Raha

Я теплообмінник чищу звичайною металевою щіткою, примотаною скотчем до ППР труби у якості ручки. Але у мене піролізник - камеру зроряння немає потреби чистити, а в теплообміннику лише невеличкий наліт сажі. Хімію жодного разу не додавав, користуюсь народним засобом - картопляні очистки в топку. Чи допомогла чи ні - не знаю, але гірше точно не стає.

Так, сервоприводи на гребінках та окремі програматори майже в кожній кімнаті.

Я це вже пояснив: звісно в стяжці можна накопичити багато енергії, але за рахунок комфорту. Під час накопичення температура стяжки і в приміщенні буде вище сернедньої, а наприкінці циклу - нижче. А з водяним ТА система контрольована і господар сам вказує коли і яку температуру хоче мати. Так робиться в сучасних будинках. Наприклад у вітальні та кухні вночі я програмую мінімальну температуру, в спальнях інколи можу підняти, інколи знизити - все залежить від бажання і система з водяним ТА це дозволяє робити. Пріорітет - комфорт та підконтрольність системи. ТА потірбен мені для економії грошей завдяки нічному тарифу на електрики і при цьому я не втрачаю контроль над комфортом. Ну і твердопаливний котел є, там доцільність ТА взагалі інша справа. Звісно ніхто не готовий, тому що від установки ТА зменьшення показників на лічільнику не буде, а скоріше буде збільшення. Інша справа що при двозонному лічільнику при збільшенні показників на лічільнику буде сутттєве зменщення суми рахунку за електрику. Це є і я на власному досвіді це перевірив.

А потім витратите декілька сотень тисяч доларів на будинок і замислитесь... може якась вілла на березі океану була краще. Ех... я теж побудувався тут, це моя країна. Успіхів вам та міцного здоров'я, особливо психічного.

В деяких речах ви фахівець, але зрозуміло що не у всіх. Ви не абсолютний знавець усього і кількість подяк тут не показова. В розрахунку ТА ви бовдур, формул не знаєте, термінологією не володієте, фізику не розумієте та навіть вчитись відмовляєтесь. Коли вашу точку зору беззаперечно, з доказами, спростовують ви не маєте навіть мужностиі визнати свою помилку. Тіштеся подяками і далі.

Дурак це ви і це доведено. Скільки там максимально енергії в 1000л води може бути накопичено? Агов, ви ще фізику не вивчили і продовжуєте марити? Що, навіть не скажете щось на кшталт - вибачте, помилився. Кількість енергії в ТА залежить від дельти температур. Ну що, навіть на таке не спроможні, коли помилковість вашого твердження доведена зі 100% вірогідністю на основі загальновідомих фізичних формул та загальновідомих властивостей води?

Ще можу порадити проконсультуватись з Interso, ось наприклад його пост на цю тему: www.stroimdom.com.ua/forum/showpost.php?p=1233219&postcount=101 Можете ще у murava чи Сергей 31 проконсультуватись, вони здається розумні та знають що таке ТА і як він використовується. А що до паркану... вас навіть формули зі шкільного курсу фізики не переконали, так що вочевидь це саме у вас саме парканна освіта.

Виробник теплоакумуляторів НВП «Теплобак» пише: "T2 и T1 — середнє значення початкової і кінцевої температури речовини". Це саме є базові дані для розрахунку енергії, що може бути використана з ТА. При розрахунку об'єму ТА теж враховується кількістьенергії в ТА що може бути використана, а не просто якась абстрактна кількість енергії. Інакше об'єм просто не вирахувати. Kornі - ви вкотре прямо обісрались. Не розумієте ви як розраховуються ці системи. Не володієте ні математичним апаратом, ні термінологією з цієї галузі. Не ганьбите себе. Хоча... начхати.

