Dmitriy_S

Та я вже пояснював за шашликі, навіть порохоботка OlaR пояснювала, і за оборону від @Дощте саме, такі ж придурковаті ідеї:)

Сьогдні не п'ятниця, а у вас уже така незв'язна річ. Диво якесь:)

Ваш коллективний акаунт ніхто не сприймав всерьйоз:) Розслабтесь, ваша коллективна думка зборища дегенератів нікого не цікавить:)

Відповіді на ці питання в одному з моїх поперелніх постів:)

Це очевидно, але чому це не розуміють генерали?

Це не ваша бригада, до речі?

Давай почнем здалеку. Була в нас армія до 2014 року. Цю армію розкрадали і руйнували. В кого була честь і совість, звідти пішов. В армії лишились або підараси, які на цій армії наживались, або дегенерати, в яких одна звивина і та від фуражки. Але, поскільки, підараси, які знищують свою власну армію являються дегенератами, тому надалі я всіх цих людей називатиму дегенератами. Після 2014-го ситуація змінмлася, прийшла купа людей, які пройшли через АТО, мають якийсь досвід і менталітет, відмінний від радянсько-української армії. Не всі, звичайно, але багато. Так от до 2014 року в нас армія була 170к, з них 40к строковиківю Тобто 130к кадрових військових. І станом на 2022 рік вони в більшості нікуди не ділись. Так, хтось пішов на пенсію, але після 24.02 вони швиденько мобілізувались, по меншій мірі старший офіцерський склад. А ті, хто прийшов в 2014-ому до генералів не дослужились, тому маєио те, що армією керують саме ті, хто розвалював армію до 2014-ого. Так, чим більше вниз, тим більше адекватних командирів, але чим більше вверх, тим більше радянського гівна і дегенератів. З рівня генерала не дегенератів там нема. P.S. Вибачте за фамільярність, не впевнений, що ми переходили на ти, хоча пам'ятаю вас ще по Еміграції.

А може проблема не в героях, а в тому, що люди не хочуть бути м'ясом? Я тут чесно признався, що я не хочу воювати під керівництвом дегенератів. От така моя позиція. Мене @Evgenich питав, я йому чесно сказав. Все інші причини, котрі я описав - це наслідки. Взагалі, як дуже слушно сказав один чувак, концепція "герої не вмирають" - це та сама хєрня, що і баби ще нарожають. Герої вмирають, діти лишаються сиротами, а жінки вдовами. Це трагедія, велика трагедія для сім'ї і маленька для держави. Тому державі пох, для держави такої, як Україна, на ваше життя насрати, як і генералам, які очолюють армію на чолі з Залужним, Залізним генералом.

Звідки ви взяли всю цю хєрню про сцикунів? Ви дивитесь єдиний телемарафон? Ви не підкажете як всі ті сцикуни, після відлову ТЦК перетворюються на наших котиків, яким ви шлете донатики?

Бездомний, не дивлячись на те, що ви дуже ерудований, ви таки іноді дуже тугуватий. Раз вже ви упом'янули Сунь-Цзи, то більш прийнятним буде: Знаєш супротивника і знаєш себе – змагайся хоч сто разів, небезпеки не буде; знаєш себе, а його не знаєш - раз переможеш, а іншим разом зазнаєш поразки; не знаєш ні себе, ні його — щоразу, коли будеш битися, зазнаватимеш поразки

Я взагалі не знав, хто така Безугла до того, як вона почала наїжджати на Залужного. Ні, я чув прізвище, але був не в курсі. Потім подивився - не даремно, я в фейсбуці підписаний тільки на красивих дівчат:) Власне кажучи, тому я дивлюсь не на постать Безуглої з точки зору її репутації, а виключно на питання, які вона задає. І в більшості вони правильні. Партнери нам нічого не винні, нам дуже пофартило, що на Заході зараз мода на папуасів. Тому дивно їх у чомусь звинувачувати, в них свої інтереси. З приводу глухої оборони - частково згоден, але це тимчасова міра. Є бажання - можу розписати варіанти, які в нас наразі лишилися і ваш варіант - найгірший.

Ага, Лєнінград:))

Ні-ні, я тойво, з Ленглі

Це взагалі не має значення, з тієї зброї взагалі використовувалася під час контрнаступу максиму 30%, бо нам потрібна була зовсім не та зброя. В даному випадку взагалі пох, сто танків у нас було б чи триста.

