Vikctor

Якщо все так погано й jcb своїм тиском здатен продавити отвір глибиною як вказана впадина, то тоді ваше перше запитання недоречне. А посил стосовно відсутньості в трубах води взагалі тупий. Єдине, від чого в цього іграшкового трактора виникає значущій тиск на землю, це його лапи, яки висуваються виключно при праці ковшем. Той грунт, де я не залишав сліду стопами, jcb не міг продавити більш ніж на 1-2см. Зрозуміло, що я в житті бачив лишень малюнкі jcb й фото ПНД труб автополіву. І я уж точно ніколи не бачив щоб вказаний трактор залишав на землі колію 50см вглиб, бо це вже не грунт а якась трясовина...

Я ж тому й написав, що врожай сусіди мають раз на 2-3 роки, а не щорічно, бо то зворотні заморозки, то моніліоз. В цьому році цвітіння шікарне у всіх, але дощі постійно, то не зрозуміло чи встигають бджоли у проміжках між дощами їх опиліти...

Якраз всі мої улюблені автори перейшли на рідну мову й зробили це демонстративно й чітко розуміючи що канал втратить багато підписників. Але я розумію, що вузькощелепним довподоби подібні)

Я сподівався що він буде рости виключно на паркані, бо на землі він мені в тому місці не потрібен...

Якщо додати - взагалі не звертати більше на дерево уваги окрім збирання врожаю раз на два-три роки, то це буде повний опис дій геть усіх моїх сусідів стосовно абрикос)))

Я це - не сперічаюсь, але в мене вічі за рік виріс досить помітно (посадив восени 2021 маленькій кущік в літровому горщіку, гарно підгодував навесні лонгом від мівєни і на фото він же через рік). Одночасно з ним висадив ще кілька видів ліан, то вони не те що відстають, а взагалі майже не помітно зростають. І вічі сам до паркану чіпляється, а інші досі не можуть зрозуміти що вони ліаноподібні...

Мало того що цей поц за рік повномасштабной війни досі не перейшов на державну, так він і про обрізку розповідає загалом, що на практиці не несе ні якой користі. Хоча він не один такий...

То може перейдете на наступний рівень й навчиться нарешті рахувати тиск на площіну навантаження. І приклад зі стопою більше не здаватиметься вам петросянщіною.

І ходіть обережно в тіх місцях, бо тиск від стопи людини вагою 100кг напевно цілком можна порівняти з тиском від колеса вказаного трактора.

А навіщо то взагалі? Як вашим деревам мурашкі нашкодять? Як показує моя практика суттєво тля шкодить лишень листям червоной калини. Бо тільки на ній були помітні фізичні зміни на листях/пагонах, але ж там вони були просто чорні від тлі. За два сезона зрозуміли як з цім боротись біозасобами й проблема зникла. А на фруктових деревах вистачає планових обробок інсектицидами, бо без них все одно не обійтися. П.С.: вважав, що оці старі панчохі навколо стовбурів дерев, то старіковська забавка))

В мене таке враження, що антіхрущ то взагалі якась недієва річ. Актара справді допомогає. На мій погляд поки що зарано лити від хрущів - я нещодавно копав ями під лохину й попалось декілька хрущів, то вони ще кволі, бо ледь прокинулись. Я минулого року рятував два дерева від хрущів. Пакетик або два актари на 10л то взагалі виявилось ніщо... Подіяло тільки коли використав 5 пакетів на 10л.

В мене після висадки восени на весні не прокинулась. Вирішив не повторювати.

В мене є яблуня Сирена красного кольору в середині. Свого часу продавець помилився - замість абрикоса с такою назвою підсунув саджанець яблуні. Дуже красиве зовні, дуже красиві квіти темно-рожевого кольору. Плоди ніякі... Хочу живців прищіпити на цю яблуню. А груша з червоними й зовні й всередині плодами ще не давала врожаю - за три рокі після посадки...

Не провокуйте мене, бо я досі не зустрічав яблук, яке не зміг би з'їсти за раз. Та й кіло там скоріш як приклад здатності сорту до подібного, а так вказується 300-800 грамів. Думаю в реалі 300-500 буде. В мене муцу, хоней крісп, селесте по 0,4-0,6 кіло десь половина врожаю.