Формули розрахунку теплової потужності (теплової ємності) ТА говорять про зворотнє. Якщо ви навчитесь користуватись цими формулами, то самі це зрозумієте. Вдвічи дешевше денного при двозонном лічільнику. Мене це влаштовує та зараз на практиці я цим користуюсь. Є автомобіль що їде по дорозі, на деякій ділянці дороги вона стрімко йде вниз. І тут маємо два варіанти - накопичувати кінетичну енергію автомобіля, щоб при закінченні цієї ділянки по інерції проїхати якмога довше, або їхати з нормальною швидкістю, а зайву енергію запасати в акумуляторах, а потім на горизонтальній ділянці використовувати цю енергію. В першому випадку ніяких додаткових витрат фактично не потрібно та більша частина гравітаційної енергії перетворюється в рух. Другий випадок потребує додаткових капіталовкладень в обладнання та частина гравітаційної енергії втрачається на подвійне перетворення енергії. Але... в першому випадку автомобіль їде не з комфортною швидкістю, занадто розгоняючись на першій ділянці дороги та занадто уповільнюючись на другий ділянці, а у другому випадку швидкість відповідає вимогам водія - він сам її контролює. Це аналогія з теплоакумулятором в стяжці та водяним теплоакумулятором. Хто не зрозумів - звісно в стяжці можна накопичити багато енергії, але за рахунок комфорту. Під час накопичення температура стяжки і в приміщенні буде вище сернедньої, а наприкінці циклу - нижче. А з водяним ТА система контрольована і господар сам вказує коли і яку температуру хоче мати. Так робиться в сучасних будинках. Наприклад у вітальні та кухні вночі я програмую мінімальну температуру, в спальнях інколи можу підняти, інколи знизити - все залежить від бажання і система з водяним ТА це дозволяє робити.

Безперечно. Для вас це новина чи думаєте що я такої елементарщини не знаю? До чого було це питання взагалі? Ви втратили нитку суперечки чи що? Може спробуєте всеж за свої слова відповідати? Давайте, спробуйте - це не страшно. Для початку розберіться як ємність ТА розраховується та що там за параметр дельта (різниця) температур. Як розберетесь то проведіть розрахунок для теплих підлог та радіаторів, а між цими розрахунками виправте свою маячню про обмеження теплоємності 1000л води на реальны розрахунки з вказанням умов, як це зробив я. Правильно, хіба що зі знаком мінус. В фізичному сенсі позитивно не впливає, а лише негативно. З точки зору енергоефективності - інколи залежить від типу теплогенератора. З економічної точки зору - може залежити і система з електрокотлом, ТА та багатозонним лічільником може бути більш оптимальною з економічної точки зору ніж система без ТА. Зважаючи на те, що в топіку мова йде про електрокотел саме в економічному аспекті то доцільно розглядати саме економічну оптимальність ситеми.

Я не плекаю надії, що ви здатні підтримувати суперечку на мінімально цивілізованому рівні. У вас навіть не вистачило сміливості чи розуму визнати, що фізичні властвості води дещо інші ніж ви тут розпинались. Але я спробую пояснити: Ви самі тут заявили, що тепловтрати будинку не залежать від того система опалення там з радіаторами чи з теплою підлогою. Виходячи з того, що теплотрати однакові і їх в рівному обсязі потрібно компенсувати (генерувати рівну кулькість тепла), при розрахунку ємності теплового акумулятора в системі з електричним котлом можна взагалі не враховувати теплоємність стін, стяжки та все таке інше. Розрахунок теплоємності теплового акумулятора ДУЖЕ ПРОСТИЙ. Там НЕМАЄ параметрів про стяжку та таке інше, стяжка та таке інше НЕ ГЕНЕРУЮТЬ додаткової енергії і отже НІЯК не впливають на розрахунок. Е формули розрахунку теплоємності і ваші спроьи забовтати мене ні до чого не призведуть - вормулу як були так і лишились. Вони не залежать від вашого бажання.

Ваше твердження: Розрахунок по елементарним фізичним формулам доводить, що ви не праві і фізичні властивості води дозволяють в 1000л акумулювати значно більше енергії. Так брехня як звичано, але доведено що то є ваша брехня. Факт є факт.

О, так ви теж не знаєте, що фізичні властивості води не дозволяють в 1000л води акумулювати більше 45-55 кВт. А у вас в розрахунку 64 кВт/г. Хоча... може то у вас теж нормальна фізика як і у мене, а не як у Корні. При тому, що мова завжди йшла виключно про ТА в системі з електрокотлом. І відповідно розрахунок ємності цього ТА. Що, не зрозуміли цього? Оффтопік в цій суперечці. Вибачте - ваші твердження суперечать елементарним розрахункам за даними середньої школи. Як саме при цьому вас можна називати щоб не огбразити? Ви хрінь морозите усіляку та не маєте сміливості визнавати свої помилки. Не зрозуміли про що розмова а почали виносити цінні оцінки про маячню, а потім взагалі до заперечення фізичних властивостей речовин дійшли.

