karbo

Читаємо визнання гіркіна В отношении проходящей мобилизации. Що це означає? На мій погляд це свідчить про розкол суспільства і гріх цим не скористатися для нашої користі.

І для чого ці банальності постити? Ми же пробуємо не штампи бити ( там місця вже немає де їх ставити), а розібратися в реальній ситуації.

Ні в радянському союзі, ані в Росії народ рішень не приймав і не приймає. Є політична верхівка, яка жодних консультацій з населенням не веде щодо своїх рішень. Зомбоване населення цих територій може підтримувати ці рішення, а може і не підтримувати, як це зараз з мобілізацією. Здавалося би, що підтримують все, але це не так. І факт очевидний. Є протести, є голосування ногами.

Рішення нападати прийняв не народ, якого немає, навіть не керівництво, а єдиний персонаж ні з ким не узгодивши це. А те, що публіка задоволена, так вона завжди потребувала хліба і видовищ.

Народ не володіє ядерною зброєю. Народу, як такого, там немає. Щоби її використати необхідна згода на всьому ланцюгу, в якому далеко не всі хочуть помирати.

На превеликий жаль всі ці вади притаманні українцям не меншій мірі. А може і в більшій. Тут ще боротися і боротися. Саме тому і держави не отримали міцної. Знаю, що говорю неприємні речі і зараз на мене нападуть брехуни, злодії і хабарники всіх мастей.

Тим не менше, це відповідає концепції застосування, і воно є в наявності.

Не сильно розбираюсь, але там вже через декілька годин можна заходити Концепция ядерной артиллерии предполагает использование ядерных снарядов в непосредственной близости от линии фронта, в присутствии своих войск. Ядерные пушки используются для: Прорыва линии фронта путём нанесения атомных ударов непосредственно по позициям неприятеля и последующим введением в образовавшиеся бреши собственных войск. Срыва наступления противника путём нанесения атомных ударов по наступающим войскам, районам тактического сосредоточения в прифронтовой полосе

Який в цьому резон? Якщо бити, то тактичною по позиціях зсу з метою просування вперед піхотою.

Не стану описывать нашего похода и окончания войны[ 1 ]. Скажу коротко, что бедствие доходило до крайности. Мы проходили через селения, разоренные бунтовщиками, и поневоле отбирали у бедных жителей то, что успели они спасти. Правление было повсюду прекращено[ 2 ]; помещики укрывались по лесам. Шайки разбойников злодействовали повсюду; начальники отдельных отрядов самовластно наказывали и миловали; состояние всего обширного края, где свирепствовал пожар, было ужасно... Не приведи бог видеть русский бунт, бессмысленный и беспощадный!

Братання на фронті доведений факт.

Ціль помітна і гучна. Вже навчилися трохи збивати.

Війна була проти професійної армії, де вмерти є нормою і проявом героїзму. Руські не сприймають їхню армію за частину звичайного населення, як це в Україні. Коли вбивають їхнього родича хлібороба, чи студента сприймається зовсім по іншому. Ці люди не повинні були вмирати за незрозуміло що. На цій больовій точці ми повинні сконцентруватись і натиснути. Синхронно з родичами там. Це в наших інтересах. Це може спричинити розкол в їхньому болоті.

Дурниця, перепрошую за неделікатність. Населення зупинило участь російської імперії першій світовій. Не варто недооцінювати цей фактор.

Тілами проти хаймарсів? Лише якщо зсу зупинить бойові дії.

Армія несла набагато менші втрати, радикально менші. При контингенті в сто тисяч за рік гинуло біля півтора відсотка. Зараз за півроку третину вибили.

Ніщо із вказаних факторів не має вирішального впливу. Лише відсутність успіху може зупинити війну. Гроші без технологій лише папір чи цифри. При наявності успіху з втратами можна змиритися.

Немає питань, мені 62 і на форумі десять років, звертатися на ти при такому розкладі, а тим більше в інтернеті, норма. Якщо ж таке бажання, то мені на ви не проблема. Період вашого проживання там не можна порівнювати з сучасним. Практично пік вашої свідомості припав на розквіт рекету 90-х. Сьогодні молодь в інтернеті і дружить з ровесниками цілого світу. Вони вже не мріють бути гопниками чи рекетирами, у них свій світогляд, який мало чим відрізняється від такого в інших країнах.

Спробую перевірити, а поки дружня підказка - вмикаєш пишеться без м'якого знаку. Таки знайшов. Ти мене тут тупим обзивав: "Все глибше занурюєшься у власну тупість чи просто не здатен сприйняти написане"

Психогію противника необхідно знати і враховувати. Коли ти там жив? Скільки тоді тобі було років?

Бачу, вже прогрес у пана доктора. Ще вчора називав мене дурником, а сьогодні вважає, що я лише ним прикидаюся.

Вони за перемогу чужими руками.

Прямо зараз спілкуюся в руськими і вони в шоці, тоді як війну силами контрактників сприймали зовсім інакше, вона їх мало стосувалася. Воюють і воюють десь там далеко, а зараз торкається кожної сім'ї. У них там страх і розпач.

Я про місцеві стихійні протести, а не масові і організовані. Їх не будуть вшановувати, як героїв, а сприймати за жертви режиму. І це вже велика різниця. Це не полеглі з касти воїнів. Це не війна в телевізорі, це біль в кожному домі в звичайних людей.

Наприклад, з одного містечка раптом розчиниться сотня свіжоспечених вояків. І це не контрактники, яким бог наказав помирати, а батьки сімейств, які ніколи не гадали кидатися на абразури