(ссылка устарела)
Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
У меня в Решении суда четко выделены комнаты с метражем.
Стаття 361. Право співвласника розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності
1. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
1. Кожному учаснику спільної часткової власності належить частка в праві власності на спільне майно. Виходячи з повноти та абсолютного характеру права власності, кожен з співвласників має право самостійно розпорядитися своєю часткою, в тому числі відчужити її (продати, дарувати, поміняти, заповісти, вимагати виділу в натурі належної йому частки в праві власності на спільне майно тощо). Враховуючи, що воля інших співвласників, їх права та інтереси не повинні порушуватися і розглядаються як межі здійснення права кожним з співвласників, тому при реалізації повноважень щодо розпорядження часткою встановлені спеціальні правила (див. коментар до ст. 362 ЦК).
Стаття 362. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна — протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність у один рік. 5. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
1. Коментована стаття закріплює переважне право на купівлю частки у спільному майні, що визнається за кожним співвласником, якщо один з них виявив бажання продати свою частку. Слід зазначити, що право переважної купівлі частки у спільній частковій власності застосовується лише у разі продажу частки; при відчуженні її іншим способом (наприклад, за договором дарування, довічного утримання, за заповітом тощо) кожен співвласник розпоряджається своєю часткою на свій розсуд без обов'язкового повідомлення іншим співвласникам.
У зв'язку з цим кожен із співвласників у разі продажу своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний пропонувати іншим співвласникам придбати його частку за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах (наприклад, строку продажу, порядку сплати грошей тощо). Винятком із цього загального права є продаж частки з публічних торгів, які можуть проводитися у випадку звернення на частку у майні за зобов'язаннями співвласника — у такому разі переважне право купівлі не застосовується, оскільки майно продається покупцю, який сплатив найвищу ціну. При відчуженні частки в праві спільної власності, що належить будь-якому зі співвласників, відбувається не відчуження частини майна в натурі, а частки в праві власності, у зв'язку з чим право спільної часткової власності не припиняється, а відбуваються зміни в суб'єктному складі цих правовідносин.
2. Оскільки при продажу одним з співвласників належної йому частки сторонній особі інші учасники спільної часткової власності мають право переважної купівлі (ч. 1 ст. 362 ЦК), тому коментована стаття покладає на продавця (одного з співвласників) обов'язок — письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. При цьому повідомлення, зроблене в усній формі, не спричиняє юридичних наслідків, а розглядається як порушення переважного права купівлі, адже вимога щодо письмової форми носить імперативний характер. Закріплення у ч. 2 коментованої статті такого правила є забезпеченням переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності.
Для співвласників, які отримали письмове повідомлення про продаж частки, встановлений строк для надання відповіді, який залежить від того, яким є майно — рухомим чи нерухомим. У зв'язку з цим для нерухомого майна строк для надання відповіді про результат розгляду пропозиції іншими співвласниками складає один місяць, а стосовно рухомого майна — десять днів від дня отримання ними повідомлення. Закон не передбачає, в якій формі повинна бути надана відповідь, у зв'язку з цим співвласники будуть вважатися такими, що не скористалися правом переважної купівлі частки, якщо вони: 1) відмовилися від здійснення цього права будь-яким способом; 2) не здійснили цього права (пасивна поведінка). Після спливу зазначеного строку продавець вправі продати свою частку іншим особам, якщо співвласники в активній чи пасивній формі не заявили про свою волю.
3. Частина 3 коментованої статті передбачає випадки, коли бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників. У такому разі право вибору покупця належить співвласнику, який продає частку. Таким чином, за результатами відповіді інших співвласників продавець: 1) у разі згоди хоча б одного з співвласників купити відчужувану частку на зазначених продавцем умовах зобов'язаний її йому продати і, відповідно, не вправі продати цю частку сторонній особі; 2) у разі бажання придбати частку декількома співвласниками на зазначених продавцем умовах зобов'язаний продати свою частку одному з співвласників за своїм вибором; 3) у разі відмови співвласників (в активній чи пасивній формі) від купівлі частки має право продавати її іншим особам.
Стаття 362. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна — протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність у один рік. 5. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
1. Коментована стаття закріплює переважне право на купівлю частки у спільному майні, що визнається за кожним співвласником, якщо один з них виявив бажання продати свою частку. Слід зазначити, що право переважної купівлі частки у спільній частковій власності застосовується лише у разі продажу частки; при відчуженні її іншим способом (наприклад, за договором дарування, довічного утримання, за заповітом тощо) кожен співвласник розпоряджається своєю часткою на свій розсуд без обов'язкового повідомлення іншим співвласникам.
У зв'язку з цим кожен із співвласників у разі продажу своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний пропонувати іншим співвласникам придбати його частку за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах (наприклад, строку продажу, порядку сплати грошей тощо). Винятком із цього загального права є продаж частки з публічних торгів, які можуть проводитися у випадку звернення на частку у майні за зобов'язаннями співвласника — у такому разі переважне право купівлі не застосовується, оскільки майно продається покупцю, який сплатив найвищу ціну. При відчуженні частки в праві спільної власності, що належить будь-якому зі співвласників, відбувається не відчуження частини майна в натурі, а частки в праві власності, у зв'язку з чим право спільної часткової власності не припиняється, а відбуваються зміни в суб'єктному складі цих правовідносин.
2. Оскільки при продажу одним з співвласників належної йому частки сторонній особі інші учасники спільної часткової власності мають право переважної купівлі (ч. 1 ст. 362 ЦК), тому коментована стаття покладає на продавця (одного з співвласників) обов'язок — письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. При цьому повідомлення, зроблене в усній формі, не спричиняє юридичних наслідків, а розглядається як порушення переважного права купівлі, адже вимога щодо письмової форми носить імперативний характер. Закріплення у ч. 2 коментованої статті такого правила є забезпеченням переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності.
Для співвласників, які отримали письмове повідомлення про продаж частки, встановлений строк для надання відповіді, який залежить від того, яким є майно — рухомим чи нерухомим. У зв'язку з цим для нерухомого майна строк для надання відповіді про результат розгляду пропозиції іншими співвласниками складає один місяць, а стосовно рухомого майна — десять днів від дня отримання ними повідомлення. Закон не передбачає, в якій формі повинна бути надана відповідь, у зв'язку з цим співвласники будуть вважатися такими, що не скористалися правом переважної купівлі частки, якщо вони: 1) відмовилися від здійснення цього права будь-яким способом; 2) не здійснили цього права (пасивна поведінка). Після спливу зазначеного строку продавець вправі продати свою частку іншим особам, якщо співвласники в активній чи пасивній формі не заявили про свою волю.
3. Частина 3 коментованої статті передбачає випадки, коли бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників. У такому разі право вибору покупця належить співвласнику, який продає частку. Таким чином, за результатами відповіді інших співвласників продавець: 1) у разі згоди хоча б одного з співвласників купити відчужувану частку на зазначених продавцем умовах зобов'язаний її йому продати і, відповідно, не вправі продати цю частку сторонній особі; 2) у разі бажання придбати частку декількома співвласниками на зазначених продавцем умовах зобов'язаний продати свою частку одному з співвласників за своїм вибором; 3) у разі відмови співвласників (в активній чи пасивній формі) від купівлі частки має право продавати її іншим особам.