Давайте розкажу, як це відбувалося зі сторони Офісу. Звичайно, все виключно у вигляді версії;-) Коли у березні кацапи стояли під Києвом, на політичній арені в нас все було спокійно. Опозиція засунула язики в сраку і сиділа тихо. Але як тільки кацапи вийшли з Півночі, політична боротьба поновилося. Опозиції було плювати на війну і країну, їй потрібна була влада і вона була готова за неї боротися попри все. В Офісі розуміли, що розбрат приведе до поразки, єдність потрібна була як ніколи. І тоді вирішили об'єднувати народ навколо нейтральної фігури. На цю роль вибрали Залужного, бо він досить харизматичний і без відвертих зашкварів. В Офісі прекрасно усвідомлювали, що Залужний - це паркетний генерал, який весь свій час в ЗСУ займався побудовою кар'єри. В Офісі прекрасно знали роль Залужного в здачі Півночі і Півдня, але кращої кандидатури в них не було. І тоді вони почали піарить Залужного. Ця стратегія виявилася вдалою, його постать виявилася прийнятною для прихильників усіх політичних сил і так він став Батьком нації і Залізним генералом. Потім був Харківський контрнаступ, потім Херсонський. В першому випадку кацапи просто проєбалі(с), хоча треба віддати належне, наші зуміли цим скористатись. В другому випадку свою роль зіграли Хаймарси, які фактично перерізали логістику Херсонського плацдарму кацапів. І от після двох вдалих контрнаступів, які більшою частиною були заслугою безалаберності кацапів і географічного положення, Офіс сам повірив в створену їм легенду. Ну і звісно цю легенду підтримували і Залужний і генерали, і політики, і бізнесмени. Це ж для Миколи в окопі війна - це смерть, кров і тяжка праця, а для генералів, політиків і бізнесменів - це можливість зрубають бабла і підвищить свій статус без жодного ризику для життя. Залужний запевняв офіс, що йому треба ще трохи танків, трохи арти і він, навіть без усяких Ф-16 вийде на кордони 91-ого року. І йому повірили. Почали домовлятися, вибивали ту зброю ну і заодно піарили контрнаступ, бо легендарний Залізний генерал не може помилятися. А тоді сталося, що сталося. Залужний обісрався, бо більше таких обставин, як з Харківом і Херсоном кацапи йому не надали, вони зробили висновки. І от тоді Залужний побіг в The Economist і тиснув там есе і інтерв'ю, в намаганні скинути з себе відповідальність. Він там, звісно налажав, як він завжди робить в своїх в інтерв'ю, але в Офісі цей вчинок "оцінили". І от тоді в офісі настало прозріння. Але вже було пізно. Залужного вже зняти вони не могли, народ занадто кріпко захватив наживку. В разі зняття Залужного, був ризик отримати Майдан-3, опозиція такою нагодою скористалася б. В Офісі розуміли, що подальший шлях з Залужним - це шлях в нікуди, бо він фактично законсервував совок в армії, корумпований і неефективний, а Україна не може дозволити собі неефективну армію. Тимчасово вирішили діяти мимо Залужного, скориставшись відповідними нормами законодавства. Таким чином був замінений командувач ССО і керівник Медичної служби. Але наразі ситуація зайшла в глухий кут. Продовжуємо спостереження, далі буде:)

Та щось дадуть, але що і скільки. Проблема не тільки в грошах, гроші, при бажанні Захід знайде. Проблема в спроможності нам ту зброю надати. В об'ємах, необхідних для перемоги, таку зброю в необхідній кількості нам можуть надати тільки США. Але при цьому їм прийдеться значно спустошити свої склади, які вони не зможуть швидко поповнити. Враховуючи обстановку в світі, вони на таке навряд чи підуть.

Проблема в тому, що у кацапів бюджет на війну 150 млрд.$, якщо не більше. А в нас з тих 80 млрд.$, які ще чи виділять, частину складає невійськова фінансова допомога.

То я ж саме про це й написав, що консерватизм там зовсім ні до чого.

В одній з самих консервативних країн світу з багатовіковими банківськими традиціями є такі штуки, як Revolut і Monzo.

Ви часом не родич Залужного? Чи в одну бібліотеку ходите?

Яке майстерне натягування сови на глобус. Ви мене вразили, у вас талант. Вам треба йти в політику. Ви беззаперечно відповідаєте самим високим стандартам українського політика.

Мда... Миши плакали, кололись, але продовжували гризти кактус.

Героїчний генерал Кривонос з позивним Юган. Юган - це така річка в Сибіру. А позивний такий, бо виріс серед кацапів. Це все, що треба знати про генерала Кривоноса:)

Ну чого ж ні. Політики дуже чутливі до рейтингів. І коли більшість живе своїм життям і вірить в казочки про осінь в Ялті і вихід на кордони 1991-го року, то політики і діють відповідним чином, бо орієнтуються на електорат.