Прочитав про перше - цікаво, раніше навіть не чув про цей сорт велетенських яблук. Живці не продаватимеш? Бо в мене вже тупо нікуди саджати фруктові... А із інших в мене лишень мутсу (дійсно одне з найсмачніших) та малесеньке джеремені (смак ще не відомий).

В мене є брат близнюк теж діплоідна байрон голд. В минулому році був перший врожай, але я тупонув й втратив його, бо не знав, що наприкінці визрівання ця слива потребує якойсь обробки від гнилі. Тому плоди здебільшого впали недозрілі та з точковой гниллю... Заінтригував. Які само сорта яблук гуру вважає найкращіми?

Кислий торф в нас коштує 200грн/70л. На яму 0,65*0,4(h) їде 2,5 таких мішечка - це за умови що додаєш ще 1,5 звичайних будівельних мішка перепрілого хвойного опаду з найближчого лісу. І майже мішок дрібной кори на одну рослину - 90грн. Добріва та автополив я не рахую...

Я ж написав, що намалював як зміг, тобто схематично... Дякую, кеп, щоб я робив без порад стосовно РБ та аварийного клапану...

ESBE VTA322 G 3/4", 35-60 °C для загального кола, тобто для всіх користувачів ГВП. ESBE VTA322 G 3/4", 20-43 °C для кола гігієнічних лійок. На вхід ГВП цього клапану наразі їде вода після першого клапану.

Лохину в сенсі десь накопали самостійно? І дійсно є економія? Бо я щойно висадив в себе й ще свіжі спогади кошторіса на один кущ - десь під 700грн, але вартість саджанців в ньому відсодків до 15...

А хіба out (на скрині) не є зовнішній?

Немає й там схеми...Тут бачу лишень 4 клеми для міжблочного з'єднання.

Домалював як зміг на тому малюнку, що парой повідомлень вище.

Так, це й маю на увазі 3*2,5 від щита до зовнішнього блоку (L, N, РE), та 4*1,5 між блоками (N(1), 2, 3, РЕ). Нажаль все не так просто - ані схеми на зворотньому боці кришкі, ані працюючий прогі в телефоні... В сенсі прогу скачав, встановив, але після вводу моделі порога скидує на початок й так по колу...

Питань таки трохі ще є й після цього.... Головне, що при відсутності водоразбору в БКН потроху збільшується тиск, бо якась порція ХВП з відповідного входу термоклапану потрапляє в умовний об'єм ГВП й нікуди не їде, бо всюди "огороджено" зворотнімі клапанами... Тому я помітив експериментальним шляхом, що насос реціркуляції почінає заповнювати гілки ГВП десь в 2-3 рази повільніше ніж в звичайних умовах... Напевно саме завдяки зростаючому тиску в бочці та гілках ГВП. Але в мене питання трохі інше, хоча теж стосується взаємопорозумінню термозмішуючих клапанів та реціркуляції. Клієнт зажадав отримати на гігієнічних лійках одразу готову воду та не мати можливість її регулювати беспосередньо біля унітазів. Тому там тільки прохідні водорозетки ГВП, а в топковой стоїть другій термоклапан, на вхід ГВП якого їде подача після першого термозмішуючого клапана. І ось з ним якась фігня вийшла - вода їде скачками в сенсі температури - від потрібной до температури кола першого загального термоклапана. Рандомно... Є помилка, яку вже не виправити - об'єднана зворотня гілка ГВП (не думав що вода може тікти в супротив напору циркуляційного насосу), тому затягується гостра вода. Думаю як виришити питання. Замовник пропонує чімось заповнити вхід зворотньой гілки на водорозетках гігієнічних лійок (запхати туди якусь полімерну трубку з меньшим протоком й навіть готовий придбати таку саму водорозетку для експериментів...) В сенсі сильно його звузити щоб збільшити спротив й зменьшити забсос гострой води. Я в цей шлях не дуже вірю... Я пропоную відв'язати термоклапан гігієнічних лійок від загального термоклапану (пускати воду на вхід ГВП цього клапану не з першого а напряму з бочки) й зробить для нього теж свій байпас як в цітуванні мурави. На мій погляд принаймні при розборі ми отримаємо через максимум хвилину воду потрібной температури без стрибків. Будь-яки ідеі/поради цікави.