mvas78

Я вже кілька разів питав за котел. Є конструкція для вугілля, є умовно для спалювання деревини, а є конструкції які було розроблено саме для деревини або біогенного палива із великим виходом пірогазів де є роздільне регулювання первинного/вторинного повітря (у деревині пірогазів за масою 75% від сухої маси, решта - деревинне вугілля).

В мене DELTA2000CD... Але вже майже не користуюсь, стоїть законсервований

Залежить від того як організовано спалювання, чи там є можливість окремо регулювати швидкість газогенерації первинним повітрям та окремо регулювати вторинне повітря для допалювання пірогазів. Якщо конструкцією котлу це не передбачається то газоаналізатор (лямбда зонд) вам нічим не допоможе.

Майже напевно воно тобі не допоможе. Треба розуміти яка конструкція котлу, чи дозволяє вона взагалі оптимізувати спалювання.

Хоча-б котел деанонімізували, бо незрозуміло про яке обладнання мова, чи є там взагалі про що розмовляти А машиніст і є споживачем, бо ти особисто використовуєш цей виріб, байдуже для чиєї вигоди, тож, і вивчає його споживчі якості, що, насправді, незвично )

Тут таке. Спочатку треба визначитись із конструкцією котлу, а вже від цього буде залежати подальша концепція. Загальні правила такі: - для деревинного вугілля - збільшення дуття збільшує потужність та температуру. - для пірогазів - температура горіння найбільша при оптимальному співвідношенні палива/повітря. Надлишок повітря зменшує температуру за рахунок баластного повітря, нестача повітря зменшує за рахунок неповного спалювання. - вологість палива зменшує температуру горіння. Але вам як звичайному споживачу, а не конструктору, особливо це нічого не дає. Вам треба дотримуватись певної інструкції.

Ну то qi, в нього 10 м3/год, це мінімальна витрата що може виміряти цей витратомір. Перемикаючи поточні покази дивись яка витрата під час гри із засувками. Я, до речі, так і не зрозумів, що ви маєте за мету. Звичайно, змінюючи витрату теплоносія від мережі ви змінюєте споживання тепла в цілому по будинку. Але якщо теплова схема теплопункту не передбачає такого методу регулювання то це може призвести до розбалансування системи опалення, в тому сенсі що у частини споживачів подача тепла не зміниться зовсім, у частини зменшиться пропорційно, а у частини будуть зовсім холодні радіатори. Треба дивитися яка там теплова схема. Можливо, вам краще знайти спеціаліста або спеціалізовану організацію, отримати консультації. Або піднапружтеся, дайте більше даних, можливо, вам допоможуть тут

Якщо витрата теплоносія буде в зоні нормованої метрологічної похибки лічильника води - то ніякого викривлення не буде. Дивись яку витрату теплоносія показує лічильник під час "гри" із засувками та дивись метрологічні характеристики вашого приладу. Паспорт, або десь з інтернету.

Тепловий лічильник визначає кількість тепла через власний лічильник води, тому через зміну витрат його покази не будуть викривлено, в межах його метрологічних характеристик.

Наддув не додає ККД. Якщо у вас працює без наддуву - то це і є відповідь. Насправді визначення ККД досить складне питання. Але є такі загальних правила. ККД зменшується за збільшення потужності (що і відбувається під час наддуву). ККД зменшується від хімічного недопалу (що відбувається якщо "задушити" котел). Недопал можна визначити визначити через дим із труби. ККД зменшується від надвеликого надлишку повітря (це буде залежати від конструктиву котлу та від завантаження). Ще на витрату палива дуже впливає вологість палива. Можна втратити і 50% тепла через високу вологість.

Высота не берётся по правильной причине. Но одно дело констатировать наличие бреда, а совсем другое - попыться написать не бред на правах "космонавта любителя".

Последнее утвреждение подтверждаю. Зависимости есть, но они не настолько линейны.

Хто стикався. А якщо в Vaillant EloBlock 28 кВт тимчасово під'єднати лише одну фазу 230В - то ніякі там захисти не спрацюють, що дві фази не під'єднанні? Чи краще з'єднати усі фазові вводи на клемі, та обмежити 6...8 кВт? (D.000 чи D.152/153?)??

І, ще. Регулятори тяги для роботи на дровах із ТА то зайве. Котел треба налаштувати на роботи в стаціонарному режимі від горіння, а яка там буде температура на виході - то вже вторинне, бо у вас є термостатичні регулятори на боці опалення. Хіба що як запобіжний захід на випадок перетопу.

Принципова критика. Чому саме ТТ? Вартість опалення дровами чи не найбільша, якщо врахувати вартість людино-годин потрібних для його обслуговування та зменшення корисної площі будівлі на котел + ТА + обв'язку. Чому саме цей ТТ? Обраний вами ТТ конструктивно має низьку ефективність за роботи на дровах та погані споживчі якості в цілому. Якщо є можливість - замінюйте на піролізник або хоча-б конструктивну копію KALVIS. Розширювальний дійсно треба 100 л, але тут треба врахувати максимальний тиск, на який розрахований котел. Чим він менший - тим більший потрібен розширювальний (є розрахунок). На 110 м2 з теплою підлогою я б радив тепловий насос + ЕК. Але якщо встановлення ТТ є принциповим - то хоча-б ще раз передивитись вимоги до ТТ. Радіатори за 100% теплої підлоги зайві. На бойлер непрямого нагріву додатковий термостатичний клапан на гарячу воду, та гріти до 80 градусів. Та над схемою треба попрацювати в дрібних деталях.