Я вже засмутився, вважав вас професіоналом. І зверніть увагу - ви казали про обмеження фізичними властивостями води і я провів розрахунок саме по фізичним формулам. Вам залишається сперечатись з фізикою. Можете ще посперечатись стосовно питомої теплоємності води. Бачу ви вже забули чи не зрозуміли: дельта температур при розрахунку ТА то не та дельта температур, що мається на увазі в радіаторном опаленні чи при опаленні теплими підлогами. Щоб вам було простіше заміняйте незрозуміле вам слово "дельта", на більш простіше - різниця. Отже - при розрахунку потужності теплоакумулятора в формулі використовується різниця температур максимальної, до той до якої прогрівається ємність, та мінімальної, тобто той температури яка ефективно може бути використана системою опалення. Спробуйте зрозуміти формулу що я навів вище.

Ви напевне вважаєте себе ну дуже розумним, що такі елементарні речі виносите як щось дивне та складне? Питання риторичне, не переймайтесь. Теплова потужність (Вт), яка може бути накопичена в акумуляторі теплоти ємнісного типу визначають за формулою: Q = mcp(T2-T1) де m — маса теплоакумулюючої речовини, кг; cp — питома ізобарна теплоємність речовини, Вт/(кг*К); T2 и T1 — середнє значення початкової і кінцевої температури речовини, °C. Проведемо розрахунок для ТА ємністю один кубічний метр з водою в якості теплоносія. m = 1000 кг; cp = 4218 Дж/(кг·К) = 4218/3600 Вт/(кг·K) = 1.17 Вт(кг·K). T2 - у мене теплоакумулятор гріється до 90 градусів, інколи менше інколи більше але в середньому нехай буде 90. T1 - для теплої підлоги у мене мінімальна подача 35 градусів. Рахуємо: Q = 1000 x 1.17 x (90 - 35) = 64350 Вт. Це при розрахунку на реальних даних в моїй системі та шкільних формулах про теплоємність. При використанні радиаторів дельта температур буде меньшою і теплова потужність теплоакумулятора меньша. Отже, скажу прямо, не вихляючи - ви не просто не праві, ви справжній бовдур в цій темі і то є факт. Йдіть вчиться, хоч до школи для початку.

Я вже дав відповідь на це, щось ви забули. Звісно в такому випадку різниці немає. Але для теплих підлог є рекомендований мінімальний рівень температури теплоносія і також для радіаторів є мінімальний рекомендований рівень теплоносія. З часом і в ТП і в радіатори можно з ТА перекачати всю енергію, але для збереження цільового рівня комфорту потрібно дотримуватись заданої температури теплоносія. Саме тому при розрахунку ТА при обчисленні їмності та використовують поняття дельти температур, в розумінні різниці макстмальної температура в ТА та мінімальної температури, що може бути використана системою. Мова йде не про виживання за будь яку ціну з мінімальними витратами, а за життя в комфортних умовах з мінімізацією витрат. А для цього і в ТП і в радіатори потрібно подавати теплоносій рекомендованої температури. А так звісно видоїти ТА можна і на радіатори, але комфорт при цьому постраждає, оскільки якись час теплоносій в радіатори буде подаватись не 50 з чимось там градусів, а від 50 до 35. Доречі - можете запропонувати свій алгоритм розрахунку ємності ТА. Я не уявляю як це зробити без дельти температур, що залежить від мінімальної температури теплоносія.

Це зовсім різні речі. При використанні спеціалізованого ТА витрати енергії контрольовані і система може підтримувати заданий рівень комфорту в приміщеннях. А при використанні в якості ТА виключно великої маси будинку, тобто акумулювання тепла в стінах, підлозі та таке інше - контроль комфортних умов ускладнений. Звісно якесь тепло можна акумулювати, але витрачати його так як вам захочеться і тоді коли захочеться не вийде. Я думаю, ви самі це розумієте.

