняет. И краснеет так натурально, типа такая развратная «шо песдец». Ещеженат У меня трагедия. Секса не бывает неделями. То понос до золотуха. И мало того. Если где в компании, она с тетками такую пургу несет, такие многозначительные мины лепит. Типа она такая сексуальная пантера, что все по окопам. Друзья мне завидуют, а я ж не могу сказать, что эта пантера выходного дня дома как валенок плюшевый. Леха ..... как моей обьяснить, что месячные не повод ходить по дому в старых бабушкиных рейтузах. Она видите ли бережет белье ажурное. А мое психическое здоровье кто беречь будет? Еще не много меня бабки возбуждать начнут.)))))) JJJА я бы руки обломал своей за бесконечное выдавливание прыщей. Может во время секса галопом проскакать в ванну, чтоб выдавить очередной «микра» прыщ. Я люблю ее, но…………… …..у нее, блин, чутье, когда надо встать перед телевизором. Спартак бьет пенальти в матче с Торпедо, все на взводе. Мяч начинает полет и все, что я вижу, это ее задницу перед глазами, ну что за ё…………….. Андрей, Москва ….она проста сошла с ума, когда я однажды встал раньше ее и принес ей завтрак в постель. Она сказала, что я ее контролирую, и как я вообще мог додуматься решать за нее, что она будет есть на завтрак…… Кирилл, Екатеринбург …..все, что мое - то ее. Я дарю ей ночнушку, а она спит в моей футболке. Когда ей холодно, она надевает мои шерстяные носки. Она крадет мои использованные бритвы, так как новые для нее слишком острые. Она даже носит мои семейки. Я начну носить плавки, хотя я их и терпеть не могу......... Вова, Астрахань …..она для всего составляет списки. Что делать, с кем встречаться, кому звонить, что купить. Однажды, по приколу, я вписал в список «секс». И что вы думаете? Теперь, если в списке нет этого слова, она просто отказывается от секса….. Саша, Питер …..как она чавкает. Я слышу, как она ест суп в соседней комнате…… Боря, Ростов …..если в ее очаровательную головку взбредет какая-то идея - это конец. Когда идеей является спечь пирог или даже поехать в отпуск - это еще нормально. Но когда она хочет построить дом или забеременеть, то это конец….. Саша, Киев …..моя жена думает, что все должны быть вегетарианцами. В гостях она всегда спрашивает людей, как те могут есть коров и что эти свиные отбивные были когда-то умнее их собак…….. Антон, Москва .....иногда, бум, и она брюнетка. Вчера прихожу домой, а она рыжая. Я, блин, даже не знаю, какой у нее натуральный цвет волос…. Максим, Новосибирск ….она чистит свои зубы, но никогда не ходит к зубному. Говорит, что боли не боится. Просто она не хочет, чтобы какой-то мужик, решивший когда-то стать дантистом, засовывал свои руки ей в рот….. Олег, Москва …..она перестала брить ноги. Говорит, что хочет, чтобы люди знали, что она натуральная блондинка… Виктор, Ялта …..почему-то «половина ее кровати» занимает половину моей половины….. Андрей, Казань …..мля, ее ночные маски. Вы когда-то видели женщину с зеленой коркой на лице и черными дырками для ноздрей? Как вы думаете, я могу спать, зная, что со мной рядом лежит такое чудище…… Филипп, Краснояркск …..у моей жены аллергия ко всему. Ее нос всегда забит. Если я поцелую ее рот в рот, то она просто задохнется….. Алексей, Киев ……как только я кончаю, она сразу начинает болтать про то, на чем остановилась до секса. Я только откинусь на подушку и тут слышу: «…и я разморозила сегодня ту курицу, а твоя мать звонила и просила забрать для стирки ее одежду……» Миша, Питер ……в кровати я для нее учитель, шеф, спасатель, официант, сантехник, мент. Я хочу хоть раз побыть собой….. Вова, Екатеринбург …..она носит серьги в виде пчелы. Однажды она оставила их на тумбочке и я пытался прибить их газетой. Страшные штуки….. Николай, Москва .....она принимает эти сериалы слишком близко к сердцу. Когда я прихожу домой, она вся в слезах, потому что какой-то герой умер. Или она расстроена, что какой-то несуществующий мужчина изменяет несуществующей женщине. Денис, Одесса …..она никогда не покупает ничего со скидкой или в дешевых магазинах. Она думает, что они слишком многолюдны и для плебеев. Она даже не смотрит на уцененные товары, ну может только, когда надо купить подарок моей маме…. Из мужских форумов о Женщинах
  13. parovoz

    Улыбнуло

    Если бы Моисей, написал свои «10 заповедей» в Интернете. Представим себе комментарии, после: •(Первый) Первый нах! •(Второй) Эх не успел! •(Ценитель) Первая, вторая, ниче, остальные ниочем! •(Хомячок_01) Прочитал книгу Бытия, автор пиши еще! •(Хомячок_02) +100500 •(Старый_ЯПовец) Да, Моисей уже не торт! •(Школота) Что-то я не понял, о чем он это пишет? Минусую. •(Востоковед) Баян! На (ссылка устарела) уже пару тысяч лет болтается. •(Египтолог) Вот скажи мне Моисей, за что вы фараона утопили? •(Четатель) Ниасилил. •(123) Тема сисек не раскрыта •(Алконавт) Судя по тексту, бухать можно? Я люблю Моисея! (123) Жрать, срать , ржать тоже можно. •(Иисус) Толково написано. Пожалуй утащу к себе в блог. •(Мухаммед) Я пожалуй тоже скопипащу! •(Сатана666) Вы все уроды! Афтора в топку! Убей сибя ап стену! •(Модератор_БОГ) Пользователь Сатана666 забанен на 1000 лет за срач в комментах. Далее 3000 страниц …
  14. Собственно мопэд не мой, родственничков. Итак папелац: Renault Magnum 2001г. пробег 800тыс., двиг 12л. 480л.с. Состояние - огонь Продется с полуприцепом 86 м3. За все 25000 убитых енотов. Находится в Луганске. 0676400872 Татьяна, Александр.
  15. parovoz

    Улыбнуло

    Едет человек в троллейбусе..Хмурый. И думает: "Вокруг одно быдло, начальник — кретин, жена — стерва". За спиной ангел–хранитель с блокнотом и ручкой. Записывает: "Вокруг — быдло, начальник — кретин, жена — стерва". И в свою очередь думает: "Вроде было уже. И зачем ему это все время? Но раз заказывает — надо исполнять"
  16. parovoz

    Улыбнуло

    "Боже, дай мудрости, чтобы понять мужчину, дай любви, чтобы прощать его, терпенья- чтобы выдержать его характер. Только сил не давай, а то прибью его нахер..." В России реальным запрещающим знаком является только бетонный блок поперек дороги, все остальные - предупреждающие: за проезд, возможно, придется заплатить... А вот бы накупить китайских часов по дешёвке, на машине времени махнуть в прошлое лет на 20, там их загнать по высоким ценам и накупить на полученные деньги доллары по 60 копеек ! - Или лучше изобрести такую машину, как Ксерокс, только для предметов, а потом взять кусок золота, и ксерить его, ксерить ! - Так, господа министры… ещё будут предложения по оздоровлению экономики ?
  17. ИМХО 30% от новых чтоб продать. Удачи
  18. Цена 39500 Дом ищет хозяина (или хозяйку)
  19. А зайцев зимой прям в саду силками ловить можно. без шуток.
  20. (ссылка устарела) вот че нарыл за 30сек. хотите продать - цену вниз.ИМХО.
×
×
  • Створити...