Щоб зрозуміти що відбувається треба ще перевірити яка температура після радіаторів. Якщо є критична нестача витрати теплоносія то ніякі цяцьканья із кранами не вирішать питання, потрібно балансувати у підвалі будівлі. Якщо дійсно є нестача теплоносія то то після радіаторів (нижче хрестовини) температура буде наближена до температури знизу десятисекційної батареї. Так, і подовжувачі теж не допоможуть якщо витрати теплоносія не вистачає.

Я вибачаюсь... Хто в СРСР не хворів? Хворіли, аж гуло... Ніякого прямого відношення температура до хвороб не має, якщо не брати клінічні випадки коли настає переохолодження. А що має значення? - Вологість; - Забруднення повітря хімічне, біогенне та алергенне (частки від пилового кліща, гівен різноманітних інсектів, пліснява і таке інше); Влітку зниження кількості хвороб через природні механізми зменшення трансмісії хвороб - краща вентиляція, регулярна обробка вулиці UV-випромінюванням - це головне... Але влітку так само можна захворіти ГРВІ або вірусною інфекцією яка передається контактно-побутовим шляхом. Частенько це буває у містах скупчення людей, наприклад, на якихось курортах... Звичним явищем є захворіти на вірусну або бактеріальну інфекцію після відвідування якихось аквапарків. Деякі діти звично починають лихоманити десь на 3-4 день після початку відпочинку на морях, і батьки із року в рік збирають манатки та їдуть з такими дітьми додому...

Якщо погано сбалансувати повітря то можна отримати або великий недопал (кількість пірогазів у вторинній камері буде значно перевищувати кількість повітря, і через те пірогази можуть не горіти). Але такий режим важко не помітити через відкладення в теплообміннику. Може бути і навпаки - надлишок повітря і в первинній і во вторинній камері, через що у первинній камері буде занадто інтенсивне горіння... Це треба бути або дуже опитним кочегаром або мати опит налагодження такого обладнання. Звісно що побутовий котел ніхто окремо налагоджувати не стане.

Не зупиняйся, роби курне опалення. Пращури схвалять.

Можливо потрібно нахиляти шафу на себе. На користь цієї версії може свідчити білі цяточки на які розташовані на торці шафи трохи вище за цей кран.

Принципове питання, наскільки я пам'ятаю, було саме в тому, що немає ніякої принципової відмінності в ККД електричних нагрівачів. Про що я і написав. Якщо хтось почне обирати електронагрівачи за ККД - то буде марнувати час. Обирати треба за іншими споживчими властивостями. І вміння вирішувати діфрівняння тут дійсно ні до чого... Більш того, я вже і "не вмію")

Звісно трохи офтоп, але ось для ілюстрації. На підлозі стоїть куб, який ми штовхаємо. При цьому ми виконуємо роботу, припустимо, на 100J, і, водночас, витрачаємо на це штовхання 100J власної енергії, і, водночас, сили тертя перетворюють 100J енергії на теплову енергію (чи на подряпини та деформацію кубу чи підлоги). Чи потрібно скласти усі ці енергії до купи, чи це ті-самі 100J енергії, які спочатку ми мали як запасені у будь-який спосіб, потім виконали роботу, і водночас втратили через тертя у теплову енергію? Як альтернатива - куб міг бути не на підлозі, а підвішено на мотузці яка зафіксована на барабані із воротком, і ми могли витратити свої 100J енергії та виконати роботу підіймаючи цей куб із збільшенням його потенційній енергії за рахунок його підіймання та не втрачаючи на тертя. Але цей варіант не відповідає воді в системі опалення - вона під час циркуляції постійно зазнає тертя, а її потенційна енергія не збільшується, кінетична теж не збільшується (має стале значення), а лише втрачається за рахунок тертя.

Тут немає зв'язку. Мова не про фінрезультат, а про принципові фізичні залежності. І якщо хтось краще знає що "на зиму треба 12 кубів дров", це ніяк не додає йому переваги у вмінні, припустимо, розв'язувати диференційні рівняння* перед тим, хто не має гадки скільки кубів дров потрібно, і він купить собі в'язаночу для мангалу на зиму. * тут я не про себе - вже забув як воно, за давністю

Ви трохи заплутались. Механічна робота - це витрати енергії які потрібна на переміщення тіла на відстань, в найпростішому випадку це A=F*S. У випадку роботи системи опалення ця робота (витрата енергії) буде визначатись трохи складніше як енергія потоку добутком V [m3/s] x h [m] x g [m/s^2] x rho [kg/m3] = [kg-m2/s3] = [W], і така сама робота буде виконуватись як насосом, так і силами тертя (внутрішніми та зовнішніми). А сили тертя перетворюють механічний рух тіл у теплову енергію - така їхня сутність, сил тертя. Тому ніяку роботу окремо враховувати не треба. Якщо-що, то робота постійно виконується у замкнених системах, і її не рахують як окрему енергію. Робота виконується тілами, яки МАЮТЬ енергію, і саме наявність енергії у тілах визначає їхню здатність до виконання роботи.

І до речі, за нормативами теплові втрати будівлі не тотожні із тепловою потужністю системи опалення. Звичайно відрізняються вони на значення встановленої потужності електрообладнання (двигунів) та теплові надходження від живих істот. В деяких випадках різниця чималенька, а інколи теплові виділення повністю задовільняють в потреби в опалення (наприклад, у птахофермах ще потрібно і вентилювати, щоб не було перегріву).