А до вас вже дішло, що тепловтрати будинку не залежать від системи опалення і будуть однакові для теплої підлоги та радіаторів? Мало дійти, оскільки ви сами це писали. Так може зрозумієте, щл раз тепловтрати однакові то і там і там їх однаково система має компенсувати, причому в рівному обсяці і відповідно весь трьоп про теплоакумуляційні властивості стяжки то просто спроба відхилитись від теми та забовтати опонентів. На витрати електроенергії для опалення це ніяк не вплине. Якщо припинити обігрів то система з великою теплоакумуляційною масою довше буде підтримувати комфортний рівень температури, але щоб повернутись до похідних умов доведеться витратити теж майже однакову кількість енергії як і при радіаторах. І ще раз - це все ОФФТОПІК. Ви заперечили, що ТА в системі з електрокотлом та теплими підлогами більш ефективний, ніж при опаленні радіаторами. Назвали маячнею аргумент, що при теплих підлогах в ТА можна акумулювати більше енергії ніж при опаленні радіаторами. Може відповісте нарешті за свої слова? Я вже декілька раз просив вас конкретний розрахунок в конкретному прикладі. Навіть цитату приводив з розрахунком інших людей та методикою розрахунку. Що, голову в пісок засунули і не спроможні відповісти по суті? Профі, тьфу. Ганьба суцільна.

Звісно в такому випадку різниці немає. Але для теплих підлог є рекомендований мінімальний рівень температури теплоносія і також для радіаторів є мінімальний рекомендований рівень теплоносія. З часом і в ТП і в радіатори можно з ТА перекачати всю енергію, але для збереження цільового рівня комфорту потрібно дотримуватись заданої температури теплоносія. Саме тому при розрахунку ТА при обчисленні їмності та використовують поняття дельти температур, в розумінні різниці макстмальної температура в ТА та мінімальної температури, що може бути використана системою. Не потрібно тут зі мною непогоджуватись, оскільки я цього і не стверджував. Читайте вище - я розгорнуто це пояснив.

А це не категоричність. Він прямо назвам "бредом" що ТА в низькотемпературних системах більш ефективний ніж у радіаторних. І назвав "бредом" що це відбувається завдяки тому, що дельта температур в ТА для теплих підлог вище і ТА запасає більше енергії. Я знаю як ємність ТА розраховується і обгрунтовано стверджую що корні не правий а зі своїм "бред" показав себе не як професіонал, а як банальний невіглас.

Ала це НІЯК не впливає на енергетичну ємність ТА в системі з електрокотлом. Тепловтрати будинку від цього теж не змінюються і відповідно потреба в енергії теж не міняється. До суті суперечки це не має жодного відношення.

Корні не вірить, що ТА в низькотемпературній системі опалення на базі теплих підлог більш ефективний ніж при використанні ТА в високотемпературній системі з радіаторами. Ну не знає він як ємність ТА розраховується.

Дай дорогу, Dmode - а від того яка система опалення радіаторна чи тепла підлога залежать тепловтрати будинку? Вопрос здається риторичний - не залежать. Отже і система опалювання має і там і там в систему закачати рівну кількість енергії для компенсації тепловтрат. Теплоакумулююча маса може вплинути на інерційність системи опалення та відповідно на комфорт, але не на загальну потребу в енергії.

А тепер увага - з чого ви взяли, що система буде низкотемпературною виключно коли і отримання і перенос і передача теплоти буде низькотемпературна? При чому отримання з вашої точки зору має бути низькотемпературним на протязі усього процесу генерації. З чого ви це взяли? Це просто частини системи, а при яких складових вона буде низькотемпературною тут не сказано. Порівняйте тепловий насос, як технічний елемент системи, з елементом системи до складу якого входить електрокотел та змішувальний вузол. І то і то є елементом системи і там і там на виході теплоносій низької температури. У ТН є купа своїх внутрішніх компонентів, але він сприймається тут як єдине ціле та виконує функцію нагріву теплоносія до заданої, не високої, температури. Аналогічно і в електрокотлі з вузлом змішування - різні внітрішні компоненти цієї підсистеми, але цільова функція така сама - функція нагріву теплоносія до заданої, не високої, температури. Порівняйте і скажіть що саме заважає системі опалення на базі теплої підлоги з електрокотлом в якості теплогенератора та змішувальним вузлом називатись низькотемпературною системою опалення?

Саме так, якщо використовується для розподілення тепла тепла підлога з низькою температурою теплоносія то система буде вважатись низькотемпературной. Це ключовий компонент, щоб система називалась низькотемпературной, все інше - важливі частини системи, але не вони визначають яка буде система в результаті. Може вас збило з пантелику те, що якщо теплогенератор низькотемпературний, то система просто має бути низькотемпературною, оскільки високотемпературної не вийде. Алеж з цього не походить висновок, що якщо високотемпературний генератор то і система обо'язково високотемпературна. Вона може бути і високотемпературною, оскільки здатна нагрівати теплоносій до високої температури, може бути і низькотемпературною, оскільки температуру можно знизити змішуючими вузлами.